|
« Попередня
|
|
Наступна » |
|
|
|
Групофікація як стадія ідентифікації
|
Подальший розвиток теорії встановлення групової належності дозволив інтерпретувати її, з одного боку, як першу стадію ідентифікації для пізнання загального в конкретному, а з іншого - як самостійний метод дослідження для віднесення об'єкта до класу, роду, виду чи більш вузької групи.
Ідентифікація - це стадійний процес дослідження, що включає виділення загального із окремого. Так, починаючи порівнювальне дослідження відбитків пальців рук, насамперед, їх групують за типами візерунків на дуги, петлі та завитки. Потім кожну групу діляють на більш вузькі за обсягом підгрупи за якою-небудь заданою сукупністю ознак, а з отриманою підгрупою роблять теж саме, і так доти, доки не звузять її до двох об'єктів, ідентифікуюче поле кожного з яких містить неповторну сукупність ознак. Таким чином, процес пізнання конкретного здійснюється через вичленення із загального. Звідси, групофікація завжди є першою стадією ідентифікації об'єктів, щодо яких принципово можливе встановлення тотожності.
Встановлення тотожності методом криміналістичної ідентифікації не завжди можливе внаслідок неповноти відображення. В таких випадках процес ідентифікації закінчується стадією групофікації. Наприклад, на місці убивства знайдені нечіткі сліди взуття. Експертиза встановила, що сліди залишені новим чоловічим взуттям, певного розміру, наприклад, 27, з малюнком на підошві "в ялинку". Тим самим визначені вид та група взуття, серед яких слід шукати необхідні. Якщо підозрюваний носить взуття 27 розміру, причому на підошвах є малюнок "у ялинку", то це не означає що слід на місці злочину залишив саме він. Таке взуття є в місцевому магазині і його могли придбати інші мешканці цієї місцевості. Однак встановлення групи взуття, обмеженої двома конкретними ознаками, дозволяє більш цілеспрямовано будувати розшукові та слідчі версії. Зрозуміло, що якби сліди мали більше ознак (наприклад, характер зношення рельєфного малюнка, які-небудь пошкодження, що утворились на підошві внаслідок експлуатації взуття тощо), то в даному разі можна було б ототожнювати взуття за слідами.
У викладеному вище процес криміналістичної ідентифікації закінчився встановленням тільки групової належності. Тому поняття "групова належність" у даному випадку означає логічну форму висновку ідентифікаційного процесу. Прикладом останнього є дослідження холодної зброї та інших невідомих предметів, коли потрібно встановити: чи є досліджуваний предмет холодною чи вогнепальною зброєю? Тут визнання ножа фінським є встановлення його групової належності, тобто першою стадією ідентифікації.
|
| « Попередня |
|
Наступна » |
|
= Перейти до змісту підручника = |
|
|
Інформація, релевантна "Групофікація як стадія ідентифікації" |
- § 3. Загальна методика ідентифікації
стадії: аналітичну і синтетичну. Ці дві стадії взаємозалежні. Аналітична стадія починається з вивчення загальних, а потім окремих, індивідуальних ознак ідентифікованого об'єкта або ідентифікуючих об'єктів, походження яких безсумнівне, після цього вивчаються інші ідентифiкуючі об'єкти. Процес встановлення тотожності розпочинається з всебічного вивчення, аналізу ознак об'єктів ідентифікації.
- § 3. Порядок пред'явлення для впізнання живих осіб, трупів, предметів і тварин
стадії. На першій стадії перед пред'явленням особи для впізнання, в присутності понятих їй пропонують зайняти будь-яке місце серед інших осіб і роз'яснюють її права. На другій стадії впізнаючий запрошується до приміщення, де знаходяться всі учасники впізнання, його попереджають про кримінальну відповідальність за давання свідомо неправдивих показань (якщо це потерпілий або свідок) та за відмову
- § 4. Криміналістичне вчення про розкриття злочинів
стадії розкриття злочину посідає робота щодо використання слідів рук, виявлених на місці події, яка включає: 1) огляд слідів (за участю спеціаліста); 2) перевірку за картотекою слідів пальців рук з місць нерозкритих злочинів; 3) перевірку за дактилоскопічною картотекою осіб, які перебувають на криміналістичному обліку; 4) призначення дактилоскопічної експертизи за наявності підозрюваних; 5)
- 1. Методологічні основи криміналістики
групофікації; 4) криміналістичне вчення про спосіб учинення злочину; 5) вчення про криміналістичну версію та планування (створення версій); 6) криміналістичне вчення про механізм утворення слідів; 7) вчення про систематизацію та реєстрацію криміналістичних джерел інформації; 8) криміналістичне вчення про збирання, зберігання, обробку та автоматизоване використання інформації. Перелік часткових
- § 4. Класифікація методів науки криміналістики.
групофікація), група методів збирання криміналістичної інформації з матеріальних джерел, група методів експертного дослідження матеріальних відображень, група методів встановлення фактів і розслідування окремих видів злочинів, група методів попередження злочинів криміналістичними засобами. Запропоновану класифікацію розпізнають за двома ознаками: по-перше, в ній подано розгорнений перелік
- § 1. Ідентифікація у криміналістиці та інших галузях знання
стадіях кримінального процесу. Таким чином, універсальність методу ідентифікації як загальнонаукового інструмента, дозволяє використовувати методи природничих і технічних наук як прийоми для застосування ідентифікації як загального методу пізнання. Те, що ідентифікація визнана загальнонауковим методом пізнання, свідчить про достатньо розроблені методологічні основи науки криміналістики, оскільки
- Групофікація як самостійний метод дослідження
групофікації, який являє собою самостійний частковий метод науки криміналістики. Встановлення групової належності об'єктів, котрі мають сталу зовнішню форму, є процесом криміналістичної ідентифікації, яка закінчується її першою стадією. Така двоєдина інтерпретація групофікації уявляється найбільш обгрунтованою і такою, що відповідає логіці пізнання взагалі. Поняття встановлення джерела
- § 7. Методика групофікації та ідентифікації
групофікація - це дослідницькі процеси, структура яких поєднує одні й ті ж етапи: 1) огляд об'єктів; 2) роздільне дослідження; 3) експериментальне дослідження; 4) порівняльне дослідження; 5) оцінювання результатів порівняння та обгрунтування висновків. Огляд об'єктів - це дослідження з метою встановлення відповідності їх ознак та властивостей опису у постанові про призначення експертизи або
- § 1. Поняття слідів злочину, їхні властивості і криміналістичне значення при розслідуванні злочинів
групофікацію і класифікацію об'єктів як індивідуальних, так і масового походження. 3. Встановлювати анатомо-фізіологічні особливості, притаманні людині, наприклад, стать, зріст, вік. 4. Встановлювати механізм слідоутворення і пов'язані з ним обставини - місце, час, вид енергії взаємодії
- процесуальні засоби
стадії. Найчастіше стадії розмежовують на підставі аналізу засобів діяльності, що спрямовані на одержання нового знання, - пізнавальних засобів. Наприклад, для стадії порушення кримінальної справи є характерними такі пізнавальні засоби, як відібрання пояснень від окремих громадян і посадових осіб та витребування необхідних документів (ч. 4 ст. 97 КПК). Для стадії досудового слідства - слідчі дії
|