Головна
Адвокатура Росії / Адвокатура України / Адміністративне право Росії і зарубіжних країн / Адміністративне право України / Арбітражний процес / Бюджетна система / Вексельний право / Цивільний процес / Цивільне право / Цивільне право Росії / Договірне право / Житлове право / Земельне право / Конституційне право / Корпоративне право / Криміналістика / Лісове право / Міжнародне право (шпаргалки) / Нотаріат / Оперативно-розшукова діяльність / Правова охорона тваринного світу (контрольні) / Правознавство / Правоохоронні органи / Підприємницьке право / Прокурорський нагляд в Україні / Судова бухгалтерія України / Судова психіатрія / Судова експертиза / Теорія держави і права / Транспортне право / Трудове право України / Кримінальне право Росії / Кримінальне право України / Кримінальний процес / Фінансове право / Господарське право України / Екологічне право (курсові) / Екологічне право (лекції) / Економічні злочини
Головна → Право → Господарське право України → 
« Попередня Наступна »
Саниахметова Н.А.. ПІДПРИЄМНИЦЬКЕ ПРАВО В ПИТАННЯХ І ОТВЕТАХУчебное посібник. Харків "Одіссей" 2000, 2000 - перейти до змісту підручника

58. Форми спільної інвестиційної діяльності

Спільна інвестиційна діяльність із залученням іноземних інвестицій може здійснюватися в різних формах. Однією з найбільш поширених є створення підприємства з іноземними інвестиціями.
Підприємство з іноземними інвестиціями - підприємство (організація) будь-якої організаційно-правової форми, створене відповідно до законодавства України, іноземна інвестиція в статутному фонді якого, за його наявності, становить не менше 10 відсотків. Підприємство набуває статусу підприємства з іноземними інвестиціями з дня зарахування іноземної інвестиції на його баланс.
Такі підприємства створюються і діють у формах, передбачених законодавством України.
Установчі документи підприємств з іноземними інвестиціями повинні містити відомості, передбачені законодавством України для відповідних організаційно-правових форм підприємств, а також відомості про державну належність їх засновників (учасників).
Майно, що ввозиться в Україну як внесок іноземного інвестора до статутного фонду підприємств з іноземними інвестиціями (крім товарів для реалізації або власного споживання), звільняється від обкладення митом.
При цьому митні органи здійснюють пропуск такого майна на територію України на підставі виданого підприємством простого векселя на суму мита з відстроченням платежу не більш як на 30 календарних днів з дня оформлення ввізної вантажної митної декларації.
Вексель погашається і ввізне мито не справляється, якщо у період, на який дається відстрочення платежу, зазначена мито зарахована на баланс підприємства і податковою інспекцією за місцем знаходження підприємства зроблена про це відмітка на примірнику векселя.
Якщо протягом трьох років з часу зарахування іноземної інвестиції на баланс підприємства з іноземними інвестиціями майно, що було ввезене в Україну як внесок іноземного інвестора до статутного фонду зазначеного підприємства, відчужується, у тому числі у зв'язку з припиненням діяльності цього підприємства (крім вивезення іноземної інвестиції за кордон), підприємство з іноземними інвестиціями сплачує ввізне мито.
Реалізація іноземних інвестицій може здійснюватися на основі інвестиційних договорів (контрактів).
Одним з видів інвестиційних договорів є договір концесії (концесійний договір).
Закон України "Про концесії" від 16.07.99 р. (далі - Закон) визначає поняття та правові засади регулювання відносин концесії державного та комунального майна, а також порядок і умови її здійснення.
Концесія - надання з метою задоволення суспільних потреб уповноваженим органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування на підставі концесійного договору на платній та строковій основах юридичній або фізичній особі (суб'єкту підприємницької діяльності) права на створення (будівництво) та (або) управління (експлуатацію) об'єкта концесії (строкове платне володіння) за умови прийняття суб'єктом підприємницької діяльності (концесіонером) на себе зобов'язань по створенню (будівництву) та (або) управлінню (експлуатації) об'єктом концесії, майнової відповідальності та можливого підприємницького ризику.
Договір концесії (концесійний договір) визначений у Законі як договір, відповідно до якого уповноважений орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування (концесієдавець) надає на платній та строковій основі суб'єкту підприємницької діяльності (концесіонеру) право створити (побудувати) об'єкт концесії або істотно його поліпшити та (або) здійснювати його управління (експлуатацію) відповідно до Закону з метою задоволення громадських потреб.
З цього визначення випливає, що договір концесії є оплатним і взаємним.
Законом визначені як мінімальні, так і максимальні терміни, на який укладається договір концесії - не менше 10 років і не більше 50 років.
Угоди про розподіл продукції як один з видів інвестиційних договорів отримав регламентацію в Законі України "Про угоди про розподіл продукції" від 14.09.99 р.
Відповідно до угоди про розподіл продукції одна сторона - Україна (далі - держава) доручає іншій стороні - інвестору на визначений строк проведення пошуку, розвідки та видобування корисних копалин на певній ділянці (ділянках) надр та ведення пов'язаних з угодою робіт, а інвестор зобов'язується виконати доручені роботи за свій рахунок і на свій ризик з наступною компенсацією витрат і отриманням плати (винагороди) у вигляді частини прибуткової продукції.
Одним з видів інвестиційних договорів є договір про спільну інвестиційну діяльність.
Іноземні інвестори мають право укладати договори (контракти) про спільну інвестиційну діяльність (виробничу кооперацію, спільне виробництво тощо), не пов'язаної із створенням юридичної особи, відповідно до законодавства України.
Господарська діяльність на підставі договорів (контрактів) регулюється законодавством України. Сторони за договорами повинні вести окремий бухгалтерський облік і складати звітність про операції, пов'язані з виконанням умов цих договорів (контрактів), та відкрити окремі рахунки в установах банків України для проведення розрахунків за цими договорами (контрактами). Майно, що ввозиться в Україну іноземними інвесторами на строк не менше 3-х років з метою інвестування на підставі зареєстрованих договорів (контрактів), звільняється від обкладення митом.
Ці договори підлягають державній реєстрації відповідно до Положення про порядок державної реєстрації договорів (контрактів) про спільну інвестиційну діяльність за участю іноземного інвестора, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 30.01.97 р. № 112.
« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =
Інформація, релевантна " 58. Форми спільної інвестиційної діяльності "
  1. Зміст
    Передмова Розділ 1. ПІДПРИЄМНИЦЬКЕ ПРАВО 1. Поняття і види підприємницької діяльності 2. Ознаки підприємництва 3. Поняття підприємницького права 4. Поняття і система законодавства про підприємництво 5. Види норм підприємницького права 6. Державне регулювання підприємництва 7. Регулювання перевірок діяльності підприємців 8. Захист прав
  2. 29. Учасники ринку цінних паперів
    Відповідно до визначення, даного в Законі України "Про цінні папери і фондову біржу" від 18.06.91 р., фондова біржа - організаційно оформлений, постійно діючий ринок, на якому здійснюється торгівля цінними паперами. Правовий статус фондового ринку визначений законодавством України як акціонерного товариства, яке зосереджує попит і пропозицію цінних паперів,
  3. 56. Поняття, види і форми здійснення іноземних інвестицій
    Основним спеціальним нормативно-правовим актом, що регулює іноземне інвестування в Україну, є Закон України "Про режим іноземного інвестування" від 19.03.96 р. (далі - Закон) . Іноземні інвестори визначені в Законі як суб'єкти, що здійснюють інвестиційну діяльність на території України, а саме: юридичні особи, створені відповідно до законодавства,
  4. 14. Поняття і види інвестиційного договору
    Інвестиційний договір (інвестиційна угода) - основний правовий документ, що регулює взаємовідносини суб'єктів інвестиційної діяльності. Майже у всіх випадках форма інвестицій носить договірний характер. Виняток становить створення підприємств одним засновником, а також створення структурних підрозділів. Договірні форми інвестицій класифікуються на: а) угоди про створення
  5. 2. «Так чи знаєте Ви, що таке Росія?»
    Проблема держави, форми політичної влади, характер взаємини його з суспільством в цілому та окремими його складовими сьогодні знову в центрі наукових суперечок. Стосовно до Стародавньої Русі це проблема походження держави та її назви, а також статусу російських князів. У сучасній вітчизняній історіографії звернуто увагу на принципову відмінність і незалежність питань
  6. 2. Революція 1905-1907 рр..
    Так що ж таке революція? Яке її вплив на життя суспільства? Сучасне, на наш погляд, досить змістовне визначення революції як суспільно-історічес-кого феномена дано в філософській праці М.Л. Тузова «Революція і історія» (Казань, 1991). Виходячи з досягнутого у вітчизняній і зарубіжній революціологіі і враховуючи наявні різночитання у визначенні революції, автор під
  7. 5. Громадянська війна. Політика «воєнного комунізму» (1917-1921 рр..)
    До середини 80-х років у радянській історіографії історія громадянської війни незмінно розглядалася з позицій звитяжних переможців - «червоних» над «білими» та іноземними інтервентами . А в сталінський час вона була наповнена чималим числом міфів і легенд і одночасно умовчаннями про дійсні події, полководців і воєначальників. У військово-історичних дослідженнях, як правило, не
  8. Драма «розселянення»
    Дослідження історії колективізації - цього драматичного повороту в житті села - протягом довгого часу грунтувалося на установках , закріплених у партійно-державних документах 30-х рр.., потім в «Короткому курсі історії ВКП (б)», а на початку 50-х рр.., доповнених роботою І.В. Сталіна «Економічні проблеми соціалізму в СРСР». Тому тематика робіт спочатку зводилася в основному до
  9. 6. Архіпелаг ГУЛАГ
    Жовтнева революція одній зі своїх кінцевих цілей ставила повну ліквідацію насильства. Як писав В.І. Ленін: «... в нашому ідеалі немає місця насильству над людьми ...», «... Весь розвиток йде до знищення насильницького панування однієї частини суспільства над іншою» (Повне зібрання. Соч. Т. 30. С. 122). Проте теорія відразу ж стала розходитися з практикою. Вже в 1918 р. терор оголошується по суті
  10. Оборонні операції
    Вперше ворог був зупинений на далеких підступах до Москви і Ленінграда 10 липня. Ставка розробила план оборонних операцій, у здійсненні яких взяли участь резервні війська. Більше двох місяців тривали бої на Лужском рубежі, який простягнувся від Нарви до Новгорода біля стін стародавнього Смоленська, в ході яких у районі Єльні було здійснено наступ Червоної Армії під
© 2014-2022  ibib.ltd.ua