Головна
Адвокатура Росії / Адвокатура України / Адміністративне право Росії і зарубіжних країн / Адміністративне право України / Арбітражний процес / Бюджетна система / Вексельное право / Цивільний процес / Цивільне право / Цивільне право Росії / Договірне право / Житлове право / Земельне право / Конституційне право / Корпоративное право / Криміналістика / Лісове право / Міжнародне право (шпаргалки) / Нотаріат / Оперативно-розшукова діяльність / Правова охорона тваринного світу ( контрольні) / Правознавство / Правоохоронні органи / Підприємницьке право / Прокурорський нагляд в Україні / Судова бухгалтерія України / Судова психіатрія / Судова експертиза / Теорія держави і права / Транспортне право / Трудове право України / Кримінальне право Росії / Кримінальне право України / Кримінальний процес / Фінансове право / Господарське право України / Екологічне право (курсові) / Екологічне право (лекції) / Економічні злочини
ГоловнаПравоГосподарське право України → 
« Попередня Наступна »
Лещенко О.А.. Лекції по господарському законодавству України. ОНЮА, 2009, 2009 - перейти до змісту підручника

3. Право колективної власності.



Відповідно до статті 133 ГК України основу правового режиму майна суб'єктів господарювання, на якій базується їх господарська діяльність, становлять право власності та інші речові права - право господарського відання, право оперативного управління, а також право оперативного використання майна.
Слід відмітити, що господарська діяльність може здійснюватися також на основі інших речових прав (наприклад, права володіння, права користування тощо), передбачених Цивільним кодексом України.
Відповідно до ч. 1 статті 134 ГК України суб'єкт господарювання, який здійснює господарську діяльність на основі права власності, на свій розсуд, одноосібно або спільно з іншими суб'єктами володіє, користується і розпоряджається належним йому або їм майном, у тому числі має право надати майно іншим суб'єктам для використання його на праві власності, праві господарського відання чи праві оперативного управління, або на основі інших форм правого режиму майна, передбачених ГК України.
Відповідно до статті 20 Закону України "Про власність" суб'єктами права колективної власності виступають:
1) трудові колективи державних підприємств;
2) колективи орендарів;
3) колективні підприємства;
4) кооперативи;
5) акціонерні товариства;
6) господарські товариства;
7) господарські об'єднання;
8) професійні спілки;
9) політичні партії та інші громадські об'єднання;
10) релігійні та інші організації, що є юридичними особами.
Суб'єктами права колективної власності на землю є:
1) колективні сільськогосподарські підприємства;
2) сільськогосподарські кооперативи;
3) садівницькі товариства;
4) сільськогосподарські акціонерні товариства, у тому числі створені на базі радгоспів та інших державних сільськогосподарських підприємств.
Майно виробничого кооперативу становить колективну власність кооперативу.
Виробничий кооператив є власником будівель, споруд, майнових внесків його членів, виготовленої ним продукції, доходів, одержаних від її реалізації та іншої діяльності, передбаченої статутом кооперативу, іншого майна. Доход виробничого кооперативу формується з надходжень від господарської діяльності після покриття матеріальних та прирівняних до них витрат і витрат на оплату праці найманого персоналу.
Член кооперативу робить вступний та пайовий внески. Члени кооперативу можуть передавати як пайовий внесок право користування належною їм земельною ділянкою.
Для здійснення господарської та іншої діяльності виробничий кооператив за рахунок власного майна формує фонди. Майно виробничого кооперативу поділяється на пайовий і неподільний фонди.
Слід відмітити, що неподільний фонд утворюється за рахунок вступних внесків і майна кооперативу (за винятком землі). Пайові внески членів кооперативу до нього не включаються. Розміри пайових внесків до кооперативу встановлюються в рівних частинах та (або) пропорційно очікуваній участі члена кооперативу в його господарській діяльності.
Відповідно до статті 7 Закону України "Про колективне сільськогосподарське підприємство" від 14 лютого 1992 р., об'єктами права власності колективного сільськогосподарського підприємства є:
1) земля;
2) основні та оборотні засоби виробництва;
3) грошові та майнові внески його членів;
4) вироблена ними продукція;
5) одержані доходи;
6) майно, придбане на законних підставах;
7) частки у майні та прибутках міжгосподарських підприємств та об'єднань, учасником яких є підприємство.
Майно у підприємстві належить на праві спільної часткової власності його членам.
Відповідно до статті 33 Закону України "Про колективне сільськогосподарське підприємство" при ліквідації кооперативу претензії кредиторів до ліквідованого підприємства задовольняються з майна цього підприємства. При цьому в першочерговому порядку задовольняються борги перед бюджетами, установами банку і компенсуються витрати на відновлення природного середовища, якому завдано шкоди ліквідованим підприємством. Паї членів підприємства видаються їм натурою або грішми чи цінними паперами після задоволення претензій кредиторів.
Майно, що залишилося після задоволення претензій кредиторів, розподіляється між членами підприємства.
Відповідно до статті 85 ГК України, а також статті 26 Закону України "Про власність" господарське товариство є власником:
майна, переданого йому у власність засновниками і учасниками як внески;
продукції, виробленої в результаті господарської діяльності товариства;
доходів, одержаних від господарської діяльності товариства;
іншого майна, набутого товариством на підставах, не заборонених законом.
Вкладами учасників та засновників господарського товариства можуть бути будинки, споруди, обладнання та інші матеріальні цінності, цінні папери, права користування землею, водою та іншими природними ресурсами, будинками, спорудами, а також інші майнові права (включаючи майнові права на об'єкти інтелектуальної власності), кошти, в тому числі в іноземній валюті.
« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =
Інформація, релевантна "3. Право колективної власності."
  1. № 123. Право колективної власності.
    Право власності на яке-небудь майно може належати двом чи декільком власникам. У цьому випадку виникає право спільної власності. Майно може належати на праві спільної власності громадянам, юридичним особам і державі, тобто право загальної власності може застосовуватися при регулюванні індивідуальної власності, колективної, державної власності, а також змішаних форм власності в тому випадку, коли
  2. II. СИСТЕМА ОРГАНІВ ВИКОНАВЧОЇ ВЛАДИ
    1. Кабінет Міністрів України - вищий орган в системі органів виконавчої влади Кабінет Міністрів України, як уряд, очолює систему органів виконавчої влади, спрямовує і координує діяльність міністерств та інших органів виконавчої влади. Стратегічною метою реформування Кабінету Міністрів України є забезпечення максимально повного й точного втілення в життя конституційного статусу Кабінету
  3. № 50. Право спільної власності.
    Право власності на яке-небудь майно може належати двом чи декільком власникам. У цьому випадку виникає право спільної власності. Майно може належати на праві спільної власності громадянам, юридичним особам і державі, тобто право загальної власності може застосовуватися при регулюванні індивідуальної власності, колективної, державної власності, а також змішаних форм власності в тому випадку, коли
  4. 23. Загальні правила посвідчення угод про відчуження жилого будинку, квартири, дачі, садового будинку, гаража, земельної ділянки, іншого нерухомого майна
    48. Посвідчення договорів про відчуження жилого будинку, квартири, дачі, садового будинку, гаража, земельної ділянки, іншого нерухомого майна провадиться за місцезнаходженням вказаного майна (стаття 55 Закону "Про нотаріат" ( 3425-12 ). 49. При нотаріальному посвідченні договорів про відчуження жилого будинку, а також іншого нерухомого майна, що підлягає реєстрації, нотаріус вимагає подання
  5. 18.Юридичний статус підприємств колективної власності.
    Поняття підприємства колективної власності вміщене в ч. 1 ст. 93 ГК, згідно з якою підприємством колективної власності визнається корпоративне або унітарне підприємство, що діє на основі колективної власності засновника (засновників). Ч. 2 зазначеної статті відносить до підприємств колективної власності: - виробничі кооперативи, - підприємства споживчої кооперації, - підприємства громадських та
  6. 24.Майно і майнові права в господарському товаристві.
    Відповідно до ч. 1 ст. 139 ГК, майном визнається сукупність речей та інших цінностей (включаючи нематеріальні активи), які мають вартісне визначення, виробляються чи використовуються у діяльності суб'єктів господарювання та відображаються в їх балансі або враховуються в інших передбачених законом формах обліку майна цих суб'єктів. Залежно від економічної форми, якої набуває майно товариства у
  7. 35. Підстави і порядок надання службових житлових приміщень.
    Стаття 118. Службові жилі приміщення Службові жилі приміщення призначаються для заселення громадянами, які у зв'язку з характером їх трудових відносин повинні проживати за місцем роботи або поблизу від нього. Жиле приміщення включається до числа службових рішенням виконавчого комітету районної, міської, районної в місті Ради народних депутатів. Під службові жилі приміщення
  8. 34. Корисливі злочини проти власності, не пов'язані з обертанням чужого майна на свою користь або користь інших осіб
    Заподіяння майнової шкоди шляхом обману або зловживання довірою (ст. 192). Безпосередній об'єкт цього злочину - відносини власності в галузі використання майна, що належить власнику, а також відносини, які випливають з різного роду договорів і зобов'язань, внаслідок яких власник мав би отримати доход (прибуток), - відносини з формування фондів власності. Предмет злочину - майно, що незаконно
  9. § 2. Правові режими майна суб'єктів господарювання
    Правовий режим майна позначає сукупність вимог, що пред'являються до майна в разі його набуття, використання в процесі господарської діяльності, вибуття. Правовий режим майна не слід сприймати лише з позиції розпорядчих можливостей суб'єкта. У господарській діяльності він виявляється в установленні особливих правил обліку майна, порядку погашення його вартості, віднесення вартості майна на
  10. Словник-довідник
    Адміністративно-господарські санкції - заходи організаційно-правового або майнового характеру, спрямовані на припинення правопорушення суб'єкта господарювання та ліквідацію його наслідків. Адміністративно-господарський штраф - грошова сума, що сплачується суб'єктом господарювання до відповідного бюджету в разі порушення ним установлених правил здійснення господарської діяльності. Акціонерне