Головна
Адвокатура Росії / Адвокатура України / Адміністративне право Росії і зарубіжних країн / Адміністративне право України / Арбітражний процес / Бюджетна система / Цивільний процес / Цивільне право / Цивільне право Росії / Договірне право / Житлове право / Земельне право / Конституційне право / Корпоративное право / Криміналістика / Лісове право / Міжнародне право (шпаргалки) / Нотаріат / Оперативно-розшукова діяльність / Правова охорона тваринного світу (контрольні) / Правознавство / Правоохоронні органи / Підприємницьке право / Прокурорський нагляд в Україні / Судова бухгалтерія України / Судова психіатрія / Судова експертиза / Теорія держави і права / Транспортне право / Трудове право України / Кримінальне право Росії / Кримінальне право України / Кримінальний процес / Фінансове право / Господарське право України / Екологічне право (курсові) / Екологічне право (лекції) / Економічні злочини
ГоловнаПравоГосподарське право України → 
« Попередня Наступна »
Лещенко О.А.. Лекції по господарському законодавству України. ОНЮА, 2009, 2009 - перейти до змісту підручника

4. Правовий режим іноземного інвестування: поняття та види іноземних інвестицій, правове становище іноземного інвестора, об'єкти та форми іноземного інвестування, державне регулювання іноземного інвестування і гарантії захисту іноземних інвестицій.



Відповідно до статті 1 Закону України "Про режим іноземного інвестування" від 19 березня 1996 р. іноземні інвестиції - це цінності, що вкладаються іноземними інвесторами в об'єкти інвестиційної діяльності відповідно до законодавства України з метою отримання прибутку або досягнення соціального ефекту.
Іноземні інвестиції можуть здійснюватися у вигляді:
іноземної валюти, що визнається конвертованою Національним банком України;
валюти України - при реінвестиціях в об'єкт первинного інвестування чи в будь-які інші об'єкти інвестування відповідно до законодавства України за умови сплати податку на прибуток (доходи);
будь-якого рухомого і нерухомого майна та пов'язаних з ним
майнових прав;
акцій, облігацій, інших цінних паперів, а також корпоративних прав (прав власності на частку (пай) у статутному фонді юридичної особи, створеної відповідно до законодавства України або законодавства інших країн), виражених у конвертованій валюті;
грошових вимог та права на вимоги виконання договірних зобов'язань, які гарантовані першокласними банками і мають вартість у конвертованій валюті, підтверджену згідно з законами (процедурами) країни інвестора або міжнародними торговельними звичаями;
будь-яких прав інтелектуальної власності, вартість яких у конвертованій валюті підтверджена згідно з законами (процедурами) країни інвестора або міжнародними торговельними звичаями, а також підтверджена експертною оцінкою в Україні, включаючи легалізовані на території України авторські права, права на винаходи, корисні моделі, промислові зразки, знаки для товарів і послуг, ноу-хау тощо;
прав на здійснення господарської діяльності, включаючи права на користування надрами та використання природних ресурсів, наданих відповідно до законодавства або договорів, вартість яких у конвертованій валюті підтверджена згідно з законами (процедурами) країни інвестора або міжнародними торговельними звичаями;
інших цінностей відповідно до законодавства України.
Поряд із видами здійснення іноземних інвестицій, законодавство України виділяє також форми їх здійснення.
Відповідно до статті 392 ГК України іноземні інвестиції можуть здійснюватися у таких формах:
часткової участі у підприємствах, що створюються спільно з українськими юридичними і фізичними особами, або придбання частки діючих підприємств;
створення підприємств, що повністю належать іноземним інвесторам, філій та інших відокремлених підрозділів іноземних юридичних осіб або придбання у власність діючих підприємств повністю;
придбання не забороненого законами України нерухомого чи рухомого майна, включаючи будинки, квартири, приміщення, обладнання, транспортні засоби та інші об'єкти власності, шляхом прямого одержання майна та майнових комплексів або у вигляді акцій, облігацій та інших цінних паперів;
придбання самостійно чи за участю українських юридичних або фізичних осіб прав на користування землею та використання природних ресурсів на території України;
придбання інших майнових прав;
господарської (підприємницької) діяльності на основі угод про розподіл продукції;
в інших формах, які не заборонені законами України, в тому числі без створення юридичної особи на підставі договорів із суб'єктами господарської діяльності України.
Відповідно до статті 4 Закону України "Про режим іноземного інвестування" іноземні інвестиції можуть вкладатися в будь-які об'єкти. Винятки з цього правила можуть встановлюватися лише законами України.
Необхідно зазначити, що відповідно до статті 393 ГК України іноземні інвестиції та інвестиції українських партнерів, включаючи внески до статутного фонду підприємств, оцінюються в іноземній конвертованій валюті та у валюті України за домовленістю сторін на основі цін міжнародних ринків або ринку України.
Проаналізувавши Закон України "Про режим іноземного інвестування", а також відповідні статті ГК України, можна виділити такі гарантії захисту іноземних інвестицій:
національний режим інвестиційної та іншої господарської діяльності для іноземних інвесторів на території України;
гарантії у разі зміни законодавства;
гарантії щодо примусових вилучень, а також незаконних дій державних органів та їх посадових осіб;
гарантії щодо компенсації та відшкодування збитків іноземним інвесторам;
гарантії на випадок припинення інвестиційної діяльності;
гарантії переказу прибутків, доходів та інших коштів, одержаних внаслідок здійснення іноземних інвестицій та їх використання.
Стаття 7 Закону України "Про режим іноземного інвестування" містить положення щодо правового режиму інвестиційної діяльності, вказуючи на те, що для іноземних інвесторів на території України встановлюється національний режим інвестиційної та іншої господарської діяльності, за винятками, передбаченими законодавством України та міжнародними договорами України.
Національний режим інвестиційної та іншої господарської діяльності передбачає надання іноземним інвесторам на території України такого ж самого обсягу прав та обов'язків, який передбачено законодавством України для вітчизняних суб'єктів такої діяльності. Вони мають однаковий обсяг повноважень, що унеможливлює дискримінацію будь-кого з них.
Необхідно зазначити, що для окремих суб'єктів підприємницької діяльності, які здійснюють інвестиційні проекти із залученням іноземних інвестицій, що реалізуються відповідно до державних програм розвитку пріоритетних галузей економіки, соціальної сфери і територій, може встановлюватися пільговий режим інвестиційної та іншої господарської діяльності.
Законами України можуть визначатися території, на яких діяльність іноземних інвесторів та підприємств з іноземними інвестиціями обмежується або забороняється, виходячи з вимог забезпечення національної безпеки.
Гарантії у разі зміни законодавства полягають у тому, що в разі, якщо в подальшому спеціальним законодавством України про іноземні інвестиції будуть змінюватися гарантії захисту іноземних інвестицій, то протягом десяти років з дня набрання чинності таким законодавством на вимогу іноземного інвестора застосовуються державні гарантії захисту іноземних інвестицій, зазначені в попередньому законі про іноземні інвестиції, який передував тому законодавству України, яким змінено ці гарантії.
Зазначені гарантії не поширюються на зміни законодавства, що стосуються питань оборони, національної безпеки, забезпечення громадського порядку, охорони довкілля.
Гарантії щодо примусових вилучень, а також незаконних дій державних органів та їх посадових осіб насамперед полягають у тому, що іноземні інвестиції в Україні не підлягають націоналізації. Державні органи також не мають права реквізувати іноземні інвестиції.
Винятки становлять ті випадки, коли необхідно здійснення рятівних заходів у разі стихійного лиха, аварій, епідемій, епізоотій. Зазначена реквізиція може бути проведена лише на підставі рішень органів, уповноважених на це Кабінетом Міністрів України (ч. 4 ст. 397 ГК України).
Рішення про реквізицію іноземних інвестицій та умови компенсації можуть бути оскаржені в судовому порядку.
Гарантії щодо компенсації і відшкодування збитків іноземним інвесторам полягають у тому, що іноземні інвестори мають право на відшкодування збитків, включаючи упущену вигоду і моральну шкоду, завданих їм внаслідок дій, бездіяльності або неналежного виконання державними органами України чи їх посадовими особами передбачених законодавством обов'язків щодо іноземного інвестора або підприємства з іноземними інвестиціями, відповідно до законодавства України.
Усі понесені витрати та збитки іноземних інвесторів, завдані їм внаслідок вказаних дій, повинні бути відшкодовані на основі поточних ринкових цін та (або) обґрунтованої оцінки, підтверджених аудитором чи аудиторською фірмою (ч.5 ст. 397 ГК України).
Компенсація, що виплачується іноземному інвестору, повинна бути швидкою, адекватною та ефективною.
Необхідно зазначити, що компенсація, яка виплачується іноземному інвестору внаслідок зазначених дій, визначається на момент припинення права власності або на час фактичного здійснення рішення про відшкодування збитків. Сума компенсації повинна виплачуватись у валюті, в якій були здійснені інвестиції, чи в будь-якій іншій прийнятній для іноземного інвестора валюті відповідно до законодавства України.
Необхідно зазначити, що з моменту виникнення права на компенсацію і до моменту її виплати на суму компенсації нараховуються відсотки згідно з середньою ставкою відсотка, за яким лондонські банки надають позики першокласним банкам на ринку євровалют (ЛІБОР).
Гарантії в разі припинення інвестиційної діяльності передбачають право іноземного інвестора, у разі припинення інвестиційної діяльності, на повернення не пізніше шести місяців з дня припинення цієї діяльності своїх інвестицій в натуральній формі або у валюті інвестування в сумі фактичного внеску (з урахуванням можливого зменшення статутного фонду), а також доходів з цих інвестицій у грошовій чи товарній формі за реальною ринковою вартістю на момент припинення інвестиційної діяльності, якщо інше не встановлено законодавством або міжнародними договорами України (ст.399 ГК України).
Гарантії переказу прибутків, доходів та інших коштів, одержаних внаслідок здійснення іноземних інвестицій та їх використання, відповідно до статті 398 ГК України полягають у тому, що іноземним інвесторам після сплати податків, зборів та інших обов'язкових платежів гарантується безперешкодний і негайний переказ за кордон їх прибутків, доходів та інших коштів в іноземній валюті, одержаних на законних підставах внаслідок здійснення іноземних інвестицій.
Іноземні інвестиції підлягають державній реєстрації, яка здійснюється Урядом Автономної Республіки Крим, обласними, Київською та Севастопольською міськими державними адміністраціями протягом трьох робочих днів після фактичного їх внесення у порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України.
Незареєстровані іноземні інвестиції не дають права на одержання пільг та зазначених гарантій захисту іноземних інвестицій (ст. 395 ГК України).
Відповідно до статті 14 Закону України "Про режим іноземного інвестування" відмова в державній реєстрації іноземних інвестицій можлива лише у разі порушення встановленого порядку реєстрації. Відмова з мотивів її недоцільності не допускається. Відмова в державній реєстрації іноземних інвестицій повинна бути оформлена письмово із зазначенням мотивів відмови і може бути оскаржена у судовому порядку.
Відповідно до статті 390 ГК України іноземними інвесторами визнаються такі суб'єкти, що здійснюють інвестиційну діяльність на території України:
- юридичні особи, утворені за законодавством іншим, ніж законодавство України;
іноземці та особи без громадянства, які не мають постійного місця проживання на території України;
міжнародні урядові та неурядові організації;
інші держави;
інші іноземні суб'єкти інвестиційної діяльності, визначені законом.
.
« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =
Інформація, релевантна "4. Правовий режим іноземного інвестування: поняття та види іноземних інвестицій, правове становище іноземного інвестора, об'єкти та форми іноземного інвестування, державне регулювання іноземного інвестування і гарантії захисту іноземних інвестицій."
  1. Зміст
    Вступ 6 РОЗДІЛ 1. Основи правового регулювання господарської діяльності 7 § 1. Поняття та види господарської діяльності 7 § 2. Поняття та види господарських відносин 14 § 3. Поняття та система господарського законодавства 18 РОЗДІЛ 2. Засади державного регулювання господарської діяльності 26 § 1. Роль держави в регулюванні господарської діяльності та в організації і забезпеченні функціонування
  2. § 3. Поняття та система господарського законодавства
    Термін «законодавство» зазвичай використовується у значенні як сукупність законів та інших нормативно-правових актів, що регламентують ту чи іншу сферу суспільних відносин і є джерелами певної галузі права. У Популярній юридичній енциклопедії наводиться таке визначення законодавства : законодавство - сукупність чинних нормативно-правових актів: законів, постанов, декретів, указів, наказів,
  3. Словник-довідник
    Адміністративно-господарські санкції - заходи організаційно-правового або майнового характеру, спрямовані на припинення правопорушення суб'єкта господарювання та ліквідацію його наслідків. Адміністративно-господарський штраф - грошова сума, що сплачується суб'єктом господарювання до відповідного бюджету в разі порушення ним установлених правил здійснення господарської діяльності. Акціонерне
  4. 5. Правовий режим спеціальних (вільних) економічних зон: поняття та види спеціальних (вільних) економічних зон, порядок створення та ліквідації спеціальних (вільних) економічних зон, управління спеціальними (вільними) економічними зонами.
    Відповідно до статті 1 Закону України "Про загальні засади створення і функціонування спеціальних (вільних) економічних зон" від 19 лютого 1993 р. спеціальна (вільна) економічна зона являє собою частину території України, на якій встановлюються і діють спеціальний правовий режим економічної діяльності та порядок застосування і дії законодавства України. На території спеціальної (вільної)
  5. Тема 17. Адміністративно-правове забезпечення управління національною безпекою
    Поняття, сутність національної безпеки. Правові засади управління національною безпекою. Система органів управління національною безпекою та їх повноваження. Державна безпека як складова національної безпеки. Організаційно-правові *- '-' засади діяльності служби безпеки України та їх повноваження. ..; Охорона державного кордону. - Завдання внутрішніх військ у забезпеченні національної
  6. Розділ II. ОСНОВНІ НАПРЯМКИ РОЗВИТКУ І РЕФОРМУВАННЯ АДМІНІСТРАТИВНОГО ЗАКОНОДАВСТВА
    Глава 6. Забезпечення прав і свобод громадян у сфері виконавчої влади - стратегічна - орієнтація розвитку і реформування ад- г міністративного законодавства Той факт, що виконавча влада, у порівнянні із законодавчою та судовою владами, найбільш наближена до забезпечення потреб людини і є тією владою, з якою особа має ті або інші контакти практично повсякденно, вимагає суттєвого
  7. 33. Види міжнародних договорів
    Поняття «договір» у Віденських конвенціях вживається як родове поняття, що охоплює усі види міжнародних договорів. Міжнародні договори класифікуються на різних підставах: І. За кількістю учасників: 1) односторонній міжнародний юридичний акт. Його виділення в якості самостійного виду міжнародного договору деякі автори пояснюють наявністю процесу одностороннього волевиявлення суб'єкта
  8. 40.Правове регулювання інноваційної діяльності.
    Згідно з ч. 1 ст. 325 ГК інноваційною діяльністю у сфері господарювання є діяльність учасників господарських відносин, що здійснюється на основі реалізації інвестицій з метою виконання довгострокових науково-технічних програм з тривалими строками окупності витрат і впровадження нових науково-технічних досягнень у виробництво та інші сфери суспільного життя. Законодавство України у сфері
  9. 42.Правове становище іноземних підприємств та підприємств з іноземними інвестиціями.
    (ст.3 ЗУ"Про госп товариства") Іноземні громадяни, особи без громадянства, іноземні юридичні особи, а також міжнародні організації можуть бути засновниками та учасниками господарських товариств нарівні з громадянами та юридичними особами України, крім випадків, встановлених законодавчими актами України. (ст.116 ГК) 1. Підприємство, створене відповідно до вимог ГК, в статутному фонді якого не менш
  10. 46. Громадянство та його значення для міжнародного права
    Основу правового статусу індивіда утворюють правовідносини громадянства. Сутність громадянства полягає у взаємовідносинах людини і держави. У вітчизняній науці міжнародного права і законодавстві з питань громадянства є багато визначень інституту громадянства, але, як вважається, усі вони грішать певною неповнотою, а іноді й суперечливістю. Так, наприклад, у семитомному «Курсі міжнародного
© 2014-2022  ibib.ltd.ua