Головна
Адвокатура Росії / Адвокатура України / Адміністративне право Росії і зарубіжних країн / Адміністративне право України / Арбітражний процес / Бюджетна система / Цивільний процес / Цивільне право / Цивільне право Росії / Договірне право / Житлове право / Земельне право / Конституційне право / Криміналістика / Лісове право / Міжнародне право (шпаргалки) / Нотаріат / Оперативно-розшукова діяльність / Правова охорона тваринного світу ( контрольні) / Правознавство / Правоохоронні органи / Підприємницьке право / Прокурорський нагляд в Україні / Судова бухгалтерія України / Судова психіатрія / Судова експертиза / Теорія держави і права / Транспортне право / Трудове право України / Кримінальне право Росії / Кримінальне право України / Кримінальний процес / Фінансове право / Господарське право України / Екологічне право (курсові) / Екологічне право (лекції) / Економічні злочини
ГоловнаПравоТеорія держави і права → 
« Попередня Наступна »
ОНЮА. Шпагралка по дисциплинні держава і право 2011, 2011 - перейти до змісту підручника

Поняття злочину, його ознаки та види



Злочином за КК (ст.7) визначається суспільно небезпечне діяння ( дія чи бездіяльність), що посягає на суспільний лад України, його політ.та екон.системи, власність, особу, політ.труд.майнові та інші права і свободи громадян, а так само інше, передбачене крим.законом суспільно небезпечне діяння, яке посягає на правопорядок.
Ознаками злочину є суспільна небезпека, крим.протиправність, винність і караність діяння.
Суспільна небезпека - оцінка категорії, що хар-ся певними діями чи бездіяльністю, завдає шкоди чи створює загрозу спричинення такої шкоди об'єктам, що охороняються крим.законом. ступінь суспільної небезпеки визначається всією сукупністю ознак злочину:
шкідливістю наслідків, що настають через учинення злочину;
цінністю того блага, на яке посягає злочин;
способом діяння;
мотивами діяння, формою та ступенем вини.
Згідно з КК У не є злочином дія чи бездіяльність, що формально має ознаки будь-якого злочину, передбаченого крим.законом, але не є суспільно небезпечною. Злочином повинно визнаватися лише таке діяння, ступінь суспільної небезпечності якого досяг рівня, що вимагає боротьби з такими діяннями крим.-правовими заходами.
Друга ознака злочину - крим.протиправність - указує, що лише діяння, прямо передбачене крим.законом як злочин, може вважатися злочином. Протиправність означає закріплення в крим.законі принципу: немає злочину без вказівки про це в законі.
Третя ознака - винність - одна з найважливіших ознак злочину, але не самостійна ознака, а така, що є структурним елементом суспільної небезпечності. Винність указує, що діяння вважається злочинним, якщо воно здійснене умисно чи з необережності. Там, де неме вини, нема злочину.
Караність, як ознака злочину, вказує, що за будь-які злочини в законі існують певний вид і термін покарання.
Найважливіше значення має законодавча класифікація злочинів, тобто віднесення злочинів до тих чи інших груп, яке здійснюється самим законодавством. Законодавча класифікація злочинів у чинному законодавстві провадиться за об'єктом посягання, формою вини, хар-р і степенем суспільної небезпечності діяння.
Об'єкт посягання є основою для визначення місця того чи іншого злочину в системі Особливої частини крим.кодексу. Визначення об'єкта посягання злочинного діяння, визначає його підслідність і присудність.
Всі злочини слід розподілити на 2 групи щодо форми вини: умисні та необережні. Тому засуджуючи особу до позбавлення волі, суд однозначно повинен визначити, умисний чи необержний злочин нею вчинений.
У КК наз.окремі групи умисних злочинів від ступеня і хар-ру їх суспільної небезпечності. При віднесенні тих чи інших злочинів до категорії тяжких законодавець враховує як хар-р, так і ступінь їх суспільної небезпечності.
У теорії крим.права злочини здебільшого поділяються на 4 групи: невеликої тяжкості або такі, що не являють великої суспільної небезпеки; середньої тяжкості або менше тяжкі; тяжкі; особливо тяжкі.
До особливих тяжких належать злочини, якщо:
вони є умисними злочинами;
за їх вчинення законом передбачене максимальне покарання у вигляді смертельної кари або позбавлення волі на строк понад 10 р.
55.
« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =
Інформація, релевантна "Поняття злочину, його ознаки та види"
  1. Тема 10. Адміністративна відповідальність
    поняття "адміністративно-деліктне право" як підгалузь адміністративного пра- 43 ва. Мабуть, сьогодні варто говорити про адміністративно-деліктне право як про підгалузь, яка формується але ще не сформована, тобто - це справа майбутнього. Адміністративна відповідальність - це вид юридичної відповідальності, яка характеризується такими ж ознаками, як остання (настає на підставі норм права, за
  2. 3. ПЛАНИ СЕМІНАРСЬКИХ ЗАНЯТЬЗАГАЛЬНА ЧАСТИНА
    поняття та види. 49. Завдання і стадії провадження в справах про адміністративні проступки. 50. Адміністративно-процесуальний статус свідка та потерпілого. 51. Адміністративно-процесуальний статус адвоката та перекладача. 52. Адміністративно-правовий статус правопорушника та експерта. 53. Поняття та види доказів в адміністративному процесі. 113 54. Поняття та предмет доказування у провадженні в
  3. 70. Види міжнародних правопорушень.
    поняття «міжнародний злочин» одержало шляхом закріплення в Статуті Міжнародного Військового Трибуналу, що є невід'ємною частиною Угоди між СРСР, СІЛА, Великобританією і Францією про судове переслідування і покарання головних військових злочинців європейських країн осі від 8 серпня 1945 року. У ньому міститься перелік міжнародних злочинів, за вчинення яких передбачається міжнародна кримінальна
  4. 91. Міжнародне право в період збройних конфліктів - галузь міжнародного права
    поняття даної галузі права, як немає єдності щодо її змісту, предмета правового регулювання і, відповідно, системи. Не вироблена і єдина термінологія стосовно її найменування, але найбільш поширеними в науковій літературі є такі найменування, як «право війни», «міжнародне воєнне право», «закони і звичаї війни», «право збройних конфліктів» і «міжнародне гуманітарне право». Серед учених, які
  5. § 1. Поняття документа у криміналістиці
    злочину чи засобом його приховування, предметом злочинного посягання. Документи - письмові докази мають значення для встановлення істини у справі завдяки лише своєму змісту (наприклад, висновок експерта, акт ревізії тощо). При цьому вони не є об'єктом криміналістичного дослідження і можуть замінюватися у справі копіями або дублікатами. У практиці техніко-криміналістичних досліджень зазвичай мають
  6. § 1. Поняття і значення кримінальної реєстрації
    злочинів сприяє діюча система кримінальної реєстрації в Україні. Кримінальна реєстрація - це цілеспрямований систематичний облік певних об'єктів для наступного використання реєстраційних даних при розслідуванні злочинів, для розшуку злочинців і речових доказів, з'ясування обставин, які супроводять злочин. Систему кримінальної реєстрації утворюють різні види криміналістичного обліку.
  7. § 1. Поняття, види та принципи огляду
    поняття, які не завжди співпадають: місце події - поняття більш широке, бо воно пов'язане з виявленням ознак, що мають відношення до події злочину; місце злочину - це місце безпосереднього вчинення злочинного наміру, яке спричинило певні матеріальні зміни (наявність слідів злому, взуття, крові та ін.). Метою огляду є: а) виявлення слідів злочину і речових доказів; б) з'ясування обставин події;
  8. § 5. Основи взаємодії та інформаційного забезпечення в методиці розслідування злочинів
    поняття «взаємодія» відрізняється від таких близьких до них за змістом понять, як «взаємозв'язок», «узгоджені дії», «координація», «сприяння», «виконання доручень та вказiвок», «надання допомоги» та інші, зміст яких роз'яснюється у відповідних правових нормах або випливає з їхнього змісту. Відповідно до ч. 3 ст. 114 КПК взаємодія слідчого з оперативно-розшуковими органами здійснюється насамперед
  9. § 1. Ідентифікація у криміналістиці та інших галузях знання
    поняттями "індивідуальна ідентифікація", "індивідуальна тотожність" зустрічаються поняття не зовсім коректні - "групова ідентифікація", "групова тотожність". Наведене вище свідчить, що ідентифікація як процес встановлення тотожності або збіжності будь-яких ознак у різних об'єктах є загальним (загальнонауковим) методом дослідження, теорія якого базується на формальних законах логіки та є
  10. Групофікація як самостійний метод дослідження
    поняття джерела загального походження свідчить, що джерело - це раніше існувавший ототожнюваний об'єкт, а розрізнені предмети (частки) - не інакше як ототожнюючі об'єкти, яких може бути скільки завгодно. Якщо джерелом вважати конкретний верстат, устаткування, на якому виробляються однорідні предмети (гудзики, скріпки, формоване взуття тощо), то верстат - це об'єкт, який підлягає ідентифікації, а