Основними нормативними актами, що регулюють правовий статус промислово-фінансових груп (ПФГ) в Україні, є Закон України "Про промислово-фінансові групи в Україні" від 21 листопада 1995 р. і Указ Президента України "Про окремі питання створення промислово-фінансових груп" від 08.07.98 р. № 754/98.
Промислово-фінансова група - це об'єднання, до якого можуть входити промислові підприємства, сільськогосподарські підприємства, банки, наукові і проектні установи, інші установи та організації всіх форм власності, що мають на меті отримання прибутку, і яке створюється за рішенням Уряду України на певний термін з метою реалізації державних програм розвитку пріоритетних галузей виробництва і структурної перебудови економіки України, включаючи програми згідно з міждержавними договорами, а також виробництва кінцевої продукції.
Згідно з Указом Президента України від 08.07.98 р. ПФГ можуть створюватися не тільки в цілях реалізації державних програм розвитку пріоритетних галузей виробництва і структурної перебудови економіки.
Найменування ПФГ повинно містити словосполучення "промислово-фінансова група (ПФГ)". Вживання словосполучення "Промислово-фінансова група (ПФГ)" у назвах суб'єктів підприємницької діяльності, що реєструються не по нормам Закону "Про промислово-фінансові групи в Україні», не дозволяється відповідно до ст. 3.7 Закону.
ПФГ включає головне підприємство та учасників.
Головне підприємство ПФГ - це підприємство, створене відповідно до законодавства України, яке виготовляє кінцеву продукцію ПФГ, здійснює її збут, сплачує податки в Україні ідфіціаль-но представляє інтереси ПФГ в Україні та за її межами.
Учасник ПФГ - підприємство, банк або інша наукова чи проектна установа, організація, створені згідно із законодавством України, або іноземна юридична особа, яка входить до складу ПФГ, виробляє \ проміжну продукцію ПФГ або надає бан-\ ковские та інші послуги учасникам і головному перед-'прийняттю ПФГ і має на меті отримання прибутку.
Головне підприємство та учасники ПФГ зберігають статус юридичної особи, а також незалежність у здійсненні виробничої, господарської і фінансової діяльності відповідно до Закону та укладеного Генеральною угодою про спільну діяльність.
ПФГ, головне підприємство та учасники ПФГ створюються та діють з дотриманням вимог законодавства України, в тому числі законодавства про обмеження монополізму та недобросовісної конкуренції.
У складі ПФГ може бути тільки одне головне підприємство.
ПФГ не має статусу юридичної особи. Право діяти від імені ПФГ має виключно головне підприємство ПФГ.
Головне підприємство та учасники ПФГ укладають Генеральну угоду про спільну діяльність з виробництва кінцевої продукції ПФГ, яка підлягає затвердженню Кабінетом Міністрів України.
Головне підприємство або учасник ПФГ не несе відповідальності за зобов'язаннями держави. Держава не несе відповідальності за зобов'язаннями головного підприємства або учасника ПФГ.
Головне підприємство ПФГ не несе відповідальності за зобов'язаннями учасників ПФГ, учасники ПФГ не несуть відповідальності за зобов'язаннями головного підприємства ПФГ, якщо інше не обумовлено двосторонніми договорами, гарантіями. Генеральною угодою.
Підприємство, установа, організація можуть бути головним підприємством або учасником тільки одного ПФГ. Згідно із Законом у складі ПФГ може бути тільки один банк.
В Указі Президента України від 08.08.98 р. зазначено, що кількість банків у складі ПФГ не обмежується.
Головним підприємством ПФГ не може бути торговельне підприємство, транспортне підприємство, підприємство в сфері громадського харчування, побутового обслуговування, матеріально-технічного постачання, банк, фінансово-кредитна установа.
Створення ПФГ забороняється у сфері торгівлі, громадського харчування, побутового обслуговування населення, матеріально-технічного постачання, транспортних послуг.
Таким чином, правовий статус ПФГ, включаючи їх створення, діяльність і припинення, регулюється в Україні значно жорсткіше, ніж господарських об'єднань підприємств. У цьому регулюванні переважають імперативні норми. Локальні норми, що регулюють діяльність ПФГ (статути, договір про створення ПФГ, договори, укладені між учасниками ПФГ) мають обмежене застосування і можуть регулювати лише ті відносини, які не врегульовані законодавством про ПФГ.
ПФГ, будучи сукупністю комерційних юридичних осіб, не є юридичною особою, тому може розцінюватися як специфічний суб'єкт підприємництва.
|
- 36. Безспірне стягнення та безакцептне списання коштів з рахунків підприємців
промислово-фінансові групи в Україні "(ст. 3); 9) Закон України" Про державне регулювання виробництва і торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами "(ст. 17); 10) Закон України" Про державну податкову службу України "(ст. 11); 11) Декрет Кабінету Міністрів України" Про прибутковий податок з громадян "від 26.12.92 р. № 13 - 92 (ст. 20);
- 66. Поняття і види економічної концентрації суб'єктів господарювання
промислово-фінансових груп та ін У юридичній літературі економічну концентрацію суб'єктів господарювання визначають як поглинання, злиття, приєднання і всі інші способи встановлення одним суб'єктом підприємницької діяльності контролю над всієї або частиною господарської діяльності іншого суб'єкта підприємництва [Саниахметова Н.А. Правовий захист конкуренції в
- 68. Особливості антимонопольного контролю за створенням холдингів, промислово-фінансових груп, діяльністю інвестиційних фондів і компаній
промислово-фінансових груп, діяльністю інвестиційних фондів і компаній має певні особливості, Порядок отримання згоди Антимонопольного комітету України та його органів на створення холдингових компаній в процесі корпоратизації та приватизації в Україні регулюють кілька актів Антимонопольного ко "тету України, з яких найбільш загальний характер має Положення про порядок
- 23. Зовнішньоекономічна правосуб'єктність
промислово-фінансові групи (Закон від 21.11.95 р. "Про промислово-фінансовим-вих групах в Україні", постанова Кабінету Міністрів України від 20.07.96 р. № 781 "Про затвердження Положення про створення (реєстрацію), реорганізацію та ліквідацію промислово-фінансових груп "). Зовнішньоекономічної правосуб'єктністю володіють і структурні одиниці іноземних суб'єктів господарської діяльності:
- Прийняті скорочення
промислово-фінансова група; ТПП - торгово-промислова палата; ЮНИСТРАЛ - комісія ООН з права міжнародної торгівлі. 3. Інші скорочення гл. - Глава, глави; п. - пункт; подп. - Підпункт, підпункти; с. - Сторінка, сторінки; ст. -
- Зміст
промислові палати 29. Учасники ринку цінних паперів 30. Промислово-фінансові групи 31. Призупинення та припинення діяльності підприємців 32. Відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом 33. Відкриття рахунків у банках України 34. Відкриття юридичними особами-резидентами України рахунків в іноземних банках 35. Тимчасове призупинення операцій на
- 8. Російський консерватизм другої половини X IX в.
Промислової і військовій сфері, то консерватори не могли задовольнятися ідеями західних консерваторів, хоча також були прихильниками сильної військової промислово-розвиненої країни, ратуючи за створення нових заводів, залізниць, зміцнення фінансової системи. Недарма К. П. Побєдоносцев не раз звертає увагу Олександра III на необхідність стабілізації рубля, на недопущення «ігор на берлінській
- 9. Реформи і контрреформи в X IX столітті
промисловість, гірничодобувні і металургійні підприємства Алтаю, Сибіру, Уралу, поштова і телеграфна мережа. Дуже сильним був вплив держави на фінансову систему. Воно використовувало свої кошти для приборкання біржових криз, регулювання курсу рубля. Держава підтримувала великі приватні підприємства і банки, видаючи їм позики. Міністерство фінансів контролювати - вало банки і
- 1.Економіка і соціальна структура
промисловий переворот був завершений. Все це свідчило, на їх думку, лише про дуже відносною зрілості російського капіталістично-го способу виробництва, при якому теоретично можливий перехід до соціалізму. Вони добре засвоїли образне висловлювання з цього питання Г. В. Плеханова: «Російська історія ще не змолола того борошна, з якої з часом буде випечений пшеничний пиріг
- 4. Жовтень 1917 (питання методології)
промисловості та підтримки бездефіцитного торгового балансу Росія активно експортувала продовольство (в основному зерно). Експорт здійснювався за рахунок недоспоживання, а не надлишку сільськогосподарської продукції. Таким чином виріс рід капіталізму, вигодуваний за рахунок селян, в результаті прямого втручання держави, його протекціоністської політики, широкого використання
|