Головна
Адвокатура Росії / Адвокатура України / Адміністративне право Росії і зарубіжних країн / Адміністративне право України / Арбітражний процес / Бюджетна система / Цивільний процес / Цивільне право / Цивільне право Росії / Договірне право / Житлове право / Земельне право / Конституційне право / Криміналістика / Лісове право / Міжнародне право (шпаргалки) / Нотаріат / Оперативно-розшукова діяльність / Правова охорона тваринного світу ( контрольні) / Правознавство / Правоохоронні органи / Підприємницьке право / Прокурорський нагляд в Україні / Судова бухгалтерія України / Судова психіатрія / Судова експертиза / Теорія держави і права / Транспортне право / Трудове право України / Кримінальне право Росії / Кримінальне право України / Кримінальний процес / Фінансове право / Господарське право України / Екологічне право (курсові) / Екологічне право (лекції) / Економічні злочини
ГоловнаПравоПрокурорський нагляд в Україні → 
« Попередня Наступна »
Шумський П.В.. Прокуратура України: навчальний посібник для студентів юрид. вузів та факультетів. - К.: Вен-турі.,1998. - 336 с., 1998 - перейти до змісту підручника

Обсяг підготовки позову, а також коло дій, що вчиняються прокурором,


залежить від характеру виявленого правопорушення, матеріального закону, що підлягає застосуванню, від пов'язаних з ним правових наслідків і кола причетних до нього осіб.
У процесі підготовки позову прокурору необхідно:
1) визначити предмет і підставу позову;
2) встановити, які докази необхідні для обгрунтування позовних вимог, зібрати ці докази і ретельно їх проаналізувати;
3) вирішити, в інтересах кого необхідно пред'явити позов, хто повинен відповідати за пред'явленим позовом;
4) визначити ціну позову, якщо позов підлягає оцінці;
5) вирішити ряд процесуальних і організаційних питань, пов'язаних із пред'явленням позову і розглядом справи в судовому засіданні.
228

Закон передбачає, що позов прокурора повинен містити у собі вимогу (предмет позову) і обставини, на яких він обґрунтовує свою вимогу (підстави позову). Позовні вимоги (предмет позову) залежить від змісту матеріально-правового відношення, що виникло між особою, в інтересах якої прокурор має намір пред'явити позов, і відповідачем (відповідачами). Воно може носити різний характер. Зокрема, встановлюючи факт заподіяння матеріальної шкоди, прокурор пред'являє до винної особи вимоги відшкодувати збитки повністю чи частково. При пред'явленні позову про визнання угоди (договору) недійсною позовні вимоги прокурора повинні бути направлені на визнання відношення, що виникло між ними, недійсним зі всіма правовими наслідками, встановленими законом. Для того, щоб правильно сформулювати позовні вимоги, необхідно юридичне вірно кваліфікувати спірні правовідносини. У цьому зв'язку важливо знайти і уважно вивчити необхідні нормативні акти.
У ряді випадків прокурори недостатньо глибоко вивчають суть матеріально-правових відносин сторін, не завжди дають їм правильну юридичну кваліфікацію, в результаті допускають помилки при формулюванні своїх позовних вимог. У процесі підготовки позову прокурор не може обійтись без визначення підстави позову, оскільки неможливо встановити, які докази мають значення для справи. В основу позову входять факти, передбачені відповідними нормами права. При цьому необхідно мати на увазі, що не завжди, не в кожній нормі права і не всі юридичне значимі факти вказані. У ряді випадків їх наявність слід розуміти і встановлювати шляхом логічного аналізу норми. Юридичні факти можуть бути вказані не в одній, а в декількох нормах.
В основу позову ввійдуть також обставини (факти), від яких залежить правильне визначення виду і меж матеріальної відповідальності. Як відомо, трудове законодавство передбачає обмежену і повну матеріальну відповідальність робітників і службовців. Повна матеріальна відповідальність наступає за наявності обставин, указаних в законі. Готуючи позов про відшкодування збитків, необхідно перевірити й інші обставини, вказані в законі, за наявності яких робітники і службовці несуть матеріальну відповідальність в повному розмірі спричинених з їх вини збитків.
Обмежена матеріальна відповідальність в межах, встановлених законом, покладається на робітників і службовців за наявності обставин (фактів), указаних у відповідних нормах
229
законодавства про працю. У процесі підготовки позову слід звертати увагу на встановлені законом строки давності. Позовна давність - це встановлений законом строк для захисту порушеного права, після закінчення якого можливе примусове його застосування, якщо цей строк пропущено з поважних причин і поновлено. Загальний строк позовної давності за позовами особи, право якої порушено, встановлюється в три роки.
Закінчення строку позовної давності є підставою для відмови в позові. Разом з тим закон надає суду право поновлювати строк позовної давності, якщо визнає його пропуск поважним Це зобов'язує прокурора в процесі підготовки позову перевірити чи не пропущений установлений законом строк давності за вимогою, яку він намагався пред'явити до відповідача (відповідачам).
Якщо в ході перевірки буде встановлено, що строк позовної давності пропущено, необхідно з'ясувати причини його пропуску Зробити висновок про поважність чи неповажність про-пущення строку позовної давності можна лише після ретельного дослідження всіх фактичних обставин справи і оцінки зібраних доказів.
Прокурор може звернутись в суд з позовом, якщо він дійте висновку, що строк позовної давності пропущено з поважних причин. При цьому в позовній заяві необхідно навести мотиви і прохання про поновлення строку, зіславшись на відповідні докази.
У законі не перераховані причини пропущення строку позовної давності, які можуть бути визнані поважними. Тому це питання може вирішуватися самим прокурором в кожному конкретному випадку. При цьому необхідно мати на увазі, що в окремих випадках дається тлумачення поважності пропущення строків позовної давності Пленумом Верховного Суду України.
Перебіг строку позовної давності починається з дня виникнення права на позов, тобто з дня, коли особа чи організація, в інтересах якої прокурор мав намір пред'явити позов, дізналися чи повинні були дізнатися про порушення свого права.
У ході підготовки такого роду позову не слід забувати, що строк позовної давності для прокурора починає спливати з дня виявлення шкоди юридичній чи фізичній особі, в інтересах якої він мав намір пред'явити позов, а не з дня, коли йому стало відомо про заподіяну шкоду
230

« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =
Інформація, релевантна "Обсяг підготовки позову, а також коло дій, що вчиняються прокурором,"
  1. §1. Проблеми представництва прокурора в суді
    підготовкою та направленням в суд заяв та інших матеріалів, вжиттям інших заходів з поновленням порушеного права окремої людини, громадян, держави. У Законі про прокуратуру необхідно також сформулювати приводи та підстави представництва прокурора в суді, його повноваження як безпосередньо в судовому засіданні, так і на стадії підготовки заяви в суд. Думається, що приводами для дій прокурора щодо
  2. §3. Прокурор у стадії дізнання і досудового слідства
    обсягу інформації про злочин, слідчому доводиться самостійно приймати багато різних рішень. Вони залежно від кола і значення порушених ним питань і від інших факторів можуть бути певним чином кваліфіковані.1 Класифікації піддаються звичайно і вказівки прокурора, оскільки вони рекомендують слідчому прийняти те чи інше рішення, вчинити ту чи іншу слідчу дію. Щоб забезпечити керівну роль прокурора в
  3. 2.2.5. Розвиток правового регулювання судово-представницької функції прокуратури
    підготовка і внесення. Навч. посібник. - Одеса: Юрид. літ. - 2003. - 246с. 97. Абрамов Н. О прокуратуре: общий надзор и предъявление исков в судах// Государственное право. - 1998. - №4. - С. 3-5. 98. Бородін М. Участь прокурора в цивільному процесі: окремі аспекта // Право України. - 1999. - № 11. - С. 52-54. 99. Васильев Г. Представництво прокурором інтересів держави і господарюючих суб'єктів в
  4. 16. Поняття цивільних процесуальних правовідносин
    обсягу і оформлення процесуальних повноважень (статті 112-115 ЦПК); між сторонами по відшкодуванню збитків, заподіяних забезпеченням позову (ст. 158 ЦПК); забороною провадити операції по вкладах або цінних паперах на пред'явника (ст. 284 ЦПК); між сторонами по відшкодуванню судових витрат і винагороди за втрату робочого часу (статті 75, 77 ЦПК); між позивачем і особою, яка завдала збитки
  5. Виклик до суду
    обсягу, глибини та якості засвоєння матеріалу навчальної дисципліни; визначенні прогалин у знаннях; визначенні шляхів усунення недоліків у знаннях студента; виявленні ступеня відповідальності студента, ставлення до роботи та перешкод у ній; виявленні рівня навичок самостійної роботи та засобів їх розвитку; заохоченні зацікавленості студента навчальним матеріалом; наданні допомоги студентам
  6. 3.4. Судово-бухгалтерська експертиза
    обсягом процесуально-правових знань, так і достатніми знаннями з бухгалтерського обліку та аналізу господарської діяльності. Тільки при суворому додержанні ним процесуального законодавства і правильному застосуванні спеціальних знань судово-бухгалтерська експертиза може бути визнана доброякісною і такою, що відповідає своєму призначенню. Необхідно розрізняти поняття предмета судово-бухгалтерської
  7. Характер суспільної небезпеки - це якісна властивість небезпеки злочину.
    підготовки до участі в судовому розгляді справ - вивчення матеріалів попереднього слідства і процесуальних актів, що відносяться до стадії віддання до суду, законодавства та відповідної практики, складання плану судового слідства і тез обвинувальної промови. Закон перераховує обставини, що піддягають доказуванню в кримінальній справі. Виходячи з цього, державний обвинувач 124 повинен визначити
  8. Підготовка позовних матеріалів з урахуванням закріплених за працівниками прокуратури ділянок наглядової діяльності
    обсяг необхідної інформації; б) установити, з яких джерел можливо її отримати; в) вирішити питання про її періодичність; г) визначити способи зберігання отриманої інформації і її систематизацію. При визначенні обсягу необхідної інформації, яка може бути використана для пред'явлення позовів, прокурор виходить із завдань органів прокуратури. У районній (міській) прокуратурі повинна бути інформація
  9. Прокурор може просити:
    обсягу наявної інформації. Прокурору необхідно брати найактивнішу участь у допиті свідків, що можливо за умови доброго знання всіх обставин справи. Знання матеріалів цивільної справи визначає межі використання допитів свідків і конкретного змісту предмету допиту. Прокурор, що пред'явив позов, першим задає запитання свідкові. Питання повинні бути, з одного боку, цільовими, уточнюючими,