Головна
Адвокатура Росії / Адвокатура України / Адміністративне право Росії і зарубіжних країн / Адміністративне право України / Арбітражний процес / Бюджетна система / Цивільний процес / Цивільне право / Цивільне право Росії / Договірне право / Житлове право / Земельне право / Конституційне право / Корпоративное право / Криміналістика / Лісове право / Міжнародне право (шпаргалки) / Нотаріат / Оперативно-розшукова діяльність / Правова охорона тваринного світу (контрольні) / Правознавство / Правоохоронні органи / Підприємницьке право / Прокурорський нагляд в Україні / Судова бухгалтерія України / Судова психіатрія / Судова експертиза / Теорія держави і права / Транспортне право / Трудове право України / Кримінальне право Росії / Кримінальне право України / Кримінальний процес / Фінансове право / Господарське право України / Екологічне право (курсові) / Екологічне право (лекції) / Економічні злочини
ГоловнаПравоТеорія держави і права → 
« Попередня Наступна »
ОНЮА. Шпагралка по дисциплинні держава і право 2011, 2011 - перейти до змісту підручника

Складу злочину та зміст його елементів



Злочин - суспільнонебезпечне, винне, протиправне та кримінально каране діяння (дія чи бездіяльність), вчинене суб'єктом злочину. Йому притаманні всі об'єктивні та суб'єктивні ознаки, що характеризують поведінку людини.
Під складом злочину мають на увазі скупність передбачених крим.законом об'єктивних і суб'єктивних ознак, що кваліфікують суспільно небезпечне діяння як злочин.
Вирізняють такі елементи складу злочину: об'єкт, об'єктивна сторона, суб'єкт, суб'єктивна сторона.
Об'єктом злочину можуть бути: суспільний лад України, його політ.та екон.система, власність, особа, політ.труд.майнові та інші права і свободи громадян.
Об'єктивна сторона - зовнішній вираз злочину, що його складає діяння (дія чи бездіяльність), спричинені ним суспільно небезпечні шкідливі наслідки і причинний зв'язок між діянням та його наслідком. Дія - активна,суспільно небезпечна, передбачена крим.законом поведінка суб'єкта. Бездіяльність - пасивна поведінка, яка проявилася у невиконанні особою тих дій, що їх вона повинна була і могла, у певній ситуації, здійснити. Наслідком злочину наз.збиток, шкоду, якої завдає діяння об'єктивної сторони.
Суб'єкт злочину - це індивід.фіз.особа, що досягла певного віку і є осудною. Фіз.особи поділяються на громадян, осіб без громадянства, іноземних громадян. Осудність фіз.особи означає, що вона розуміє хар-р своїх дій і може керувати ними.
Суб'єктивна сторона - внутрішня психічна діяльність особи, яка вчинила злочин. Ознаками суб'єктивної сторони є провина, мотив і мета злочину.
Під провиною слід розуміти психічне ставлення особи до скоєного нею суспільно небезпечного діяння і суспільно небезпечних наслідків у формі наміру чи необережності.
Намір як форма провини хар-ся тим, що особа усвідомлює суспільно небезпечний хар-р своєї дії, передбачає суспільно небезпечні та шкідливі її наслідки та бажає, або свідомо допускає їх настання.
Необережність у вчиненні злочину має місце тоді, коли особа передбачає суспільно небезпечні наслідки свого діяння і легковажно розраховує на запобігання їм або не передбачає можливості настання таких наслідків, хоча повинна була і могла їх передбачити.
У теорії права розрізняють і змішану провину, себто таку, коли особа стосовно до суспільно небезпечного діяння має намір, а щодо суспільно небезпечних наслідків - необережність.
Мотив - внутрішні процеси, що відображаються у свідомості особи і спонукають її вчинити злочин.
Мета - уява особи про бажаний результат, до якого вона прагне, скоюючи злочин.
Мотив і мета близькі за значенням. Мотив і мета - обов'язкові ознаки складу злочину лише тоді, коли вони передбачені в конкретній статті крим.злочину.
65.
« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =
Інформація, релевантна "Складу злочину та зміст його елементів"
  1. Поняття та види співучасті у злочині
    складної співучасті. Проста форма співучасті полягає у вчиненні кожної з осіб, що діють спільно, дій, які утворюють об'єктивну сторону складу конкретного злочину. У таких випадках кожен із співучасників виступає як виконавець злочину. При співвиконавстві всі учасники можуть вчиняти дії одночасно або послідовно. Проста форма співучасті передбачає: співвиконавство без попереднього порозуміння
  2. § 5. Основи взаємодії та інформаційного забезпечення в методиці розслідування злочинів
    складності завдань, що вирішуються, необхідності використання відповідних засобів, прийомів та методів. Основою взаємодії є обов'язкова участь відповідних правоохоронних та контролюючих органів у розкритті злочинів з виділенням для цього необхідних, специфічних для кожного органу, джерел інформації, сил та засобів. Слід зазначити, що така взаємодія не зводиться лише до обміну процесуальною,
  3. § 1. Криміналістична характеристика зґвалтувань
    складнює процес розслідування. Складність розслідування цих злочинів зумовлена також тим, що потерпіла особа, як правило, психологічно не підготовлена до викладення подробиць зґвалтування, на її поведінку часто впливають такі чинники, як сором, страх, матеріальна або службова залежність, що, у свою чергу, потребує особливого підходу до встановлення психологічного контакту між нею та слідчим.
  4. § 2. Особливості криміналістичної характеристики і розслідування податкових злочинів
    складання звітів про фінансово-господарську діяльність, подання податкових декларацій та інших документів, пов'язаних з обчисленням та сплатою податків до бюджету (керівники підприємств, їх заступники, головні бухгалтери та виконуючі їх обов'язки). Суб'єктом злочину, що розглядається, можуть бути також фізичні особи. У системі елементів криміналістичної характеристики слід виділити способи
  5. 5. Поняття кваліфікації злочинів
    складу злочину, передбаченого кримінальним законом.' Таке визначення поняття кваліфікації злочинів взагалі може бути визнане правильним: воно відображає головну сутність кваліфікації - встановлення відповідності ознак вчиненого діяння ознакам складу злочину, описаних у законі. Але воно правильне лише взагалі і лише як орієнтовне. Його головний недолік у тому, що воно не визначає, не вказує на ту
  6. 5. Поняття кваліфікації злочинів
    складу злочину, передбаченого кримінальним законом.1 Таке визначення поняття кваліфікації злочинів взагалі можна визнати правильним. Воно відображає основну сутність кваліфікації - встановення відповідності ознак вчиненого діяння ознакам складу злочину, описаного в законі. Але воно правильне лише як загальне і орієнтовне. Головний недолік цього визначення в тому, що воно не вказує на ту
  7. Ревізія
    склади, у сховища, виробничі й інші приміщення для їх обстеження та з'ясування питань, пов'язаних з ревізією або перевіркою. Припиняти на розрахункових та інших рахунках у банках та інших фінансово-кредитних установах операції у випадках, коли керівництво об'єкта, на якому необхідно провести ревізію чи перевірку, перешкоджає працівнику державної контрольно-ревізійної служби виконувати свої
  8. 1. Формування цінової політики
    складне завдання, позаяк необхідно враховувати: - стадію та динаміку життєвого циклу товару (продукції); - можливості збільшення попиту (орієнтація на попит); - наявність і активність конкурентів (орієнтація на стан ринку); повні та змінні витрати на виробництво та реалізацію продукції (орієнтація на витрати), які визначають мінімальний рівень ціни, забезпечуючий беззбитковість діяльності
  9. Тема 10. Адміністративна відповідальність
    склад адміністративного проступку. Розмежування адміністративного проступку та злочину. Особливості адміністративної відповідальності колективних суб'єктів. Адміністративна відповідальність неповнолітніх. Система адміністративних стягнень. Обставини, що виключають адміністративну відповідальність. Порядок накладення адміністративних стягнень. При вивченні даної теми студентам слід особливу
  10. 3. ПЛАНИ СЕМІНАРСЬКИХ ЗАНЯТЬЗАГАЛЬНА ЧАСТИНА
    склад адміністративного проступку. Розмежування адміністративного проступку і злочину. 6. Система і види адміністративних стягнень. 7. Порядок накладення адміністративних стягнень. 8. Особливості адміністративної віповідальності неповнолітніх і колективних суб'єктів. Література: 1,8,9,17,23,60,62,63, 72,75, 76,79,82,84,88,98,104, 122,123,205, 212,217, 251, 257,260,262,272, 280, 281,
© 2014-2022  ibib.ltd.ua