| Головна |
| « Попередня | Наступна » | |
Право регресної вимоги до особи, в інтересах якої прокурор мав намір пред'явити позов, |
||
|
виникає з дня виплати відповідної суми, і з цього часу відраховується строк позовної давності, У цьому зв'язку в ході підготовки позову необхідно уточнити, коли вказані суми фактично були виплачені третій особі, і запросити відповідну довідку. Пред'явленню позову повинна передувати вдумлива робота з визначення низки доказів, необхідних для підтвердження факту, підстави позову, витребовування і аналіз відповідного доказового матеріалу, що обґрунтовує вимогу прокурора до відповідача (відповідачів) і відкидаєчи їх заперечення проти позову. Діяльність прокурора в цій частині буде результативною лише в тому випадку, якщо він правильно визначить склад фактів підстави позову. Чим же повинен керуватися прокурор при визначенні низки доказів, необхідних для підтвердження фактів підстави позову, а також перевірки заперечень відповідача? По-перше, слід мати на увазі, що згідно з цивільно-процесуальним законом, як докази в цивільному судочинстві можуть бути використані письмові і речові докази, показання свідків, висновки експертів. Тому, вирішуючи питання про визначення і збір доказів, слід виходити з цих вимог. По-друге, при визначенні і зборі доказів прокурор повинен керуватись правилами відносності і допустимості доказів. Аналізуючи пояснення очевидців та інших осіб, важко визначити, які конкретно обставини (факти) вони можуть підтвердити чи заперечити. Збираючи в ході підготовки письмові докази (документи), слід перевірити, чи дотримані вимоги, що пред'явлені до тих чи інших документів (наявність підпису уповноваженої особи, що повинен відповідати печатці тощо). Якщо письмовий доказ (документ) представлено в копії, бажано уточнити, чи відповідають наявні в ньому записи оригіналу і чи повно вони викладені в копії, чи не суперечать ці дані документа іншим зібраним доказам (поясненням свідків та іншим). При цьому необхідно мати на увазі, що по окремих категоріях позовів повинні бути витребувані і приєднані до заяви конкретні письмові докази. Якщо в ході підготовки позову з'явиться необхідність перевірити і підтвердити факти підстави позову з допомогою речових доказів, прокурор повинен встановити, де ці докази знаходяться. Виявляючи речовий доказ, його треба докладно описати, а в разі необхідності - сфотографувати і вжити заходи до його збереження. 231 Прокурор має право при підготовці позову призначити відомчу чи позавідомчу експертизу Якшо в ході підготовки позову він зустрінеться з необхідністю перевірити факти підстави позову з допомогою спеціальних знань, то він може запросити в цій частині висновок відповідного спеціаліста. Аналіз справ свідчить, що окремі прокурори допускають помилки при вирішенні питань про витребування необхідних доказів. Встановивши наявність доказів, необхідних для підтвердження фактів підстави позову, прокурор, користуючись наданими йому повноваженнями, може: а) витребувати відповідні докази (документи, матеріали); б) викликати посадових осіб і громадян і зажадати від них письмового пояснення щодо порушень закону. Отримання пояснень від посадових осіб, громадян, яких прокурор має намір притягнути як відповідачів, дає можливість ще до суду перевірити їх заперечення, зібрати відповідний доказовий матеріал. Якісна підготовка позову значною мірою залежить від того, наскільки правильно прокурор визначить ту особу, в інтересах якої належить пред'явити позов, а також відповідачів та інших зацікавлених осіб. Помилки у визначенні сторін можуть призвести до того, що суд змушений буде вирішувати питання про заміну неналежної сторони. Вирішуючи питання про сторони в позові, необхідно мати на увазі, що позивачами і відповідачами можуть бути як громадяни, так і юридичні особи. У процесі підготовки позову важливо перевірити, чи належить особі, в інтересах якої прокурор має намір пред'явити позов, право вимоги і чи повинні відповідачі відповідати за позовом, тобто чи є сторони належними. Це питання може бути вирішене правильно лише на основі аналізу норм матеріального права, що передбачають правомочність суб'єктів матеріального правовідношення. У процесі підготовки позову слід правильно визначити відповідачів, перевірити, чи являються вони належними. При цьому треба мати на увазі, що обов'язок щодо відшкодування збитків покладається на особу, що їх спричинила. У ряді випадків закон покладає відповідальність не на без- 232 посереднього причинювача шкоди, а на третіх осіб. При визначенні відповідачів треба враховувати, що закон передбачає в ряді випадків спеціальні суб'єкти відповідальності. Так, як належні відповідачі за позовами про відшкодування шкоди, заподіяної незаконним звільненням чи переводом робітників і службовців, повинні притягатись керівники підприємств, що підписали наказ про звільнення чи переведення. При визначенні сторін не слід забувати й про те, що закон передбачає перехід прав і обов'язків від однієї особи до іншої у порядку правоприємництва. Якщо в ході підготовки позову прокурор встановить, що заподіювач шкоди помер, то він зобов'язаний перевірити, чи є у нього майно або інші цінності. При цьому повинні бути дотримані правила, згідно з якими кредитори-наслідувачі можуть пред'явити свої претензії до тих, хто прийняв спадщину, чи виконувачу заповіту, або нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини, а також пред'явити позов до майна, що успадковується. Недотримання цього правила тягне за собою втрату кредиторами, в тому числі і прокурором, права вимоги. Встановлений строк пред'явлення претензій не підлягає поновленню, до нього не застосовується правило про перерву чи поновлення строку давності. Однак, якщо в ході слідства на майно заподіювача шкоди було накладено арешт в рахунок забезпечення майбутнього цивільного позову, то вказаний вище порядок на цей випадок не поширюється. Необхідність пред'явлення позовних вимог в інтересах декількох позивачів виникає, наприклад, при відшкодуванні шкоди колективним сільськогосподарським підприємствам заподіяною загибеллю (падежом) застрахованих тварин. У процесі підготовки позову прокурору необхідно визначити ціну позову, якщо він підлягає оцінці. За позовами про відшкодування збитків, ціна позову відповідає розмірові збитків, якщо відповідач повинен нести повну матеріальну відповідальність. При обмеженій матеріальній відповідальності ціна позову не завжди відповідає розміру заподіяних збитків. Вона рівна розмірові запо- 233 Г діяних збитків, якщо ці збитки менші межі стягнення, що допускається законом, чи рівні йому. Якщо розмір шкоди перевищує встановлену законом межу, то ціна позову рівна цій межі. Визначаючи ціну позову за вимогами про відшкодування шкоди, необхідно перевірити, чи правильно вираховується розмір збитків. Закон надає право суду зменшити розмір стягнення, враховуючи матеріальний стан відповідачів. Прокуратура - єдиний орган, уповноважений здійснювати нагляд за виконанням законів органами внутрішніх справ, Служби безпеки України, Державної митної служби. Саме ці проблеми будуть предметом дослідження наступної глави. |
||
| « Попередня | Наступна » | |
|
|
||
Інформація, релевантна "Право регресної вимоги до особи, в інтересах якої прокурор мав намір пред'явити позов," |
||
|
||