Головна
Адвокатура Росії / Адвокатура України / Адміністративне право Росії і зарубіжних країн / Адміністративне право України / Арбітражний процес / Бюджетна система / Вексельне право / Цивільний процес / Цивільне право / Цивільне право Росії / Договірне право / Житлове право / Земельне право / Конституційне право / Корпоративне право / Криміналістика / Лісове право / Міжнародне право (шпаргалки) / Нотаріат / Оперативно-розшукова діяльність / Правова охорона тваринного світу (контрольні) / Правознавство / Правоохоронні органи / Підприємницьке право / Прокурорський нагляд в Україні / Судова бухгалтерія України / Судова психіатрія / Судова експертиза / Теорія держави і права / Транспортне право / Трудове право України / Кримінальне право Росії / Кримінальне право України / Кримінальний процес / Фінансове право / Господарське право України / Екологічне право (курсові) / Екологічне право (лекції) / Економічні злочини
ГоловнаПравоАдміністративне право Росії і зарубіжних країн → 
« Попередня Наступна »
І.Л. Бачило, Н.Ю. Хаманева. Адміністративна відповідальність / Ін-т держави і права РАН. Акад. правової ун-т; - М.,. - 150 с., 2002 - перейти до змісту підручника

Л.Л. ПОПОВ *, Ю.Ю. КОЛЕСНІЧЕНКО ** АДМІНІСТРАТИВНА ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ЮРИДИЧНИХ ОСІБ

Можна з упевненістю стверджувати, що адміністративна відповідальність юридичних осіб є складовою частиною інституту адміністративної відповідальності, який в свою чергу співвідноситься з поняттям «адміністративний примус» як частина і ціле. У числі ознак, властивостей, підстав настання відповідальності, властивих інституту адміністративної відповідальності юридичних осіб, можна виділити наступні:

по-перше, така відповідальність завжди пов'язана з державним адміністративним примусом;

по-друге, до адміністративної відповідальності юридичних осіб відносяться всі правовідносини (незалежно від їх галузевої належності), в яких знаходить своє вираження адміністративно-правовий метод правового регулювання;

* Завідувач кафедри адміністративного права МГЮА, доктор юридичних наук, професор.

** Викладач кафедри адміністративного права МГЮА.

41

по-третє, єдиним і єдиним підставою адміністративної відповідальності юридичних осіб є вчинення ними адміністративного правопорушення - суспільно небезпечного, протиправного, винного, караного діяння.

Адміністративна відповідальність юридичних осіб не обмежується застосуванням адміністративних стягнень з метою покарання, навпаки, вона носить двоїстий характер: одна сторона відповідальності полягає у застосуванні власне адміністративних стягнень з метою покарання, державного осуду винного суб'єкта, відновлення соціальної справедливості , друга - в примусі юридичної особи, організації до виконання державного обов'язку, від якої воно неправомірно і винне відмовилося.

Поняття адміністративної відповідальності юридичних осіб співвідноситься з поняттям адміністративного примусу як частина і ціле. У підставі застосування до юридичних осіб заходів відповідальності повинне лежати вчинене чи творить адміністративне правопорушення - протиправна, винна, каране діяння, що представляє загрозу для встановленого правопорядку.

Аналізуючи особливості суб'єктного складу адміністративного правопорушення, вчиненого юридичною особою, слід виділити наступні його особливості. За суб'єктним складом, по-перше, в адміністративному праві існують загальні суб'єкти адміністративної відповідальності, узагальнено іменовані організаціями, як володіють правами юридичних осіб, так і не мають ними, але що є, по суті, частиною першою, їх структурними підрозділами. Сюди відносяться філії та представництва юридичних осіб. Але можуть існувати також спеціальні суб'єкти адміністративної відповідальності, наприклад такі передбачені податковим законодавством суб'єкти, як «відокремлені підрозділи організацій», які нарівні з юридичними особами несуть адміністративну відповідальність за вчинення адміністративних правопорушень у сфері підприємницької діяльності, по-друге, суб'єктами адміністративної відповідальності є деликтоспособное юридичні особи, а також структурні підрозділи цих юридичних осіб, створення яких передбачено законодавством. До таких структурним підрозділам сьогодні відносяться тільки філії і представництва. Вони безумовно правосуб'єктності з точки зору адміністративного права

42

Можливо також існування кола спеціальних структурних підрозділів юридичних осіб, визнаних умовно право-суб'єктними, тобто підлягають адміністративної відповідальності за умови законодавчого визнання в окремих особливих випадках їх адміністративної деликтоспособности, по-третє, обставина володіння суб'єктом відповідальності правами юридичної особи байдуже з точки зору можливості залучення даного суб'єкта до адміністративної відповідальності. В адміністративному праві термін «юридична особа» використовується більшою мірою як збірного поняття, що позначає всі суб'єкти адміністративної відповідальності, які можуть бути охарактеризовані як «організації» або «колективні суб'єкти», незалежно від наявності або відсутності у них правомочностей юридичної особи.

При цьому організації (юридичні та неюридичні особи) в адміністративно-правових відносинах мають властивості строго індивідуального, а не колективного суб'єкта права, самостійно реалізує свою право-і дієздатність за допомогою діяльності власної адміністрації, але виявляє при цьому властивості повністю правосуб'єктність індивідуального учасника правовідносин, що виникають з приводу вчинення адміністративних правопорушень, тобто володіє адміністративною відповідальністю.

Таким чином представляється можливим, використовуючи цивільно-правове визначення юридичної особи, виділити деякі його ознаки, в тому числі і як суб'єкта адміністративної відповідальності:

майнова відособленість;

самостійна майнова відповідальність;

виступ у цивільному обороті від свого імені;

володіння стійкою організаційною структурою, або «організаційна єдність».

В адміністративному праві до вже перерахованих ознаками юридичної особи як потенційного суб'єкта адміністративної відповідальності слід приєднати такі, як:

володіння законодавчо обумовленої адміністративної правосуб'єктністю (адміністративної правоздатністю і дієздатністю, а також адміністративної деликтоспособностью);

відсутність можливості здійснювати владно-управлінські функції щодо не підпорядкованих їм третіх осіб (що не входять

43

в систему державних контрольних органів);

відсутність можливості застосовувати заходи адміністративної відповідальності, адміністративні стягнення до третіх осіб.

До відмітних особливостей суб'єктивної сторони адміністративного правопорушення, скоєного юридичною особою, відносяться наступні ознаки:

по-перше, виною юридичної особи у вчиненні правопорушення є суб'єктивне ставлення до протиправного діяння колективу цієї юридичної особи, яке визначається переважаючою волею, під якою розуміється насамперед воля адміністрації даного юридичної особи, а саме її повноважних посадових осіб, а також інших осіб, які мають право давати обов'язкові вказівки в межах структури юридичної особи;

по-друге, вина юридичної особи, розглянута з допомогою суб'єктивного підходу, повинна зважаючи на це розумітися як вираз провини посадових осіб адміністрації і рахуватися доведеною, тільки якщо вона встановлена;

по-третє, вина юридичної особи може бути розглянута з об'єктивних позицій, як вина організації з точки зору державного органу, що здійснює накладення адміністративного стягнення.

Аналізуючи комплекс заходів, пов'язаних з адміністративною відповідальністю юридичних осіб, можна зробити деякі висновки.

1. Для інституту адміністративної відповідальності юридичних осіб характерна наступна система адміністративних стягнень:

а) заходи морально-правового характеру у формі попередження, законодавчо обумовленим видом якого може бути також попередження з приписом;

б) заходи майнового і грошового стягнення у формі штрафу, стягнення вартості товарів і транспортних засобів, конфіскації предметів, що з'явилися безпосередніми об'єктами або знаряддям вчинення адміністративного правопорушення;

в) стягнення, спрямовані на обмеження діяльності юридичних осіб, на позбавлення їх окремих повноважень або спеціального права, можуть застосовуватися у формі відкликання (анулювання) ліцензії.

2. У числі адміністративних стягнень, що застосовуються до юридичних осіб, переважають заходи майнової спрямованості,

44

пов'язані з грошовими виплатами, а саме адміністративні штрафи.

Досліджуючи питання про особливості застосування адміністративних стягнень до юридичних осіб, необхідно звернути увагу в першу чергу на реалізацію принципу індивідуалізації адміністративного стягнення, на розуміння того, що будь-яка організація - як що має правами юридичної особи, так і не володіє ними - повинна розглядатися в разі вчинення адміністративного правопорушення як індивідуальний, самостійний правопорушник.

Відповідно виробництво по справах про адміністративні правопорушення юридичних осіб має бути орієнтоване виключно на вирішення адміністративних справ індивідуальних суб'єктів.

Опускаючи деякі особливості розгляду справ про адміністративні правопорушення митного, податкового, антимонопольного законодавства, законодавства про цінні папери, будівництві, землекористуванні та інших, виділимо загальні риси, що характеризують провадження у справах про адміністративні правопорушення, вчинені юридичними особами :

1) єдиний порядок провадження у справах про адміністративні правопорушення, вчинені юридичними особами, відсутня, але в цілому таке виробництво базується на нормативній базі, що складається з трьох кодифікаційних нормативних актів: Митного кодексу, Податкового кодексу, Кодексу про адміністративні правопорушення;

2) у зв'язку з тим, що однакового порядку здійснення провадження у справах про адміністративні правопорушення в даний час немає, існують відомчі нормативні акти, самостійно вирішальні процесуальні питання з тих видів правопорушень, за якими ці відомства (наприклад, Федеральна комісія з ринку цінних паперів та її нечисленні регіональні відділення) повноважні застосовувати адміністративні стягнення;

3) в суб'єктах Російської Федерації формується свій, відмінний від загальнофедерального, порядок провадження у справах про правопорушення в галузі міського благоустрою, громадського харчування, торгівлі тощо, відповідальність за які встановлена законодавчими актами суб'єктів Федерації. У перспективі, з прийняттям нового КоАП, визначення порядку притягнення до адмініст-

45

ративной відповідальності саме в цих сферах господарювання остаточно перейде до законодавчих органів суб'єктів Федерації;

4) простежується прагнення законодавця зробити виконання рішень, пов'язаних з адміністративними майновими санкціями і виплатою грошових штрафів, з одного боку, єдиним для всіх органів, а з іншого - позавідомчим, здійснюваним на основі законодавчих актів; виконання постанов про накладення адміністративних стягнень здійснюється стосовно особливостей залучення до адміністративної відповідальності юридичних осіб у порядку, встановленому ФЗ «Про виконавче провадження»;

5) у теорії адміністративного права прийнято вважати, що провадження у справах про адміністративні правопорушення складається з: порушення справи; його розгляду і дозволу; оскарження або опротестування постанови по справі; виконання постанови у справі. Проте сучасне законодавство про адміністративні правопорушення в деяких случаях1 вже передбачає можливість наявності у виробництві такої факультативної стадії, як адміністративне розслідування. Таким чином, провадження у справах про адміністративні правопорушення іноді для надання йому логічно закінченого характеру може здійснюватися шляхом проходження факультативної стадії - стадії адміністративного розслідування.

Див, напр., Ст. 18 ФЗ від 8 липня 1999 р. «Про адміністративну відповідальність юридичних осіб (організацій) та індивідуальних підприємців за правопорушення в галузі виробництва і обороту етилового спирту, алкогольної і спиртовмісної продукції» (СЗ РФ. 1999. Ст. 3476).

46

« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =
Інформація, релевантна "Л.Л. Попов *, Ю.Ю. Колесніченко ** АДМІНІСТРАТИВНА ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ЮРИДИЧНИХ ОСІБ"
  1. Л. В. КОВАЛЬ. АДМІНІСТРАТИВНО-деліктного СТАВЛЕННЯ, 1979

  2. 15.1. Адміністративне правопорушення, покарання, відповідальність і їх суб'єкти
    Адміністративним правопорушенням визнається протиправна, винна дія (бездіяльність) фізичної або юридичної особи, за яке законом встановлено адміністративну відповідальність (ст. 2.1 КпАП). Основним актом, який передбачає адміністративні правопорушення і адміністративну відповідальність, є КпАП. Поряд з ними адміністративні правопорушення і відповідальність
  3. 20. Юридична відповідальність
      Юридична відповідальність - охоронні правовідносини між державою і правопорушником, де у держави - право накладати стягнення, а у порушника - обов'язок зазнавати стягнення. Цілі юридичної відповідальності - карально-штрафна і превентивно-виховна. Підстави юридичної відповідальності - необхідні умови притягнення до юридичної відповідальності: Нормативні -
  4. 1. Банківське право та адміністративне право
      Найбільш близьким до банківського права за методом правового регулювання є адміністративне право. Однак банківське право не слід розглядати як складову частину адміністративного права. Для цього немає юридичних підстав. Перш за все, слід враховувати, що санкції, які нерідко застосовуються Банком Росії до кредитних організацій, порушують економічні нормативи, ніяк
  5. І.Л. Бачило, Н.Ю. Хаманева. Адміністративна відповідальність / Ін-т держави і права РАН. Акад. правової ун-т; - М.,. - 150 с., 2002

  6. 1. Суб'єкти адміністративного права
      це власники правий і обов'язків, якими вони наділені з метою реалізації повноважень, покладених на нього адміністративним правом. Суб'єкти адміністративного права можуть стати суб'єктами адміні-стративні пр-ний при наявності 3-х умов: 1. адміністративно-правові норми, які передбачають права і обов'язки суб'єкта 2. адміністративної правоздатності та дієздатності суб'єкта 3.
  7. § 6. Порядок покладання юридичної відповідальності
      Різноманіття фактичних обставин, що припускають юридичну відповідальність, вимагає певної процедури їх виявлення і притягнення особи до відповідальності. Для юридичної відповідальності характерна чітка нормативна регламентація її здійснення. Така регламентація необхідна для максимального забезпечення та захисту прав і законних інтересів громадян та інших суб'єктів. Порядок
  8. 5. Підставою виникнення, зміни та припинення адміністративних пр-ний служить юридичний факт.
      Юридичні факти ділять-ся на події і дії. Дії є результатом активного волевиявлення суб'єктів. Дії - правомірні і неправомірні. Правомірні - відпо-вують вимогам адміністративно-правових норм (видання наказу про призначення на державну посаду), неправомірні (делікти) - не відповідають їм (адміністративні та дисциплінарні проступки). Події
  9. ВІД АВТОРА
      Дана робота є логічним продовженням монографії «Адміністративна відповідальність в СРСР (державне та матеріально-правове дослідження)» (Воронеж, 1970). Необхідність спеціального розгляду процесуальних проблем інституту адміністративної відповідальності диктується насамперед міркуваннями методологічного порядку. Всебічний аналіз адміністративної відповідальності не
  10.  Глава 2. Адміністративне правопорушення і адміністративна відповідальність
      Глава 2. Адміністративне правопорушення і адміністративна
© 2014-2022  ibib.ltd.ua