| Головна |
| « Попередня | Наступна » | |
4. Правове регулювання закупівель сільськогосподарської продукції для державних потреб |
||
|
Договором контрактації можуть регулюватися відносини зі закупівель сільськогосподарської продукції сировини і продовольства для державних потреб (п. 2 ст. 535 ЦК). Зазначені правовідносини в даний час регулюються Федеральним законом від 2 грудня 1994 "Про закупівлі та постачання сільськогосподарської продукції, сировини і продовольства для державних потреб" 1 і оформляються договорами на закупівлю (або поставку) сільськогосподарської продукції, сировини і продовольства у товаровиробників для державних потреб . При цьому під закупівлею сільськогосподарської продукції розуміється придбання державою у товаровиробників відповідної продукції для подальшої переробки або реалізації споживачам; під поставкою розуміються договірні відносини між товаровиробниками (постачальниками) і покупцями (споживачами) готовою для використання сільськогосподарської продукції та продовольства. Державні потреби визначаються виходячи з потреб Російської Федерації і її суб'єктів у сільськогосподарській продукції, сировині і продовольстві. Закупівлі та постачання сільськогосподарської продукції для державних потреб здійснюються, зокрема, для виконання федеральних програм розвитку агропромислового виробництва, інших економічних і соціальних програм, спрямованих на постачання населення продовольством; забезпечення експорту сільськогосподарської продукції; формування державних резервів сільськогосподарської сировини і продовольства і т д. Державні замовники визначаються Урядом РФ, а по регіональним державним потребам - органами виконавчої влади Російської Федерації. У цій якості можуть виступати органи виконавчої влади, комерційні і некомерційні організації, зокрема спеціально створювані в цих цілях продовольчі корпорації. Виходячи з федеральних і регіональних потреб, державні замовники не пізніше як за три місяці до початку кожного року доводять до товаровиробників і постачальників обсяги закупівель і поставок сільськогосподарської продукції, сировини і продовольства для державних потреб. Уряд РФ та органи виконавчої влади суб'єктів Російської Федерації до початку року визначають квоти для товаровиробників-постачальників на закупівлю сільськогосподарської продукції, сировини і продовольства за гарантованими цінами. Доведені до товаровиробників обсяги закупівель і квоти є підставою для укладання конкретних договорів на закупівлю або поставку сільськогосподарської продукції. Договір на закупівлю сільськогосподарської продукції, сировини або продовольства повинен містити умови: про обсяг (кількості) закуповуваної продукції, її асортименті і якості, про ціни, терміни закупівлі та порядок розрахунків. Особливі правила передбачені у відношенні ціни і порядку розрахунків за продукцію, яка закуповується. Договір вважається чинним за тими цінами, які на момент його укладення були визначені в договорі, і не може бути в подальшому розірваний за ініціативою однієї із сторін у зв'язку з її незгодою з встановленою ціною. Особливість порядку розрахунків полягає в тому, що, якщо в договорі не визначено форму розрахунків за закуплену сільськогосподарську продукцію, сторони повинні використовувати инкассовую форму розрахунків. Певним своєрідністю відрізняється і відповідальність за невиконання або неналежне виконання зобов'язань, що випливають з договорів на закупівлю сільськогосподарської продукції, сировини і продовольства для державних потреб (ст. 8 Федерального закону). По-перше, на випадок порушення зобов'язань з поставки або закупівлю (прийняттю) сільськогосподарської продукції передбачено, що винна сторона зобов'язана сплатити контрагенту неустойку в розмірі п'ять-десять відсотків від вартості недопоставленої або відповідно не прийнятою продукції. Відмова державного замовника від закупівлі передбаченої договором сільськогосподарської продукції допускається толь- ко за умови повного відшкодування товаровиробнику (постачальнику) збитків, завданих з вини державного замовника. Додаткова література Витрянский 6.6. Договори купівлі-продажу, міни, оренди, безоплатного користування, перевезення, транспортної експедиції. Розрахунки. М., 1996; Цивільне право Росії. Частина друга. Зобов'язальне право. Курс лекцій / Відп. ред. О.Н. Садиков. М., 1997 (гл. 3); Іоффе О.С. Зобов'язальне право. М., 1975; Клейн Н.І Поставка продукції для державних потреб / / Закон. 1995. № 6; Коментар частині другій Цивільного кодексу Російської Федерації для підприємців. 2-е вид. М., 1999; Корнєєв С, М. Юридична природа договору енергопостачання / / Закон. 1995. № 7; Сейнароев Б.М. Правові питання договору на постачання електроенергією підприємств і організацій. Алма-Ата, 1975; Халфина P.O. Правове регулювання поставки продукції в народному господарстві. М., 1963; Шафір A.M. Енергопостачання підприємств. Правові питання. М., 1990. |
||
| « Попередня | Наступна » | |
|
|
||
Інформація, релевантна " 4. Правове регулювання закупівель сільськогосподарської продукції для державних потреб " |
||
|
||