Питання про правопорушення та юридичну відповідальність тісно пов'язані з проблемою реалізації права та правових засобів спонукання до цього. Право реалізується тоді, коли дотримано правил, що викладені у йога нормах.
Норми не реалізуються в разі:
1) коли не виникає життєвої ситуації, яка б вимагала врегулювання у відповідності з нормою права. Регулююча можливість норми у цьому разі потенційно зберігається; в силу життєвих обставин вона залишається незатребуваною;
2)коли суб'єкт, маючи можливість самостійно обрати варіант поведінки в умовах, за яких додержання певної вимоги правової норми є передумовою здійснення суб'єктивного права, не додержує вимоги норми. Негативним правовим наслідком такої поведінки стає неможливість здійснити своє суб'єктивне право.
3) коли вимоги правової норми порушуються, хоча закон зобов'язує до їх дотримання. Саме у цьому випадку має місце правопорушення, нехтування вимогами норми права. Правопорушенням зачіпаються права та законні інтереси інших суб'єктів (громадян, юридичних осіб, держави та ін.). Відомо, що держава має таку можливість впливу на осіб, які ігнорують право, як примус. Важливою його формою є юридична відповідальність, яка застосовується до правопорушників.
Отже, правова відповідальність як спосіб спонукання до реалізації норми права пов'язана тоді, коли норма права не реалізується, а саме - з правопорушенням, яке є своєрідним викликом закону. Правопорушення - антипод правомірної поведінки.
Правопорушення - це особливий прояв поведінки, що відступає від виконання вимог норм права в умовах, коли вона мала б будуватися на їх основі, і в зв'язку із цим викликає відповідне реагування з боку держави у вигляді відповідальності, яка застосовується до правопорушника
Правопорушення в умовах законності та правопорядку є єдиною підставою притягнення до юридичної відповідальності.
склад правопорушення - це сукупність ознак, що характеризують у відповідності з законом певне діяння як правопорушення. Об'єкт правопорушення - ті суспільні відносини, які охороняються нормами права і на які посягає правопорушення. Об'єктивна сторона правопорушення - зовнішній акт суспільно небезпечного діяння, яке посягає на об'єкт, що охороняється нормами права, завдає йому шкоди чи створює загрозу заподіяння шкоди. Вона містить: дію чи бездіяльність, суспільно небезпечні та шкідливі наслідки, причинний зв'язок між ними, місце, час, спосіб, засоби, обставини та ситуацію скоєння правопорушення. Суб'єкт правопорушення - індивід чи колектив людей. Індивідуальний суб'єкт - фізична особа, яка є осудною і досягла певного віку. Фізичних осіб поділяють на громадян, осіб без громадянства та іноземних громадян. Осудність фізичної особи означає, що вона розуміє характер своїх дій і може керувати ними. Колективним суб'єктом правопорушення може бути юридична особа, державний орган, громадська та інші організації, дії яких пов'язані з колективним ухваленням рішень. Суб'єктивна сторона правопорушення - внутрішня психічна діяльність особи, пов'язана зі скоєнням правопорушення.
Суттєвим моментом для характеристики правопорушення як діяння з шкідливими наслідками є з'ясування причинного зв'язку між вчинком і завданою шкодою. Необхідність встановлення причинного зв'язку між вчинком і наслідком - обов'язкова передумова притягнення до юридичної відповідальності, що наголошується чинним законодавством. Відсутність такого зв'язку виключає відповідальність за наслідки. Правопорушення виступає як протиправне діяння (дія чи бездіяльність), матеріально виражені шкідливі наслідки якого знаходяться у причинному зв'язку з його вчиненням (яке породжує необхідний причинний зв'язок з наслідками, що настали).
Важливим і обов'язковим елементом, що характеризує правопорушення з суб'єктивної сторони, є вина. Без вини немає правопорушення, а отже, й тієї підстави, за наявності якої можлива юридична відповідальність. Вина - певне психічне ставлення особи до суспільно шкідливих наслідків своїх дій чи бездіяльності. Але має бути врахований ступінь вини заподіювача. Негативні правові наслідки за вчинення правопорушення в кінцевому підсумку має нести винна особа.
Мотив і мета можуть мати велике значення як для юридичної кваліфікації вчиненого правопорушення, так і для індивідуалізації покарання, стягнення. Мотив - це внутрішнє спонукання до протиправного діяння.
Як обставина, що виключає відповідальність, сприймається неосудність.
Отже, правопорушення є юридичним фактом, настання якого породжує певні правовідносини, пов'язані з притягнення до юридичної відповідальності.
16.
|
- 87. Земельне правопорушення як підстава юридичної відповідальності.
правопорушення, тобто наявність усіх елементів, які становлять акт правопорушення. Вони виступають у нерозривній єдності як єдине ціле. Це фактична підстава відповідальності, її сутність зводиться до протиправного діяння (дії чи бездіяльності). В ній мають бути наявні всі елементи складу правопорушення. Наявність фактичної підстави юридичної відповідальності, тобто самого правопорушення, зумовлює
- Поняття та види співучасті у злочині
правопорушення, зміст його елементів 18.Загальне поняття юридичної відповідальності, її види та заходи 18. Цив. право У 20. Об'єкти цивільно-правових відносин 21. Фізичні особи як суб'єкти цивільно-правових відносин 47. Юр.особа 23. Порядок та способи виникнення юр.осіб 24.. Поняття та способи припинення юр.осіб 25. Поняття, ознаки та умови дійсності правочину. Види 26. Недійсність правочинів,
- Поняття екологічного права України
правопорушень. Санкції ж за екологічні правопорушен-ня містяться в адміністративному та кримінальному законодавстві. *В Україні до 1982 р. діяв Адміністративний кодекс 1928 р., від якого залишились чинними трохи більше десятка статей. А прийнятий 1982 р. Кодекс Української РСР про адміністративні правопорушення важко віднести до вершин правотворчої праці. Зокрема, розділ про правопорушення в
- Поняття екологічного права України
правопорушень... Санкції ж за екологічні правопорушення містяться в адміністративному та кримінальному законодавстві. * В Україні до 1982 р. діяв Адміністративний кодекс 1928 р., від якого залишились чинними трохи більше десятка статей. А прийнятий 1982 р. Кодекс Української РСР про адміністративні правопорушення важко віднести до вершин правотворчої праці. Зокрема, розділ про правопорушення в
- Тема 10. Адміністративна відповідальність
правопорушення", що є невірним, оскільки останнє, за своєю сутністю, значно ширше першого. Адміністративний проступок характеризується ознаками, які слід відрізняти від елементів його складу, а саме: протиправність, винність, ка-ранність. На відміну від поняття "злочину", законодавець не передбачив для адміністративного проступку суспільну небезпеку, яку в юридичній літературі інколи заміняють
- Розділ II. ОСНОВНІ НАПРЯМКИ РОЗВИТКУ І РЕФОРМУВАННЯ АДМІНІСТРАТИВНОГО ЗАКОНОДАВСТВА
правопорушення, Цивільного процесуального кодексу в час тині провадження в справах, що виникають із адміністративно- правових відносин, Закону України "Про міліцію" в частині, що визначає права міліції на застосування примусу відносно грома дян тощо); - законодавче врегулювання порядку вільного пересування, ви бору місця проживання в межах території України, реєстрації фізич них осіб, які на
- 70. Види міжнародних правопорушень.
правопорушення являє собою складне правове явище. З юридичної точки зору, в якості міжнародного правопорушення розглядається міжнародно-протиправне діяння суб'єкта міжнародних правовідносин, у якому є ознаки (елементи) складу міжнародного правопорушення. Міжнародне правопорушення характеризують такі основні ознаки: - міжнародна суспільна небезпека; - протиправність; - причинно-слідчий зв'язок
- 4. Нотаріальний процес і його стадії. (Місце нотаріату в системі правоохоронних органів)
правопорушення, на відміну від судового наступного контролю, за допомогою якого в процесі вирішення спору визначається правопорушник, до якого застосовуються заходи впливу. Місце нотаріального процесу в правовій системі України визначається законодавством України. Цивільним кодексом та іншими нормативними актами визначається обов'язковий порядок нотаріального посвідчення угод у випадках,
- 42. Поняття та види відповідальності за порушення норм цивільного процесуального права.
правопорушення, норми, які їх закріплюють, слід поділити на такі, що встановлюють: кримінальну відповідальність; адміністративну відповідальність; дисциплінарну або матеріальну відповідальність; цивільно-правову відповідальність; - відповідальність, підстави та порядок застосування якої ви значені цивільним процесуальним
- § 1. Сутність методики розслідування злочинів
правопорушення в різних сферах діяльності (господарської, фінансової, банківської, податкової, екологічної та ін.). Одним з важливих завдань методики розслідування є розробка найбільш ефективних методів і засобів розкриття і розслідування злочинів, побудова їх криміналістичної характеристики, оптимізація процесу розслідування окремих видів злочинів на основі використання даних про типові слідчі
|