Стаття 91. Піднайом жилого приміщення
Наймач жилого приміщення вправі за згодою членів сім'ї, які
проживають разом з ним, і за згодою наймодавця здавати в піднайом
жиле приміщення у випадках і в порядку, встановлюваних цим
Кодексом.
Наймач може здати в піднайом частину жилого приміщення, а в
разі тимчасового виїзду - все приміщення. Жиле приміщення здається
в піднайом без зазначення строку або на визначений строк, у тому
числі на період збереження цього приміщення за тимчасово відсутнім
наймачем.
Для здачі в піднайом жилого приміщення у квартирі, в якій
проживає два або більше наймачі, потрібна також згода цих наймачів
та членів їх сімей, за винятком випадків здачі жилого приміщення в
піднайом у зв'язку з тимчасовим виїздом всієї сім'ї.
Договір піднайму укладається в письмової формі з наступною
реєстрацією у житлово-експлуатаційній організації.
Піднаймач має право на вселення членів його сім'ї, якщо це передбачено договором. Надалі піднаймач має право вселяти членів сім'ї лише за згодою наймодавця, наймача та інших осіб, чия згода вимагається для здавання жилого приміщення в піднайом. Право піднаймача на жиле приміщення цілком залежить від прав на це приміщення головного наймача, а самостійних прав на жиле приміщення він не має. При звільненні жилого приміщення наймачем піднаймач має терміново звільнити його.
Піднаймач зобов'язаний:
використовувати приміщення і майно за призначенням;
утримувати приміщення і майно в належному стані;
забезпечувати схоронність приміщення, майна, бережно ставитися до санітарно-технічного та іншого обладнання, виконувати за свій рахунок поточний ремонт приміщення;
виконувати правила пожежної безпеки, підтримувати чистоту та порядок у місцях загального користування, щомісячно вносити плату за користування приміщенням, майном, за послуги, що отримує,
в розмірах, встановлених у договорі;
здавати помешкання та повернути майно в належному стані в
обумовлений договором термін.
Тимчасово відсутній наймач зберігає права та має обов'язки за договором найму жилого приміщення.
|
- № 8. Наймання жилого приміщення.
право зайняття житлового приміщення; 2) предмет - тільки житлове приміщення; 3) стороною може бути тільки громадянин; 4) договір є безстроковим; 5) проста письмова форма; 6) права й обов'язки визначаються Типовим договором найму житла державного і комунального житлового фонду (постанова КМ 98р.) 7) у наймача прав значно більше, ніж у наймодавця. Права наймача: 1) користування житловим приміщенням
- № 143. Наймання житлового приміщення.
право зайняття житлового приміщення; 2) предмет - тільки житлове приміщення; 3) стороною може бути тільки громадянин; 4) договір є безстроковим; 5) проста письмова форма; 6) права й обов'язки визначаються Типовим договором найму житла державного і комунального житлового фонду (постанова КМ 98р.) 7) у наймача прав значно більше, ніж у наймодавця. Права наймача: 1) користування житловим приміщенням
- 18. Загальна характеристика договору найму житлового приміщення в будинках державного та комунального житлового фонду.
правовідношення, в якому кожна зі сторін має одночасно і права, і обов'язки і вважається боржником у тому, що вона зобов'язана вчинити на користь другої сторони, і одночасно - кредитором у тому, що вона має право вимагати від неї. Виходячи з того, що договір найму (оренди) житла є двостороннім, оскільки правами та обов'язками наділені обидві сторони договору, наймодавець одночасно виступає як
- 42. Права та обов'язки власника житлового будинку.
право за згодою членів сім'ї здавати в оренду квартиру (кімнати квартири). 3. Наймачі та орендарі, як володільці квартири, зобов'язані використовувати приміщення жилих будинків за призначенням, забезпечувати збереження жилих і підсобних приміщень квартир і технічного обладнання будинків, дотримувати правил пожежної безпеки. При появі несправностей у квартирі вживати заходів до їх усунення
- 46. Договори міни та обміну житлових приміщень.
правовою природою є схожими і разом з тим, різними за змістом. Вони відрізняються між собою за суб'єктним складом, об'єктом належності прав власності, нормами, що регулюють обмін. Для обміну характерно те, що суб'єктом виступає не власник житла, а наймач - житло (квартира, будинок) громадського та державного житлового фонду, що регулюється нормами Житлового кодексу. Для цивільного договору міни
- Законодавча база приватної нотаріальної діяльності в Україні
правовими договорами Ідентифікаційний номер ___ (доповнено згідно з наказом ДПАУ від 25.12.98 р. №650) ___ (рядок вилучено згідно з наказом ДПАУ від 25.12.98 р. №650) 1. Прізвище, ім'я та по батькові 2. Адреса постійного місця проживання 3. Сума нарахованого доходу (в крб) за місяць (період)
- 26. Процесуальна співучасть в цивільному процесі.
право притягнути особу як співвідповідача для участі у справі на підставі норми матеріального права. Не породжує пасивної співучасті залучення іншого відповідача у порядку заміни неналежного відповідача. Залежно від імперативності залучення співвідповідачів до справи, пасивна процесуальна співучасть поділяється на обов'язкову та факультативну. Обов'язкова пасивна співучасть насіле тоді, коли
- 57. Поняття і загальна характеристика позовного провадження.
правової і процесуально-правової складових, які співвідносяться між собою як названі галузі права, нормами яких ці складові позову врегульовані. Вимога позивача до відповідача (матеріально-правова складова позову), хоч і має допроцесуальний характер, виникає ще до відкриття провадження у справі, але тільки з відкриттям справи у суді набуває цивільно-процесуального характеру. Це свідчить про те,
- 58. Поняття позову, його елементи та види.
правом на звернення у встановленому порядку з вимогою до компетентного органу, наділеного юрисдикційними функціями, розпочати діяльність по розгляду і вирішенню справи зі спірних правовідносин (ст. 16 ЦК України, статті 3, 15, ЦПК України). Цивільним процесуальним засобом, яким забезпечується реалізація права на звернення до суду з метою здійснення правосуддя у справах, що виникають у спорах з
- 12. Черговість надання громадянам житлових приміщень. Позачергове, першочергове надання житлових приміщень.
правопорядку; 7) сім'ям осіб, які загинули при виконанні державних або громадських обов'язків, виконанні обов'язку громадянина України, пов'язаною з рятуванням життя людини та охороною власності й правопорядку; 8) сім'ям осіб, які загинули на виробництві внаслідок нещасного випадку; 9) робітникам і службовцям, які тривалий час сумлінно пропрацювали у сфері виробництва. Тривалість часу сумлінної
|