Головна
Адвокатура Росії / Адвокатура України / Адміністративне право Росії і зарубіжних країн / Адміністративне право України / Арбітражний процес / Бюджетна система / Вексельне право / Цивільний процес / Цивільне право / Цивільне право Росії / Договірне право / Житлове право / Земельне право / Конституційне право / Корпоративне право / Криміналістика / Лісове право / Міжнародне право (шпаргалки) / Нотаріат / Оперативно-розшукова діяльність / Правова охорона тваринного світу (контрольні) / Правознавство / Правоохоронні органи / Підприємницьке право / Прокурорський нагляд в Україні / Судова бухгалтерія України / Судова психіатрія / Судова експертиза / Теорія держави і права / Транспортне право / Трудове право України / Кримінальне право Росії / Кримінальне право України / Кримінальний процес / Фінансове право / Господарське право України / Екологічне право (курсові) / Екологічне право (лекції) / Економічні злочини
ГоловнаПравоГосподарське право України → 
« Попередня Наступна »
Саниахметова Н.А.. ПІДПРИЄМНИЦЬКЕ ПРАВО В ПИТАННЯХ І ОТВЕТАХУчебное посібник. Харків "Одіссей" 2000, 2000 - перейти до змісту підручника

9. Правове регулювання малого підприємництва


Специфіка малого підприємництва викликає необхідність його спеціального державного регулювання та підтримки.
В Україні мале підприємництво регулюється поряд із загальними законодавчими актами також низкою спеціальних нормативних актів, серед яких слід назвати:
Указ Президента України "Про державну підтримку малого підприємництва" від 12.05.98 р.;
Указ Президента України "Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва" від 03.07.98 р. № 727/98.
Основні напрямки державної підтримки малого підприємництва визначено Указом Президента України "Про державну підтримку малого підприємництва" від 12.05.98 р. Це:
формування структури підтримки і розвитку малого підприємництва ;
створення сприятливих умов для використання суб'єктами малого підприємництва державних фінансових, матеріально-технічних та інформаційних ресурсів, а також науково-технічних розробок і технологій;
встановлення спрощеної процедури оподаткування , обліку та звітності;
вдосконалення підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації кадрів для суб'єктів малого підприємництва;
фінансова підтримка інноваційних проектів.
В Указі передбачена спрямованість державних і регіональних програм малого підприємництва на реалізацію таких основних заходів:
вдосконалення нормативно-правової бази з питань розвитку та підтримки малого підприємництва;
фінансово-кредитна підтримка малого підприємництва;
створення бізнес-інкубаторів, бізнес-центрів, консультаційних та інформаційних систем;
створення сприятливих умов для залучення до підприємницької діяльності соціально незахищених верств населення (інвалідів, жінок, молоді, безробітних, звільнених у запас військовослужбовців і пр.);
сприяння в отриманні суб'єктами малого підприємництва необхідних для здійснення такої діяльності приміщень (будівель), обладнання, а також інформаційних матеріалів;
залучення суб'єктів малого підприємництва до виконання науково-технічних і соціально-економічних програм, здійснення поставки продукції (робіт, послуг) для державних потреб.
Суб'єктами малого підприємництва відповідно до п. 4 названого Указу Президента України вважаються:
індивідуальні підприємці, тобто фізичні особи, зареєстровані як суб'єкти підприємницької діяльності і займаються нею без створення юридичної особи;
підприємницькі організації зі статусом юридичної особи, будь-якої організаційно-правової форми та форми власності (крім довірчих товариств, банків, страхових компаній, інших фінансово-кредитних та небанківських фінансових установ), а також суб'єкти підприємництва, у статутному фонді яких частки, що належать юридичним особам - учасникам та засновникам даних суб'єктів, які не є суб'єктами малого підприємництва, не перевищують 25%.
Крім цього, ці суб'єкти повинні відповідати наступним критеріям:
середньооблікова чисельність працюючих за звітний період не перевищує 50 осіб (при цьому враховуються всі працівники, в тому числі які працюють за цивільно-правовими договорами та за сумісництвом);
обсяг виручки від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) за рік не перевищує 1 млн. грн.
Таким чином, в Указі Президента України від 12.05.98 р. визначено, які суб'єкти господарювання
вважаються володіють статусом малого підприємця. У той час як всі фізичні особи, які займаються підприємницькою діяльністю без утворення юридичної особи, віднесені до числа суб'єктів малого підприємництва, щодо юридичних осіб встановлені певні вимоги. Встановлені обмеження для віднесення до суб'єктів малого підприємництва стосуються трьох аспектів їхньої діяльності:
статутного фонду, середньооблікової чисельності працюючих та обсягу виручки від реалізації продукції.
Слід зазначити, що критерії суб'єкта малого підприємництва, названі в Указі, істотно відрізняються від визначення цього поняття в інших нормативно-правових актах, зокрема, в Законі України "Про підприємства", відповідно до якого максимальне число працюючих на малому підприємстві становить від 15 до 200 чоловік (залежно від галузі).
У загальній категорії суб'єктів малого підприємництва Указ Президента України від 12.05.98 р. виділяє як спеціальної категорії мікропідприємства - суб'єкти малого підприємництва зі середньоспискової чисельністю працюючих за звітний період 10 осіб включно та обсягом виручки від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) за рік не понад 250 тис. грн.
« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =
Інформація, релевантна " 9. Правове регулювання малого підприємництва "
  1. Зміст
    Передмова Розділ 1. ПІДПРИЄМНИЦЬКЕ ПРАВО 1. Поняття і види підприємницької діяльності 2. Ознаки підприємництва 3. Поняття підприємницького права 4. Поняття і система законодавства про підприємництво 5. Види норм підприємницького права 6. Державне регулювання підприємництва 7. Регулювання перевірок діяльності підприємців 8. Захист прав
  2. 8. Рекомендували ЛІТЕРАТУРА ДО КУРСУ "Адміністративне право України"
    Спеціальна література: 1. Альохін А.П., Козлов Ю.М., Кармолицкий А.А. Адміністратив ве право РФ. Підручник. - М., 1998. 2. Атаманчук Г.В. Теорія державного управління. Курс лек цій. - М., 1997. 3. Авер'янов Б.В. Функції та організаційна структура органу державного управління. - К, 1984. 4. Авер'янов В.Б. Апарат державного управління: содер жание діяльності та організаційні
  3. 1.Економіка і соціальна структура
    Розвиток капіталізму в Росії та інших країнах породило проблему його типології. Сучасна методологія розгорнула цю проблему в концепцію трьох ешелонів. Відповідно до цієї концепції можна говорити про три моделі (ешелонах) розвитку світового капіталізму: - ешелон розвиненого, класичного капіталізму - Англія, Франція, США, Канада, Австралія; - ешелон становлення буржуазних відносин в переплетенні з
  4. Поняття і ознаки організованої економічної злочинності.
    Генезис російської злочинності останнього десятиліття виявив дві взаємозумовлені тенденції - «економізації» організованої злочинності та підвищення рівня організованості самої економічної злочинності. Їх дія призвело до виникнення принципово нового асоціального явища - організованої економічної злочинності, що представляє собою якийсь симбіоз розвинених форм організованої та
  5. Основні напрямки контролю над організованою економічною злочинністю у сфері економічних відносин.
    Контроль над організованою економічною злочинністю, на мій погляд, можна визначити як регламентовану нормами права діяльність державних, муніципальних органів, а також недержавних організацій, спрямовану на попередження, виявлення і припинення порушення правових норм, що забезпечують нормальне функціонування економічної системи. Це визначення відображає найбільш
  6. Список використаної літератури.
    1. Аслаханов А, Максимов С. Організована злочинність і корупція у сфері економіки: стан і прогноз розвитку / / Кримінальний вісник 1995 № 12 С.4. Актуальні проблеми теорії та практики боротьби з організованою злочинністю в Росії: Мат-ли наук. - Практ. конф. 17-18 травня 1994 року, - Вип. 1. -М.: НДІ РІО МЮИ МВС Росії, 1994. - 264 С. Айдинян Н.Р, Гилинский Я.І. Функціональна теорії
  7. 3. Поняття підприємницького права
    У розумінні сутності підприємницького права немає єдності серед учених. Можна виділити дві основні існуючі в науці позиції з цього питання. Одна з них може бути позначена стисло таким чином: "Підприємницьке право - самостійна галузь права". Її відстоює В.В. Лаптєв. Основні положення цієї точки зору такі: підприємницьке право - це господарське право
  8. 5. Види норм підприємницького права
    Класифікація правових норм підприємницького права може бути здійснена за різними підставами. За функціональної ролі в механізмі правового регулювання розрізняють первинні правові норми і норми-правила поведінки. До вихідним (відправним, первинним) правовим нормам можна віднести норми підприємницького права, що мають найбільш загальний характер, що відрізняються високою формою абстрагування,
  9. 6. Державне регулювання підприємництва
    Державне регулювання підприємництва в Україні отримало законодавче закріплення в ст. 15 Закону України "Про підприємництво". Держава використовує безліч форм впливу і механізмів для безпосереднього або опосередкованого впливу на суб'єктів підприємницької діяльності. У них виявляються різні аспекти державного впливу на неї, які включають
  10. 7. Регулювання перевірок діяльності підприємців
    Перевірки діяльності підприємців регулюються відповідно до Указу Президента України "Про деякі заходи з дерегулювання підприємницької діяльності" від 23.07.98 р. Органи виконавчої влади, уповноважені від імені держави здійснювати перевірку фінансово- господарської діяльності суб'єктів підприємницької діяльності (далі - контролюючі органи), проводять