Головна
Адвокатура Росії / Адвокатура України / Адміністративне право Росії і зарубіжних країн / Адміністративне право України / Арбітражний процес / Бюджетна система / Вексельное право / Цивільний процес / Цивільне право / Цивільне право Росії / Договірне право / Житлове право / Земельне право / Конституційне право / Корпоративное право / Криміналістика / Лісове право / Міжнародне право (шпаргалки) / Нотаріат / Оперативно-розшукова діяльність / Правова охорона тваринного світу ( контрольні) / Правознавство / Правоохоронні органи / Підприємницьке право / Прокурорський нагляд в Україні / Судова бухгалтерія України / Судова психіатрія / Судова експертиза / Теорія держави і права / Транспортне право / Трудове право України / Кримінальне право Росії / Кримінальне право України / Кримінальний процес / Фінансове право / Господарське право України / Екологічне право (курсові) / Екологічне право (лекції) / Економічні злочини
ГоловнаПравоПрокурорський нагляд в Україні → 
« Попередня Наступна »
Шумський П.В.. Прокуратура України: навчальний посібник для студентів юрид. вузів та факультетів. - К.: Вен-турі.,1998. - 336 с., 1998 - перейти до змісту підручника

Право регресної вимоги до особи, в інтересах якої прокурор мав намір пред'явити позов,


виникає з дня виплати відповідної суми, і з цього часу відраховується строк позовної давності, У цьому зв'язку в ході підготовки позову необхідно уточнити, коли вказані суми фактично були виплачені третій особі, і запросити відповідну довідку.
Пред'явленню позову повинна передувати вдумлива робота з визначення низки доказів, необхідних для підтвердження факту, підстави позову, витребовування і аналіз відповідного доказового матеріалу, що обґрунтовує вимогу прокурора до відповідача (відповідачів) і відкидаєчи їх заперечення проти позову. Діяльність прокурора в цій частині буде результативною лише в тому випадку, якщо він правильно визначить склад фактів підстави позову.
Чим же повинен керуватися прокурор при визначенні низки доказів, необхідних для підтвердження фактів підстави позову, а також перевірки заперечень відповідача? По-перше, слід мати на увазі, що згідно з цивільно-процесуальним законом, як докази в цивільному судочинстві можуть бути використані письмові і речові докази, показання свідків, висновки експертів. Тому, вирішуючи питання про визначення і збір доказів, слід виходити з цих вимог.
По-друге, при визначенні і зборі доказів прокурор повинен керуватись правилами відносності і допустимості доказів. Аналізуючи пояснення очевидців та інших осіб, важко визначити, які конкретно обставини (факти) вони можуть підтвердити чи заперечити.
Збираючи в ході підготовки письмові докази (документи), слід перевірити, чи дотримані вимоги, що пред'явлені до тих чи інших документів (наявність підпису уповноваженої особи, що повинен відповідати печатці тощо). Якщо письмовий доказ (документ) представлено в копії, бажано уточнити, чи відповідають наявні в ньому записи оригіналу і чи повно вони викладені в копії, чи не суперечать ці дані документа іншим зібраним доказам (поясненням свідків та іншим). При цьому необхідно мати на увазі, що по окремих категоріях позовів повинні бути витребувані і приєднані до заяви конкретні письмові докази. Якщо в ході підготовки позову з'явиться необхідність перевірити і підтвердити факти підстави позову з допомогою речових доказів, прокурор повинен встановити, де ці докази знаходяться.
Виявляючи речовий доказ, його треба докладно описати, а в разі необхідності - сфотографувати і вжити заходи до його збереження.
231
Прокурор має право при підготовці позову призначити відомчу чи позавідомчу експертизу Якшо в ході підготовки позову він зустрінеться з необхідністю перевірити факти підстави позову з допомогою спеціальних знань, то він може запросити в цій частині висновок відповідного спеціаліста.
Вирішуючи питання про те, кому доручити дослідження, необхідно врахувати, що спеціаліст повинен мати спеціальні знання, тобто бути компетентним в даному питанні, були спеціалістом високої кваліфікації в даній галузі науки, техніки, мистецтва.
Аналіз справ свідчить, що окремі прокурори допускають помилки при вирішенні питань про витребування необхідних доказів. Встановивши наявність доказів, необхідних для підтвердження фактів підстави позову, прокурор, користуючись наданими йому повноваженнями, може:
а) витребувати відповідні докази (документи, матеріали);
б) викликати посадових осіб і громадян і зажадати від них письмового пояснення щодо порушень закону.
Отримання пояснень від посадових осіб, громадян, яких прокурор має намір притягнути як відповідачів, дає можливість ще до суду перевірити їх заперечення, зібрати відповідний доказовий матеріал.
Якісна підготовка позову значною мірою залежить від того, наскільки правильно прокурор визначить ту особу, в інтересах якої належить пред'явити позов, а також відповідачів та інших зацікавлених осіб.
Помилки у визначенні сторін можуть призвести до того, що суд змушений буде вирішувати питання про заміну неналежної сторони. Вирішуючи питання про сторони в позові, необхідно мати на увазі, що позивачами і відповідачами можуть бути як громадяни, так і юридичні особи.
У процесі підготовки позову важливо перевірити, чи належить особі, в інтересах якої прокурор має намір пред'явити позов, право вимоги і чи повинні відповідачі відповідати за позовом, тобто чи є сторони належними. Це питання може бути вирішене правильно лише на основі аналізу норм матеріального права, що передбачають правомочність суб'єктів матеріального правовідношення.
У процесі підготовки позову слід правильно визначити відповідачів, перевірити, чи являються вони належними. При цьому треба мати на увазі, що обов'язок щодо відшкодування збитків покладається на особу, що їх спричинила. У ряді випадків закон покладає відповідальність не на без-
232

посереднього причинювача шкоди, а на третіх осіб. При визначенні відповідачів треба враховувати, що закон передбачає в ряді випадків спеціальні суб'єкти відповідальності. Так, як належні відповідачі за позовами про відшкодування шкоди, заподіяної незаконним звільненням чи переводом робітників і службовців, повинні притягатись керівники підприємств, що підписали наказ про звільнення чи переведення.
При визначенні сторін не слід забувати й про те, що закон передбачає перехід прав і обов'язків від однієї особи до іншої у порядку правоприємництва. Якщо в ході підготовки позову прокурор встановить, що заподіювач шкоди помер, то він зобов'язаний перевірити, чи є у нього майно або інші цінності. При цьому повинні бути дотримані правила, згідно з якими кредитори-наслідувачі можуть пред'явити свої претензії до тих, хто прийняв спадщину, чи виконувачу заповіту, або нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини, а також пред'явити позов до майна, що успадковується. Недотримання цього правила тягне за собою втрату кредиторами, в тому числі і прокурором, права вимоги. Встановлений строк пред'явлення претензій не підлягає поновленню, до нього не застосовується правило про перерву чи поновлення строку давності. Однак, якщо в ході слідства на майно заподіювача шкоди було накладено арешт в рахунок забезпечення майбутнього цивільного позову, то вказаний вище порядок на цей випадок не поширюється.
Вирішуючи питання про сторони, не слід забувати й про те, шо процесуальне законодавство допускає співучасть як на стороні позивача, так і на стороні відповідача чи на обох сторонах одночасно, тобто в одній справі можуть брати участь декілька позивачів і декілька відповідачів.
Необхідність пред'явлення позовних вимог в інтересах декількох позивачів виникає, наприклад, при відшкодуванні шкоди колективним сільськогосподарським підприємствам заподіяною загибеллю (падежом) застрахованих тварин.
У процесі підготовки позову прокурору необхідно визначити ціну позову, якщо він підлягає оцінці.
За позовами про відшкодування збитків, ціна позову відповідає розмірові збитків, якщо відповідач повинен нести повну матеріальну відповідальність. При обмеженій матеріальній відповідальності ціна позову не завжди відповідає розміру заподіяних збитків. Вона рівна розмірові запо-
233
Г
діяних збитків, якщо ці збитки менші межі стягнення, що допускається законом, чи рівні йому. Якщо розмір шкоди перевищує встановлену законом межу, то ціна позову рівна цій межі.
Визначаючи ціну позову за вимогами про відшкодування шкоди, необхідно перевірити, чи правильно вираховується розмір збитків. Закон надає право суду зменшити розмір стягнення, враховуючи матеріальний стан відповідачів.
Прокуратура - єдиний орган, уповноважений здійснювати нагляд за виконанням законів органами внутрішніх справ, Служби безпеки України, Державної митної служби. Саме ці проблеми будуть предметом дослідження наступної глави.
« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =
Інформація, релевантна "Право регресної вимоги до особи, в інтересах якої прокурор мав намір пред'явити позов,"
  1. Підготовка позовних матеріалів з урахуванням закріплених за працівниками прокуратури ділянок наглядової діяльності
    сприяє 215 також більш повному і оперативному збору доказів, а в кінцевому рахунку - підвищенню ділової кваліфікації працівників, якості позовних заяв. Вирішуючи питання про розподіл обов'язків з підготовки позовів, прокурор враховує штати районної (міської) прокуратури, рівень професійної підготовки і навантаження своїх помічників. При необхідності він може на певний період перерозподілити ці
  2. Обсяг підготовки позову, а також коло дій, що вчиняються прокурором,
    залежить від характеру виявленого правопорушення, матеріального закону, що підлягає застосуванню, від пов'язаних з ним правових наслідків і кола причетних до нього осіб. У процесі підготовки позову прокурору необхідно: 1) визначити предмет і підставу позову; 2) встановити, які докази необхідні для обгрунтування позовних вимог, зібрати ці докази і ретельно їх проаналізувати; 3) вирішити, в
  3. ДОДАТКИ ЗАКОНОДАВЧІ АКТИ
    Додаток 1 ЗАКОН УКРАЇНИ Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні Цей Закон визначає правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні. Розділ І. Загальні положення Стаття 1. Визначення термінів Для цілей цього Закону терміни вживаються у такому значенні: активи - ресурси, контрольовані підприємством у результаті
  4. §1. Проблеми представництва прокурора в суді
    Статтею 121 Конституції України чітко передбачені права прокуратури як органу держави. Зокрема, у п.2 цієї статті закріплено її право представляти інтереси громадянина або держави в суді у випадках, визначених законом. Функція представництва інтересів громадянина або держави в суді є для прокуратури новою. До речі, такої функції не мала і прокуратура СРСР. Оскільки в Конституції зміст даної
  5. Процесуальна правосуб'єктність прокурора
    не може бути зведена до сторони позивача, тому що ці суб'єкти цивільних процесуальних відносин істотно відрізняються один від одного. Сторони - це суб'єкти матеріально-правових відносин, спір яких переданий на розгляд суду. У наслідках розгляду справи вони суб'єктивно заінтересовані, свої дії в процесі спрямовують на те, щоб суд виніс сприятливе для них рішення, задовольнив чи відмовив у позові.
  6. 13. Принцип диспозитивності.
    Диспозитивність (від лат. сіізропо - розпоряджаюся) полягає в наданій заінтересованим особам, які беруть участь у справі (статті 3, 27 ЦПК України), можливості вільно здійснювати свої права (матеріальні і процесуальні), розпоряджатися ними, виконуючи процесуальні дії, спрямовані на відкриття, розвиток і припинення справи у суді, а також використовувати інші процесуальні засоби з метою захисту
  7. 25. Поняття сторін в цивільному процесі. Процесуальні права та обов'язки сторін.
    Сторонами у цивільному процесі є юридично заінтересовані особи (громадяни і організації), матеріально-правовий спір між якими є предметом розгляду і вирішення у цивільному судочинстві. Вони є головними особами, які беруть участь у цивільній справі позовного провадження, без яких неможливий сам процес. Поняття сторін у цивільному процесі має безпосередній зв'язок з матеріальними правовідносинами.
  8. 20. Треті особи, які не заявляють самостійних вимог
    Третіми особами, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, називаються суб'єкти цивільних процесуальних правовідносин, котрі беруть участь у процесі по справі на стороні позивача або відповідача з метою захисту своїх суб'єктивних прав та інтересів. Одна й та ж особа може брати участь у справі як третя особа тільки з боку однієї сторони, але на боці однієї сторони можуть брати участь
  9. 23. Процесуальна співучасть
    Процесуальна співучасть виникає внаслідок спільного пред'явлення позову кількома позивачами або до кількох відповідачів (ст. 104 ЦПК). Отже, участь з боку позивача чи відповідача по одній і тій же справі кількох осіб називається процесуальною співучастю. Коли позивачами є дві особи чи більше, а відповідачем - одна, то така співучасть буде активною, коли ж навпаки - то пасивною, а коли одна й інша
  10. 25. Треті особи, які заявляють самостійні вимоги
    Третіми особами, що заявляють самостійні вимоги, називаються суб'єкти цивільних процесуальних правовідносин, які вступають у порушену в суді справу, пред'явивши позов на предмет спору до однієї чи двох сторін, з метою захистити особисті суб'єктивні матеріальні права чи охоронювані законом інтереси. Характерною ознакою цього виду третіх осіб є не наявність самостійних прав на предмет спору, які