| Головна |
| « Попередня | Наступна » | |
Обсяг підготовки позову, а також коло дій, що вчиняються прокурором, |
||
|
залежить від характеру виявленого правопорушення, матеріального закону, що підлягає застосуванню, від пов'язаних з ним правових наслідків і кола причетних до нього осіб. У процесі підготовки позову прокурору необхідно: 1) визначити предмет і підставу позову; 2) встановити, які докази необхідні для обгрунтування позовних вимог, зібрати ці докази і ретельно їх проаналізувати; 3) вирішити, в інтересах кого необхідно пред'явити позов, хто повинен відповідати за пред'явленим позовом; 4) визначити ціну позову, якщо позов підлягає оцінці; 5) вирішити ряд процесуальних і організаційних питань, пов'язаних із пред'явленням позову і розглядом справи в судовому засіданні. 228 Закон передбачає, що позов прокурора повинен містити у собі вимогу (предмет позову) і обставини, на яких він обґрунтовує свою вимогу (підстави позову). Позовні вимоги (предмет позову) залежить від змісту матеріально-правового відношення, що виникло між особою, в інтересах якої прокурор має намір пред'явити позов, і відповідачем (відповідачами). Воно може носити різний характер. Зокрема, встановлюючи факт заподіяння матеріальної шкоди, прокурор пред'являє до винної особи вимоги відшкодувати збитки повністю чи частково. При пред'явленні позову про визнання угоди (договору) недійсною позовні вимоги прокурора повинні бути направлені на визнання відношення, що виникло між ними, недійсним зі всіма правовими наслідками, встановленими законом. Для того, щоб правильно сформулювати позовні вимоги, необхідно юридичне вірно кваліфікувати спірні правовідносини. У цьому зв'язку важливо знайти і уважно вивчити необхідні нормативні акти. У ряді випадків прокурори недостатньо глибоко вивчають суть матеріально-правових відносин сторін, не завжди дають їм правильну юридичну кваліфікацію, в результаті допускають помилки при формулюванні своїх позовних вимог. У процесі підготовки позову прокурор не може обійтись без визначення підстави позову, оскільки неможливо встановити, які докази мають значення для справи. В основу позову входять факти, передбачені відповідними нормами права. При цьому необхідно мати на увазі, що не завжди, не в кожній нормі права і не всі юридичне значимі факти вказані. У ряді випадків їх наявність слід розуміти і встановлювати шляхом логічного аналізу норми. Юридичні факти можуть бути вказані не в одній, а в декількох нормах. Обмежена матеріальна відповідальність в межах, встановлених законом, покладається на робітників і службовців за наявності обставин (фактів), указаних у відповідних нормах 229 законодавства про працю. У процесі підготовки позову слід звертати увагу на встановлені законом строки давності. Позовна давність - це встановлений законом строк для захисту порушеного права, після закінчення якого можливе примусове його застосування, якщо цей строк пропущено з поважних причин і поновлено. Загальний строк позовної давності за позовами особи, право якої порушено, встановлюється в три роки. Закінчення строку позовної давності є підставою для відмови в позові. Разом з тим закон надає суду право поновлювати строк позовної давності, якщо визнає його пропуск поважним Це зобов'язує прокурора в процесі підготовки позову перевірити чи не пропущений установлений законом строк давності за вимогою, яку він намагався пред'явити до відповідача (відповідачам). Якщо в ході перевірки буде встановлено, що строк позовної давності пропущено, необхідно з'ясувати причини його пропуску Зробити висновок про поважність чи неповажність про-пущення строку позовної давності можна лише після ретельного дослідження всіх фактичних обставин справи і оцінки зібраних доказів. У законі не перераховані причини пропущення строку позовної давності, які можуть бути визнані поважними. Тому це питання може вирішуватися самим прокурором в кожному конкретному випадку. При цьому необхідно мати на увазі, що в окремих випадках дається тлумачення поважності пропущення строків позовної давності Пленумом Верховного Суду України. Перебіг строку позовної давності починається з дня виникнення права на позов, тобто з дня, коли особа чи організація, в інтересах якої прокурор мав намір пред'явити позов, дізналися чи повинні були дізнатися про порушення свого права. У ході підготовки такого роду позову не слід забувати, що строк позовної давності для прокурора починає спливати з дня виявлення шкоди юридичній чи фізичній особі, в інтересах якої він мав намір пред'явити позов, а не з дня, коли йому стало відомо про заподіяну шкоду 230 |
||
| « Попередня | Наступна » | |
|
|
||
Інформація, релевантна "Обсяг підготовки позову, а також коло дій, що вчиняються прокурором," |
||
|
||