Організація влади і управління.

Після смерті пророка правителями арабської держави стали халіфи. Халіф (від араб. «Халіфа» - заступник) вважався повноправним намісником пророка з усіма світськими і духовними правами. Пізніше халіфа стали вважати безпосередньо заступником самого Аллаха. Повноваження його обмежувалися тільки приписами Корану. Причому постанови і судові рішення перших чотирьох халіфів, безпосередніх наступників пророка, отримали навіть значення священного перекази (сунни).

Протягом перших 60 років держави халіфів обирали - або радою родової знаті, або рішенням «всіх мусульман» (тобто Мекки і Медини). З правлінням Омейядов влада халіфа стала спадковою в роді, хоча абсолютно вивіреної традиції не склалося.

У період правління Аббасидів положення халіфа кардинально змінилося. Поруч з ним став (945) світський правитель - султан, якому підпорядковувалися армія, бюрократія, місцеві правителі, адміністрація. Халіфу зберігалися духовні повноваження, а також вища судова влада.

До Х в. арабська державність формувалася переважно військовою організацією (згуртовує постійними завоюваннями), єдиної податкової системою і загальної політико-релігійної владою. Загальнодержавної адміністрації не існувало.

До початку X в. при халіфах з'являється посаду візира - спочатку старшого з чиновників, потім голови уряду і всієї адміністрації імперії.

Області-провінції існували в халіфаті окремо один від одного і від центральної влади. Правителі областей носили титул еміра (верховний). Нерідко, закріпивши за своїм родом спадкову владу, еміри приймали і більш звучні титули - шахіншаха і т. п. І політично, і юридично вони володіли практично повнотою влади у своїй провінції, підкоряючись релігійному авторитету халіфа і центральної адміністрації.

Кожна область-провінція мала в столиці халіфату Багдаді своє представництво - диван, що займався її справами. У свою чергу обласний диван подразделялся на 2 відділу: основний (АСЛ), який відав розподілом і збиранням податків, земельною політикою, і фінансовий (зим). В кінці IX в. один з халіфів об'єднав обласні дивани у відомство двору, спробувавши створити з цього подобу центральної адміністрації, де були б підвідділи за укрупненими районам: канцелярії у справах Заходу, у справах Сходу та у справах Вавилонії. Після кількох перетворень, сполучених із загальним посиленням централізованої влади в сер. Х в., При дворі багдадських халіфів сформувалася централізована адміністрація. До чіткому розподілу прав і функцій так і не прийшли, але всього існувало до 11 окремих відомств.

Найбільш важливим було військове відомство (всі вони називалися диванами), де були палата військових витрат і палата набору військ. Окремі військові частини управлялися самостійно. Самим розгалуженим було відомство витрат, призначене для обслуговування двору. У ньому було до 6 особливих палат радників у різних справах.

Одним з найголовніших на ділі було Головне відомство доріг і почт, яке контролювало окремих чиновників пошти, доріг. На чиновниках цього відомства лежав обов'язок явною і таємної інформації влади про те, що відбувається в імперії, тому в його веденні була мережа інформаторів. Особливу відомство представляв кабінет халіфа, де велося діловодство за прошениям. У відомстві друку після узгодження в інших відомствах надавалася сила розпорядженням халіфа. Окремо існувало банківське відомство, найбільш унікальна установа, де вироблялися обмін грошей та інші розрахунки.

Керуючі відомствами (Сахіб) поділялися на три рангу. Відповідно рангах їм призначалося платню. Правда, з часом склалася традиція виплачувати державне платню лише за 10 з 12 місяців у році. Однак виручала практика численних суміщень посад.

При намісниках провінцій були свої везіри. Провінційну адміністрацію представляли також командувач обласними військами - амір і цивільний правитель - аміл; в обов'язки останнього головним чином входило збирання податей.

Чиновники могли набиратися тільки з вільних і становили хіба особливий стан. Військове офіцерство переважно вербувалося з невільних. Це робило їх більш особисто залежними від верховного воєначальника і від халіфа. Отримуючи значне платню, чиновники самі повинні були утримувати свої контори, писарів і інших дрібних службовців.

Інформація, релевантна " Організація влади і управління. "

1. Організація влади і управління.
   Організації Спарти аристократичний характер, цілком пов'язаний, проте, з загальнонародним консервативно-політичним устроєм. Державно-політичний лад Спарти залишався практично незмінним протягом кількох століть. Особливий уклад спартанської життя зумовив її очевидне військове лідерство серед інших полісів півдня Еллади - в VI ст. до н. е.. навколо Спарти склався т. н.
   
2. 1. Поняття виконавчої влади, її зміст і прізнакі.2. Основні функції виконавчої власті3. Основні принципи організації та функціонування виконавчої котельної власті.4. Співвідношення понять "державне управління" і "виконавчої-нительная владу".
   Організації та функціонування виконавчої котельної власті.4. Співвідношення понять "державне управління" і "виконавчої-нительная
   
3. 1. Виконавча влада
   організація та функції повинні грунтуватися на нормах Конституції РФ, федерального закону та інших нормативно-правових актах. 5. Організуюча діяльність і реалізація владних повноважень. 6. Застосування норм адміністративного примусу. 7. Підготовка та видання правових актів управління. 8. Правозастосовна і охоронна діяльність спец. орга-нів і посадових осіб (державних і
   
4. 2. Функції виконавчої влади:
   організацій. 8. Контроль, тобто перевірка фактичного положення справ для виявив-лення та усунення порушень законів. 9. Облік людських, матеріальних, грошових і інших засобів для здійснення виконавчо-розпорядчої діяльності. 10. Інформаційне забезпечення та інформаційно-аналітична робота. 11. Методичне керівництво. 12. Кадрове, МТО, фінансування і
   
5. 1. Адміністративне право
   організації та функціонування виконавчої влади, тобто у сфері державного управління, місцевого самоврядування, в області реалізації уполномо-ченнимі органами та посадовими особами управлінських функцій. Адміністративне право - це управлінське право (право управ-ління). Адміністративне право - це важлива галузь права (система правових норм), яка з метою виконання завдань
   
6. У предмет адміністративного права входять наступні групи від-носіння:
   організації та функціонування орга-нів, що здійснюють господарське, соціально-культурне, адміністра-активне і політичне будівництво. 2. відносини, що виникають у зв'язку із забезпеченням правової захисту пра-ти прав і свобод громадян Мова йде про так званої адміністративної юстиції. Вона перед-ставлять собою систему судових та інших органів, що розглядають спо-ри між громадянами і
   
7. 5. Предмет адміністративного права
   організації та діяльності виконавчої влади, права і свободи громадян. 2) цивільним . Нормами цивільного права регулюється прави-ло руху майна, передача, вилучення у сфері державного управління, тобто щодо володіння, користування і розпорядження майном. 3) кримінальним правом. У певних випадках окремі адміні-стративно правопорушення можуть переростати в злочини і
   
8. 1. Адміністративно-правова норма
   організації та функціонування всієї системи виконавчої влади. 2. Адміністративно-правові норми визначають належне поведе-ня всіх осіб та організацій, що діють у сфері державного управління. 3. Призначення адміністративно-правових норм полягає насамперед у забезпеченні ефективної реалізації конституційного призначення виконавчої влади. 4. Адміністративно-правові
   
9. 1. Суб'єкти адміністративного права
   організація, які відповідно до чинного законодавства, є учасниками управлінських відносин, регульованих норма-ми адміністративного права, наділені певними правами і обов'язками у сфері державного управління і здатні їх здійснюва-
   
10. 2. Основні права і обов'язки громадян у сфері виконавчої влади закріплені в Конституції РФ.
    організацій, які беруть у СРСР іноземних громадян. Неприйняття громадянами, які запросили в СРСР іноземних гра-ждан та осіб без громадянства в приватних справах і надали їм жи - лую площа, заходів до забезпечення у встановленому порядку їх вчасно-менной реєстрації, прописки або виписки тягне стягування штрафу. От-ветственность несуть і особи, які надають іноземним громадянам та особам без
    
11. 1. Орган виконавчої влади
    організація, яка є-чись частиною державного апарату, має свою структуру, компетен-цію, территор. масштаб. діяльності, утворена відповідно законодав-ством, наділена правом виступати за дорученням держави, при-кличуть входити в порядку здійснення виконавчої і розпорядчої діяльності здійснювати повсякденне керівництво господарських, соці-ально-культурних,
    
12. 4. У суб'єктах РФ діють органи виконавчої влади загальної, галузевої та міжгалузевої компетенції.
    організація діяльності визначається н / а суб'єктів РФ. Для здійснення своїх повноважень Уряд мо-же створювати свої територіальні органи та призначати власних посадових осіб, територіальні організації входять до системи органів виконавчої влади і діють під керівництвом відповідних федеральних органів виконавчої влади, а з питань що входять до компетенції
    
13. 1. Форми здійснення виконавчої влади
    влади: 1 - правові - пов'язані з виданням правових актів, які спричиняють зміни або перетворення адм. пр- ний. 2 - неправові - не пов'язані з виданням правових актів і не тягнуть виникнення, зміну, припинень пр-ний. Правові форми здійснення виконавчої влади: право-творча і правозастосовна діяльність. Правотворческая діяльність проявляється у створенні, зраді-ванні,
    
14. Методи здійснення виконавчої влади
    організацій. Підставою для застосування заходів адміністративного предупрежде-ня може служити припущення про намір особи вчинити адміні-стративно правопорушення або інше протиправне діяння. адмін-стративно-попереджувальні заходи не є заходами покарання, носять профілактичний характер і виражаються, як правило, у вигляді певних обмежень і заборон. К
    
15. Види і стадії адміністративного права
      організації в ОВС провадження у справах про адмініст-ративних правопорушення правил дорожнього руху та інших норм, що діють у сфері безпеки дорожнього руху. Згідно дан-ної інструкції порушнику вручається офіційне письмове передбачається-прежденіе, в якому зазначаються: 1) ПІБ порушника 2) стаття н / а, предуматрівающая відповідальність за порушення правил дорожнього руху 3)