|
« Попередня
|
|
Наступна » |
|
|
|
Підготовка матеріалів до авторознавчої і почеркознавчої експертизи
|
Об'єктами авторознавчої експертизи є рукописні, машинописні або отримані за допомогою розмножувальної техніки документи різні за призначенням, а також фотокопії та сигналограми. Експертизі доводиться дві задачі: 1) встановити тотожність автора конкретного документа; 2) встановити факти неідентифікаційного (діагностичного) характеру, приміром, який соціально-біографічний портрет автора анонімного документа? На авторознавчу експертизу подають: а) досліджувані документи, в яких є достатній текстовий матеріал; б) зразки. Розпізнають зразки вільні та експериментальні. Вільні зразки за часом повинні бути виконані особою до порушення кримінальної справи. Тому такі зразки отримують шляхом виїмки, обшуку або витребовування документів. Експериментальні зразки - це документи, одержані слідчим на попередньому слідстві згідно із ст. 199 КПК України і методичних вказівок Інструкції організації проведення судових експертиз у науково-дослідних судово-експертних закладах Міністерства юстиції УРСР.
Вільні зразки, що збираються, для авторознавчої експертизи повинні бути достатні за кількістю, у всякому разі дещо більше за обсягом, ніж досліджуваний текст. За часом виникнення і змістом вони мусять бути близькими до досліджуваного документа.
Як експериментальні зразки можна використовувати рукописи і документи, виконані особою під час слідства самостійно (листи, ділова документація, щоденники та ін.) або відібрані в кабінеті слідчого але, попередньо про це винести постанову (ст. 199 КПК України). При відібранні зразків слідчий пропонує підозрюваному написати твір на тему, що збігається із змістом досліджуваного документа. Проте підозрюваний може і сам вибрати тему твору, який має бути досить довгим (не менше двох сторінок). При відібранні експериментальних зразків для авторознавчої експертизи не рекомендується диктувати текст, як іноді робиться при відібранні зразків для почеркознавчої експертизи.
Рухові навички відбиваються не тільки в письмовій мові, але і в підписі, причому при виконанні підпису ступінь автоматизації навички значно вищий, що є основою для ідентифікації виконавця підпису, а також підписів, виконаних від імені інших осіб. У разі ідентифікації автора, який виконав підписи від імені інших (вигаданих) осіб, належить враховувати особливості підготовки зразків для експертизи підписів. До числа зразків повинні входити: а) вільні зразки почерку ідентифікованої особи, тобто тої, яка підробила почерк; б) вільні зразки підписів ідентифікованої особи; в) експериментальні зразки почерку ідентифікованої особи у вигляді написання слів, що визначають підроблені підписи. Наприклад, Сидоров підробив підпис від імені Кузькіна. У цьому разі при відібранні експериментальних зразків, Сидоров повинен виконати слово "Кузькін" або слова, які починаються на таку літеру - Кузьма, Кузня та ін. При відібранні таких зразків не можна показувати підроблений підпис і тим паче пропонувати розписатися за Кузькіна. Кожний зразок бажано отримати на окремому аркуші, а якщо на одному, то кожен зроблений підпис слідчий повинен закривати, щоб не дати можливості його змалювати і скопіювати, г) вільні або експериментальні зразки підписів осіб, за яких підроблені підписи. Дійсно, це не завжди можливо, наприклад, у випадках підпису за вигаданих осіб, потім, якщо ці особи у даній організації ніколи не працювали і не мали доступу до досліджуваних документів.
Для почеркознавчого дослідження цифрового або стилізованого письма зразки треба добирати з урахуванням отримання відповідних текстів. Так, підозрюваний заявив, що друкованими літерами писати не вміє. При відібранні експериментальних зразків слідчий запропонував йому накреслити прилад, яким він користувався на роботі. Підозрюваний, захопившись, попросив туш і перо, протягом усього дня креслив пристрій і робив друкованими літерами надписи. Такі зразки виявились цінним матеріалом для встановлення автора текстів і надписів в особистих документах підозрюваного.
|
| « Попередня |
|
Наступна » |
|
= Перейти до змісту підручника = |
|
|
Інформація, релевантна "Підготовка матеріалів до авторознавчої і почеркознавчої експертизи" |
- § 3. Підготовка матеріалів для судово-почеркознавчої експертизи
матеріалів для судово-почеркознавчої експертизи головним завданням слідчого є надати у розпорядження експерта доброякісні порівняльні зразки. У разі потреби слідчий має право винести постанову про вилучення чи відібрання зразків почерку, необхідних для порівняльного дослідження. Про відібрання зразків складається протокол (ст. 199 КПК). Зразки для експертного дослідження поділяються на
- 8. РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА ДО КУРСУ "АДМІНІСТРАТИВНЕ ПРАВО УКРАЇНИ"
підготовки державних службовців: 158 -з Указ Президента від 9 листопада 2000 р. // Офіційний вісник т України. - 2000. - № 46. - Ст. 1982. 319. Про Положення про Державний комітет у справах релігії: Указ Президента від 14 листопада 2000 р. // Офіційний вісник V; України. - 2000. - № 46. - Ст. 1986. 360. Про додаткові заходи щодо посилення боротьби з корупцією, .; іншими
- II. СИСТЕМА ОРГАНІВ ВИКОНАВЧОЇ ВЛАДИ
підготовки проектів законів та актів Кабінету Міністрів має виконуватися міністерствами з власної ініціативи, а також згідно з рішенням уряду або урядових комітетів (рад). У межах нормотворчої ініціативи міністерств, інших ЦОВВ міжгалузеве (міжвідомче) узгодження проектів законів та актів Кабінету Міністрів у разі потреби здійснюють урядові комітети (ради). Проекти актів Кабінету Міністрів
- 56. Висновок експерта як засіб доказування.
підготовки справи до розгляду і під час її судового розгляду. Експертиза призначається ухвалою суду, в якій згідно зі ст. 143 ЦПК зазначаються: підстави та строк для проведення експертизи; з яких питань потрібні висновки експертів; ім'я експерта або найменування експертної установи, екс пертам якої доручається проведення експертизи, об'єкти, які мають бути досліджені; перелік матеріалів
- 92. Підготовка та порядок розгляду справи апеляційним судом.
підготовки її до розгляду, вчиняє комплекс процесуальних дій, передбачених ст. 301 ЦІ Ж: з'ясовує питання про склад осіб, які беруть участь у справі; визначає характер спірних правовідносин та закон, який їх регулює; з'ясовує обставини, на які посилаються сторони та інші особи, які беруть участь у справі, як на підставу своїх ви мог і заперечень; з'ясовує, які обставини визнаються чи
- § 4. Методика судово-почеркознавчої експертизи
матеріалів кримінальної справи, ознайомлення з документами - речовими доказами і зразками, з питаннями, які поставлені перед експертом та ін.); 2) роздільне дослідження (здійснюється роздільне вивчення документа - речового доказу та зразків для порівняльного дослідження; провадиться виявлення загальних і окремих ознак письма і почерку); 3) порівняльне дослідження (виявлені ознаки зіставляються;
- § 5. Особливості авторознавчого дослідження
матеріалів для проведення авторознавчої експертизи слідчий (суддя) повинен зібрати вільні, умовно-вільні та експериментальні зразки. Вільні зразки повинні відповідати досліджуваному тексту за мовою, а також, по можливості, за часом виконання, характером документа, іншими суттєвими обставинами, які могли вплинути на формування ознак письмової мови. Вільні зразки повинні надаватись не менш ніж як
- § 8. Допит неповнолітніх
підготовки до допиту неповнолітнього є вибір місця і обстановки допиту (вдома, у школі, в кабінеті слідчого тощо), що має сприяти встановленню психологічного контакту і одержанню необхідної інформації. Треба заздалегідь підготувати запитання, які необхідно з'ясувати у неповнолітнього. Вони мають бути простими, доступними для розуміння допитуваного. Виконання такого завдання забезпечується
- § 1. Поняття судової експертизи, її види та значення
підготовки, наукової діяльності, досвіду практичної роботи, що відповідають сучасному науково-практичному рівню. У теорії кримінального процесу та криміналістики судова експертиза визначається як дослідження, що проводиться відповідно до кримінально-процесуального або цивільно-процесуального закону особою, яка володіє спеціальними знаннями у науці, техніці, ремеслі з метою встановлення обставин
- § 2. Процесуальні та організаційні питання призначення експертиз. Система судово-експертних установ в Україні
підготовку та атестацію як судові експерти певної спеціальності (ст. 10 Закону України «Про судову експертизу»). Законодавством визначені особи, які не можуть бути судовими експертами. Так, не можуть залучатися до виконання обов'язків судового експерта особи, визнані у встановленому законом порядку недієздатними, а також ті, які мають судимість (ст. 11 Закону України «Про судову експертизу»).
|