Головна
Адвокатура Росії / Адвокатура України / Адміністративне право Росії і зарубіжних країн / Адміністративне право України / Арбітражний процес / Бюджетна система / Цивільний процес / Цивільне право / Цивільне право Росії / Договірне право / Житлове право / Земельне право / Конституційне право / Корпоративное право / Криміналістика / Лісове право / Міжнародне право (шпаргалки) / Нотаріат / Оперативно-розшукова діяльність / Правова охорона тваринного світу (контрольні) / Правознавство / Правоохоронні органи / Підприємницьке право / Прокурорський нагляд в Україні / Судова бухгалтерія України / Судова психіатрія / Судова експертиза / Теорія держави і права / Транспортне право / Трудове право України / Кримінальне право Росії / Кримінальне право України / Кримінальний процес / Фінансове право / Господарське право України / Екологічне право (курсові) / Екологічне право (лекції) / Економічні злочини
ГоловнаПравоГосподарське право України → 
« Попередня Наступна »
Щербина В. С.. Господарське право: Підручник. - 2-е вид., перероб. і доп. - К.: Юрінком Інтер,.2005 - 592 с, .200 - перейти до змісту підручника

§ 4. Правове регулювання концесійної діяльності в Україні


Концесія, як встановлено ч. 1 ст. 406 ГК, - це надання з метою задоволення суспільних потреб уповноваженим органом державної влади чи органом місцевого самоврядування на підставі концесійного договору на платній та строковій основі вітчизняним або іноземним суб'єктам господарювання (концесіонерам) права на створення (будівництво) та/або управління (експлуатацію) об'єктом концесії за умови взяття концесіонером на себе відповідних зобов'язань, майнової відповідальності і підприємницького ризику.
Аналогічне за змістом визначення поняття концесії вміщено в Законі України від 16 липня 1999 р. «Про концесії»1, що визначає поняття та правові засади регулювання відносин концесії державного та комунального майна, а також умови і порядок її здійснення з метою підвищення ефективності використання державного і комунального майна і забезпечення потреб громадян України у товарах (роботах, послугах).
Крім положень Глави 40 ГК та Закону України «Про концесії» відносини, пов'язані з концесійною діяльністю, регулюються низкою прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів: Законом України від 14 грудня 1999 р. «Про концесії на будівництво та експлуатацію автомобільних доріг»2, постановами Кабінету Міністрів України від 18 січня 2000 р. № 72 «Про реєстр концесійних договорів»3, від 12 квітня 2000 р. № 643 «Про затвердження Типового концесійного договору»4 та іншими.
1 Відомості Верховної Ради України. - 1999. - № 41. - Ст. 372.
2 Там само. - 2000.- № 3. - Ст. 21.
3 Офіційний вісник України. - 2000. - № 3. - Ст. 82.
4 Там само. - 2000. - № 15. - Ст. 626.

- 576 -
37 - 4-2636
- 577 -
ГК (ст. 407) встановлює, що концесійна діяльність в Україні базується на таких засадах:
поєднання державного регулювання концесійної діяль ності та здійснення її на підставі концесійного договору;
вибір концесіонерів переважно на конкурсній основі;
комплексне та оплатне використання об'єкта концесії, участь держави, органів місцевого самоврядування у частково му фінансуванні об'єктів концесії соціального призначення;
взаємна вигода сторін у концесійному договорі, розподіл ризиків між сторонами концесійного договору;
державне гарантування інвестицій концесіонерів;
стабільність умов концесійних договорів;
забезпечення прав та законних інтересів споживачів про дукції (послуг), що надаються концесіонерами.
Крім цього Закон України «Про концесії» визначає ще й такі принципи концесійної діяльності як:
законність здійснення концесійної діяльності;
врахування особливостей надання об'єкта у концесію в окремих сферах господарської діяльності;
забезпечення законних прав та інтересів споживачів то варів (робіт, послуг), що надаються концесіонером.
Пропозиції щодо переліку конкретних об'єктів права державної власності, які можуть надаватися в концесію, вносяться відповідними центральними органами виконавчої влади. Затвердження пооб'єктного переліку здійснюється Кабінетом Міністрів України1, а затвердження переліку об'єктів права комунальної власності, які можуть надаватися в концесію, здійснюється виключно на пленарних засіданнях відповідних рад.
Концесійна діяльність здійснюється на основі концесійних договорів, що укладаються відповідно до законодавства України з концесіонерами, в тому числі іноземними інвесторами, Кабінетом Міністрів України або уповноваженим ним органом державної влади, або визначеними законом органами місцевого самоврядування.
Укладенню концесійного договору передує концесійний конкурс, організація і проведення якого здійснюється концесіє-
1 Див.: Постанову Кабінету Міністрів України від 11 грудня 1999 р. «Про затвердження переліку об'єктів права державної власності, які можуть передаватися в концесію» // Офіційний вісник України. - 1999. - № 50. - Ст. 2473.
давцем відповідно до Положення про проведення концесійного конкурсу та укладення концесійних договорів на об'єкти права державної і комунальної власності, які надаються у концесію, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 квітня 2000 р. № 642і, або відповідно до Порядку проведення концесійного конкурсу на будівництво та експлуатацію автомобільних доріг, затвердженого постановою кабінету Міністрів України від 4 жовтня 2000 р. № 15212.
Переможцем концесійного конкурсу визнається претендент, який запропонував кращі умови здійснення концесії, відповідно до умов концесійного конкурсу.
З переможцем концесійного конкурсу укладається концесійний договір після погодження всіх його умов.
Строк дії концесійного договору встановлюється сторонами договору залежно від характеру та умов концесії. Цей строк не може бути меншим 10 років та більшим 50 років.
Вимоги до концесійних договорів, порядок їх укладення, а також інші питання правового регулювання концесійної діяльності визначаються Законом «Про концесії», іншими законами.
Кабінет Міністрів України може затверджувати типові концесійні договори для здійснення певних видів концесійної діяльності. На сьогодні затверджено Типовий концесійний договір та Типовий концесійний договір на будівництво та експлуатацію автомобільної дороги3.
Згідно зі ст. 10 Закону України «Про концесії» істотними умовами договору концесії є:
сторони договору;
види діяльності, роботи, послуги, які здійснюються за умовами договору;
об'єкт концесії (склад і вартість майна або технічні і фінан сові умови створення об'єкта концесії);
умови надання земельної ділянки, якщо вона необхідна для здійснення концесійної діяльності;
перелік видів діяльності, здійснення яких підлягає ліцен зуванню;
1 Офіційний вісник України. - 2000. - № 15. - Ст. 625.
2 Там само. - 2000. - № 41. - Ст. 1750.
3 Див.: Постанову Кабінету Міністрів України від 4 жовтня 2000 р. № 1519 «Про затвердження Типового концесійного договору на будів ництво та експлуатацію автомобільної дороги» // Офіційний вісник Ук раїни. - 2000. - № 41. - Ст. 1749.

- 578 -
37»
- 579 -
умови встановлення, зміни цін (тарифів) на виготовлені (надані) концесіонером товари (роботи, послуги);
строк дії договору концесії, умови найму, використання праці працівників - громадян України;
умови використання вітчизняних технологій, техніки, си ровини, матеріалів;
умови та обсяги поліпшення об'єкта концесії та порядок компенсації зазначених поліпшень;
умови, розмір і порядок внесення концесійних платежів;
порядок використання амортизаційних відрахувань;
відновлення об'єкта концесії та умови його повернення;
відповідальність за виконання сторонами зобов'язань;
страхування концесіонером об'єктів концесії, взятих у кон цесію;
порядок продовження і припинення дії договору;
порядок вирішення спорів між сторонами.
За згодою сторін у концесійному договорі можуть бути передбачені й інші умови, в тому числі передбачені спеціальними законами про концесійну діяльність в окремих сферах господарської діяльності.
Якщо для здійснення концесійної діяльності необхідна земельна ділянка, договір оренди земельної ділянки або акт про надання земельної ділянки у користування додаються до концесійного договору.
Умови концесійного договору є чинними на весь строк дії договору, в тому числі у випадках, коли після його укладення законодавчими актами встановлено правила, які погіршують становище концесіонера.
Відповідно до умов концесійного договору концесіонером незалежно від наслідків господарської діяльності вноситься концесійний платіж. Методика розрахунку та граничні розміри концесійних платежів визначаються Кабінетом Міністрів України1.
У разі, якщо об'єктом концесії є об'єкт права державної власності, орган, уповноважений укласти концесійний договір в установленому Кабінетом Міністрів України порядку, повідомляє про укладення такого договору Фонд державного майна України, який веде реєстр концесійних договорів. По-
1 Див.: постанову Кабінету Міністрів України від 12 квітня 2000 р. № 639 «Про затвердження методики розрахунку концесійних платежів» // Офіційний вісник України. - 2000. - № 15. - Ст. 622.
рядок ведення такого реєстру визначається Кабінетом Міністрів
України1.
Дія концесійного договору припиняється у разі:
закінчення строку, на який його було укладено;
ліквідації концесіонера за рішенням суду, в тому числі у зв'язку з визнанням його банкрутом;
загибелі об'єкта концесії.
Концесійний договір може бути розірвано за погодженням
сторін.
На вимогу однієї із сторін концесійний договір може бути розірвано за рішенням суду у разі невиконання сторонами своїх зобов'язань та з інших підстав, передбачених законами України.
У разі розірвання концесійного договору, закінчення строку його дії, ліквідації концесіонера у зв'язку з визнанням його банкрутом концесіонер зобов'язаний повернути концесієдав-цю об'єкт концесії на умовах, зазначених у концесійному договорі. Якщо концесіонер допустив погіршення стану об'єкта концесії або його загибель, він повинен відшкодувати концесіє-давцю збитки, якщо не доведе, що погіршення або загибель об'єкта сталися не з його вини.
Концесійний договір може бути визнаний судом недійсним відповідно до цивільного законодавства.
Основні права і обов'язки сторін концесійного договору визначені Законом України «Про концесії».
Так, концесієдавець має право:
здійснювати контроль за дотриманням концесіонером умов концесійного договору;
надавати виключне право на створення (будівництво) та (або) управління (експлуатацію) об'єкта концесії;
вимагати дострокового розірвання концесійного договору в разі порушення концесіонером його умов;
- вимагати від концесіонера відшкодування збитків у разі погіршення стану об'єкта концесії, яке сталося з вини конце сіонера.
Концесієдавець зобов 'язаний:
передати концесіонеру об'єкт концесії у стані та строки, передбачені концесійним договором:
надати концесіонеру своєчасно і в повному обсязі перед бачені концесійним договором документи, які підтверджують
1 Див.: постанову Кабінету Міністрів України від 18 січня 2000 р. № 72 «Про реєстр концесійних договорів» // Офіційний вісник України. - 2000. - № 3. - Ст. 82.

- 580 -
- 581 -
право концесіонера на створення (будівництво) та (або) управління (експлуатацію) об'єкта концесії;
вимагати звіт про використання амортизаційних відрахувань;
зберігати комерційну таємницю концесіонера;
не втручатися у господарську діяльність концесіонера;
якщо для здійснення концесійної діяльності необхідна земельна ділянка, забезпечити її надання у порядку, встанов леному Земельним кодексом України.
Концесієдавець має також інші права і обов'язки, передбачені концесійним договором та законодавством України (ст. 17 Закону).
Концесіонер має право:
здійснювати підприємницьку діяльність на основі ство рення (будівництва) та (або) управління (експлуатації) об'єкта концесії;
на виключне право на створення (будівництво) та (або) управління (експлуатацію) об'єкта концесії, якщо це передба чено умовами концесійного договору;
вимагати розірвання концесійного договору у разі пору шення концесієдавцем умов договору і відшкодування збитків, завданих невиконанням умов договору;
на продовження строку дії концесійного договору у разі виконання його умов;
отримувати плату за вироблені товари (роботи, послуги) згідно з умовами концесійного договору;
використовувати амортизаційні відрахування на віднов лення основних фондів, отриманих у концесію;
на контрактній основі залучати до виконання спеціальних робіт на об'єкті концесії третіх осіб. При цьому концесіонер несе відповідальність за виконання такими особами умов кон цесійного договору та законодавства України.
Концесіонер зобов 'язаний:
виконувати умови концесійного договору;
укладати відповідно до законодавства трудові договори (кон тракти), як правило, з працівниками - громадянами України;
використовувати на об'єкті концесії технології, матеріали, техніку вітчизняного виробництва, якщо інше не передбачено умовами договору;
утримувати об'єкт концесії в належному технічному стані;
після закінчення строку, на який було укладено концесій ний договір, передати об'єкт концесії в належному технічному стані концесієдавцю відповідно до умов договору.
Концесіонер має також інші права та обов'язки, передбачені концесійним договором та законодавством України (ст. 19
Закону).
Стаття 20 Закону України «Про концесії» встановлено, що передача об'єктів у концесію не зумовлює перехід права власності на цей об'єкт до концесіонера та не припиняє права державної чи комунальної власності на ці об'єкти.
Майно, створене на виконання умов концесійного договору, є об'єктом права державної чи комунальної власності.
Майно, яке придбав концесіонер на виконання умов концесійного договору, належить йому на праві власності та може переходити у власність держави або територіальної громади після закінчення строку дії концесійного договору відповідно до умов, передбачених зазначеним Законом та концесійним договором.
Концесіонеру належить право власності на прибуток, отриманий від управління (експлуатації) об'єкта концесій, а також на продукцію, отриману в результаті виконання умов концесійного договору.
Амортизаційні відрахування, нараховані на основні фонди, отримані у концесію або створені у зв'язку з виконанням умов концесійного договору, залишаються у розпорядженні концесіонера і використовуються виключно на відновлення основних фондів, отриманих у концесію або створених у зв'язку з виконанням умов концесійного договору.
Концесіонер має право відповідно до умов концесійного договору за рахунок власних коштів здійснювати реконструкцію, технічне переоснащення, поліпшення майна, отриманого в концесію.
Право власності на поліпшене, реконструйоване, технічно переоснащене майно залишається відповідно за державою або територіальною громадою.
Концесіонер має право на адекватне і ефективне відшкодування витрат, зроблених у зв'язку з поліпшенням майна, отриманого в концесію, за рахунок отриманого прибутку, якщо інше не передбачено концесійним договором.
« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =
Інформація, релевантна "§ 4. Правове регулювання концесійної діяльності в Україні"
  1. ЗМІСТ
    правовідносини та господарське право 6 § 1. Предмет регулювання господарського права 6 § 2. Господарські правовідносини, їх ознаки та види 12 § 3. Методи господарського права 16 ГЛАВА 2. Правові форми участі держави і місцевого самоврядування в регулюванні господарської діяльності 18 § І. Основні напрями економічної політики держави 18 § 2. Засоби державного регулювання господарської
  2. Поняття, класифікація цінних паперів і операцій з ними
    правових угод з цінними паперами, які передбачають оплату цінних паперів проти їх поставки новому власнику за рахунок своїх клієнтів (брокерська діяльність) або від свого імені та за свій рахунок (дилерська діяльність); депозитарну діяльність - діяльність з надання послуг щодо зберігання цінних паперів та/або обліку прав власності на цінні папери, а також обслуговування угод з цінними паперами;
  3. 1. Визначте місце дисципліни в системі сучасного менеджменту організацій
    правовий (власник певних прав і обов'язків); - культурний (носій певного менталітету, системи цінностей, соціальних норм і традицій); - моральний (той, що поділяє ті або інші моральні норми і ціннісні орієнтації); - конфесіональний (атеїст або той, що сповідає релігію); - емоційно-вольовий (той, що має певний характер і психологічний склад у цілому); - розумний (той, що має певний інтелект
  4. Вступ
    правової освіти зумовлений необхідністю: 1) ефективного застосування природоо-хоронного законодавства з метою забезпе-чення екологічних прав громадян; 2) об'єктивного осмислення ролі та мі-сця законодавчих і підзаконних актів, кі-лькість яких постійно зростає, у системі права; регулювання екологічних правовід-носин; 3) творчого обгрунтування низки нових законодавчих положень, концептуальних
  5. Поняття екологічного права України
    правова наука України та система екологічного права ще зовсім молоді. Еколого-правові погляди в українській науці мають вікову історію, яка бере свій початок ще з давніх часів. Переважна більшість території сучасної України на початок 1 тисячоліття нашої ери була вкрита лісом. Безмежні лісові масиви вкривали територію сучасного Прикарпаття, Полісся. Чернігівщина мала назву «лісної землі», ліси
  6. Екологічне законодавство України: сучасний етап
    правової точки зору. -Фактично держава мала й має різні важелі впливу на природокористувачів, аби примусити їх не порушувати вимог екологічної безпеки, вести екологічно збалансоване господарство. Звичайно, ще треба багато зробити по впорядкуванню законодавства з цього питання, але слід подбати й про те, щоб додержання екологічних вимог було вигідним для підприємств - лише тоді вони його
  7. Висновки
    правового режиму, який має обме-жувати або забороняти проживання на пе-вній території населення, здійснення там виробничої діяльності. Крім того, необхіде вжиття заходів, спрямованих на ліквідацію джерел небезпеки. Зрозуміло, що говорити про охорону не-безпечного середовища некоректно, юридично неправильно і по-людськи цинічно. За умов його існування доцільно розроб-ляти систему заходів, в тому
  8. 1. Поняття і система екологічного права
    правового забезпечення екологічних інтересів. Різноманітні екологічні звичаї, племінні "табу", народне "священне" право здавна регулювали або обмежували негативний вплив архаїчного суспільства на природу. З часом з'явилися правові норми-закони, правила, регламенти, які виконували ту ж функцію обмеження й заборони, тим самим забезпечуючи вже екологічні інтереси технологічно розвинутого
  9. ОСНОВНІ ПРІОРИТЕТИ ОХОРОНИ НАВКОЛИШНЬОГО ПРИРОДНОГО СЕРЕДОВИЩА І РАЦІОНАЛЬНОГО ВИКОРИСТАННЯ ПРИРОДНИХ РЕСУРСІВ
    правового режиму, який має обмежувати або забороняти проживання на певній території населення, здійснення там виробничої діяльності. Крім того, необхіде вжиття заходів, спрямованих на ліквідацію джерел небезпеки. Зрозуміло, що говорити про охорону небезпечного середовища некоректно, юридично неправильно і по-людськи цинічно. За умов його існування доцільно розробляти систему заходів, в тому
  10. Поняття і особливості принципів екологічного права
    правових приписів. Разом з тим кожна галузь враховує й загальні принципи права, але під кутом зору специфіки правового регулювання певних груп суспільних відносин. Саме ця специфіка визначає характер галузі права та сукупність її принципів. Екологічні відносини, які виникають з приводу належності природних об'єктів відповідним суб'єктам, використання та відтворення цих об'єктів, охорони
© 2014-2022  ibib.ltd.ua