Головна
Адвокатура Росії / Адвокатура України / Адміністративне право Росії і зарубіжних країн / Адміністративне право України / Арбітражний процес / Бюджетна система / Цивільний процес / Цивільне право / Цивільне право Росії / Договірне право / Житлове право / Земельне право / Конституційне право / Криміналістика / Лісове право / Міжнародне право (шпаргалки) / Нотаріат / Оперативно-розшукова діяльність / Правова охорона тваринного світу (контрольні) / Правознавство / Правоохоронні органи / Підприємницьке право / Прокурорський нагляд в Україні / Судова бухгалтерія України / Судова психіатрія / Судова експертиза / Теорія держави і права / Транспортне право / Трудове право України / Кримінальне право Росії / Кримінальне право України / Кримінальний процес / Фінансове право / Господарське право України / Екологічне право (курсові) / Екологічне право (лекції) / Економічні злочини
ГоловнаПравоГосподарське право України → 
« Попередня Наступна »
Саниахметова Н.А.. ПІДПРИЄМНИЦЬКЕ ПРАВО В ПИТАННЯХ І ОТВЕТАХУчебное посібник. Харків "Одіссей" 2000, 2000 - перейти до змісту підручника

5. Види норм підприємницького права


Класифікація правових норм підприємницького права може бути здійснена за різними підставами.
За функціональної ролі в механізмі правового регулювання розрізняють первинні правові норми і норми-правила поведінки.
До вихідним (відправним, первинним) правовим нормам можна віднести норми підприємницького права, що мають найбільш загальний характер, що відрізняються високою формою абстрагування, за допомогою яких визначаються цілі, завдання, принципи, межі, напрямки правового регулювання, закріплюються правові категорії і поняття.
Система законодавства про підприємництво побудована таким чином, що найбільш загальні, вихідні положення і приписи, які є початковими у здійсненні правового регулювання, викладені у Законі України "Про підприємництво". Вміщені в ньому вихідні норми закріплюють поняття підприємництва, свободу і принципи підприємницької діяльності, визначають її суб'єктів, взаємовідносини підприємця і держави, гарантії прав підприємців . Крім того, вихідні норми містяться в спеціальних законах, що визначають поняття, завдання, цілі та засоби регулювання в окремих сферах підприємництва.
Вихідні правові норми, що містяться в законодавстві про підприємництво, неоднорідні за своїм характером. Серед них можна виділити норми-принципи і норми-дефініції. До норм-принципів підприємницького права слід віднести закріплення у ст. 5 Закону "Про підприємництво" принципи підприємницької діяльності.
До числа найважливіших вихідних норм у підприємницькому праві належать норми-дефініції, що містять визначення правових категорій і понять. Так, у Законі України "Про підприємництво" дано визначення поняття "підприємництво", в Законі України "Про підприємства в Україні" - поняття "підприємство", в Законі України "Про господарські товариства "- поняття" господарське товариство ", в Законі України" Про цінні папери і фондову біржу "- поняття" цінний папір ".
Переважна більшість норм підприємницького права - норми-правила поведінки, тобто норми безпосереднього регулювання відносин у сфері підприємництва, які визначають права і обов'язки їх суб'єктів, умови і міру їх реалізації, види санкцій, що застосовуються до правопорушників і т.п. У таких нормах знаходять свій розвиток, деталізацію і конкретизацію первинні правові норми.
Як і первинні правові норми, норми-правила поведінки неоднорідні і, в свою чергу, по їх функціональної спрямованості поділяються на регулятивні та охоронні. Охоронні норми законодавства про підприємництво розосереджені по спеціальних законів, які регулюють підприємницьку діяльність. У деяких спеціальних законах виділяються розділи, що містять охоронні норми. Наприклад, у Законі України "Про обмеження монополізму та недопущення недобросовісної конкуренції у підприємницькій діяльності" виділено спеціальний розділ V "Відповідальність за порушення антимонопольного законодавства". У Законі України "Про захист від недобросовісної конкуренції" відповідальність за недобросовісну конкуренцію також виділена в спеціальну главу.
За ступенем спільності норми підприємницького права поділяються на загальні (ті, які притаманні, в основному, загальній частині галузі і застосовуються до всіх або більшості його інститутів) та спеціальні (пов'язані до окремих інститутів галузі). Як випливає із Закону України "Про підприємництво", до загальних положень підприємницького права відносяться норми, що регламентують поняття підприємництва, свободу підприємницької діяльності, принципи та умови її здійснення, організаційні форми підприємництва, гарантії прав підприємців та ін Загальні норми повинні застосовуватися до окремих інститутів підприємницького права за відсутності посилань на них у спеціальних нормативних актах, що регламентують той чи інший правовий інститут.
На відміну від загальних норм, спеціальні норми - це розпорядження, що відносяться до окремих інститутів підприємницького права і регулюючі не все, а тільки окремі види суспільних відносин у сфері підприємництва. Це, наприклад, норми, що містяться в законах України "Про зовнішньоекономічну діяльність", "Про режим іноземного інвестування", "Про цінні папери і фондову біржу".
Серед норм підприємницького права можна також розрізняти матеріальні і процесуальні (процедурні) норми. Реалізація права на підприємницьку діяльність здійснюється в процедурно-правовому порядку.
Деякі процесуальні норми підприємницького права містяться в законодавчих нормативно-правових актах. Наприклад, процедура банкрутства визначена в Законі України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", процедура патентування підприємницької діяльності - у Законі України "Про патентування деяких видів підприємницької діяльності". Проте в основному процесуальні норми зосереджені в підзаконних нормативно-правових актах. Це, наприклад, норми, що регулюють процедуру державної реєстрації та ліцензування підприємницької діяльності.
За методом правового регулювання можна виділити в законодавстві про підприємництво імперативні, диспозитивні і заохочувальні норми.
Значна кількість норм підприємницького права є імперативними. Це виправдано в тих сферах підприємницького права, де переважає адміністративно-правовий метод регулювання. Так, у сфері підприємництва необхідне використання імперативних норм на стадіях легітимації суб'єктів підприємницької діяльності (державної реєстрації, ліцензування окремих видів діяльності), переважно, для регламентації діяльності державних органів, уповноважених здійснювати відповідні функції. Диспозитивні норми переважають у регулюванні відносин між суб'єктами підприємництва.
По формі вираженого в них припису (характеру регулятивного впливу) норми законодавства про підприємництві класифікуються на управомо-чує, зобов'язують і забороняють.
Багато норм у підприємницькому праві мають управомочивающий (правоустановчих) характер і надають суб'єктам право на вчинення передбачених у них позитивних дій. Найбільш значущою з них представляється закріплена в ст. 3 Закону "Про підприємництво" норма: Підприємці мають право без обмежень приймати рішення і здійснювати самостійно будь-яку діяльність, що не суперечить чинному законодавству.
Чимало норм підприємницького права мають зобов'язуючий характер. Їх прикладом може служити норма , закріплена в ст. 4 Закону України "Про підприємництво": В обов'язки підприємства входить проведення природоохоронних заходів (у тому числі рекультивація земель і відновлення лісів після їх використання), що сприяють зменшенню викликаних виробництвом негативних впливів на навколишнє середовище.
Є в законодавстві "Про підприємництво" та забороняють норми, що встановлюють вимогу утриматися від певної поведінки, яких дій (наприклад, норма, яка міститься в ст. 10 Закону "Про рекламу": Недобросовісна реклама заборонена).
За сферою дії норми підприємницького права поділяються на норми загальної дії, норми обмеженої дії і локальні норми. Норми загальної дії - це приписи, які не передбачають будь-яких спеціальних умов або обмежень їх дії. До їх числа можна віднести норми Закону "Про підприємництво" (за винятком ст. 16, що регулює діяльність іноземних підприємців). Норми обмеженої дії - це норми, обмежені в реалізації різними факторами - об'єктними, суб'єктними, просторовими, тимчасовими, ситуаційними. Серед цих норм особливо виділяються норми, адресовані спеціальним суб'єктам. Наприклад, суб'єктам зовнішньоекономічної діяльності адресовані норми Закону "Про зовнішньоекономічну діяльність", іноземним суб'єктам підприємницької діяльності - норми Закону "Про режим іноземного інвестування".
Локальні норми, як і норми обмеженої дії, мають обмежену сферу дії, однак, на відміну від останніх, діють в межах однієї організації або її структурних підрозділів та пов'язані з цілями, специфікою юридичної особи. Найбільш поширеними локальними нормами є корпоративні норми.
Таким чином, норми підприємницького права залежно від обраного критерію поділяються на:
вихідні правові норми (норми-принципи і норми-дефініції) і норми-правила поведінки;
регулятивні та охоронні;
загальні та спеціальні;
матеріальні і процесуальні (процедурні);
імперативні, диспозитивні і заохочувальні;
управомочівающіе, зобов'язують і забороняють;
норми загальної дії, обмеженої дії і локальні норми.
« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =
Інформація, релевантна "5. Види норм підприємницького права"
  1. Зміст
    види підприємницької діяльності 2. Ознаки підприємництва 3. Поняття підприємницького права 4. Поняття і система законодавства про підприємництво 5. Види норм підприємницького права 6. Державне регулювання підприємництва 7. Регулювання перевірок діяльності підприємців 8. Захист прав підприємців при їх порушення незаконними актами
  2. Поняття арбітражного процесу, арбітражна процесуальна форма
    види доказів і правила доведення, а також структуру рішення суду. Арбітражному суду, іншим учасникам процесу законом надаються певні і відповідні їх процесуальному положенню права і покладаються обов'язки. Наприклад, обов'язок доведення лежить на особах, що у справі. Процесуальні права та обов'язки реалізуються в ході процесу у вигляді процесуальних
  3. 2. ПОНЯТТЯ ПІДВІДОМЧОСТІ, ЇЇ ВИДИ
    види підвідомчості. Як правило, це проводиться за трьома підставами: залежно від виду органів, до відання яких віднесено дозвіл тих чи інших справ, виділяють підвідомчість справ судам, адміністративним органам, третейським судам і т. д.; залежно від характеру справ - підвідомчість цивільних, сімейних, трудових, земельних та інших справ; залежно від характеру норм,
  4. 2. Поняття підвідомчості, її види
    види підвідомчості. Як правило, це проводиться за трьома підставами: залежно від виду органів, до відання яких віднесено дозвіл тих чи інших справ, виділяють підвідомчість справ судам, адміністративним органам, третейським судам і т. д.; залежно від характеру справ - підвідомчість цивільних, сімейних, трудових, земельних та інших справ; - залежно від характеру норм,
  5. Основні напрямки контролю над організованою економічною злочинністю у сфері економічних відносин.
    види контролю: бюджетний контроль; податковий контроль; валютний контроль; контроль за кредитно-грошовими відносинами. Зазначені види контролю здійснюють наступні органи виконавчої влади: Комітет фінансового моніторингу, створений Указом Президента від 01.11.2001 № 1263. 55 Злочинність: стратегія боротьби / Під. Ред. Проф. А.І. Борговий - М.: Кримінологічна асоціація, 1997 Міністерство
  6. 45. Поняття і зміст зовнішньоекономічних договорів (контрактів)
    види зовнішньоекономічних договорів (контрактів), крім тих, які прямо та у виключній формі заборонені законами України. Права та обов'язки сторін зовнішньоекономічних договорів (контрактів) визначаються правом місця її укладання, якщо сторони не погодили інше. Місце укладення угоди визначається законами України. Ст.6 Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність" ,
  7. 1. Інвестиційна діяльність як предмет правового регулювання
    види майнових та матеріальних цінностей, які вкладаються в об'єкти підприємницької та інших видів діяльності, в результаті чого створюється прибуток (дохід ) або досягається соціальний ефект. Такими цінностями можуть бути: кошти, цільові банківські вклади, паї, акції, та інші цінні папери; рухоме і нерухоме майно (будівлі, споруди, обладнання та інші
  8.  20. Принципи правового регулювання ЗЕД
      види підприємницької діяльності незалежно від форм власності та всі напрями використання доходів і, здійснення інвестицій. Він складається також у забороні безпосереднього втручання держави у діяльність суб'єктів ЗЕД, будь-яких дій держави, результатом яких є обмеження прав і дискримінація суб'єктів ЗЕД, а також іноземних суб'єктів господарської
  9.  8. Рекомендували ЛІТЕРАТУРА ДО КУРСУ "Адміністративне право України"
      види митного режиму. - Днепро петровськ: ДГУ, 1995. 60. Ківалов С.В. Митне право (адміністративна відповідальність ність за порушення митних правил). - Одеса, 1996. 61. Ківалов С.В. Проходження служби посадовими особами та моженних органів. - Одеса: Вісник Одеського університету (гуманітарні науки). Вип. 2. - 1996. 62. Ківалов С.В. Система порушень митних правил / / Збір нік
  10.  Методи здійснення виконавчої влади
      види адміністративно-правових методів. 2. Поняття адміністративного примусу. 3. Види адміністративного примусу. 1. Методи діяльності виконавчої влади - це способи здійснення управлінських функцій і засоби впливу органів виконавчої влади на керовані об'єкти (галузі, пр-ку, гр-н). Методи здійснення виконавчої влади різноманітні. За функціями суб'єктів