Головна
Адвокатура Росії / Адвокатура України / Адміністративне право Росії і зарубіжних країн / Адміністративне право України / Арбітражний процес / Бюджетна система / Цивільний процес / Цивільне право / Цивільне право Росії / Договірне право / Житлове право / Земельне право / Конституційне право / Корпоративное право / Криміналістика / Лісове право / Міжнародне право (шпаргалки) / Нотаріат / Оперативно-розшукова діяльність / Правова охорона тваринного світу (контрольні) / Правознавство / Правоохоронні органи / Підприємницьке право / Прокурорський нагляд в Україні / Судова бухгалтерія України / Судова психіатрія / Судова експертиза / Теорія держави і права / Транспортне право / Трудове право України / Кримінальне право Росії / Кримінальне право України / Кримінальний процес / Фінансове право / Господарське право України / Екологічне право (курсові) / Екологічне право (лекції) / Економічні злочини
ГоловнаПравоСудова бухгалтерія України → 
« Попередня Наступна »
Камлик М. І.. Судова бухгалтерія. Підручник.- К.: Атіка,.2000-336с., .200 - перейти до змісту підручника

Ревізія

- це система контрольних дій, за допомогою яких за певний період часу, відповідно до програми ревізії, встановлюються законність, цілеспрямованість та економічна ефективність проведених господарських операцій, а також правильність дій посадових осіб при їх здійсненні. У процесі ревізії викриваються нестачі, розтрати матеріальних цінностей і коштів, факти інших корисливих зловживань. Ефективність ревізії полягає в тому, що за її результатами розробляються конкретні заходи щодо усунення викритих недоліків та попередження їх виникнення у майбутньому, щодо забезпечення збереження державного
212
та суспільного майна, відшкодування заподіяної матеріальної шкоди та притягнення до відповідальності посадових та матеріально відповідальних осіб, з вини яких підприємству завдано шкоди.
Залежно від відомчої підпорядкованості, ревізії виробничої та фінансово-господарської діяльності поділяються на:
- відомчі, які здійснюються вищими органами управління у підвідомчих підприємствах одного власника;
- внутрішньогосподарські, які проводяться працівниками підприємства (об'єднання) з метою перевірки діяльності структурних підрозділів (цехів, дільниць тощо);
- позавідомчі, які здійснюються органами державного, громадського і незалежного контролю.
За принципом організації ревізії поділяються на планові ревізії, які проводяться за планом контрольно-ревізійної роботи на поточний рік і позапланові, що не передбачені цим планом.
Залежно від повноти охоплення перевіркою діяльності підприємства розрізняють тематичні, вибіркові і комплексні ревізії.
Тематичними називаються ревізії, які призначаються для перевірки стану окремих напрямів господарської діяльності підприємства (об'єднання). Такі ревізії проводяться з метою оперативного реагування на негативні відхилення при виконанні планів виробництва, держзамовлення, договірних зобов'язань і таке інше. Від тематичних перевірок вони відрізняються документальною обгрунтованістю висновків і оформленням результатів актом, а не довідкою.
Вибіркові ревізії проводяться аналогічно тематичним, але при цьому конкретизуються періоди і об'єкти контролю, які підлягають перевірці. До них належить, наприклад, ревізія використання фонду заробітної плати та розрахунків з робітниками та службовцями або ревізія стану збереження та використання товарно-матеріальних цінностей. Вибіркові ревізії можуть дати необхідну інформацію для призначення і проведення комплексної ревізії.
Комплексною називається ревізія, яка проводиться групою спеціалістів вищого органу управління та представників зацікавлених органів влади і має метою всебічну перевірку фінансово-господарської діяльності підприємства за певний період часу. Комплексні ревізії дають можливість об'єктивно й повно оцінити діяльність суб'єкта господарювання, розробити обгрунтовані заходи щодо вдосконалення та підвищення ефективності подальшої його діяльності.
Сукупність трудових матеріальних елементів, пов'яза-
213
них з виконанням контрольно-ревізійного процесу, а також створення умов для його здійснення становлять поняття контрольно-ревізійної роботи.
Контрольно-ревізійну роботу здійснюють відповідні державні контрольно-ревізійні органи та власники підприємств. Контрольно-ревізійні підрозділи міністерств, відомств, акціонерних виробничих об'єднань, відділів Рад народних депутатів підпорядковані безпосередньо керівникам цих органів.
Державні контрольно-ревізійні управління (відділи) та підрозділи відповідно до Закону України «Про Державну контрольно-ревізійну службу в Україні» здійснюють такі основні функції:
а) проводять ревізії та перевірки фінансово-господарської діяльності, стану збереження коштів і матеріальних цінностей, достовірності обліку і звітності в міністерствах, відомствах, бюджетних установах, а також підприємствах і організаціях, які отримують кошти з бюджету та з державних фондів;
б) проводять ревізії та перевірки правильності витрачання державних коштів на утримання місцевих органів державної виконавчої влади, установ і організацій, що діють за кордоном і фінансуються за рахунок державного бюджету;
в) проводять ревізії та перевірки повноти оприбуткування, правильності витрачання і збереження валютних коштів;
г) здійснюють контроль за усуненням недоліків і порушень, виявлених попередніми ревізіями та перевірками;
д) розробляють інструктивні на інші нормативні акти про проведення ревізій та перевірок, здійснюють методичне керівництво і контроль за діяльністю контрольно-ревізійних підрозділів тощо.
Для роботи у Державній контрольно-ревізійній службі та контрольно-ревізійних установах міністерств, відомств, акціонерних виробничих об'єднань та в аудиторських фірмах залучаються висококваліфіковані спеціалісти, які мають спеціальну економічну освіту, практичний досвід ревізійної або облікової роботи, високі морально-вольові якості. Створення суб'єктів господарювання з різною формою власності, у тому числі й за участю іноземного капіталу, ставить підвищені вимоги до професійної компетентності ревізорів.
Ревізор - це службова особа, яка уповноважена власником (органом управління) виконувати контрольні функції з перевірки фінансово-господарської діяльності підприємства незалежно від форми власності. Виконання ревізором службових функцій пов'язане з використанням ним відповідних прав, виконанням певних зобов'язань.
214
Права, обов'язки і відповідальність ревізорів регламентовані Законом України «Про Державну контрольно-ревізійну службу в Україні».
Ревізору надані такі права:
а) ревізувати і перевіряти в міністерствах, відомствах та інших органах державної виконавчої влади, підприємствах, установах та організаціях грошові та бухгалтерські документи, звіти, кошториси й інші документи, що підтверджують надходження і витрачання грошових коштів і матеріальних цінностей, проводити перевірки фактичної наявності цінностей (грошових сум, цінних паперів, сировини, готової продукції, устаткування тощо);
б) безперешкодного доступу на склади, у сховища, виробничі й інші приміщення для їх обстеження та з'ясування питань, пов'язаних з ревізією або перевіркою. Припиняти на розрахункових та інших рахунках у банках та інших фінансово-кредитних установах операції у випадках, коли керівництво об'єкта, на якому необхідно провести ревізію чи перевірку, перешкоджає працівнику державної контрольно-ревізійної служби виконувати свої обов'язки;
в) залучати на договірних засадах кваліфікованих фахівців відповідних міністерств та відомств, підприємств і організацій для проведення контрольних обмірів будівельно-монтажних робіт, контрольних запусків сировини і матеріалів у виробництво, контрольних аналізів сировини і готової продукції, інших перевірок з оплатою за рахунок спеціально передбачених на цю мету коштів;
г) вимагати від керівників об'єктів, що ревізуються та перевіряються, проведення інвентаризацій основних фондів, товарно-матеріальних цінностей, грошових коштів і розрахунків, у необхідних випадках опечатувати каси та касові приміщення, склади, архіви, а при виявленні підроблень, інших зловживань вилучати необхідні документи на строк до закінчення ревізії або перевірки, залишаючи у справах акт вилучення та копії або реєстри вилучених документів;
д) одержувати від Національного банку України та його установ, комерційних банків та інших кредитних установ необхідні відомості, копії документів, довідки про банківські операції й залишки коштів на рахунках об'єктів, що ревізуються або перевіряються, а від інших підприємств і організацій, у тому числі недержавних форм власності - довідки і копії документів про операції та розрахунки з установами, організаціями, підприємствами, що ревізуються або перевіряються;
є) одержувати від службових і матеріально відповідаль-
215
них осіб суб'єктів господарювання, що ревізуються та перевіряються, письмові пояснення з питань, які виникають у ході ревізій і перевірок;
ж) пред'являти керівникам й іншим службовим особам об'єктів, що ревізуються або перевіряються, вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства з питань збереження і використання державної власності та фінансів, вилучати до бюджету виявлені ревізіями або перевірками приховані валютні та інші платежі тощо;
з) стягувати у дохід держави кошти, одержані міністерствами, відомствами, об'єднаннями, підприємствами за незаконними угодами та з порушенням чинного законодавства;
і) накладати у випадках, передбачених законодавством, на керівників та інших службових осіб підприємств, установ і організацій адміністративні стягнення;
к) застосовувати до підприємств, установ, організацій та інших суб'єктів підприємницької діяльності фінансові санкції, передбачені п. 7 ст. 11 Закону України «Про Державну податкову службу в Україні» (накладати адміністративні штрафи на службових осіб підприємств, установ і організацій, винних у приховуванні (заниженні) прибутків (доходу), а також у відсутності бухгалтерського обліку або веденні його з порушенням установленого порядку і перекрученні бухгалтерських звітів, у несвоєчасному складанні і поданні бухгалтерських звітів, балансів, розрахунків, декларацій та інших документів - у розмірі середньомісячної заробітної плати, а за ті ж дії, вчинені повторно протягом року,- у розмірі двох середньомісячних заробітних плат.
Слід мати на увазі, що при проведенні комплексних ревізій і тематичних перевірок фінансово-господарської діяльності підприємства права, надані штатному працівникові контрольно-ревізійної служби - ревізору, поширюються також і на інших працівників, які входять до складу ревізійної групи.
При проведенні ревізії фінансово-господарської діяльності ревізор зобов 'язаний:
а) суворо додержуватися Конституції України, законів України, прав та інтересів громадян, підприємств, установ і організацій, що охороняються законом;
б) неухильно охороняти інтереси держави, рішуче боротися з порушенням державної дисципліни при здійсненні підприємствами, незалежно від форм власності, господарської діяльності;
в) об'єктивно, правдиво і точно висвітлювати виявлені ревізією факти порушень та зловживань з указаниям осіб,
216
які спричинили певне порушення, розміру заподіяної матеріальної шкоди та причин викритих порушень і зловживань;
г) у випадках виявлення зловживань і порушень чинного законодавства передавати правоохоронним органам матеріали ревізій, а також повідомляти про виявлені зловживання і порушення державні органи і органи, уповноважені управляти державним майном;
д) забезпечувати дотримання комерційної та службової таємниці;
є) надавати всебічну допомогу підприємствам в усуненні виявлених недоліків та порушень;
ж) здійснювати заходи щодо відшкодування заподіяної державі матеріальної шкоди відповідно до чинного законодавства.
Ревізор за невиконання або неналежне виконання своїх обов'язків, за навмисне перекручення результатів ревізії, приховування фактів нестачі, розтрат і крадіжок матеріальних цінностей і грошових коштів, приписок невиконаних робіт, злочинну халатність у виконанні службових обов'язків, за порушення службової етики може бути притягнутий до дисциплінарної, адміністративної або кримінальної відповідальності відповідно до чинного законодавства.
Своєчасність і ефективність проведення комплексної ревізії фінансово-господарської діяльності підприємства забезпечуються суворим додержанням відповідної методики, виробленої наукою і практикою. Відповідно до цієї методики проведення комплексної ревізії поділяється на такі етапи: організація і підготовка до проведення ревізії, проведення комплексної ревізії (дослідна робота), оформлення результатів ревізії, прийняття рішення за результатами ревізії, організація контролю за виконанням рішень, прийнятих за матеріалами ревізії.
Підготовка до проведення ревізії починається із встановлення об'єкта ревізії, тобто підприємства, зазначеного в плані ревізій, з урахуванням тривалості міжревізійного періоду. Виходячи з характеру господарської діяльності підприємства, а також змісту контролю, визначається потреба в спеціалістах, які можуть бути залучені до виконання контрольно-ревізійних дій, тобто формується ревізійна група. Відповідно до строку керівник організації, яка проводить ревізію, видає наказ (або розпорядження). У ньому вказується повне найменування та місцезнаходження підприємства, що підлягає ревізії, період, за який перевіряється діяльність, строк проведення ревізії, склад ревізійної групи (прі-
217
звище, ім'я та по батькові, посада) і визначається керівник ревізійної групи. Керівником ревізійної групи, як правило, призначається працівник контрольно-ревізійної служби, який має спеціальну освіту і практичний досвід ревізійної роботи. На підготовчому етапі ревізійна група вивчає стан економіки підприємства, яке підлягає ревізії, шляхом аналізу виконання виробничо-фінансового плану економічного і соціального розвитку, бухгалтерської та статистичної звітності, матеріалів попередньої ревізії та виконання рішень за нею. Вивчається також інша інформація про діяльність підприємства за ревізійний період.
На підставі попереднього аналізу економіки підприємства керівник ревізійної групи розробляє програму ревізії, яку затверджує керівник організації чи установи, що призначив ревізію. У програмі ревізії вказується об'єкт контролю, період, зміст ревізій і послідовність її проведення, методи та прийоми контрольно-ревізійної перевірки. Організаційно-підготовчий етап завершується складанням робочого плану ревізора (керівника групи), в якому визначається конкретний виконавець (з числа спеціалістів ревізійної групи) щодо перевірки певного об'єкта, а також строки подання ревізору проміжних актів перевірки.
Етап безпосереднього проведення комплексної ревізії починається з прибуття ревізійної групи на підприємство. Насамперед, ревізійна група пред'являє керівнику підприємства наказ (розпорядження) на проведення комплексної ревізії, що підтверджує особи членів групи, їх повноваження та право на проведення ревізії.
Ознайомившись із пред'явленими документами, керівник підприємства представляє членів ревізійної групи керівникам структурних підрозділів чи служб підприємства, з якими вони повинні співпрацювати при проведенні ревізії. Одночасно керівник підприємства віддає розпорядження щодо виділення окремого приміщення та створення необхідних умов для роботи ревізійної групи.
У своїй діяльності ревізійна група повинна додержуватися принципу раптовості, особливо при проведенні у ході ревізії вибіркових інвентаризацій товарно-матеріальних цінностей та грошових коштів, контрольних запусків сировини у виробництво тощо. Під час ревізії члени ревізійної групи встановлюють ділові контакти з трудовим колективом, а у разі потреби - з місцевими фінансовими органами, установами банку, органами статистики.
Ревізія підприємства полягає у вивченні структури підприємства, розподілу функціональних обов'язків між керів-
218
ництвом підприємства та його службами, організаційно-розпорядчих документів, виданих за ревізійний період тощо. Головним у ході комплексної ревізії є дослідження за допомогою відповідних методів достовірності, правомірності здійснення господарських операцій, правильності і повноти їх документального оформлення, додержання при здійсненні господарських операцій діючого законодавства та нормативних актів. У процесі ревізії всебічно використовуються різні методи документальної та фактичної перевірки господарської діяльності, економічного та економіко-математичного аналізу.
Підсумки проведеної ревізійною групою перевірки стану або результатів роботи підприємства, організації засвідчуються в акті. Цей документ відображає зміст господарської діяльності, законність господарських операцій, правильність бухгалтерського обліку, фіксує виявлені недоліки в роботі, допущені конкретними службовими особами помилки і порушення законодавства, розмір заподіяної шкоди.
Розрізняють проміжні та основні акти ревізії.
Проміжні акти складаються для оформлення результатів ревізії господарської діяльності структурного підрозділу підприємства або діяльності певних матеріально відповідальних осіб. Проміжний акт складається, наприклад, за результатами ревізії коштів у касі, інвентаризації матеріальних цінностей на складі, контрольного обміру та контрольного запуску сировини у виробництво продукції та ін. Вони підписуються членами ревізійної групи, представниками адміністрації підприємства і матеріально відповідальною особою. Зведені дані проміжних актів відображаються в основному акті комплексної ревізії. Проміжні акти та матеріали до них нумеруються і додаються до основного акта, що висвітлює результати комплексної ревізії.
Основний акт комплексної ревізії фінансово-господарської діяльності підприємства призначений для узагальнення результатів ревізії. Він с підставою для прийняття рішення керівником підприємства щодо розробки заходів до усунення недоліків та покарання винних осіб.
Основний акт комплексної ревізії складається із вступної і основної частини та додатків.
У вступній частині акта відображається найменування, місцезнаходження підприємства, яке ревізується, дату і підстави проведення ревізії, дані про повноту перевірки окремих господарських операцій та ін.
Основна частина акта комплексної ревізії складається за розділами відповідно до програми, затвердженої керів-
219
ником організації, який призначив ревізію. Розділи основної частини акта містять систематизований виклад недоліків відповідно до послідовності перевірки господарських операцій.
В основному акті відображаються всебічно перевірені й документально обґрунтовані факти господарської діяльності. По кожному факту викритих недоліків вказується зміст порушення з посиланням на відповідний або нормативний акт, документи, розрахунки або записи в облікових регістрах, які підтверджують ці факти, а також прізвища та посада винних осіб.
При викладенні фактів в акті комплексної ревізії ревізор не повинен використовувати щодо дій відповідних осіб формулювання юридичне кваліфікаційного характеру, наприклад: «злочинна діяльність», «корисливе зловживання», «зловживання службовим становищем», «привласнення коштів» тощо. Оцінюючи господарську діяльність, ревізор повинен обмежуватися економічною термінологією - «матеріальний збиток», «нестача», «лишки». Крім того, в акті обов'язково вказуються особи підприємства, відповідальні за ту чи іншу ділянку роботи і з чиєї вини підприємству було завдано матеріальної шкоди. Ревізор повинен обмежуватися не лише фіксуванням недоліків, але й викладати причини відхилень і порушень.
Основний акт ревізії фінансово-господарської діяльності підприємства підписують ревізор, керівник і головний бухгалтер підприємства, що ревізується. Якщо керівник чи головний бухгалтер мають зауваження до акта, вони викладають свої пояснення в письмовій формі, які додаються до акта.
Підписаний акт комплексної ревізії надсилається ревізором керівнику контрольно-ревізійної служби органу, що призначив ревізію. У тижневий строк ревізор разом з керівником контрольно-ревізійної служби, керівниками відповідних відділів органу, що призначив ревізію, за підсумками перевірки складає проекти рішення. Це рішення оформлюється у вигляді наказу або листа і відображає порушення та недоліки в роботі підприємства, які вимагають притягнення винних осіб до дисциплінарної, адміністративної чи кримінальної відповідальності. Прийняття цього управлінського рішення спрямоване на розробку і здійснення відповідних профілактичних заходів щодо забезпечення збереження грошових коштів і товарно-матеріальних цінностей, ефективного їх використання, відшкодування матеріальної шкоди, усунення причин, що сприяли тим чи іншим порушенням.
220
При встановленні фактів розкрадань грошових коштів та матеріальних цінностей, приписок у звітності та необгрунтованих записів в обліку, інших корисливих зловживань, які вимагають притягнення окремих осіб до кримінальної відповідальності, матеріали ревізії в тижневий термін повинні бути надіслані в слідчі апарати органів внутрішніх справ або прокуратури.
Ці матеріали повинні містити:
- лист (заяву), в якому викладається суть порушень або зловживань з посиланням на відповідні нормативні документи, вимоги яких порушені, розмір заподіяної матеріальної шкоди,, а також прізвища і посади осіб, що вчинили порушення і завдали підприємству матеріальної шкоди;
- акт ревізії, підписаний відповідними особами;
- оригінали або копії документів, що підтверджують факти викритих зловживань;
- пояснення осіб, чия діяльність перевірялась, а також інших осіб, свідчення яких мають значення для перевірки обставин зловживань;
- висновки ревізора щодо цих пояснень.
Фінансово-економічний контроль і така його форма, як ревізія, у діяльності органів внутрішніх справ щодо попередження та виявлення корисливих злочинів в економіці має надзвичайно велике значення. По-перше, відомчими і позавідомчими ревізіями фінансово-господарської діяльності щорічно охоплюється значна кількість підприємств тієї чи іншої галузі народного господарства. По-друге, за допомогою комплексних ревізій виявляються злочинні посягання, які спрямовані проти майна підприємств незалежно від форм власності. Крім того, матеріали документальних ревізій підрозділами органів внутрішніх справ використовуються для Оцінки стану зберігання матеріальних цінностей і грошових коштів на підприємствах, для визначення об'єктів першочергового оперативного обслуговування, на підставі цих матеріалів порушуються кримінальні справи про розкрадання майна підприємств.
« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =
Інформація, релевантна "Ревізія"
  1. 35. Порядок і стадії укладання міжнародних договорів
    ревізію) міжнародного договору; - держава-учасниця договору не вправі укладати договори, що суперечать зобов'язанням, раніше прийнятим по інших договорах; б) сумлінно - тобто виконувати договір точно, у відношенні його об'єкта, мети, змісту, термінів, якості, місця виконання (див. статті 18, 26 Віденської конвенції 1969 року). Крім того, слід враховувати, що розірвання дипломатичних або
  2. 40. Закінчення дії і призупинення дії міжнародних договорів.
    ревізія) договору може бути зроблений не інакше ніж за згодою всіх його учасників із метою пристосування договору до нових обставин або поліпшення договірних умов. Ревізія може бути зроблена як у рамках колишнього терміну дії договору, так і з установленням нового. Наприклад, у Договорі про Антарктику 1959 року було зазначено, що через ЗО років сторони можуть порушити питання про перегляд
  3. 17. Види,методи та організація фінансового контролю.
    ревізії" звітної' фінансової' та бухгалтерської документації. Він призначений для оцінки результатів фінансової діяльності суб'єктів господарювання, зіставлення фактичних і планових показників, перевірки виконання фінансових зобов'язань. Важливим критерієм класифікації фінансового контролю є методи контролю, тобто конкретні способи та прийоми здійснення контрольних функцій. Методами фінансового
  4. 71. Фінансовий контроль:призначення,зміст та принципи.
    ревізії" звітної' фінансової' та бухгалтерської документації. Він призначений для оцінки результатів фінансової діяльності суб'єктів господарювання, зіставлення фактичних і планових показників, перевірки виконання фінансових зобов'язань. Важливим критерієм класифікації фінансового контролю є методи контролю, тобто конкретні способи та прийоми здійснення контрольних функцій. Методами фінансового
  5. 5. Принципи діяльності нотаріату в Україні
    ревізій, узагальнення практики, стажування, проходження виробничої практики. На цих осіб також поширюється правило додержання таємниці, якщо вони перестали працювати на попередній роботі або пішли на пенсію. Нотаріуси та інші посадові особи, які вчиняють нотаріальні дії, а також особи, яким про вчинені нотаріальні дії стало відомо у зв'язку з виконанням службових обов'язків, у разі порушення ними
  6. § 5. Основи взаємодії та інформаційного забезпечення в методиці розслідування злочинів
    ревізійна служба та ін.), а також експерти, спеціалісти та консультанти відповідних галузей знань, аудитори, представники підприємств, установ та організацій, об'єднань громадян, громадські формування по охороні громадського порядку. Особливе місце в даній системі посідають спеціальні підрозділи органів внутрішніх справ та Служби безпеки України по боротьбі з організованою злочинністю та
  7. § 5. Роль ревізійного контролю і аудиту у виявленні та розслідуванні розкрадань
    ревізійними службами, аудитом, а також незалежним фінансовим контролем. Однак перевірки, ревізії та інвентаризації, що проводяться ними, не завжди є ефективним способом виявлення розкрадань. Це підтверджується наявністю латентних розкрадань, частина яких, як показує наступне розслідування, вчиняється порівняно нескладно і досить відомими способами. Виділяються такі недоліки у здійсненні
  8. § 1. Особливості криміналістичної характеристики і розслідування злочинів, вчинених шляхом кредитно-фінансових операцій
    ревізійної служби - акти ревізій, інвентаризацій, відомчих експертиз та ін. До другої групи належать: а) документи для відкриття розрахункового рахунку в банку: установчі документи позичальника (статут, положення, установчий договір, рішення), надані банку; свідоцтво про реєстрацію позичальника у виконавчому комітеті за місцем знаходження; договір з позичальником про банківське обслуговування;
  9. § 4. Особливості тактики проведення окремих слідчих дій розслідування пожеж
    ревізій із зафіксованими фактами нестачі товарів, копії прибутково-видаткових документів, а також документів, що відображають час і хід вантажно-розвантажувальних робіт тощо. Предметом виїмки можуть також бути контрольно-вимірювальні прилади, відомче листування (накази, розпорядження, інструкції, акти та ін.). Відтворення обстановки і обставин події, як правило, пов'язані зі встановленням
  10. 4. Принцип забезпечення недоторканності житла.
    ревізія не може відбутися без судового наказу. В наглих випадках можуть органи правової охорони нарушити недоторканість і без судового наказу; одначе і в тім випадку має бути на жадання громадянина доставлений судовий наказ не далі, як на протязі 48 годин по довершенню
© 2014-2022  ibib.ltd.ua