Контрактація сільськогосподарської продукції - це державна закупка зазначеної продукції, що здійснюється за договорами контрактації, які укладаються на основі державних замовлень на поставку державі сільськогосподарської продукції.
Сільськогосподарська продукція - це будь-яка продукція тваринного і рослинного походження, що підпадає під виз-
- 340 -
341 -
начення першої - двадцять четвертої груп Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності.
За договором контрактації виробник сільськогосподарської продукції (далі - виробник) зобов'язується передати заготівельному (закупівельному) або переробному підприємству чи організації (далі - контрактанту) вироблену ним продукцію у строки, кількості, асортименті, що передбачені договором, а контрактант зобов'язується сприяти виробникові у виробництві зазначеної продукції, прийняти і оплатити її (ч. 2 ст. 272 ГК).
Згідно з ч. З ст. 272 ГК у договорах контрактації повинні передбачатися:
види продукції (асортимент), номер державного стандарту
або технічних умов, гранично допустимий вміст у продукції
шкідливих речовин;
кількість продукції, яку контрактант приймає безпосеред
ньо у виробника;
ціна за одиницю, загальна сума договору, порядок і умо
ви доставки, строки здавання-приймання продукції;
обов'язки контрактанта щодо подання допомоги в органі
зації виробництва сільськогосподарської продукції та її транс
портування на приймальні пункти і підприємства;
взаємна майнова відповідальність сторін у разі невико
нання ними умов договору;
інші умови, передбачені Типовим договором контрактації
сільськогосподарської продукції, затвердженим у порядку, вста
новленому Кабінетом Міністрів України.
Виробник повинен не пізніш як за п'ятнадцять днів до початку заготівлі продукції повідомити контрактанта про кількість і строки здачі сільськогосподарської продукції, що пропонується до продажу, та погодити календарний графік її здачі.
Контрактант зобов'язаний прийняти від виробника всю пред'явлену ним продукцію на умовах, передбачених у договорі. Нестандартну продукцію, яка швидко псується, придатну для використання у свіжому або переробленому вигляді, та стандартну продукцію, яка швидко псується, що здається понад обсяги, передбачені договором, контрактант приймає за цінами і на умовах, що погоджені сторонами.
У договорі контрактації можуть передбачатися обсяги сільськогосподарської продукції, приймання якої контрактант здійснює безпосередньо у виробника, та продукції, яка доставляється безпосередньо виробником торговельним підприємствам. Решта продукції приймається контрактантом на визначених договором
приймальних пунктах, розташованих у межах адміністративного району за місцезнаходженням виробника.
Забезпечення виробників тарою та необхідними матеріалами для пакування продукції здійснюється у кількості, порядку та строки, передбачені договором.
Інші особливості виконання договорів контрактації встановлюються Положенням про контрактацію сільськогосподарської продукції, яке затверджується Кабінетом Міністрів України.
Господарський кодекс (ст. 274) встановлює відповідальність за порушення умов договору контрактації. Так, за нездачу сільськогосподарської продукції у строки, передбачені договором контрактації, виробник сплачує контрактанту неустойку в розмірі, встановленому договором, якщо інший розмір не передбачений
законом.
За невиконання зобов'язання щодо приймання сільськогосподарської продукції безпосередньо у виробника, а також у разі відмови від приймання продукції, пред'явленої виробником у строки і в порядку, що погоджені сторонами, контрактант сплачує виробнику штраф у розмірі п'яти відсотків вартості неприйнятої продукції, враховуючи надбавки і знижки, а також відшкодовує завдані виробникові збитки, а щодо продукції, яка швидко псується, - повну її вартість.
У разі якщо продукцію не було своєчасно підготовлено до здавання-приймання і про це не було попереджено контрактанта, виробник відшкодовує контрактанту завдані цим збитки.
У договорі контрактації можуть бути передбачені також інші санкції за невиконання або неналежне виконання зобов'язань відповідно до вимог ГК.
|
- ЗМІСТ
правовідносини та господарське право 6 § 1. Предмет регулювання господарського права 6 § 2. Господарські правовідносини, їх ознаки та види 12 § 3. Методи господарського права 16 ГЛАВА 2. Правові форми участі держави і місцевого самоврядування в регулюванні господарської діяльності 18 § І. Основні напрями економічної політики держави 18 § 2. Засоби державного регулювання господарської
- 60.Особливості правового регулювання господарсько-торгівельної діяльності.
контрактації сільськогосподарської продукції, енергопостачання, купівлі-продажу, оренди, міни (бартеру), лізингу та інші
- 31. Поняття, загальна характеристика та особливості договору контрактації.
правове регулювання відносин контрактації має на меті підвищення рівня правового захисту виробника-продавця з метою зрівняння його економічних можливостей з можливостями покупця. За договором контрактації сільськогосподарської продукції виробник цієї продукції зобов'язується виробити визначену договором сільськогосподарську продукцію і передати її у власність заготівельникові (контрактанту) або
- Розділ II. ОСНОВНІ НАПРЯМКИ РОЗВИТКУ І РЕФОРМУВАННЯ АДМІНІСТРАТИВНОГО ЗАКОНОДАВСТВА
правового врегулювання всіх аспектів взаємовідносин особи з органами виконавчої влади. Слід визначити, що вирішення цього завдання ще не займає визначального місця у системі правового регулювання управлінських відносин. Саме виправленню такого становища має сприяти запровадження в законодавстві (викладеного вище у главі 1) нового погляду на суспільне призначення адміністративного права в
- 47.Правове регулювання обігу готівки.
сільськогосподарської продукції. Перелік товарів, що належать до цієї продукції (далі - сільськогосподарська продукція), визначений Законом України "Про державну підтримку сільського господарства України" (1877-15). У разі здійснення підприємствами готівкових розрахунків з іншими підприємствами (підприємцями) понад установлену граничну суму кошти в розмірі перевищення встановленої суми
- 57.Правове регулювання сільськогосподарської діяльності.
сільськогосподарської продукції та товарів і діє на засадах підприємництва та самоврядування. Підприємство є юридичною особою, має поточні та вкладні (депозитні) рахунки в установах банку і печатку із своїм найменуванням. 3. Підприємства можуть на добровільних засадах об'єднуватися в спілки (об'єднання), бути засновниками акціонерних товариств, які діють на основі своїх статутів.
- 18. Поняття та загальна характеристика договору (Д.) купівлі-продажу (к-п). Разновиди Д.к-п
регулювання Д.к-п здійснюється гл.54 ЦК, ГК, ЗУ "Про захист прав споживачів" та ін. актами цив. законодавства. Мета Д.: перенесення права власності на річ, яка є товаром, покупцеві. Юридичні ознаки Д.: взаємний, консенсуальний або реальний, відплатний. Сторонами Д. є продавець і покупець. Предметом Д. може бути: товар, який є у продавця на момент укладення Д. або буде створений (придбаний,
- 70. Кредитний договір: поняття, зміст, порядок укладання, суттєві умови.
правовими актами НБУ випадках. Розмір відсоткових ставок та порядок їх сплати встановлюються банком і визначаються в кредитному договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, облікової ставки та інших чинників. У разі неможливості позичальником сплатити борг його стягують із гарантів (поручителів)
- § 3. Поняття та система господарського
законодавства
правових актів, що регламентують ту чи іншу сферу суспільних відносин і є джерелами певної галузі права. У Популярній юридичній енциклопедії наводиться таке визначення законодавства : законодавство - сукупність чинних нормативно-правових актів: законів, постанов, декретів, указів, наказів, інструкцій правотворчих органів, що регулюють правовідносини в державі. Іноді під законодавством розуміють
- 2. Система господарського законодавства.
правовими актами Президента України та Кабінету Міністрів України, нормативно-правовими актами інших органів державної влади та органів місцевого самоврядування, а також іншими нормативними актами. Варто наголосити, що найвищу юридичну силу у системі законодавства України має Конституція України. Конституційно-правові принципи знайшли своє відображення і в сфері господарювання. Так, відповідно
|