|
« Попередня
|
|
Наступна » |
|
|
|
Отримання інформації із слідів перцептивних навичок
|
Перцептивні навички виявляються зовні у вигляді вегетативно-рухових реакцій, які очевидні, а отже, зміненнями в широкому розумінні. Зовнішні прояви внутрішніх вегетативних реакцій виражаються у змінах кольору шкірного покриву, насамперед обличчя, як наслідок розширення або звуження кров'яних судин, розширення зиниць, посилення потовиділення, сльозовиділення тощо, які очевидні. У спеціальній літературі при проведенні слідчих дій рекомендується спостерігати за такими реакціями, наприклад, протягом допиту, обшуку, і використовувати для вибору тактики спілкування і поведінки слідчого. У цей час виникає чимало питань, скажімо, як інтерпретувати такі реакції, тобто з якої причини почервоніло або збліднуло обличчя у допитуваного; що означає зміна темпу і тембру мови; чи дійсно суб'єкт що-небудь приховує або говорить неправду. Навіть прислів'я, рухові емоційні прояви не можна вважати за наслідок влучного "попадання" в ціль запитання-подразника. Оцінка поки що робиться на підставі накопиченого життєвого досвіду, результатів "не рахованої статистики". Найчастіше почервоніння обличчя свідчить про почуття сильного сорому від визнання своєї провини, скрутний стан при виборі відповіді або поведінки; почуття турботи, печалі, відчаю і стан депресії нерідко виникають у допитуваного, коли він намагається приховати слід пам'яті і відповісти на поставлене запитання вигадкою.
Крім зовнішніх слідів - вегетативно-рухових реакцій, існує ряд внутрішніх, які не виявляють себе зовнішньо, які не очевидні, наприклад, зміна складу крові, діяльності серцево-судинної системи, дихання. Такі вегетативні сліди можна реєструвати тільки за допомогою технічних засобів (контактними і безконтактними). У поліцейській практиці були спроби створити і застосувати такі прилади для детекції неправдивих показань. Однак такі прилади (варіографи, лай-детектори) поки що позбавленні певної наукової об'єктивності, а застосування їх пов'язане з порушенням конституційного права - недоторканності особи. Саме через це дані таких приладів не можуть бути доказами, а використовуються тільки в оперативній практиці для прогнозування.
Разом з тим інструментальний підхід для отримання інформації із слідів перцептивних навичок є найбільш перспективним і при відповідній методиці він повинен використовуватися не тільки в оперативній, але й у слідчій практиці, а його результати мають набути статусу рівноправних доказів, певна річ, при відповідному дотриманні процесуальних норм.
Рухові вегетативні реакції характеризуються зміною тонусу мімічної і скелетної мускулатури обличчя і кінцівок. Виразні рухи м'язів обличчя називаються мімікою, а виразні рухи всього тіла людини - позою. Сукупність виразних рухів міміки, жестів і пози називається пантомімікою. Виразні рухи рук називають жестом або жестикуляцією.
Мімічні, жестові рухи і пози носять навичковий характер і підкреслюють психічний або фізичний стан людини. У зв'язку з цим розпізнають спонтанну міміку (неконтрольовану) як зовнішню відповідну реакцію на який-небудь подразник і навмисну, тобто таку, що керується свідомістю. Спонтанна міміка - це справжнє відображення психічного стану людини, а довільна, хоча і розвивається на основі мимовільної, однак відображає тільки життєвий досвід суб'єкта. Всі рухові навички фіксуються шляхом органолептично-візуального спостереження або за допомогою застосування безконтактних технічних засобів - фото-, кінозйомки, відеозапису. Сліди візуальних спостережень відбивають у протоколах слідчих дій і оцінюють на підставі даних психології та особистого досвіду. Матеріалізовані сліди - фотознімки, кінострічки та відеограми досліджуються спеціалістом, а його висновки використовують при доказуванні.
Сліди інтелектуальних навичок - це сліди пам'яті, суб'єктивні образи, прояви (розкриття) яких відбувається на основі вільного волевиявлення особи-джерела, під час слідчих дій (допиту, обшуку, пред'явлення для впізнання, перевірки показань на місці події, відтворення обстановки і обставин події) або оперативних заходів, а результати закріпляють у протоколах, поясненнях, заявах, фотознімках, відеограмах, кінофільмах. Останні використовуються як джерела криміналістичної інформації, що отримана при проведенні судової експертизи.
За матеріальними слідами - відображеннями інтелектуальних властивостей проводять авторознавчу та почеркознавчу судові експертизи.
|
| « Попередня |
|
Наступна » |
|
= Перейти до змісту підручника = |
|
|
Інформація, релевантна "Отримання інформації із слідів перцептивних навичок" |
- § 2. Види динамічних властивостей-навичок людини
отримання інформації про зовнішнє середовище, мислені образи якої зберігаються в пам'яті людини як сліди минулих відображень. І. П. Павлов писав: "У нас від усіх колишніх подразників є сліди". Виходячи з перцептивних навичок, людина судить про ознаки предмета - круглий, вологий, прямокутний і властивості - важкий, твердий, м'який, гарячий та ін. Інтелектуальна навичка - автоматизований прийом,
- § 6. Прийоми дослідження слідів динамічних властивостей-навичок для отримання криміналістичної інформації
отримання інформації із динамічних джерел: органолептичний (чуттєво-пізнавальний) і інструментальний. При першому сліди-відображення рухових навичок, наприклад, хода, міміка, жестикуляція, виявлення емоційної напруги, та ін., фіксуються органами чуттів, а оцінюються відповідно до накопиченого досвіду. В другому - виявлення, фіксація та дослідження динамічних ознак відбувається за допомогою
- § 1. Криміналістична профілактика злочинів
отримання свідомо неправдивої або помилкової інформації. Судження допитуваних осіб із зазначених обставин нерідко вимагають перевірки. Так, під час розслідування іноді трапляються випадки, коли обвинувачений, визнавши себе винним у вчиненні злочину, неохоче дає свідчення про додаткові негативні явища, що належать до причин і умов, які сприяли вчиненню злочину. Стосовно розслідування багатьох
- § 1. Поняття криміналістичної техніки та її галузі
отримання інформації з метою кримiнального судочинства. Кримінальна, або поліцейська, техніка в XIX ст. заклала підґрунтя сучасної криміналістики. Науково-технічні засоби криміналістики - це прилади, пристосування і матеріали, які використовуються для збирання і дослідження доказів або створення умов, що ускладнюють учинення злочинів. Такі засоби можуть бути розподілені на кілька груп: 1) взяті
- § 3. Вчення про криміналістичну версію
отримання істинного знання про який-небудь об'єкт. Розслідування злочинів також має пізнавальний характер, однак його специфiка полягає в тому, що пізнання у цій сфері людської діяльності здійснюється у формі доказування. Збирання доказів здійснюється через проведення слідчих дій, а дослідження і оцінка доказів полягають у з'ясуванні змісту, відомостей про факти, перевірку цих відомостей,
- § 1. Поняття, види та принципи огляду
отримана важлива інформація, яка здатна вплинути на ефективність розкриття злочину. Оглядом називається слідча дія, яка полягає у безпосередньому сприйнятті об'єктів з метою виявлення слідів злочину та інших речових доказів, з'ясування обставин події, а також обставин, що мають значення у справі. Огляд, як слідча дія, поділяється на декілька видів: а) огляд місця події; б) огляд предметів і
- § 3. Ситуаційна зумовленість тактики обшуку
отримання пошукової інформації від обшукуваного); 2) пов'язані з взаємодією з матеріальними об'єктами (система тактичних прийомів, спрямована на пошук об'єктів, що зберігаються без спеціального маскування; система тактичних прийомів, спрямована на пошук видозмінених або знищених об'єктів; система тактичних прийомів, спрямована на пошук об'єктів, схованих у спеціальних тайниках або інших
- § 3. Криміналістична характеристика злочинів
отримання статистичних даних про взаємозв'язки таких обставин. У деяких випадках простежується закономірний зв'язок між особами, які можуть бути причетними до даного виду злочину, і способом його вчинення і приховування, застосування певних знарядь злочину (рис. 34). Такий зв'язок має вірогідний характер і може бути підставою для побудови системи типових версій, що використовуються з урахуванням
- § 4. Криміналістичне вчення про розкриття злочинів
отримання вимог про недопустимість розголошення даних досудового слідства (ст. 121 КПК, ст. 387 КК); 4) використання можливостей впливу на особу, яку розшукують, через її оточення з метою схилити до явки з повинною. Розшукові дії проводяться у різних ситуаціях. Залежно від виду об'єкта розшуку, ступеня його встановлення, індивідуалізації, наявності інформаційного матеріалу, реєстраційних даних
- § 1. Криміналістична характеристика вбивств
інформації, бо воно містить велику кількість слідів і речових доказів, що визначають напрям розслідування і висунення слідчих версій. «Слідова картина» події (сліди злочину). «Слідову картину» утворюють обставини і сліди події злочину. Виявлення їх, аналіз, встановлення причинних зв'язків дозволяють побудувати картину події, сформувати уявні або дійсні моделі злочину, механізм його вчинення.
|