В окремих вішалках при розгляді та вирішенні справи на боці позивача або відповідача можуть брати участь кілька осіб, у зв'язку з чим утворюється множинність, яка отримала найменування - процесуальна співучасть. Під процесуальною співучастю слід розуміти обумовлену нормами матеріального права множинність осіб на тій чи іншій стороні v цивільному процесі в силу наявності спільного права чи спільного обов'язку (ст. 32 ЦПК). Від співучасті слід відрізняти об'єднання позовів судом, за якого суб'єктивні права та обов'язки не залежать один від одного, а множинність утворюється на розсуд суду (судді) з метою процесуальної економії.
Підстави для виникнення процесуальної співучасті (ст. 32 ЦПК):
предметом спору є спільні права чи обов'язки кількох по
зивачів або відповідачів;
права і обов'язки кількох позивачів чи відповідачів виник
ли з однієї підстави;
предметом спору є однорідні права і обов'язки.
Позов може бути пред'явлено спільно кількома позивачами або до кількох відповідачів. Зважаючи на це, якщо позивачами є дві чи більше осіб, а відповідачем - одна, то така співучасть буде активною, коли ж навпаки - то пасивною, а коли наявна множинність на обох сторонах - змішаною. Множинність може виникати і з боку третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги, однак обов'язковою умовою повинна бути наявність загальних підстав виникнення процесуальної співучасті.
Активна співучасть може виникнути тільки з ініціативи самих позивачів, оскільки це є проявом диспозитивності у цивільному процесі. Наприклад, у разі захисту права власності на річ, яка перебувас у спільній власності.
Особливістю пасивної співучасті є те, що вона можлива як з ініціативи позивача (позивачів), так і суду, який мас право притягнути особу як співвідповідача для участі у справі на підставі норми матеріального права. Не породжує пасивної співучасті залучення іншого відповідача у порядку заміни неналежного відповідача. Залежно від імперативності залучення співвідповідачів до справи, пасивна процесуальна співучасть поділяється на обов'язкову та факультативну.
Обов'язкова пасивна співучасть насіле тоді, коли права та обов'язки сторін у справі не можна визначити без встановлення прав та обов'язків інших суб'єктів спірних матеріальних правовідносин. Наприклад, коли шкода заподіяна кількома особами, у справах про виселення із займаного житлового приміщення та ін.
Факультативна пасивна співучасть мас місце тоді, коли у справі беруть участь співучасники, хоча питання щодо прав одного з відповідачів можна було 6 вирішити самостійно незалежно від прав та обов'язків інших співучасників.
Може постати запитання: чи породжує співучасть звернення до суду осіб, уповноважених на звернення у чужих інтересах (ст.ст. З, 45 ЦПК)? У цьому разі встановлено, що особу, в інтересах якої розпочато процес за заявою органу чи особи, яким законом надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб, повідомляє про це суд, і вона може взяти участь у процесі як позивач поряд з особою, яка подала заяву. Ця норма не породжує співучасть, оскільки ст.ст. 26, 45 ЦПК не визначають позивачами вказаних суб'єктів, а відносять їх до самостійної іруни осіб, які беруть участь у справі. У них різна мета участі в процесі, різний обсяг процесуальних прав та обов'язків.
Особливість участі процесуальних співучасників у цивільному процесі поляки у тому, що кожен із них щодо іншої сторони діє у процесі самостійно. Співучасники можуть доручиш вести справу одному із співучасників, крім випадків, коли останній мас вади цивільної процесуальної дієздатності (ст. 32 ЦПК). Якщо інтереси позивачів або відповідачів між собою суперечать, то співучасті немає. Відповідно до ст. 216 ЦПК суд, ухвалюючи рішення на користь кількох позивачів або проти кількох відповідачів, має зазначити, в якій частині рішення стосується кожного з них, або вказати, що відповідальність чи право стяїненнм t солідарним. Співучасники також можуть оскаржувати судові рішення самостійно, або приєднуватися до скарг інших співпозивачів чи співвідповідачів (ст.ст. 299, 329 ЦПК).
|
- 29. Поняття і види третіх осіб в цивільному процесі.
процесуальне значення. Треті особи - це суб'єкти цивільних процесуальних правовідносин, які вступають у порушену у суді справу для захисту власних суб'єктивних прав та охоронюаапих законом інтересів, наділені матеріально-правовою іаінтересованістю. яка. як правило, суперечить інтересам позивача та (або) відповідача. Зважаючи на форму вступу та характер заінтересованості, ознаками третіх осіб є:
- 78. Окреме провадження: загальна характеристика.
процесуальним законодавством, тобто справи про: обмеження цивільної дієздатності фізичної особи, визнання фізичної особи недієздатною та поновлення цивільної дієз датності фізичної особи; падання неповнолітній особі повної цивільної дієздатності; визнання фізичної особи безвісно відсутньою чи оголошен ня її померлою; усиновлених. встановлення фактів, що мають юридичне значення. відновленим
- 23. Процесуальна співучасть
процесуальною співучастю. Коли позивачами є дві особи чи більше, а відповідачем - одна, то така співучасть буде активною, коли ж навпаки - то пасивною, а коли одна й інша сторони представлені кількома особами - змішаною. Виникнення співучасті обумовлюється обставинами матеріально-правового і процесуального характеру; в зв'язку з цим вона поділяється ще на обов'язкову і факультативну. Обов'язкова
- Тема 4. Сторони в цивільному процесі
процесуальних інтересів. Тому злиття позивача й відповідача обов'язково зумовлює припинення справи (наприклад, у випадку майнового спору між батьком і сином смерть батька може викликати припинення процесу. Адже якщо син прийме спадщину, то стане суб'єктом права вимоги до самого себе). На всіх стадіях процесу і позивач і відповідач мають права й обов'язки (ст. 99 ЦПК). Будучи суб'єктами спірного
- Тема 4. Сторони в цивільному процесі
процесуальні права та обов'язки позивача у цивільній справі. Визначити порядок заміни неналежної сторони в цивільному процесі. Задача 1 Рішенням Броварського райсуду Київської області стягнуто з АТП «Автоперевезення» на користь неповнолітнього Мисика П. відшкодування 10 000 грн за шкоду, завдану йому в ДТП з вини водія АТП. Чи наділені сторони зазначеного спору цивільною процесуальною
- Тема 5. Треті особи в цивільному процесі
процесуальні відмінності третіх осіб від сторони в цивільному процесі. Дати загальну характеристику видів третіх осіб у цивільному процесі. Задача 1 Громадянка Драч О. звернулася до суду з позовом до Драча В. про стягнення аліментів на утримання їхньої дочки Тетяни, 8 років, оскільки відповідач не надає матеріальної підтримки. Одночасно до суду звернулася Агрус О., колишня дружина Драча В., з
- Виклик до суду
процесуальні дії від імені та в інтересах іншої особи в межах наданих їй повноважень. Процесуальний строк - встановлений законом або судом час, протягом якого можуть або повинні бути здійснені процесуальні дії. Родова підсудність - це розподіл цивільних справ, підвідомчих суду, між окремими ланками судової системи залежно від роду справ. Санкції цивільного процесуального права - встановлені в
- III. ОРГАНІЗАЦІЯ ДЕРЖАВНОЇ СЛУЖБИ
процесуальних структур, а також державних службовців - осіб, які спеціально підготовлені і професійно зайняті у системі державних органів. Розбудова державності України має супроводжуватися відповідним розвитком та удосконаленням державної служби. Метою реформування цього інституту є становлення справді професійної, високоефективної, стабільної та авторитетної державної служби. Основними
- Розділ І. ЗАГАЛЬНІ ЗАСАДИ РЕФОРМУВАННЯ АДМІНІСТРАТИВНОГО ПРАВА: НОВІ ПОГЛЯДИ НА ЙОГО РОЛЬ, ЗМІСТ І СИСТЕМУ В ДЕМОКРАТИЧНІЙ ПРАВОВІЙ ДЕРЖАВІ
процесуального механізму оскарження громадя нами та іншими суб'єктами порушених прав як у межах системи органів виконавчої влади, так і судовим шляхом. Глава 2. Збагачення змісту предмету адміністративного права У вітчизняному правознавстві традиційно вважалося, що адміністративне право є самостійною галуззю права, за допомогою якої держава регулює однорідні суспільні відносини в сфері
- Розділ II. ОСНОВНІ НАПРЯМКИ РОЗВИТКУ І РЕФОРМУВАННЯ АДМІНІСТРАТИВНОГО ЗАКОНОДАВСТВА
процесуальний механізм захисту прав і свобод людини в сфері виконавчої влади ще тільки має бути створений. Нагальні потреби подолання визначених недоліків адміністративного законодавства переважним чином обумовлюють і зміст інших конкретних напрямків сучасного розвитку і реформування адміністративного законодавства України. Глава 7. Оновлення змісту адміністративно-правового статусу
|