|
« Попередня
|
|
Наступна » |
|
|
|
2. Особливості договору міни
|
Поширення на відносини міни загальних правил про купівлю-продаж виключає необхідність докладного розгляду положень про суб'єктний склад і формі даного договору2. Разом з тим є ряд спеціальних приписів, що відображають відомі особливості змісту і виконання договору міни в порівнянні з аналогічними правилами про договір купівлі-продажу.
Насамперед, необхідно враховувати еквівалентний характер звичайного товарообміну. Тому, якщо в договорі міни отсутству-
1 Що не завжди враховується в літературі (див., наприклад Цивільне право Ч 2 Зобов'язальне право / Под ред. В В Залеського. М., 1998 З 125) Крім того, в силу такого договору відбувається взаємна передача не тільки прав наймачів, але їх обов'язків, які у всякому разі не можуть бути предметом міни. Тому даний договір є самостійною різновидом цивільно-правових договорів Детальніше про це див
§ 3 гл. 35 цього підручника.
2 Непереконливі спроби виявити в цих питаннях специфіку міни. Зокрема, не грунтується ні на законі, ні на істоту даних відносин думку про неможливість участі в договорі міни держави (см Цивільне право. Підручник / За ред А П Сергєєва, Ю.К Толстого. Ч. 2 С. 113), яке, наприклад, вдається до обміну належних йому пакетів акцій або часток участі в господарських товариствах
ють вказівки на ціну або хоча б порівняльну вартість обмінюваних товарів, вони передбачаються рівноцінними. У цьому випадку витрати по виконанню договору, в тому числі з передачі і прийняття обмінюваних товарів, покладаються на ту сторону, яка в конкретній ситуації несе відповідні обов'язки (п. 1 ст. 568 ЦК), зокрема обов'язки продавця про передачу товару і обов'язки покупця по його прийняттю. Договором міни може бути передбачено інше розподіл таких обов'язків, наприклад їх покладання на одного з учасників.
Однак закон розглядає як міни і ситуації, коли за умовами договору обмінювані товари не є рівноцінними. Тоді сторона, що надає в обмін менший за вартістю товар, зобов'язана оплатити іншій стороні різницю в цінах обмінюваних товарів (п. 2 ст. 568 ЦК). Такий договір тепер не можна розглядати як змішаного (що містить елементи міни та купівлі-продажу) 1.
Обмін товарами за даним договором зовсім не обов'язково повинен бути одномоментним і здійснюватися "з рук в руки". За умовами конкретного договору одна із сторін може бути зобов'язана передати товар раніше, ніж інша надасть обмінюваний товар. У такому випадку до виконання обов'язку з передачі товару стороною, для якої договором встановлено більш пізній строк передачі товару, застосовуються правила про зустрічний виконанні зобов'язань (ст. 569, 328 ЦК). Для неї це означає насамперед можливість призупинити передачу товару або зовсім відмовитися від виконання договору, якщо контрагент попередньо не передала їй товар.
Перехід права власності на обмінювані товари відповідно до ст. 570 ЦК за загальним правилом відбувається після того, як обов'язки з передачі товарів виконані обома сторонами, тобто передбачається одночасним для кожної із сторін договору (якщо тільки інше прямо не передбачено законом або договором). Таке положення покликане запобігти ситуації, в якій сторона, перший отримала товар, набуває на нього право власності, не виконавши зустрічного обов'язку з передачі контрагенту іншого товару.
Особливістю у відносинах міни має також правило про виселення - відповідальності продавця за витребування речі у покупця третьою особою. Згідно загальній нормі п. 1 ст. 461 ГК продавець у цьому випадку відшкодовує покупцеві понесені ним
1 Див: Хохлов З А. Мена (глава 31) / / Цивільний кодекс Російської Федерації, Частина друга. Текст, коментарі, алфавітно-предметний покажчик. М, 1996 С 299.
Збитки. Для відносин міни це означало б не завжди обгрунтоване залишення у такого продавця переданої йому в обмін речі контрагента. Тому ст. 571 ЦК надає право стороні договору міни, у якої третьою особою вилучено товар, вимагати від свого контрагента не тільки відшкодування відповідних збитків, а й повернення отриманого в обмін товару.
|
| « Попередня |
|
Наступна » |
|
= Перейти до змісту підручника = |
|
|
Інформація, релевантна " 2. Особливості договору міни " |
- Види позовів
Позови класифікуються за різними підставами: 1) процесуально-правова класифікація позовів побудована за змістом позову, тобто по виду необхідної позивачем судового захисту. За процесуально-правовим критерієм позови класифікуються на позови про визнання, про присудження, перетворюючі позови. Позов про визнання має на меті захистити інтереси позивача, який вважає, що у нього є певне суб'єктивне
- 1. Поняття позову у арбітражному процесі, його елементи і види
Поняття позову. Відповідно до ст. 4 АПК зацікавлена особа має право звернутися до арбітражного суду за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і законних інтересів у порядку, встановленому АПК. Арбітражне судочинство НЕ підрозділяється на види, але проте в ньому в якості основного регламенту можна виділити правила позовного провадження, що є основою для розгляду
- § 6. Безвісна відсутність громадянина та оголошення її померлою
Тривала невизначеність у цивільних правовідносинах, пов'язана з невідомим відсутністю, порушує інтереси і права громадян, а також держави. Для усунення цієї невизначеності суд компетентний визнати особу безвісно відсутньою або оголосити відсутнього померлим. Прийняття таких рішень можливе лише за наявності юридичного складу, слагающегося з таких фактів, як: а) тривалий
- 2. Об'єкти зобов'язань.
Об'єктами зобов'язання є майно (речі, гроші, цінні папери, майнові права) і результати діяльності суб'єктів (роботи, послуги, результати інтелектуальної діяльності та виключні права на них), у зв'язку зі створенням, передачею та використанням яких складаються цивільні правовідносини. Зобов'язання можуть мати як один, так і кілька об'єктів: так, в кредитному
- § 2. Застава
Застава являє собою правовідносини, в силу якого кредитор за забезпеченим заставою зобов'язанням (заставодержатель) має право у разі невиконання цього зобов'язання боржником (заставодавцем) отримати задоволення з вартості закладеного переважно перед іншими кредиторами, за винятками, встановленими законом. Заставодержатель має право отримати на тих же засадах
- 2. Основні розділи курсу цивільного права
Сказане раніше дозволяє представити систему курсу цивільного права в наступному вигляді: Розділ I. Введення в цивільне право, де висвітлюються поняття і системи приватного і цивільного права, даються основні відомості про ціві-листической науці, джерелах цивільного права, зміст і системі курсу його вивчення. Розділ II. Цивільне правовідношення - включає виклад вчення про поняття,
- 1. Поняття обмеженого речового права
Категорія речових прав, як уже зазначалося, включає не тільки право власності, але й інші речові права. Право власності є найбільш широким за змістом речовим правом. На відміну від цього обмежене речове право являє собою право на чужу річ (jura in re aliena), вже присвоєну іншою особою - власником. Класичним прикладом даного права є сервітуту - права
- 2. Особливості договору міжнародної купівлі-продажу
Ряд положень Віденської конвенції, що регулюють договір міжнародної купівлі-продажу, відрізняється від норм ЦК, що регламентують аналогічні правовідносини. Зокрема, відповідно до Віденської конвенції (ст. 47, 63) при простроченні виконання зобов'язання і покупець і продавець має право в односторонньому порядку встановлювати додатковий строк розумної тривалості для виконання контрагентом
- 4. Правове регулювання закупівель сільськогосподарської продукції для державних потреб
Договором контрактації можуть регулюватися відносини зі закупівель сільськогосподарської продукції сировини і продовольства для державних потреб (п. 2 ст. 535 ЦК). Зазначені правовідносини в даний час регулюються Федеральним законом від 2 грудня 1994 "Про закупівлі та постачання сільськогосподарської продукції, сировини і продовольства для державних потреб" 1 і оформляються договорами на
- 3. Зовнішньоторговельний бартер
У лексичному значенні між словами "мена" і "бартер" можна провести тотожність (бартер - від англ, barter, що означає міняти, обмінювати). З точки зору юридичної ці поняття перебувають приблизно в такому ж співвідношенні, як категорії "поставка" і "контрактація". Термін "бартер" традиційно протягом багатьох років використовується для позначення зовнішньо-торгових операцій. У період кризи
|