| Головна |
| « Попередня | Наступна » | |
3.3. ОХОРОНА ГРОМАДСЬКОГО ПОРЯДКУ ТА ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ГРОМАДСЬКОЇ БЕЗПЕКИ ПРИ ПРОВЕДЕННІ МАСОВИХ ЗАХОДІВ І НАДЗВИЧАЙНИХ СИТУАЦІЯХ |
||
|
Незмірно зростає значення забезпечення громадського порядку в умовах виникнення надзвичайних ситуацій (НС) при проведенні заходів по їх ліквідації, таких, як евакуація населення, здійснення аварійно-рятувальних та інших невідкладних робіт. Громадський порядок при цьому включає суспільні відносини між людьми, що складаються при проведенні зазначених заходів. Він виражається в поведінці громадян і діях посадових осіб у місцях їх здійснення, у фактичному дотриманні адресованих їм заборон, дозволів і розпоряджень, закріплених у відповідних правових нормах. Громадський порядок та його охорона в нормальних умовах пов'язані головним чином з перебуванням людей в громадських місцях, забезпеченням при цьому спокою, особистої і майнової безпеки громадян. А в умовах виникнення надзвичайних ситуацій громадський порядок та його охорона пов'язані насамперед із захистом населення від негативних наслідків НС, забезпеченням дій сил Єдиної державної системи щодо попередження та ліквідації надзвичайних ситуацій (РСЧС). У юридичній літературі широко висвітлено питання про співвідношення громадського порядку та громадської безпеки. Одні юристи вважають громадську безпеку складовою частиною громадського порядку. Інші наполягають на тому, що дані явища одного порядку і вони є елементами більш широкої категорії правопорядку. Існує і третя точка зору, згідно з якою правопорядок є складовою частиною громадського порядку, а не навпаки. Можна погодитися з висловом В.В. Гущина про те, що "щодо надзвичайних ситуацій ці два явища сильно переплітаються. Вони настільки близькі по суті, що органічно з'єднуються по цілі функціонування. У цих умовах суттю охорони громадського порядку є забезпечення безпеки". Федулов Г.Ф. вказує, що "зростання економіки, заснований на науково-технічному прогресі, залучаючи у виробничий оборот величезні маси різних ресурсів, збагачує суспільство новими більш складними технікою та технологіями й поліпшує умови для свого подальшого розвитку. Одночасно це зростання породжує збільшення ризику виникнення техногенних аварій і стихійних лих і збитків від них (порівнянного з наслідками військових конфліктів), створює загрозу життю і здоров'ю людей, призводить до неприпустимо високого забруднення навколишнього середовища. Засоби масової інформації практично щодня повідомляють про чергову велику катастрофу, що забрала людські життя і яка часто в лічені години і навіть хвилини знищує результати багаторічного розвитку, витрачені дорогоцінні ресурси виявляються викинутими на вітер ". Наприклад, тільки в 2006 р. на території Російської Федерації сталася 951 надзвичайна ситуація, у тому числі 226 природного, 686 техногенного, 27 біолого-соціального характеру, а також 12 терористичних актів. Врятовано понад 93 тис. осіб, збережено матеріальних цінностей на суму 22,3 млрд. рублів. Аналізуючи цю проблему, Л.І. Овчинникова зазначає, що в Росії намітилася стійка тенденція щорічного збільшення кількості надзвичайних ситуацій природного і техногенного характеру. Тому участь громадських об'єднань потрібно не тільки в забезпеченні правопорядку, а й у ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій. Більш того, великомасштабні катастрофи останніх років показали, що не можна створити високоефективну систему захисту населення від стихійних лих та надзвичайних ситуацій без участі самого населення. Крім навчальних і пропагандистських технологій треба домагатися залучення населення, підприємств та організацій у створення безпечного середовища проживання. У ст. 15 Федерального закону від 21 грудня 1994 р. № 68-ФЗ "Про захист населення і територій від надзвичайних ситуацій природного і техногенного характеру" визначена правова основа участі громадських об'єднань у ліквідації наслідків НС. Встановлено, що вони можуть брати участь у заходах у сфері захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій відповідно до своїх статутів і під керівництвом відповідних органів управління єдиної державної системи попередження і ліквідації надзвичайних ситуацій. Статут патрульно-постової служби міліції громадської безпеки Російської Федерації, затверджений Наказом МВС Росії від 18 січня 1993 р. № 17, також передбачає можливість притягнення громадського порядку при ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій. Крім того, існують позитивні приклади надання допомоги органам міліції в охороні громадського порядку в умовах ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій громадськими об'єднаннями в різні періоди історії нашої держави. Розглянемо деякі з них. Так, при ліквідації наслідків Ташкентського землетрусу 1966 р. в кожному районі міста було створено по шість комсомольських оперативних загонів чисельністю по 60 чоловік. На ці загони покладалися завдання: підтримувати громадський порядок; попереджати і припиняти правопорушення; затримувати і доставляти в органи міліції бродяг, бездоглядних підлітків, алкоголіків і т.п. Підвищена увага зверталася на місця зосередження людей у наметових містечках, парках, кінотеатрах. Цілодобово патрулював 800 - 1000 комсомольців. Особливу активність в охороні громадського порядку проявили добровільні народні дружини Ташкентського державного університету, електрокабельне і електромеханічного заводів, інституту зв'язку та ін Для координації дій органів міліції з комсомольськими оперативними загонами і добровільними народними дружинами МООП Узбецької РСР виділив співробітника з апарату карного розшуку. УООП Ташгорісполкома підтримувало тісний зв'язок зі штабами добровільних народних дружин і комсомольських загонів. Щодня працівники міліції інструктували наряди, знайомили з оперативною обстановкою в місті, на ділянці патрулювання. Дружинники чергували в кабінетах дільничних інспекторів, у районних відділах міліції. Крім чергувань та патрулювання комсомольці і дружинники брали участь у заходах, що проводяться апаратами зовнішньої служби, ОУР, ОБХСС з виявлення і затримання кишенькових злодіїв, спекулянтів, бродяг, розкрадачів майна. Завдяки правильній розстановці сил міліції та громадськості на 187 ділянках р. Ташкента в 1966 р. відзначалася повна розкриваність злочинів, а на 9 - зовсім не було скоєно правопорушень. Звертаючись до досвіду залучення громадян до охорони громадського порядку в період ліквідації наслідків Ташкентського землетрусу, слід зазначити, що вже в першій республіканської Інструкції "Про організацію радянської робітничо-дехканських міліцію" працівникам міліції надавалося право залучати громадян для надання допомоги в ліквідації наслідків стихійних лих. 26 травня 1928 було прийнято Постанову ЦВК Рад і РНК УзРСР "Про затвердження Положення про порядок залучення населення до трудової і транспортної повинності". Воно надавало право районним, міським виконкомам залучати населення і транспорт для боротьби зі стихійними лихами в тому випадку, якщо вони не могли бути припинені звичайними заходами громадської охорони. Велику допомогу здатні надавати громадські формування при ліквідації наслідків повеней, особливо в сільській місцевості, де затоплення піддаються значні території, а співробітників міліції та інших сил недостатньо. Одночасно з проведенням евакуації населення із зон затоплення потрібно організовувати охорону майна, що залишилося без нагляду. Такі приклади також є. У 2002 р. в результаті випадання рясних опадів рівень води в річках Краснодарського краю піднявся вище критичного і було затоплено 58 населених пунктів. У зв'язку зі сформованою обстановкою 22 червня 2002 на території Краснодарського краю було введено оперативний план "Тайфун". Загальна площа затоплення на території краю склала 480 кв. км. Було підтоплено понад 11 000 і зруйновано 5134 домоволодінь, розмито 190 км автодоріг, пошкоджено 185 трансформаторних підстанцій, 95 опор ЛЕП і 36 мостів. Кількість постраждалих громадян склало 80 438, з них 5048 сімей позбулися житла, 8885 сімей позбулися майна, загинуло 57 людей. Без вісті зниклими вважаються 9 осіб. При ліквідації наслідків стихійних лих особовим складом органів внутрішніх справ Краснодарського краю проведено великий обсяг заходів з надання допомоги постраждалому населенню, охорону громадського порядку. Силами міліції були взяті під охорону будинки громадян, змушених залишити місця проживання, організована охорона громадського порядку в місцях розміщення евакуйованих громадян. В охороні громадського порядку велику допомогу міліції надали громадські формування і козацтво. Щодня на охорону громадського порядку в зоні стихійно-го лиха задіяно понад 1000 співробітників міліції і 120 козаків Таманського відділу Кубанського козачого війська. В результаті тривалих зливових дощів, що пройшли на території Ставропольського краю в червні 2002 р., в краї склалася надзвичайна ситуація, яка охопила шість районів краю (Передгірний, Кочубеївський, Мінераловод-ський, Георгіївський, Радянський і Кіровський) і особливо охороняється еколого-курортний регіон Росії - Кавказькі Мінеральні Води. Постраждали 65 населених пунктів, у тому числі міста Ставрополь, Кисловодськ, Єсентуки, П'ятигорськ, Мінеральні Води, Лермонтов, Желєзноводськ, Георгіївська, Невинномиськ. У рятувальних та аварійно-відновлювальних заходах спільно з підрозділами МНС Росії брали участь ГУВС Ставропольського краю. У свою чергу, козачі формування надали допомогу співробітникам міліції в охороні громадського порядку в затоплених районах. Можна погодитися з висновками Л.І. Овчинниковой про залучення громадських об'єднань до охорони громадського порядку в нормальних умовах і в умовах виникнення надзвичайних ситуаціях. Функція охорони громадського порядку є однією з основних внутрішніх функцій держави. Для її виконання в структурі органів державної влади створюється система спеціальних (правоохоронних) органів, яким з метою забезпечення успішної реалізації цієї функції сприяють різні громадські формування. На початку 1990-х рр.. намітилася негативна тенденція зниження активності громадських об'єднань в охороні громадського порядку. З метою активізації цієї роботи Постановою Ради Міністрів - Уряду РФ від 22 вересня 1993 р. № 959 "Про заходи щодо посилення охорони громадського порядку на вулицях міст та інших населених пунктів Російської Федерації" було наказано відновити в суб'єктах Російської Федерації діяльність цих громадських формувань. Для цього органами державної влади суб'єктів Федерації, органами місцевого самоврядування, а також з ініціативи підприємств, установ і організацій на місцях були здійснені організаційні заходи щодо відновлення та активізації діяльності недержавних суб'єктів правоохоронної спрямованості (муніципальних і козацьких дружин, загонів сприяння міліції, соціально-профілактичних центрів , центрів сімейного виховання та ін.) Істотним недоліком правового регулювання досліджуваних суспільних відносин є відсутність Федерального закону "Про участь громадян Російської Федерації в забезпеченні правопорядку". Цей Закон повинен визначити правові основи і принципи участі громадян у забезпеченні правопорядку; форми і зміст цієї діяльності, права та обов'язки членів об'єднань громадян; їх соціальні та правові гарантії; контроль і нагляд за цією діяльністю. В законодавстві Російської Федерації встановлена можливість залучення громадських об'єднань до ліквідації надзвичайних ситуацій. У Росії з кожним роком зростає число сталися стихійних лих, аварій, катастроф. Тому громадські об'єднання можуть надати велику допомогу міліції в забезпеченні громадського порядку при ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій. У статті наведено приклади участі громадських об'єднань правоохоронної спрямованості у ліквідації наслідків землетрусів і затоплень. Тому, на наш погляд, у Федеральному законі "Про участь громадян Російської Федерації в забезпеченні правопорядку" має знайти відображення цього питання. Слід зауважити, що організація охорони громадського порядку та громадської безпеки під час проведення масових заходів та при надзвичайних обставинах залежно від їх значення і масштабу забезпечується відповідно МВС Росії, МВС, УВС (ГУВС), УВСТ (ОВДТ) і територіальними та транспортними органами внутрішніх справ в тісній взаємодії з органами прокуратури та безпеки. Для охорони громадського порядку і забезпечення громадської безпеки під час проведення масових заходів та при надзвичайних ситуаціях можуть залучатися особовий склад служб та підрозділів органів внутрішніх справ, внутрішні війська МВС Росії. При необхідності для більш ефективного управління силами і засобами, що залучаються на охорону громадського порядку та забезпечення громадської безпеки, створюється оперативний штаб. Чисельність і склад штабу визначається характером і масштабом масових заходів, надзвичайних обставин, а також складається оперативної обстановкою. зв'язку. Пункти управління створюються, як правило, в районі проведення масового заходу та розміщуються у місцях, придатних для оперативного керівництва знаходяться у підпорядкуванні силами і засобами. Пункти управління можуть бути стаціонарними (у будівлях, спорудах) або пересувними (в автобусах). Вони обладнуються засобами зв'язку, а при необхідності - кіно-, фото-, відеоапаратурою. При організації забезпечення охорони громадського порядку та громадської безпеки під час проведення масового заходу начальник органу внутрішніх справ (керівник оперативного штабу) повинен керуватися положеннями Декларації прав і свобод людини і громадянина, прийнятої Верховною Радою РРФСР 22 листопада 1991 р., та чинного законодавства Російської Федерації. Після отримання завдання на забезпечення охорони громадського порядку та громадської безпеки при проведенні масового заходу має проводитися підготовча робота, яка включає в себе: уточнення програми, місця, часу і порядку його проведення, можливої кількості і складу учасників, а також наявності або відсутності факторів, що вимагають заборони на проведення масової акції; здійснення разом з організаторами та представниками зацікавлених відомств комісійного обстеження місця проведення масового заходу, визначається його придатність до організації належної охорони громадського порядку та вживаються заходи до усунення недоліків; проведення рекогносцировки місцевості, в процесі якої вивчаються особливості території, маршрутів руху транспорту і пішоходів, визначаються пункти збору, порядок проходження і розміщення людей, місця стоянки транспорту, необхідність змін в організації руху транспорту та пішоходів, а також межі зон, секторів, ділянок, необхідне кількість сил і засобів, місце розміщення оперативного штабу, резервів. Слід звернути увагу на те, що на основі всіх необхідних даних та розрахунків розробляється план охорони громадського порядку та громадської безпеки при проведенні масового заходу, в якому передбачаються: зміст і програма заходу, місце, час його проведення, очікувана кількість учасників і глядачів; кордону оцеплять території зони, сектора, ділянки; склад і кількість залучених сил і засобів, місця їх розміщення, види і завдання нарядів, відповідальні за організацію їх служби в зонах, секторах і на ділянках, схема управління і зв'язку; порядок взаємодії з сусідніми територіальними та транспортними органами внутрішніх справ та органами внутрішніх справ на транспорті, органами безпеки, військами; організація забезпечення громадського порядку в місцях формування колон, збору глядачів на підступах до місця проведення заходу, а також на зупинках міського транспорту і контрольних пунктах; маршрути прямування учасників і глядачів, шляхи відводу транспортних і пішохідних потоків, порядок регулювання їх руху до початку і після закінчення заходу, місця стоянки транспортних засобів; порядок організованого виходу учасників після закінчення заходу, а також порядок їх евакуації в разі необхідності; заходи щодо забезпечення пожежної безпеки; організація медичного та матеріально-технічного забезпечення. У необхідних випадках через засоби масової інформації завчасно робиться повідомлення про тимчасові зміни маршрутів руху транспорту, обмеження доступу громадян в район проведення масових заходів. Актуальними питаннями в період підготовки до забезпечення громадського порядку і громадської безпеки під час зборів, мітингів, вуличних походів, демонстрацій та інших масових заходів - проведення додаткових інструктажів та тренувань з особовим складом з вивчення нормативних актів, що регламентують права та обов'язки міліції, заходів відповідальності організаторів та учасників масових акцій за порушення правопорядку, а також відпрацюванню тактичних прийомів несення служби в умовах ускладнення обстановки. На інструктажі з використанням схеми території роз'яснюється програма проведення масового заходу, уточнюються дільниці і сектора охорони громадського порядку, напрямки, маршрути руху людей і стоянки транспорту, розміщення пунктів управління, резервів, медичних пунктів, торгових точок, санітарних вузлів, а також проводиться ознайомлення нарядів із зразками перепусток (квитків та інших документів), що дають право проходу (проїзду) в зону оточення. Як показує практика, тренування здійснюються напередодні масового заходу безпосередньо на місці його проведення. При цьому уточнюються завдання, розстановка нарядів, перевіряється реальність встановлених строків розгортання сил; відпрацьовуються питання взаємодії нарядів міліції, військ та інших залучених сил на випадок виникнення надзвичайних обставин. Особовому складу, зайнятому в нарядах по забезпеченню громадського порядку та безпеки при проведенні масового заходу, вогнепальна зброя не видається. Резерв може бути озброєним. Під час проведення масового заходу наряди зобов'язані: знати і вміло виконувати поставлене завдання; проявляти особливу обачність і витримку при несенні служби, в будь-яких умовах діяти спокійно і впевнено, особливо при припиненні порушень громадського порядку, попереджаючи тим самим виникнення паніки і групових порушень правопорядку; знаходитися в зазначеному місці і без спеціального дозволу не залишати доручену ділянку служби; видаляти з місця проведення масового заходу осіб, які перебувають у стані сп'яніння, та інших порушників громадського порядку; у разі виявлення обставин, що ускладнюють проведення заходу, забезпечення громадського порядку та безпеки глядачів та учасників, негайно доповісти відповідальному за охорону порядку на об'єкті. Громадяни, які проживають або працюють у зоні оточення, пропускаються до місця проживання за пред'явленням паспорта або іншого підтверджуючого це документа, а до місця роботи - спеціальними перепустками. За рішенням начальника оперативного штабу може бути встановлений інший порядок пропуску. |
||
| « Попередня | Наступна » | |
|
|
||
Інформація, релевантна "3.3. ОХОРОНА ГРОМАДСЬКОГО ПОРЯДКУ ТА ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ГРОМАДСЬКОЇ БЕЗПЕКИ ПРИ ПРОВЕДЕННІ МАСОВИХ ЗАХОДІВ І НАДЗВИЧАЙНИХ СИТУАЦІЯХ" |
||
|
||