§ 7. Правопорядок

Найбільшого поширення набув погляд на правопорядок як на реалізовану законність, проте подібна трактування представляється не зовсім вірною. Дійсно, зазначені явища тісно взаємопов'язані. У формуванні правопорядку законність виступає як основоположний принцип діяльності державних органів, посадових осіб і громадян. Але «правопорядок» не може скластися як наслідок одного лише принципу, навіть основоположного ... Тому більш точно було б сказати, що правопорядок складається як результат реалізації всіх правових приписів у відповідності з принципом законності. Основою правопорядку виступає не законність, а право. Законність же - умова правопорядку.

Звернемося до етимології слова «правопорядок». Насамперед, правопорядок - це порядок, організованість, стійкість. Отже, правопорядок характеризує ступінь упорядкованості суспільних відносин, виступає антиподом хаосу, анархії, неорганізованості. Далі, правопорядок - це правовий порядок, стан суспільних відносин, запрограмоване правом. Правовий порядок можна розглядати як мета правового регулювання, якою є створення за допомогою права і правових засобів такого порядку і такий урегульованості суспільних відносин, які служать збереженню та зміцненню існуючого ладу. Але правопорядок не тільки мета, а й підсумок правового опосередкування - реально існуюча фактична урегульованість суспільних відносин.

Виходячи зі сказаного, правопорядок можна визначити як засновану на право і законності організацію суспільного життя, яка відображатиме якісний стан суспільних відносин на певному етапі розвитку суспільства.

Розглянемо особливості даного явища.

1. Правопорядок є стан упорядкованості, організованості життя.

2. Це порядок, передбачений нормами права.

3. Правопорядок виникає в результаті фактичної реалізації правових норм, втілення їх у життя, є підсумком правового регулювання.

4. Він забезпечується державою. Як відомо, далеко не всі норми права реалізуються повсюдно, нерідкі і відступу від вимог правових норм, правопорушення. Тому необхідно розрізняти реально існуючий правопорядок (підсумок правового регулювання) і правопорядок, до досягнення якого прагнув законодавець на тому чи іншому етапі розвитку суспільства (мета правового регулювання). Перший залежить від стану суспільних відносин в конкретних умовах, рівня політичної і правової культури суспільства, стану законодавства, характеру законності та ін Отже, правопорядок має не тільки якісні, а й кількісні характеристики. Тому не випадково у сфері функціонування держави можна відзначити напрями діяльності щодо укріплення (зміцненню, вдосконаленню, забезпеченню, охороні) правопорядку.

Правопорядок не повинні або можливе, а фактичний стан врегульованих правом відносин, а тому з відомою часткою умовності його можна охарактеризувати як систему правових відносин. Які ж принципи правопорядку?

Визначеність. Правопорядок базується на формально-визначених правових приписах, реалізація яких і забезпечує визначеність суспільних відносин. Цим він відрізняється від системи відносин, що виникають в результаті дії інших соціальних норм, де відсутні чіткі формальні орієнтири, а роль суб'єктивних моментів дуже велика.

Системність. З тієї ж причини (зв'язок з правом) правопорядок не сукупність одиничних, розрізнених актів поведінки, різних правовідносин. Це система відносин, яка заснована на єдиної сутності права, пануючої в суспільстві формі власності, системі економічних відносин і забезпечується силою єдиної державної влади.

Організованість. Правопорядок виникає не стихійно, а при організуючою діяльності держави, її органів.

Державна гарантованість. Існуючий правопорядок забезпечується державою, охороняється ним від порушень. Не випадково однією з основних функцій держави є охорона існуючого правопорядку.

Стійкість. Який виникає на основі права і забезпечується державою правопорядок досить стабільний, стійкий. Спроби дестабілізації, порушення правопорядку присікаються відповідними правоохоронними органами.

Єдність. Характер організації неоднаковий в різних сферах суспільного життя. Однак заснований на єдиних політичних і правових принципах, що забезпечується єдністю державної волі і законності, правопорядок один на території всієї країни. Всі його складові в рівній мірі гарантуються державою, будь-які його порушення вважаються правопорушеннями і присікаються державним примусом.

В силу зазначених особливостей правопорядок можна охарактеризувати як порядок, що забезпечує стабільність суспільного життя і соціальний прогрес. Оскільки він визначається правом і забезпечується державою, то закріплює найбільш важливі риси і сторони соціально-економічного ладу, систему пануючих в країні політичних відносин.

Отже, правопорядок включає в себе не тільки відносини людей у сфері громадянського суспільства, а й базується на нормах права організацію самої політичної влади, тобто держава. На цю сторону правопорядку звертав увагу ще Цицерон, запитуючи: «Та й що таке держава, як не загальний правопорядок?» Близький до нього і Кант, що розглядав державу як «об'єднання безлічі людей, підлеглих правовим законам».

Інакше кажучи, держава є і найважливіший елемент, і необхідна умова правопорядку. З одного боку, конституювати правом і функціонує в строго встановлених рамках держава становить найважливіша ланка правопорядку. З іншого - воно владний суб'єкт, що забезпечує і охороняє правопорядок. Не випадково правове регулювання діяльності державних органів і посадових осіб здійснюється за принципом «Дозволено лише те, що прямо дозволено».

Правопорядок, таким чином, можна розглядати як єдність права і влади. Це порядок, при якому правове становище і взаємовідносини всіх суб'єктів суспільного, політичного і державного життя чітко визначені законами і захищені державною владою. Найбільш адекватною формою реальності подібної правопорядку виступає правова держава.

Правопорядок не самоціль, а соціально і історично зумовлені загальний засіб і форма вираження, установи та організації свободи і справедливості в суспільних відносинах.

Інформація, релевантна " § 7. Правопорядок "

1. 29. Принцип поваги прав людини
   правопорядок, людина не якщо змушена вдаватся в якості последнего засобой до постання проти тіранії и гноблення; - держава зобов'язана шанувати и Забезпечувати всім, хто знаходится в межах ее юрісдікції, особам права и свободи, візнані міжнароднім правом, без будь-якої різніці, як то: у відношенні раси, кольору шкірі, Статі, мови, релігії, політічніх або других Переконаний, национального або
   
2. 68-69. Поняття и Підстави міжнародно-правової відповідальності
   правопорядок або своими діямі заподіяла шкоду іншій державі. Зміст правовідносін міжнародно-правової відповідальності Полягає в осуді Правопорушнику ї в обов'язку Правопорушнику понести неспріятліві наслідкі Правопорушення. Суб'єктами міжнародно-правової відповідальності могут буті Тільки держави. ФІЗИЧНІ и самостійні юридичні особини не несуть Такої відповідальності за звічайні Правопорушення,
   
3. 70. Віді міжнародніх Правопорушення.
   Правопорядок, система міжнародніх відносін, что склалось, права и свободи людини, Інші зазіхання на міжнародний правопорядок, Установлені міжнароднімі зобов'язаннями); - об'єктивна сторона міжнародного Правопорушення - вона віявляється у вігляді Діяння суб 'єкта міжнародніх відносін, Який порушує міжнародно-правові зобов'язання, что спричиняє міжнародно-правову відповідальність. Як и у
   
4. 3. ПОВНОВАЖЕННЯ АРБІТРАЖНОГО суду касаційної інстанції. ПІДСТАВИ ДЛЯ ЗМІНИ АБО СКАСУВАННЯ РІШЕННЯ СУДУ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ, постанову суду апеляційної інстанції. ПОСТАНОВА АРБІТРАЖНОГО суду касаційної інстанції
   правопорядок. Отже, касаційна інстанція не повинна проходити повз порушення закону, допущеного нижчестоящим судом, незалежно від того, чи вказано про це порушення у скарзі чи ні. Встановивши, що судовий акт винесений З порушенням закону, суд касаційної інстанції повинен скасувати або змінити його і в тому випадку, якщо про ці порушення нічого не сказано в касаційній скарзі.
   
5. 13. Місцеві органи виконавчої влади: поняття, компетенція, види. Нормативні акти регламентують їх діяльність.
   Правопорядок, додержання прав і свобод громадян; 3) виконання державних і регіональних програм соціально-економічного та культурного розвитку, програм охорони навколишнього природного середовища, а в місцях компактного проживання корінних народів і національних меншин - також програм їх національно-культурного розвитку; 4) підготовку та виконання відповідних обласних і районних
   
6. 18. Використання ФІНАНСОВИХ ресурсів.
   Правопорядок, Надання суспільних та СОЦІАЛЬНИХ услуг-загальна освіта, підготовка кадрів, соціальне забезпечення, охорона здоров'я ТОЩО. Фінансові ресурси суб'єктів господарювання спрямовуються на фінансування капітальніх вкладень, на Розвиток виробництва, соціальне - культурні спожи колектівів предприятий. Форми I методи, за помощью якіх формуються та Використовують фінансові ресурси,
   
7. 67.Фінансові ресурси: призначення, визначення.
   Правопорядок, Надання суспільних та СОЦІАЛЬНИХ услуг-загальна освіта, підготовка кадрів, соціальне забезпечення, охорона здоров'я тощо.Фінансові ресурси суб'єктів господарювання спрямовуються на фінансування капітальніх вкладень, на Розвиток виробництва, соціально - - культурні спожи колектівів предприятий. Форми I методи, за помощью якіх формуються та Використовують фінансові ресурси, не
   
8. 4. Теорія держави і права та галузеві юридичні науки.
   Правопорядок і т.д. Також можливе виявлення структури ТГП з таких підстав: 1) Залежно від методу і 2) об'єкта
   
9. 5. Ознаки держави
   правопорядок для всіх членів суспільства. Державна символіка - включає офіційне найменування держави, столицю, прапор, герб, гімн, державну мову, ритуали та церемонії,
   
10. 6. Функції держави, внутрішні і зовнішні
    правопорядок і безпеку в суспільстві, використовуючи систему правоохоронних інститутів: армія, суди, в'язниці, служби безпеки, поліцію, прокуратуру, нотаріат і ін Правоохоронна діяльність держави спрямована на забезпечення правомірного поведінки. Екологічна - охорона навколишнього природного середовища. Гуманітарна - особлива відповідальність держави за розвиток науки, культури,
    
11. 41. Поняття правопорядку. Гарантії законності і правопорядку.
    Правопорядок. Необхідність його формування та вдосконалення обумовлюється двома зустрічними інтересами - громадянського суспільства і держави, їх основоположними законами і тенденціями розвитку. Основні ознаки правопорядку: закладається в правових нормах у процесі правотворчості; спирається на принцип верховенства права і панування закону в галузі правових відносин;
    
12. 65. Поняття і види правопорушень. Зловживання правом.
    Правопорядок (наприклад, вбивство людини). Правонарукаенія за сферами суспільного життя: - у сфері соціально-економічних відносин; - в суспільнополітичного сфері; - у сфері побуту і дозвілля. Правопорушення по колу осіб: - особисті; групові (колективні). Міжнародні правопорушення - дії чи бездіяльність суб'єктів міжнародного права, які суперечать нормам і принципам
    
13. 78. Державне управління та місцеве самоврядування.
      правопорядок; додержання прав і свобод громадян; виконання державних і регіональних програм соціально-економічного та культурного розвитку, програм охорони середовища; підготовку та виконання обласних і районних бюджетів тощо Рішення голів місцевих державних адміністрацій, що суперечать Конституції та законам України, іншим законодавчим актам, можуть бути скасовані Президентом
    
14. 39.Поняття и правове забезпечення зовнішньоекономічної ДІЯЛЬНОСТІ.
      правопорядок, встановлює ЗУ від 23 червня 2005 р. «Про міжнародне приватне право». ВАЖЛИВО значення для регулювання окрем Видів зовнішньоекономічної ДІЯЛЬНОСТІ мают такоже Цивільний кодекс України; Закони України от 24 лютого 1994 р. «Про міжнародний комерційний арбітраж», від 15 вересня 1995 р. «Про Операції з Давальницька сировина у зовнішньоекономічніх відносінах», від 19 березня 1996 р.
    
15. 55. Відповідальність за Правопорушення у сфере господарювання.
      правопорядок у сфере господарювання. 3. Господарсько-правова відповідальність базується на принципах, згідно з Якими: потерпіла сторона має право на відшкодування збитків Незалежності від того, чи є ЗАСТЕРЕЖЕННЯ про це в договорі; передбача законом відповідальність виробника (продавця) за недоброякісність ПРОДУКЦІЇ застосовується такоже Незалежності від того, чи є ЗАСТЕРЕЖЕННЯ про це в договорі;
    
16. 2.3. ОБОВ'ЯЗКИ патрульно-постової НАРЯДІВ МІЛІЦІЇ ЩОДО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ОХОРОНИ ГРОМАДСЬКОГО ПОРЯДКУ
      правопорядок на вулицях, площах, в парках, на транспортних магістралях, вокзалах, в аеропортах та інших громадських місцях; допомагати в межах наданих прав народним депутатам, кандидатам у народні депутати, посадовим особам державних органів та установ, а також представникам громадських об'єднань у здійсненні їх законної діяльності, якщо їм надається
    
17. 3.3. ОХОРОНА ГРОМАДСЬКОГО ПОРЯДКУ ТА ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ГРОМАДСЬКОЇ БЕЗПЕКИ ПРИ ПРОВЕДЕННІ МАСОВИХ ЗАХОДІВ І НАДЗВИЧАЙНИХ СИТУАЦІЯХ
      правопорядок є складовою частиною громадського порядку, а не навпаки. Можна погодитися з висловом В.В. Гущина про те, що "щодо надзвичайних ситуацій ці два явища сильно переплітаються. Вони настільки близькі по суті, що органічно з'єднуються по цілі функціонування. У цих умовах суттю охорони громадського порядку є забезпечення безпеки". Федулов Г.Ф.