Головна
Адвокатура Росії / Адвокатура України / Адміністративне право Росії і зарубіжних країн / Адміністративне право України / Арбітражний процес / Бюджетна система / Вексельне право / Цивільний процес / Цивільне право / Цивільне право Росії / Договірне право / Житлове право / Земельне право / Конституційне право / Корпоративне право / Криміналістика / Лісове право / Міжнародне право (шпаргалки) / Нотаріат / Оперативно-розшукова діяльність / Правова охорона тваринного світу (контрольні) / Правознавство / Правоохоронні органи / Підприємницьке право / Прокурорський нагляд в Україні / Судова бухгалтерія України / Судова психіатрія / Судова експертиза / Теорія держави і права / Транспортне право / Трудове право України / Кримінальне право Росії / Кримінальне право України / Кримінальний процес / Фінансове право / Господарське право України / Екологічне право (курсові) / Екологічне право (лекції) / Економічні злочини
ГоловнаПравоЦивільне право Росії → 
« Попередня Наступна »
Е. А. Суханов. Цивільне право: У 2 т. Том II. Напівтім 1: Підручник / Відп. ред. проф. Е. А. Суханов. - 2-е вид., Перераб. і доп. - М.: Видавництво БЕК, 2000. -704с., 2000 - перейти до змісту підручника

4. Правове регулювання закупівель сільськогосподарської продукції для державних потреб



Договором контрактації можуть регулюватися відносини зі закупівель сільськогосподарської продукції сировини і продовольства для державних потреб (п. 2 ст. 535 ЦК). Зазначені правовідносини в даний час регулюються Федеральним законом від 2 грудня 1994 "Про закупівлі та постачання сільськогосподарської продукції, сировини і продовольства для державних потреб" 1 і оформляються договорами на закупівлю (або поставку) сільськогосподарської продукції, сировини і продовольства у товаровиробників для державних потреб .
При цьому під закупівлею сільськогосподарської продукції розуміється придбання державою у товаровиробників відповідної продукції для подальшої переробки або реалізації споживачам; під поставкою розуміються договірні відносини між товаровиробниками (постачальниками) і покупцями (споживачами) готовою для використання сільськогосподарської продукції та продовольства.
Державні потреби визначаються виходячи з потреб Російської Федерації і її суб'єктів у сільськогосподарській продукції, сировині і продовольстві. Закупівлі та постачання сільськогосподарської продукції для державних потреб здійснюються, зокрема, для виконання федеральних програм розвитку агропромислового виробництва, інших економічних і соціальних програм, спрямованих на постачання населення продовольством; забезпечення експорту сільськогосподарської продукції; формування державних резервів сільськогосподарської сировини і продовольства і т д.
Державні замовники визначаються Урядом РФ, а по регіональним державним потребам - органами виконавчої влади Російської Федерації. У цій якості можуть виступати органи виконавчої влади, комерційні і некомерційні організації, зокрема спеціально створювані в цих цілях продовольчі корпорації.
'СЗРФ 1995 № 32 Ст
Виходячи з федеральних і регіональних потреб, державні замовники не пізніше як за три місяці до початку кожного року доводять до товаровиробників і постачальників обсяги закупівель і поставок сільськогосподарської продукції, сировини і продовольства для державних потреб. Уряд РФ та органи виконавчої влади суб'єктів Російської Федерації до початку року визначають квоти для товаровиробників-постачальників на закупівлю сільськогосподарської продукції, сировини і продовольства за гарантованими цінами. Доведені до товаровиробників обсяги закупівель і квоти є підставою для укладання конкретних договорів на закупівлю або поставку сільськогосподарської продукції.
Договір на закупівлю сільськогосподарської продукції, сировини або продовольства повинен містити умови: про обсяг (кількості) закуповуваної продукції, її асортименті і якості, про ціни, терміни закупівлі та порядок розрахунків. Особливі правила передбачені у відношенні ціни і порядку розрахунків за продукцію, яка закуповується. Договір вважається чинним за тими цінами, які на момент його укладення були визначені в договорі, і не може бути в подальшому розірваний за ініціативою однієї із сторін у зв'язку з її незгодою з встановленою ціною. Особливість порядку розрахунків полягає в тому, що, якщо в договорі не визначено форму розрахунків за закуплену сільськогосподарську продукцію, сторони повинні використовувати инкассовую форму розрахунків.
Певним своєрідністю відрізняється і відповідальність за невиконання або неналежне виконання зобов'язань, що випливають з договорів на закупівлю сільськогосподарської продукції, сировини і продовольства для державних потреб (ст. 8 Федерального закону). По-перше, на випадок порушення зобов'язань з поставки або закупівлю (прийняттю) сільськогосподарської продукції передбачено, що винна сторона зобов'язана сплатити контрагенту неустойку в розмірі п'ять-десять відсотків від вартості недопоставленої або відповідно не прийнятою продукції.
По-друге, несвоєчасна оплата закупленої (поставленої) продукції рослинництва тягне обов'язок державного замовника (покупця) сплатити товаровиробникові неустойку (пеню) в розмірі двох відсотків від суми несвоєчасно сплаченої продукції за кожний день прострочення платежу, а при простроченні оплати понад тридцять днів - трьох відсотків.
Відмова державного замовника від закупівлі передбаченої договором сільськогосподарської продукції допускається толь-
ко за умови повного відшкодування товаровиробнику (постачальнику) збитків, завданих з вини державного замовника.
Додаткова література
Витрянский 6.6. Договори купівлі-продажу, міни, оренди, безоплатного користування, перевезення, транспортної експедиції. Розрахунки. М., 1996;
Цивільне право Росії. Частина друга. Зобов'язальне право. Курс лекцій / Відп. ред. О.Н. Садиков. М., 1997 (гл. 3); Іоффе О.С. Зобов'язальне право. М., 1975; Клейн Н.І Поставка продукції для державних потреб / / Закон. 1995. № 6;
Коментар частині другій Цивільного кодексу Російської Федерації для підприємців. 2-е вид. М., 1999; Корнєєв С, М. Юридична природа договору енергопостачання / / Закон. 1995. № 7;
Сейнароев Б.М. Правові питання договору на постачання електроенергією підприємств і організацій. Алма-Ата, 1975; Халфина P.O. Правове регулювання поставки продукції в народному господарстві. М., 1963;
Шафір A.M. Енергопостачання підприємств. Правові питання. М., 1990.
« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =
Інформація, релевантна " 4. Правове регулювання закупівель сільськогосподарської продукції для державних потреб "
  1. 1. Значення і сфера застосування купівлі-продажу
    Договір купівлі-продажу відноситься до числа найважливіших традиційних інститутів цивільного права, що мають багатовікову історію розвитку. Вже в класичному римському праві складається як консенсуального контракту emptio-venditio. Під ним розумівся договір, за допомогою якого одна сторона - продавець (venditor) зобов'язується надати іншій стороні - покупцеві (emptor) річ, товар (Тегх), а
  2. 1. Значення і сфера застосування договору поставки товарів для державних потреб
    Одним з видів купівлі-продажу є поставка товарів для державних потреб. Виступаючи в якості покупця товарів, необхідних для задоволення потреб держави, Російська Федерація та її суб'єкти діють як учасники цивільно-правових відносин (ст. 124 ЦК). Особливості даних правовідносин викликані участю в них такого своєрідного суб'єкта цивільного права, як
  3. 1.Економіка і соціальна структура
    Розвиток капіталізму в Росії та інших країнах породило проблему його типології. Сучасна методологія розгорнула цю проблему в концепцію трьох ешелонів. Відповідно до цієї концепції можна говорити про три моделі (ешелонах) розвитку світового капіталізму: - ешелон розвиненого, класичного капіталізму - Англія, Франція, США, Канада, Австралія; - ешелон становлення буржуазних відносин в переплетенні з
  4. 9 . Правове регулювання малого підприємництва
    Специфіка малого підприємництва викликає необхідність його спеціального державного регулювання та підтримки. В Україні мале підприємництво регулюється поряд із загальними законодавчими актами також низкою спеціальних нормативних актів, серед яких слід назвати: Указ Президента України "Про державну підтримку малого підприємництва" від 12.05.98 р.; Указ Президента
  5. 30 . Промислово-фінансові групи
    Основними нормативними актами, що регулюють правовий статус промислово-фінансових груп (ПФГ) в Україні, є Закон України "Про промислово-фінансові групи в Україні" від 21 листопада 1995 р. і Указ Президента України "Про окремі питання створення промислово-фінансових груп" від 08.07.98 р. № 754/98. Промислово-фінансова група - це об'єднання, до якого можуть входити промислові
  6. 58. Форми спільної інвестиційної діяльності
    Спільна інвестиційна діяльність із залученням іноземних інвестицій може здійснюватися в різних формах. Однією з найбільш поширених є створення підприємства з іноземними інвестиціями. Підприємство з іноземними інвестиціями - підприємство (організація) будь-якої організаційно-правової форми, створене відповідно до законодавства України, іноземна інвестиція в
  7. Зміст
    Передмова Розділ 1. ПІДПРИЄМНИЦЬКЕ ПРАВО 1. Поняття і види підприємницької діяльності 2. Ознаки підприємництва 3. Поняття підприємницького права 4. Поняття і система законодавства про підприємництво 5. Види норм підприємницького права 6. Державне регулювання підприємництва 7. Регулювання перевірок діяльності підприємців 8. Захист прав
  8. § 2. Дія цивільного законодавства
    Дія цивільного законодавства у часі. Вміщені в цивільному законодавстві норми права покликані регулювати суспільні відносини, що становлять предмет цивільного права. Цивільне законодавство періодично оновлюється і в ньому з'являються нові норми цивільного права, а застарілі норми припиняють своє існування. З іншого боку, на території Російської
  9. § 2. Форми участі держави у цивільному обороті
    Опосередкована участь держави у цивільному обороті. Держава може брати участь у цивільному обороті як безпосередньо, так і через спеціально створені ним для цих цілей державні юридичні особи в організаційно-правових формах, передбачених чинним цивільним законодавством. Зупинимося спочатку на останній формі участі держави у цивільному обороті.
  10. § 4. Здійснення права державної і муніципальної власності
    Загальні положення. За весь післяжовтневий період каменем спотикання для змінювали один одного влади було питання, як організувати ефективне управління та використання незліченних багатств, які в результаті бездумно проведеної націоналізації виявилися зосередженими в руках держави. Досягти оптимального вирішення цього питання так і не вдалося за винятком, мабуть, екстремального
© 2014-2022  ibib.ltd.ua