Головна
ГоловнаЕкономікаБухгалтерський облік (лекції) → 
« Попередня Наступна »
Лекції по бухгалтерському обліку, 2009 - перейти до змісту підручника

4. Порядок і методику обліку операцій при розрахунках платіжними дорученнями

Платіжне доручення - це документ, який являє собою письмово оформлене доручення клієнта банку, що його обслуговує, на перерахування визначеної суми коштів зі свого рахунку.
Це найбільш поширена форма розрахунків, що використовується в місцевих і міжміських розрахунках між клієнтами, з бюджетом, органами соціального захисту, позабюджетними структурами.
Загальна схема здійснення розрахунків з використанням платіжного доручення наведена на рис. 2. (цифрами позначено порядок здійснення операцій).

Рис. 2. Документообіг при розрахунках платіжними дорученнями

Кількість примірників розрахункових документів відповідає потребам сторін, що беруть участь у розрахунках.
Доручення приймаються від платника до виконання банками протягом 10 календарних днів з дня виписки; день заповнення не враховується. До виконання банк приймає доручення тільки в межах наявних коштів на рахунку платника, за винятком перерахування до бюджету сум податків, зборів, інших обов'язкових платежів та внесків до державних цільових фондів, які приймаються банками незалежно від наявності коштів на рахунках підприємств. При їх відсутності такі доручення враховуються на позабюджетному рахунку № 9803 «Розрахункові документи, не сплачені в строк через відсутність коштів у платників».
Усі претензії за розрахунками між клієнтами регулюються ними без участі банку. Але банк приймає від клієнтів претензії, згідно з угодою на обслуговування, за несвоєчасне списання або зарахування сум, виплачуючи штраф на користь клієнта.
При проведенні розрахунків між клієнтами банк відображає в своєму обліку:
1. Якщо клієнти в одному банку: Д-т 2600 "Кошти на вимогу суб'єктів господарювання" клієнта або інші платіжні рахунки; К-т 2600 " Кошти на вимогу суб'єктів господарювання " або інші платіжні рахунки.
2. Якщо клієнти в різних банках: Д-т 2600 " Кошти на вимогу суб'єктів господарювання " та дебет інших рахунків клієнтів; К-т 1200 "Кореспондентський рахунок банку в Національному банку України"

5.Порядок і методика обліку операцій при розрахунках вимогами-дорученням.

Платіжна вимога-доручення - це розрахунковий документ, що являє собою вимогу одержувача коштів до платника, про сплату певної суми через банк При цій формі в розрахунках беруть участь два суб'єкти:
постачальник (сировини, товарів, робіт, послуг), що має право на одержання платежу;
платник (одержувач), що має право доручити банку здійснити платіж зі свого розрахункового (поточного, бюджетного) рахунку.
Загальна схема здійснення розрахунків з використанням платіжного вимогами-доручення наведена на рис. 3. (цифрами позначено порядок здійснення операцій).

Рис. 3. Документообіг при розрахунках платіжними вимогами-дорученнями

Платіжна вимога-доручення виписується постачальником після того, як він викопав свої зобов'язання перед покупцем, і разом з відвантажувальними, транспортними документами пересилається, поза банком, платнику. Останній перевіряє відповідність цих документів договірним зобов'язанням, заповнює ту частину платіжної вимоги-доручення, яка підтверджує його згоду на здійснення платежу і передає їх у свій банк для оплати.
Можливий варіант передачі постачальником платіжних документів платнику через свій банк з пересилкою останнім у банк покупцям
В обліку, в обох випадках, здійснюються наступні записи. Банком платника:
Д-т 2600 "Кошти на вимогу суб'єктів господарювання"; К-т 1200 "Кореспондентський рахунок банку в Національному банку України".
Банком постачальника:
Д-т 1200 "Кореспондентський рахунок банку в Національному банку України"; К-т 2600 "Кошти на вимогу суб'єктів господарювання".
« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =
Інформація, релевантна "4. Порядок і методику обліку операцій при розрахунках платіжними дорученнями"
  1. 3. Порядок відкриття і режим функціонування платіжних рахунків
    порядок та періодичність видачі виписок з рахунку та ін. За окремою угодою банк надає список тарифів комісійної винагороди за свої операції і послуги. Законодавством та інструкціями Національного банку України передбачено, що кожне підприємство має право відкрити по одному поточному рахунку в національній та іноземній валюті у двох установах банку. У разі відкриття двох поточних рахунків у
  2. 4. Погашення кредит}7.
    порядок, форма і терміни сплати передбачаються в кредитному договорі. Проценти за користування кредитом нараховуються банком щомісячно і сплачуються позичальником у терміни, передбачені у кредитному договорі. Сплата процентів проводиться згідно з розпорядженням банку, платіжним дорученням позичальника, платіжною вимогою-дорученням. Якщо розрахунковий рахунок позичальника відкритий в іншому банку,
  3. Безготівкові операції купівлі-продажу іноземної валюти
    порядок здійснення тих чи інших операцій торгівлі іноземної валюти. Операції купівлі безготівкової іноземної валюти розподіляються на ті, що виконуються за дорученням клієнтів, і операції, що здійснюються за рішенням банку та для задоволення його власних потреб. Ураховуючи особливості організаційної структури банку, розподілу обов'язків між працівниками, процедур внутрішнього контролю, напрямів
  4. 4. План рахунків і принципи його побудови
    порядок ведення рахунків бухгалтерського обліку, визначає характеристику і коротке призначення рахунків для відображення інформації за типовими операціями. За рахунками Плану рахунків відображаються операції, що визначені законодавством України, у тому числі нормативно-правовими актами Національного банку України, відповідно до їх економічної суті. Балансові рахунки в Плані рахунків
  5. 6. Облік операцій при розрахунках розрахунковими чеками
    обліку операцій з розрахунку чеками здійснюється таким чином. 1. Згідно заяви клієнта з його поточного рахунку банк депонує йому суму па спеціальному рахунку, одержуючи комісійні за послуги: Д-т 2600 " Кошти на вимогу суб'єктів господарювання ", К-т 2602 "Кошти в розрахунках суб'єктів господарювання", аналітичний рахунок 'Розрахунки чеками"; К-т рахунку № 6110 "Комісійні доходи від
  6. 7. Методика обліку операцій при розрахунках акредитивами
    обліку відкриття акредитива: як покритого, з депонуванням коштів покупця в банку-емітенті; як покритого, з депонуванням коштів у виконуючому банку (тобто банку, що обслуговує постачальника); як непокритого, тобто без депонування коштів в одному з банків, але під гарантію банка-емітента. Розглянемо послідовність розрахунків залежності від того, де депонуються кошти (рис 5, рис. 6). Рис. 5.
  7. 1. Сутність валютних операцій
    порядок видачі банкам банківських ліцензій, письмових дозволів та ліцензій на виконання окремих операцій" від 17.07.2001 р. № 275. Рис. 1. Види валютних операцій комерційних банків Для правильного відображення у бухгалтерському обліку операцій з іноземною валютою слід усвідомити такі терміни та поняття: валютні цінності - валюта України, іноземна валюта, платіжні документи, що виражені в
  8. 46.Порядок і форми безготівкових розрахунків між підприємцями.
    порядок проведення розрахунків за акредитивами передбачаються в договорі між бенефіціаром і заявником акредитива (далі - договір) і не повинні суперечити чинному законодавству, у тому числі нормативно-правовим актам Національного банку. Акредитив за своєю суттю є договором, що відокремлений від договору купівлі-продажу або іншого контракту, на якому він може базуватися, навіть якщо в акредитиві є
  9. § 1. Особливості криміналістичної характеристики і розслідування злочинів, вчинених шляхом кредитно-фінансових операцій
    облікованих бланків суворої звітності і заміна їх іншими бланками; завищення списання на видаток матеріальних цінностей під виглядом втрат на природні збитки, відходи, псування та інші втрати; оприбуткування неодержаних товарів; складання фіктивних документів на списання малоцінних товарів на видаток; нестача матеріальних цінностей; встановлення підроблених підписів в актах на списання
  10. § 3. Розвиток криміналістики України в ХХ столітті
    порядок проведення обшуків, дізнання, вийомкі речовихдоказів та арешту винних", таблиці категорій злочинного елементу (за видами злочинів) тощо. В зв'язку з тим, що в багатьох губернях процвітав політичний бандитизм і велися військові дії, зв'язок центра з місцями був у значній мірі утруднений. Тому деякі керівники губернських та повітових карно-розшукових органів не одержували ніяких інструкцій