застосовується для дослідження сипких, рідких та газоподібних об'єктів, щодо яких встановлення тотожності за допомогою криміналістичної ідентифікації неможливо, оскільки ці об'єкти не мають сталої зовнішньої форми.
Розглянемо це на прикладі. З колгоспного складу викрали кілька мішків пшениці. У підозрюваного виявлено два мішки пшениці. Експерт, порівнюючи зразки пшениці з колгоспного складу із зразками вилученими у підозрюваного, встановив, що обидва зразки належать до одного сорту і виду, одного року врожаю, мають однакову схожість, засміченість тощо. На основі збіжних властивостей він дійшов висновку, що порівнювальні зразки однакові і відносяться до сорту пшениці "Миронівська 808", тобто встановив клас (злакові), рід (пшениця) та вид "Миронівська 808". Дослідження зразків зерна можна було б продовжити і встановити ще декілька збіжних властивостей, розроблених методикою судово-біологічної експертизи, тобто досягти трохи більшої схожості, але не тотожності. Оскільки пшениця, вилучена у підозрюваного, і зерно з колгоспного складу після розділу на частини утворили два нових конкретних об'єкта, кожний з яких тотожний тільки сам собі.
Аналогічним є процес дослідження рідких та газоподібних речовин. Скажімо встановлення групової належності крові за двома плямами, визначення сорту вина дегустатором тощо. Тут встановлюється не конкретна порція речовини, а тільки чи належить вона до певного виду, роду, класу, раніше відомому і визначеному сукупністю властивостей та ознак.
Тому встановлення групової належності сипких, рідких та газоподібних об'єктів - це процес групофікації, який являє собою самостійний частковий метод науки криміналістики.
Встановлення групової належності об'єктів, котрі мають сталу зовнішню форму, є процесом криміналістичної ідентифікації, яка закінчується її першою стадією. Така двоєдина інтерпретація групофікації уявляється найбільш обгрунтованою і такою, що відповідає логіці пізнання взагалі.
Поняття встановлення джерела походження. Поняття "джерело походження" і методика його встановлення були запропоновані В. С. Мітрічевим. Джерело походження він інтерпретував дуже широко, маючи на увазі будь-яке матеріальне тіло, яке внаслідок певних причин може відтворювати інші об'єкти, котрі відображають ознаки і властивості джерела. Звідси в науковій літературі розрізняють три види джерела походження: 1) конкретний предмет; 2) сукупність конкретних предметів і 3) визначена маса речовини. Причиною утворення предметів, які походять від одного джерела, є взаємодія у процесі життєдіяльності або у разі злочину.
Джерело як конкретний предмет, який має сталу зовнішню форму, відображає свої ознаки шляхом копіювання та ділення цілого на частини. В трасологічному плані це слідоутворюючий об'єкт.
Джерело як сукупність конкретних предметів є обмеженою масою однорідних або однотипних предметів, приміром, ящик цвяхів, коробка скріпок, пачка грошових асигнацій тощо. Якщо під час злочину такі сукупності предметів виявляються розосередженими, то, порівнюючи їх між собою і встановивши однакові ознаки, роблять висновок, що всі вони походять з одного джерела, допустимо, з конкретного ящика цвяхів, що був у підозрюваного. При цьому ознаки загального джерела є випадкові утворення - ознаки, що виникли внаслідок експлуатації і сумісного зберігання однакових предметів, або їх виробництва на одному і тому ж верстаті, устаткуванні, а також однакові властивості матеріалу, який використовувався для їх виготовлення.
Джерело як визначена маса речовини - це сипкі, рідкі та газоподібні речовини, які при діленні на частини утворюють конкретні порції зерна, піску, муки, рідини, котрі відображають властивості цілого, іншими словами джерела походження. Джерелом походження плям крові, залишених на одязі жертви або предметах обстановки є людина; порція масла з картера конкретної автомашини є джерелом походження крапель масла на стоянці автомашини; грунт з місця події є джерелом походження часток грунту на взутті та одязі підозрюваного.
Проведений аналіз поняття джерела загального походження свідчить, що джерело - це раніше існувавший ототожнюваний об'єкт, а розрізнені предмети (частки) - не інакше як ототожнюючі об'єкти, яких може бути скільки завгодно. Якщо джерелом вважати конкретний верстат, устаткування, на якому виробляються однорідні предмети (гудзики, скріпки, формоване взуття тощо), то верстат - це об'єкт, який підлягає ідентифікації, а продукція, яка виробляється на ньому, є ідентифікуючим об'єктом. Тому встанолення загального джерела походження відносно предметів із сталою зовнішньою формою - це ідентифікація, а щодо сипких, рідких та газоподібних речовин - групофікація.
|
- § 4. Класифікація методів науки криміналістики.
групофікація), група методів збирання криміналістичної інформації з матеріальних джерел, група методів експертного дослідження матеріальних відображень, група методів встановлення фактів і розслідування окремих видів злочинів, група методів попередження злочинів криміналістичними засобами. Запропоновану класифікацію розпізнають за двома ознаками: по-перше, в ній подано розгорнений перелік
- Групофікація як стадія ідентифікації
групофікація завжди є першою стадією ідентифікації об'єктів, щодо яких принципово можливе встановлення тотожності. Встановлення тотожності методом криміналістичної ідентифікації не завжди можливе внаслідок неповноти відображення. В таких випадках процес ідентифікації закінчується стадією групофікації. Наприклад, на місці убивства знайдені нечіткі сліди взуття. Експертиза встановила, що сліди
- 1. Визначте місце дисципліни в системі сучасного менеджменту організацій
самостійну науку завершився у 60-70-х роках XX ст., вона і сьогодні називається по-різному: «організаційна поведінка» або «управління людськими ресурсами» (іноді ці терміни характеризують відносно самостійні науки, до того ж «організаційна поведінка» трактується як ядро, найважливіша складова частина «управління людськими ресурсами»). У Німеччині і деяких інших країнах континентальної Європи
- Поняття і особливості принципів екологічного права
самостійні галузі права, зокрема земельне, водне, лісове, гірниче, фауністичне, атмосфсрно-повітрянс, охоронні. Не випадково у переліку юридичних, психологічних наук, які вводяться до номенклатури спеціальностей наукових працівників, здобута спеціальність включає в себе знання в галузі земельного, екологічного, природноресурсового та аграрного права. * - Згідно з другим напрямом екологічне право
- Поняття і особливості принципів екологічного права
самостійні галузі права, зокрема земельне, водне, лісове, гірниче, фауністичне, атмосфсрно-повітрянс, охоронні. Не випадково у переліку юридичних, психологічних наук, які вводяться до номенклатури спеціальностей наукових працівників, здобута спеціальність включає в себе знання в галузі земельного, екологічного, природноресурсового та аграрного права. * Згідно з другим напрямом екологічне право
- 4. Нотаріальний процес і його стадії. (Місце нотаріату в системі правоохоронних органів)
самостійною галуззю права України. Питання про його місце в системі права України є спірним у юридичній літературі. Існує думка, що нотаріальне процесуальне право входить до предмета регулювання цивільного процесуального права. Це пояснюють тим, що і суд, і нотаріат здійснюють ту ж саму функцію захисту прав і законних інтересів. Заперечуючи це, можна вказати, що нотаріат функцію захисту прав і
- § 1. Предмет, система і завдання криміналістики
самостійною галуззю наукового знання, яка має власний предмет і методи дослідження. Криміналістику можна розглядати у трьох аспектах: як науку, як навчальний курс і як практичну діяльність у боротьбі зі злочинністю. Термін «криміналістика» (від лат. criminalis - те, що стосується злочину) вперше вживається наприкінці ХІХ ст. судовим слідчим, а згодом університетським професором Гансом Гроссом,
- § 2. Природа криміналістики
самостійної галузі знань (представники таких поглядів - Р. А. Рейс, Е. Локар, Г. Ю. Маннс, В. І. Громов, Є. У. Зіцер). Причина такої оцінки природи криміналістики - у її змісті на той час (поліцейська чи кримінальна техніка), а також прагнення відмежуватися від кримінально-процесуальної науки у самостійну галузь, створити власний предмет і методи дослідження. Причиною є також суттєвий вплив на
- § 1. Криміналістична профілактика злочинів
самостійним предметом спеціального експертного дослідження. У діяльності слідчих органів із попередження злочинів використовуються дані узагальнень обставин, що сприяли їх виникненню і характеризують типові криміногенні ситуації. Спеціальною процесуальною формою профілактичної діяльності слідчого за результатами розслідування конкретного злочину є внесення подання до відповідного державного
- § 2. Криміналістичне прогнозування
самостійне вчення, яке являє собою систему наукових положень про загальні закономірності побудови і перевірки прогнозів, які відображають перспективи і напрями розвитку криміналістики та об'єктів її пізнання в майбутньому. Термін «криміналістичне прогнозування» доцільно розглядати у двох аспектах: а) як спеціальну діяльність щодо реалізації положень криміналістичної прогностики на практиці за
|