Головна
Адвокатура Росії / Адвокатура України / Адміністративне право Росії і зарубіжних країн / Адміністративне право України / Арбітражний процес / Бюджетна система / Цивільний процес / Цивільне право / Цивільне право Росії / Договірне право / Житлове право / Земельне право / Конституційне право / Криміналістика / Лісове право / Міжнародне право (шпаргалки) / Нотаріат / Оперативно-розшукова діяльність / Правова охорона тваринного світу ( контрольні) / Правознавство / Правоохоронні органи / Підприємницьке право / Прокурорський нагляд в Україні / Судова бухгалтерія України / Судова психіатрія / Судова експертиза / Теорія держави і права / Транспортне право / Трудове право України / Кримінальне право Росії / Кримінальне право України / Кримінальний процес / Фінансове право / Господарське право України / Екологічне право (курсові) / Екологічне право (лекції) / Економічні злочини
ГоловнаПравоПрокурорський нагляд в Україні → 
« Попередня Наступна »
Шумський П.В.. Прокуратура України: навчальний посібник для студентів юрид. вузів та факультетів. - К.: Вен-турі.,1998. - 336 с., 1998 - перейти до змісту підручника

§1. Проблеми здійснення прокурорського нагляду за виконанням законів органами внутрішніх справ, при прийомі, реєстрації, обліку і вирішенні заяв і повідомлень про злочини. Прокурор в стадії порушення кримінальної справи



Одним з важливих напрямів діяльності органів внутрішніх справ, що вимагають повсякденного прокурорського нагляду, є прийом, реєстрація, облік і вирішення заяв і повідомлень про злочини. Узагальнення практики прокурорського нагляду з цих проблем свідчить, що істотну шкоду розкриттю злочинів завдають наявні в органах міліції факти укриття заяв і повідомлень від своєчасної і правильної їх реєстрації; несвоєчасного їх розгляду і вирішення,- незаконної і необгрунтованої відмови в порушенні кримінальних справ за фактами, викладеними в заявах і повідомленнях; укриття злочинів і повідомлень від своєчасного і правильного обліку, а також ряд інших порушень закону з боку посадових осіб міліції при прийомі, реєстрації, обліку і вирішенні заяв, повідомлень про злочини, що перешкоджають швидкому, повному і об'єктивному розкриттю всіх злочинів, щодо яких в органи внутрішніх справ надійшли заяви чи повідомлення.
Слід зазначити, що в міліції продовжують мати місце факти необгрунтованих відмов в порушенні кримінальних справ, їх закриття без достатніх на те підстав, несвоєчасного реагування на повідомлення про вчинені злочини, їх укриття від обліку. Від того, як поставлено справу на цьому важливому напрямку, залежить і розкриття злочинів, строки і якість слідства і саме головне - забезпечення принципу невідворотності покарання. Що таке втрачений час?
Спеціальне дослідження показало, що по справах, порушених в день надходження сигналу про злочин, по «гарячих слідах» розкривається 60% злочинів, на другий день - 16%, а на третій - тільки 5%. У ряді випадків були виявлені факти невжиття заходів по заявах громадян і навіть укриття злочинів від обліку. Ці порушення законності часто виявляються вищестоящими прокурорами. Згідно з чинним законодавством прокурор вимагає від органів дізнання і попереднього слідства для перевірки
235

кримінальні справи, документи, матеріали та інші дані про вчинені злочини, хід дізнання, попереднього слідства, перевіряє не рідше одного разу на місяць виконання вимог закону про прийом, реєстрацію І вирішення заяв і повідомлень про злочини.
Виходячи з цього, Генеральний прокурор України вимагає підвищити дієвість прокурорського нагляду за законністю розгляду заяв і повідомлень про вчинені злочини, своєчасним порушенням кримінальних справ; гостро і принципово вирішувати питання про відповідальність посадових осіб, що допустили порушення законності, укрили злочини від обліку; домагатися фактичного усунення порушень, їх попередження.
Із сказаного видно, що значення прокурорського нагляду на цій ділянці роботи важко переоцінити. Тому прокурорський нагляд за законністю прийому, реєстрації, обліку і вирішення заяв і повідомлень про злочини вимагає від працівників прокуратури не тільки високої правової культури, принциповості, знань відповідних нормативних матеріалів з цих питань, а також обов'язкового засвоєння методики перевірок, спрямованих на виявлення порушень закону при прийомі, реєстрації, обліку і вирішенні заяв і повідомлень про злочини.
При їх використанні необхідно вивчити суть даного виду наглядової діяльності прокурора, усвідомити правову регламентацію прийому, реєстрації, обліку і вирішення заяв і повідомлень про злочини в органах внутрішніх справ. При цьому слід особливу увагу звернути не тільки на правову регламентацію названої діяльності в законодавстві, але й на сукупність відомчих нормативних актів як органів прокуратури, так і внутрішніх справ. Для підвищення ефективності прокурорської діяльності важливо висвітлити способи виявлення і заходи реагування прокурора на наявні порушення закону.
Прокурорський нагляд за виконанням законів про прийом, реєстрацію, облік і вирішення заяв і повідомлень про злочини органами внутрішніх справ є частиною нагляду за виконанням законів органами дізнання і попереднього слідства. Суть його полягає в тому, що Генеральний прокурор України і підлеглі йому прокурори, здійснюючи нагляд, виявляють порушення закону, причини й умови, що цьому сприяли, забезпечуючи виконання загальних завдань прокуратури і завдань нагляду за виконанням законів органами дізнання і попереднього слідства.
Прокурору слід перевірити чи повністю були зареєстровані заяви і повідомлення про вчинені злочини з тим, щоб ні один злочин не залишився нерозкритим і ні одна особа, що вчинила
236

злочин, не залишилась непокараною згідно з законом. Такого висновку слід дійти, співставивши конкретні завдання нагляду при перевірці заяв і повідомлень про злочини, що полягають в перевірці дотримання строків реєстрації і вирішення заяв і повідомлень про злочини, законності і обгрунтованості рішень, що приймаються, із завданнями прокурорського нагляду, зведеними в законі, з тим, щоб:
1) повністю були зареєстровані заяви і повідомлення про підго-товлювані і вчинювані злочини;
2) дотримувались строки реєстрації і вирішення заяв і повідомлень про злочини;
3) перевірка заяв і повідомлень про злочини проводилась шляхом витребування необхідних матеріалів і отримання пояснень, однак без провадження слідчих дій;
4) прийняті по заявах і повідомленнях про злочини рішення були законними і обгрунтованими і щоб про них повідомлялись особи, установи, від яких надійшла заява чи повідомлення, а також роз'яснювалось їм право на оскарження прийнятого рішення;
5) вживались заходи до усунення порушень закону, причин і умов, що їм сприяли, а винні в порушеннях закону посадові особи міліції притягались до встановленої законом відповідальності;
6) забезпечувались права і законні інтереси учасників процесу.
Здійснюючи нагляд за законністю вирішення заяв і повідомлень про злочини, прокурор повинен керуватись відповідними статтями Кримінально-процесуального кодексу України, а також відомчими нормативними актами.
Для виконання всіх названих вище завдань прокурор наділений відповідними повноваженнями. Вони мають безпосереднє відношення до нагляду за виконанням законів при прийомі, реєстрації, обліку і вирішенні заяв і повідомлень про злочини міліцією, оскільки вже в стадії порушення кримінальної справи особа, що проводить дізнання, і слідчий має право проводити таку слідчу дію, як огляд місця події, а після порушення кримінальної справи - будь-які дії, передбачені законом. Повноваження прокурора свідчать про його особливе правове становище в досліджуваних стадіях процесу, при здійсненні ним процесуального керівництва дізнанням і попереднім слідством. Як видно, йдеться про такі повноваження прокурора, якими він не наділений не тільки в інших галузях прокурорської діяльності, але й в інших стадіях кримінального процесу.
237
Г
Важливо засвоїти: здійснення прокурором нагляду за виконанням законів при прийомі, реєстрації, облікові і вирішенні заяв і повідомлень про злочини органами внутрішніх справ означає перевірку виконання вимог кримінально-проиесуальних і інших законів названими органами.
Як відомо, завданнями кримінального судочинства є швидке і повне розкриття злочинів, виявлення винних і забезпечення правильного застосування закону з тим, щоб кожна особа, що вчинила злочин, була піддана справедливому покаранню і жодна невинна особа не була притягнута до кримінальної відповідальності і засуджена. Кримінальне судочинство повинно сприяти зміцненню законності і правопорядку, попередженню і викоріненню злочинів, охороні інтересів суспільства, прав і свобод громадян, вихованню громадян в дусі неухильного виконання Конституції та інших законів України.
Із вказаних завдань випливає обов'язок порушення кримінальної справи і розкриття злочину судами, прокурором, слідчим і органом дізнання, в кожному конкретному випадку виявлення ознак злочину, вжити всі передбачені законом заходи до встановлення події злочину, осіб, винних у скоєнні злочину, і їх покарання. Особливу роль в розкритті злочинів відіграють органи міліції, на які покладається проведення оперативно-розшукових заходів з метою виявлення ознак злочинів і осіб, що їх вчинили, порушення кримінальних справ і вчинення невідкладних слідчих дій по справах, по яких проведення попереднього слідства обов'язкове, а також проведення дізнання по справах, по яких попереднє слідство необов'язкове.
Покладаючи на відповідні правоохоронні органи обов'язок порушення кримінальної справи, встановлюють обставини, що виключають провадження по кримінальній справі.
Викладене в названих нормах положення є основоположним при прийомі, реєстрації, обліку і вирішенні заяв і повідомлень про злочини всіма правоохоронними органами і, в першу чергу, органами внутрішніх справ, куди надходить найбільше таких повідомлень. У зміст нагляду за законністю порушення кримінальної справи входить перевірка вимог закону про обов'язок слідчого, органу дізнання прийняти заяву, повідомлення про скоєний злочин, злочин що готується, чи чиниться, їх своєчасну реєстрацію, облік і вирішення. За загальними правилами, на заяву чи повідомлення, що надійшли, повинно бути прийняте передбачене законом рішення в строк не більше 3-х днів з дня їх отримання, а у виключних випадках - не більше десяти днів з метою своєчасного виявлення порушень законів
238

при вирішенні заяв і повідомлень про злочини. Враховуючи таку правову регламентацію цієї діяльності, вважається доцільним проводити в органах внутрішніх справ перевірки не рідше одного разу на десять діб. У випадку надходження скарг про неправильне чи несвоєчасне вирішення заяв і повідомлень про злочини - перевірку скарг слід проводити протягом трьох діб, після чого слід повідомити заявника про прийняте прокурором рішення.
Прокурор перевіряє, чи дійсно вимагалась перевірка заяв і повідомлень про злочини, і якщо так, то чи проводилась ця перевірка шляхом витребування необхідних матеріалів, отримання пояснень, чи з порушенням вимог закону органами внутрішніх справ проводились слідчі дії. На вказані обставини слід звернути особливу увагу, оскільки найчастіше в процесі таких перевірок порушуються якраз вимоги закону про недопустимість проведення слідчих дій до порушення кримінальної справи. Хоча із вказаних правил закон встановлює лише один виняток - провадження огляду місця події у невідкладних випадках. На практиці виконуються й інші слідчі дії, зокрема затримання й допит підозрюваного, його особистий обшук і освідування, обшук, експертиза, опис майна та інші. Відповідно до закону за заявою чи повідомленням, що надійшло, повинно бути прийняте одне з трьох рішень:
1) про порушення кримінальної справи;
2) про відмову в порушенні кримінальної справи;
3) про передачу заяви чи повідомлення по підсудності чи підслідності.
Прийняття першого рішення - про порушення кримінальної справи - можливе при точному виконанні вимог закону, що встановлює приводи й підстави до порушення кримінальної справи, а також відтворює і визначає обставини, що виключають провадження по справі.
Підставами до порушення кримінальної справи є джерела, з яких органи дізнання, слідчий, прокурор, суд чи суддя отримують дані про вчинювані чи підготовлювані злочини:
1) заяви і скарги громадян;
2) повідомлення представників юридичних і посадових осіб;
3) статті, замітки і листи та інші повідомлення в пресі;
4) явка з повинною;
5) безпосереднє виявлення органом дізнання, слідчим, прокурором чи судом ознак злочину.
Всі перераховані приводи й підстави до порушення кримінальної справи, крім безпосереднього виявлення органами
239

дізнання, слідчим, прокурором чи судом ознак злочину, охоплюються терміном «заяви і повідомлення про злочини». До заяв про злочини відноситься і скарга потерпілого, хоча вона прямо і не названа в законі. Необхідність перевірки законності приводів до порушення кримінальної справи має важливе практичне значення по справах, що порушуються, не інакше як за скаргою потерпілого, які органи міліції самі порушувати не мають права, а зобов'язані направити їх за підсудністю, а також перевірити скаргу потерпілого по справах приватно-публічного обвинувачення, без якої справа також не може бути порушена і в якій повинно бути ясно виражено волевиявлення потерпілого про притягнення винного до кримінальної відповідальності. Скарга потерпшого повинна мати прохання про притягнення винного до кримінальної відповідальності. Не може розглядатись як скарга пояснення з викладенням фактичних обставин справи, дане за вимогою посадової особи відповідним правоохоронним органом.
Закон регламентує вимоги, що пред'являються до заяв і повідомлень про злочини. В ньому зазначається, що усні заяви заносяться в протокол, який підписується заявником і посадовою особою органу дізнання, слідчим, прокурором чи суддею, що прийняли заяву. Повідомлення юридичних осіб різних форм власності (їх представників) і службових осіб повинні бути зроблені у письмовій формі. На відміну від громадян вони (посадові особи) не попереджаються про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий донос, оскільки посадова особа, що направила завідомо неправдиве повідомлення, несе кримінальну відповідальність за однією із статей Кримінального кодексу про посадові злочини. Під достатніми даними для порушення кримінальної справи слід розуміти такі дані, які вказують на ознаки злочину.
Підставами для порушення кримінальної справи можуть бути взяті дані із змісту самої заяви чи повідомлення і для прийняття відповідних рішень не вимагається проведення відповідної перевірки. Якщо із заяви не вбачається можливим визначити достатність даних для порушення кримінальної справи, прокурор повинен враховувати, що згідно з законом до них відносять обставини, перераховані у відповідній статті Кримінально-процесуального кодексу України.
Ряд норм кримінального права встановлюють можливість притягнення до кримінальної відповідальності тільки в тих випадках, коли раніше застосовувались заходи адмінвпливу чи були спеціальні попередження. За наявності приводу й підста-
240

ви до порушення кримінальної справи і за відсутності обставин, що виключають провадження у справі, прокурор, слідчий, орган дізнання, суддя і суд зобов'язані в межах своєї компетенції порушити кримінальну справу. Одночасно з порушенням кримінальної справи повинні бути вжиті заходи до попередження чи припинення злочину, а також до закріплення слідів злочину.
Визнавши, що кримінальна справа порушена без законних приводів і підстав або за наявності обставин, що виключають провадження по справі, прокурор своєю постановою відміняє незаконне рішення слідчого чи органу дізнання, відмовляє в порушенні кримінальної справи чи закриває кримінальну справу, якщо по ній були проведені слідчі дії. При перевірці законності і обгрунтованості прийняття слідчим рішення про відмову в порушенні кримінальної справи, прокурор з'ясовує, чи дотримані вимоги закону. Зокрема, про письмову форму повідомлень юридичних і посадових осіб, правильність занесення заяв громадян в протокол, роз'яснення заявникові відповідальності за завідомо неправдивий донос, строки перевірки інформації, що надійшла. Слід також з'ясувати, чи не проводились в ході перевірки слідчі дії і чи повідомлено про результати перевірки і прийняте рішення зацікавлених осіб. Особливу увагу слід приділяти повноті перевірки і законності прийняття рішення про відмову в порушенні кримінальної справи. Підставами відмови в порушенні кримінальної справи є обставини, що виключають провадження у справі.
Перевіряючи постанову слідчого чи органу дізнання про відмову в порушенні кримінальної справи, прокурор зобов'язаний звернути увагу не тільки на обгрунтованість цієї відмови по суті, але й на відповідність формулювання приведеної в постанові підстави для відмови в порушенні справи нормам матеріального і процесуального права, а також на відповідність цього формулювання обставинам, викладеним в матеріалах.
При перевірці законності прийнятого рішення про передачу заяви чи повідомлення по підслідності чи підсудності, прокурор повинен виходити з вимог закону про те, що орган дізнання має право порушити справу про будь-який злочин, крім приватного обвинувачення.
За наявності ознак злочину, по якому провадження попереднього слідства обов'язкове, орган дізнання порушує кримінальну справу і проводить невідкладні слідчі дії щодо встановлення і закріплення слідів злочину: огляд, обшук, виїмку, освіду-вання, затримання і допит підозрюваних, допит потерпілих і
241
свідків. Тому не буде порушенням, якщо орган дізнання після порушення кримінальної справи за фактом вчиненого злочину, не підслідного саме йому, виконає всі перераховані слідчі дії і потім передасть кримінальну справу по підслідності.
В обов'язки прокурора не входить здійснення нагляду за виконанням органами внутрішніх справ відомчих інструкцій про порядок прийому, реєстрації, обліку і вирішення в органах внутрішніх справ заяв і повідомлень про злочини, але перевірка прокурором дотримання в органах внутрішніх справ конкретних їх вимог є важливим методом виявлення порушень кримінально-процесуального закону.
Заява (повідомлення) про злочин чи інша інформація, отримана працівником органу внутрішніх справ, поза службовим приміщенням, після вжиття необхідних заходів до попередження чи зупинення злочину негайно передається в чергову частину для реєстрації. Про зареєстровані злочини, повідомлення про злочини і вжиття щодо них невідкладних заходів черговий доповідає начальнику органу внутрішніх справ, чи особі, що його заміщає, який по кожному з них дає письмову вказівку про розгляд їх у відповідності з законом. Щодо іншої інформації (телефонні, телеграфні повідомлення, анонімні листи тощо), зареєстрованої в спеціальному журналі, черговий негайно вживає заходів до її перевірки. Якщо в ході перевірки інформації буде виявлений і встановлений заявник і він подасть письмову заяву чи його усне повідомлення буде оформлено у передбаченому законом порядку (протокол), то така інформація про злочин реєструється в книзі обліку заяв і повідомлень про злочини. Про кількість, характер інформації, що надійшла, і вжиті заходи черговий кожної доби доповідає начальнику органу внутрішніх справ. Якщо при перевірці заяви (повідомлення) чи іншої інформації буде встановлений факт адміністративного проступку, начальник органу внутрішніх справ чи особа, що його заміщає, відповідно до закону вживає до порушника заходи адміністративного впливу чи направляє матеріал з цією метою у відповідні державні органи. У кінцевому рахунку по кожній заяві, повідомленню про злочин в облікових документах органу внутрішніх справ повинні бути проведені як мінімум записи у двох журналах.
Відтворюючи характер прийнятого щодо заяви рішення, посадова особа чи черговий зобов'язані зробити не пізніше 10 днів відмітку у відповідному журналі про порушення кримінальної справи, про відмову в її порушенні чи в направленні заяв і повідомлень по підслідності чи підсудності.
242

Відтворення результатів наглядової діяльності прокурора щодо усунення виявлених порушень при прийомі, реєстрації, обліку і вирішенні заяв і повідомлень про злочини передбачено у відповідних розділах встановленої статистичної звітності про результати слідства і роботи прокурора. Злочин повинен вважатися поставленим на облік тільки після реєстрації його органом внутрішніх справ.
Способи виявлення порушень закону при прийомі, реєстрації, обліку і вирішенні заяв і повідомлень про злочини органами внутрішніх справ визначаються повноваженнями прокурора щодо здійснення нагляду за виконанням законів органами дізнання і попереднього слідства, завданнями щодо здійснення даного виду нагляду, закріпленими в чинному законодавстві, наказах і вказівках Генерального прокурора України.
Виходячи з указаних раніше повноважень прокурора, його загальних завдань щодо нагляду за виконанням законів органами дізнання і попереднього слідства і приймаючи до уваги специфіку конкретних завдань щодо виявлення порушень закону при прийомі, реєстрації і вирішенні заяв і повідомлень про злочини органами внутрішніх справ, прокурор в межах своєї компетенції проводить перевірку виконання вимог закону:
1) при прийомі заяв і повідомлень про злочини всіма посадовими особами районних (міських) відділів внутрішніх справ;
2) про своєчасну, повну і правильну реєстрацію заяв і повідомлень про злочини в райміськвідділах внутрішніх справ;
3) про порядок і способи отримання органами внутрішніх справ матеріалів для вирішення заяв і повідомлень про злочини, а також законності і обгрунтованості прийнятих рішень.
Перевірці виконання законів при прийомі, реєстрації, облікові і вирішенню заяв і повідомлень про злочини органами внутрішніх справ повинна передувати її підготовка (планування, підбір і детальне вивчення законів та інших нормативних актів, що відносяться до предмета перевірки, використання узагальнень, даних обліку і звітності, аналіз скарг на несвоєчасне і неправильне вирішення заяв і повідомлень про злочини органами внутрішніх справ, підбір наявних в прокуратурі даних про направлення в органи внутрішніх справ повідомлень про злочини торговельними і лікувальними закладами і т.п., ознайомлення з методичними посібниками та іншою літературою, визначення типових порушень законів, направлення запитів у різні установи про наявність у них даних про злочини).
При підготовці до перевірки виконання законів про реєстрацію повідомлень про злочини прокурору рекомендується мати
243
при собі список облікової документації в органах міліції. Прокурор повинен чітко визначитись, шо він повинен перевіряти і які при цьому способи він може використати. Відповідно до чинного кримінально-процесуального законодавства органи внутрішніх справ повинні приймати усні і письмові заяви громадян і юридичних осіб (письмово) про будь-які злочини чи протиправні дії, а також про аварії, дорожньо-транспортні пригоди, безвісти зниклих громадян, нещасні випадки з людьми, залишення громадян у безпорадному стані, епідемії, паводки, обвали, пожежі, інші надзвичайні події.
Органи внутрішніх справ зобов'язані приймати заяви і повідомлення про злочини незалежно від часу і місця їх вчинення. Прийом заяв і повідомлень про злочини, а також іншої інформації є обов'язковим для всіх працівників міліції. Він повинен виконуватись у будь-який час доби як безпосередньо в службових приміщеннях, так і за їх межами.
Факт прийому отриманої інформації про злочини повинен підтверджуватись реєстрацією заяв у відповідній книзі обліку і видачею заявникові документа про прийом заяви. Посадові особи органів внутрішніх справ не мають права відмовляти в прийомі заяв чи повідомлень про злочини під тим приводом, що із заяви чи повідомлення видно ознаки злочину, за яким не проводиться розслідування, а воно вирішується судом у порядку приватного обвинувачення і вони порушуються судом тільки на підставі заяв потерпілих. Такі як і інші заяви повинні в будь-якому випадку прийматись міліцією і після їх реєстрації в черговій частині направлятись по підсудності чи підслідності. Реєстрація і облік заяв і повідомлень про злочини здійснюються в чергових частинах міліції, в тому числі і транспортної. Персональна відповідальність покладається на чергового по органу внутрішніх справ. Письмова заява повинна бути підписана особою, від якої виходить. Повідомлення юридичних і службових осіб повинні бути в письмовій формі. Явка з повинною повинна оформлятись відповідним протоколом.
Документи, що надійшли поштою, передаються в чергову частину для реєстрації в книзі обліку заяв і повідомлень про злочини після запису їх надходження відповідно в журналі вхідної кореспонденції чи алфавітному журналі обліку заяв. Забороняється передача заяв, що надійшли, працівникам міліції для перевірки виконання до їх реєстрації. Інформація, що надійшла по телефону, реєструється черговим у відповідному журналі. Здійснення цілодобового прийому, оформлення і реєстрації заяв і повідомлень про злочини, а також іншої інфор-
244

мації покладається на чергового по органу внутрішніх справ, який несе безпосередню відповідальність за цю роботу. Черговий зобов'язаний:
- організувати проведення необхідних оперативно-розшуко-вих та інших заходів, передбачених кримінально-процесуальним законодавством та іншими нормативними актами у випадку, коли по заяві про злочин вимагається прийняття невідкладних слідчих дій щодо виявлення і закріплення слідів злочину. До них відносяться огляд, обшук, виїмка, освідування, затримання, допит підозрюваного, потерпілого, свідків;
- зареєструвати згідно з встановленими правилами всі, що надійшли в орган за чергову добу заяви і повідомлення про злочини;
- забезпечити складання протоколу - заяви відповідно до вимог кримінально-процесуального законодавства при зверненні громадян з усними заявами про злочини, провести реєстрацію і забезпечити перевірку повідомлень лікувальних закладів про надходження до них громадян з тілесними ушкодженнями кримінального характеру, повідомлень про дорожньо-транспортні пригоди та їх наслідки, дані працівників паспортних підрозділів про випадки крадіжок паспортів;
- підготувати начальникові міліції оперативне зведення про заяви і повідомлення щодо злочинів для направлення його відповідному прокурору району чи міста.
Виявити
« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =
Інформація, релевантна "§1. Проблеми здійснення прокурорського нагляду за виконанням законів органами внутрішніх справ, при прийомі, реєстрації, обліку і вирішенні заяв і повідомлень про злочини. Прокурор в стадії порушення кримінальної справи"
  1. Зміст
    здійснення прокурорського нагляду за виконанням законів органами внутрішніх справ, при прийомі, реєстрації, обліку і вирішенні заяв і повідомлень про злочини...
  2. Розділ II. ОСНОВНІ НАПРЯМКИ РОЗВИТКУ І РЕФОРМУВАННЯ АДМІНІСТРАТИВНОГО ЗАКОНОДАВСТВА
    проблему щодо організації їхньої участі в охороні правопорядку, розробки проектів законів, що регу люватимуть відповідні організаційні форми громадських форму вань правоохоронного напрямку; - законодавче визначення порядку реалізації права громадян на проведення зборів, мітингів, походів і демонстрацій, умов їхнього проведення, прав і обов'зків учасників масових заходів. Доцільно також:
  3. §1. Роль і місце прокуратури в державному механізмі
    проблем громадського розвитку є зміцнення законності та правопорядку. Це висуває на перший план завдання забезпечення законності, захисту прав і законних інтересів громадян, верховенство закону. Криміногенна ситуація в державі набирає загрозливого характеру і все далі погіршується. Зростає протидія силам правопорядку!. Майже повсюдно, особливо у великих промислових центрах, збільшується кількість
  4. §1. Теоретичне визначення функцій прокуратури
    проблем правового забезпечення діяльності структур щодо боротьби з особливо небезпечними злочинами, визначення місця слідчого апарату. Тому наукова концепція прокурорського нагляду повинна враховувати загальні тенденції розвитку судової реформи, підготовку законодавчих актів у всіх названих та інших сферах діяльності. Особливо це стосується напрямів, що визначають місце прокуратури в системі
  5. §2. Основні риси прокурорської системи
    проблеми оформлення і реалізації). М., 1976, с.26. Васильєв А. С. Управлінські рішення у виробничих відносинах. К., 1987, с.46. Васильєв І. В. Поняття ефективності прокурорської діяльності, шляхи її підвищення. М-1985, с.49. Ворсінов Г. Т. Становлення прокуратури незалежної України. М., 1973, с.81, «Право України», 1997, № 1, с.22-25. Долежан В. В. Проблеми компетенції прокуратури. Дисертація на
  6. §3, Проблеми правового регулювання прокурорського нагляду в Україні
    проблема була предметом дослідження в докторській дисертації Долежана В.В.1 Звичайно, що йдеться про розробку пропозицій щодо вдосконалення законодавства про прокурорський нагляд, однак йому відводиться другорядна роль. Адже це достатньо самостійна і важлива проблема. Звертає на себе увагу також недостатнє використання методу дозволения при визначенні правового статусу органів, організацій,
  7. §2. Проблема участі прокурора в судовому засіданні
    проблеми, на яких виникає даний вид обвинувачення. Актуальність вивчення проблеми визначається тією роллю, яку відіграє державне обвинувачення і прокурор, що його здійснює на різних етапах провадження по справі, а також відсутністю комплексного дослідження цієї проблеми, присвяченої аналізо- ' Див.Савицький В.М. Нарис теорії прокурорського нагляду в кримінальному судочинстві. С.355. 2Див.
  8. §2. Проблеми здійснення прокурорського нагляду за проведенням оперативно-розшукової діяльності
    здійснення оперативно-розшукових заходів регламентуються Законом «Про оперативно-розшукову діяльність». У ньому зазначено, що правову основу цих заходів становлять Конституція, Закон «Про прокуратуру», Кримінальний та Кримінально-процесуальний кодекси, закони про міліцію, Службу безпеки, Прикордонні війська, Управління охорони вищих посадових осіб, інші законодавчі акти, а також
  9. §3. Прокурор у стадії дізнання і досудового слідства
    проблеми щодо 286 процесуальної самостійності і незалежності слідчого, бо питання це виникає, головним чином, у зв'язку з правом прокурора зобов'язати слідчого до проведення тих чи інших процесуальних дій і у зв'зку з відношенням слідчого до таких зобов'язань. Як відомо, слідчий повністю відповідає за доручену йому роботу і цю відповідальність не знімає з нього та обставина, що хід розслідування
  10. Здійснюючи нагляд за розслідуванням, прокурор має право
    проблем, що постійно виникають в управлінській сфері, коли вона розповсюджується і на відому частину органів слідства. Зрозуміло, звичайно, що всі ці пропозиції, якщо вони будуть реалізовані, приведуть до корінної ломки понад піввікової практики, до перегляду теоретичних уявлень щодо ролі і призначення прокурорів на слідстві. Наступною, досить важливою проблемою є здійснення прокурорського