|
« Попередня
|
|
Наступна » |
|
|
|
41. Поняття правопорядку. Гарантії законності і правопорядку.
|
Правопорядок - стан (режим) правової упорядкованості - урегульованості та узгодженості - системи суспільних відносин, що складається в умовах реалізації законності.
Кожна країна формує свій правопорядок. Необхідність його формування та вдосконалення обумовлюється двома зустрічними інтересами - громадянського суспільства і держави, їх основоположними законами і тенденціями розвитку.
Основні ознаки правопорядку:
закладається в правових нормах у процесі правотворчості;
спирається на принцип верховенства права і панування закону в галузі правових відносин;
встановлюється в результаті реалізації правових норм, тобто здійснення законності в правореалізаціонной діяльності;
створює сприятливі умови для використання суб'єктивних прав;
передбачає своєчасне і повне виконання всіма суб'єктами юридичних обов'язків;
вимагає невідворотності юридичної відповідальності для кожного, вчинила правопорушення;
встановлює сувору суспільну дисципліну;
передбачає чітку та ефективну роботу всіх державних і приватних юридичних органів і служб, насамперед правосуддя;
створює умови для організованості громадянського суспільства і режим сприяння для індивідуальної свободи;
забезпечується всіма державними заходами, аж до примусу.
Зміст правопорядку - система правових і не правових елементів, властивостей, ознак, процесів, які сприяють встановленню і підтримці правомірної поведінки суб'єктів, тобто такої поведінки, яке врегульовано норма-ми права і досягло цілей правового регулювання.
Розрізняють зміст правопорядку:
Матеріальне - система реальних (економічних, політичних, морально-духовних, юридичних) упорядкованих відносин у громадянському суспільстві, з правомірною поведінкою їх учасників - фізичних та юридичних осіб, як результат їх об'єктивної потреби.
Юридичне (державно-правове) - система реалізованих прав, обов'язків, відповідальності громадян, тобто результат встановлення законності, впорядкованості та урегульованості правових відносин, правомірної поведінки їх учасників, досягнутий за допомогою правових засобів через виражену в них волю держави.
Структура правопорядку - це єдність і одночасно поділ системи громадських відносин, урегульованих правом відповідно до їх галузевим змістом. Будучи реалізованої системою права, правопорядок включає конституційні, фінансові, адміністративні, земельні, сімейні та інші види суспільних відносин, врегульовані нормами відповідних галузей права. У структурному відношенні правопорядок відображає реалізовані елементи системи права.
Гарантії законності - умови суспільного життя і заходи, вжиті державою для забезпечення режиму законності і стабільного правопорядку.
Гарантії законності та правопорядку можна розділити на:
загальносоціальні;
спеціально-соціальні - юридичні та організаційні.
Загальносоціальні гарантії законності:
Економічні
Політичні
Ідеологічні
Спеціально-соціальні гарантії законності можна розділити на дві групи:
Юридичні - передбачена законом система спеціальних засобів, за допомогою яких забезпечується створення якісних законів, їх дотримання і виконання;
Організаційні - заходи організаційно-юридичного характеру, спрямовані на забезпечення режиму законності, боротьбу з правопорушеннями, захист прав громадян. До них відносяться кадрова робота, організація умов для нормального функціонування юрисдикційних і судових органів, їх структурних підрозділів з метою ефективної протидії випадкам організованої злочинності, боротьби з корупцією тощо
|
| « Попередня |
|
Наступна » |
|
= Перейти до змісту підручника = |
|
|
Інформація, релевантна " 41. Поняття правопорядку. Гарантії законності і правопорядку. " |
- 34. Юридична концепція прав людини. Правовий статус особистості.
Права людини - це охоронювана законом міра можливої поведінки, спрямована на задоволення інтересів людини. Це універсальна категорія, що представляє собою випливають із самої природи людини можливості користуватися благами та умовами безпеки. Ознаки прав людини: - виникають і розвиваються на основі природної та соціальної сутності людини з урахуванням зміни умов життя
- СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ
Конституція Російської Федерації від 12.12.1993: [в ред. від 21.07.2007 № 5-ФКЗ]. Про оперативно-розшукову діяльність: федер. закон від 12.08.1995 № 144-ФЗ: [в ред. від 24.07.2007 № 214-ФЗ]. Про прокуратуру Російської Федерації: федер. закон від 17.01.1992 № 2202-1: [в ред. від 27.07.2007 № 214-ФЗ]. Про захист населення і територій від надзвичайних ситуацій природного і техногенного характеру:
- § 1. Поняття звільнення від кримінальної відповідальності
Загальновідомим постулатом кримінального законодавства будь-якої країни є положення про те, що особа, яка вчинила злочин, зобов'язана перетерпіти заходи державно-примусового впливу у формі позбавлень особистого, організаційного або майнового порядку. При цьому, як писав Ч. Беккаріа, одне з найбільш дієвих засобів, що стримують злочини, полягає не в жорстокості покарань,
- Адміністративні стягнення
1. Поняття і види адміністративного стягнення. 2. Загальна характеристика адміністративного стягнення. 1. Адміністративне стягнення - це міра відповідальності за ад-міністратівного правопорушення, що застосовується до обличчя, яке здійснило дане правопорушення, у встановленому законом порядку. Мета адміністративного стягнення (ст. 23) 1. виховання особи, яка вчинила адміністративне право-шення, в
- 40. Поняття переконання і примусу як методів управління.
Універсальними методами державного управління, застосовуваними в усіх галузях і сферах, на всіх рівнях управління, а в багатьох випадках і визначальними зміст і конкретний прояв інших методів, є переконання і примус. Ці методи, найбільш послідовно реалізуються через механізм прав і обов'язків, підкреслюють владність управління, особливість відносин влади і
- 44. Сутність та система способів забезпечення законності у сфері виконавчої влади.
Всі державні органи разом із здійсненням своїх безпосередніх функцій зобов'язані вживати заходів з підтримання режиму законності. Цим займаються законодавчі органи, органи державної виконавчої влади, а також спеціально створені органи - судові та прокуратура. Певне місце в цій справі відводиться громадськості (трудовим колективам, громадським об'єднанням). В
- 24. Правосвідомість: поняття, структура, види.
Правосвідомість - одна з форм суспільної свідомості. Людина пропускає крізь свою свідомість навколишнє середовище, таким чином формується так звана суб'єктивна реальність - відображення об'єктивного світу в свідомості людини. Обидві реальності - і об'єктивна і суб'єктивна - існують реально. Суб'єктивне уявлення людей про реальний світ - лише відблиск реального світу. Один і той же предмет
- Основні напрямки контролю над організованою економічною злочинністю
Часто при обговоренні на міжнародних форумах проблем контролю над організованою економічною злочинністю констатується фактичний стан справ, в той час як ефективних способів їх вирішення не 80. пропонується, або вони сформульовані у вкрай узагальненій формі. Однак це більше свідчить про надзвичайну складність даних проблем, ніж про неефективних зусиллях міжнародної групи
- 2.1. Реформування як засіб посилення цивільного контролю над силовими структурами
Одним з основних напрямків діяльності щодо реформування армії та підпорядкування інтересам громадянського суспільства є встановлення громадянського контролю за її формуванням і функціонуванням. Тривалий час, перебуваючи в певних історичних умовах, Росія була змушена виділяти армію як особливий інститут держави. Як у дореволюційній Росії, так і в Радянській Росії армія мала
- 1.1. ПОНЯТТЯ, ОСНОВНІ РИСИ ТА ЗАВДАННЯ
Патрульно-постова служба міліції відповідно до Закону Російської Федерації "Про міліцію" входить до складу міліції громадської безпеки (місцевої міліції) і виконує функції охорони громадського порядку та забезпечення громадської безпеки на вулицях, об'єктах транспорту та інших громадських місцях, яка організовується в містах та інших населених пунктах і здійснюється спеціально
|