Психологія розвитку вивчає закономірності формування психіки, досліджуючи механізми і. рушійні сили цього процесу, аналізуючи різні підходи до розуміння природи, функцій і генезису психіки, різні сторони становлення психіки - її зміна в процесі діяльності, при спілкуванні, пізнанні. Вона розглядає також вплив різних видів спілкування, навчання, різних культур і соціальних умов на динаміку формування психіки в різному віці і на різних рівнях психічного розвитку. Як відомо, психологія пов'язана з різноманітними областями науки і культури, що допомагає в побудові методології психології розвитку, висунення гіпотез і експериментальному дослідженні динаміки становлення психіки. Головними областями наукового знання, на які спирається психологія розвитку, є філософія і природознавство. У той же час в роботах багатьох психологів чітко проглядається зв'язок з етнографією, соціологією, теорією культури, мистецтвознавством, математикою, логікою, мовознавством. Методи, що використовуються в генетичних дослідженнях (спостереження, тести, експеримент), тісно пов'язані з методами загальної психології, але мають специфіку, зумовлену вивченням процесу розвитку, зміни того чи іншого психічного процесу або якості.
Природно, що в психології розвитку не можна використовувати самоспостереження, яке довгий час було провідним психологічним методом. Власне, психологія розвитку і з'явилася зі становленням нових, об'єктивних методів вивчення психіки, які могли застосовуватися при дослідженні дітей, тварин, примітивних народів. Спостереження з боку, так само як і щоденникові спостереження, стали, особливо на перших порах, основними методами психології розвитку. Пізніше з'явилися тести, аналіз продуктів творчої діяльності (малюнків, оповідань і т.д.), а також експеримент.Крім лабораторного та природного експериментів велике поширення в психології розвитку отримали лонгітюдние і зріз-ші дослідження. Лонгітюдний експеримент застосовується в тому разі, коли є можливість вивчити певну групу протягом тривалого періоду часу, наприклад дослідити розвиток пам'яті, або самооцінки, або якогось іншого параметра у дітей з п'ятирічного віку до 10 або 15 років. Зрізовий експеримент використовується для тієї ж мети, але дозволяє заощадити час, так як можна одночасно вивчати динаміку становлення певної функції у дітей різного віку.
Однак, так як всі діти мають індивідуальні особливості, ці дані менш точні, ніж при лонгитюдном дослідженні, хоча велика кількість випробовуваних дозволяє отримати об'єктивні значення.Застосовується в психології розвитку і формуючий експеримент, який дозволяє зрозуміти, який параметр робить найбільший вплив на становлення того чи іншого психічного процесу чи психологічного якості. При цьому піддослідних завжди поділяють на контрольну та експериментальну групи, а робота проводиться тільки з експериментальною групою. Рівень розвитку досліджуваного параметра змиритися в обох групах до початку експерименту і в кінці, а потім аналізується різниця між ними. На підставі цього аналізу і робиться висновок про ефективність формуючого впливу. 1.2.
|
- СТ. 00 СПЕЦІАЛІЗОВАНІ ТРЕНІНГИ 400 ІСУПЕРВІЗІЯ ДС. 00 РЕКОМЕНДОВАНІ ДИСЦИПЛІНИ 600 СПЕЦІАЛІЗАЦІЇ, встановлювали ВНЗ (факультет) ДС.01 Емоційні та особистісні розлади
методи в клінічній психології ФТД.00 Факультативи 450 ФТД.01 Військова підготовка 450 Всього годин теоретичного навчання 9450
- Методи юридичної психології
методи дослідження мають певну специфіку, зумовлену особливостями об'єкта дослідження. Значне місце серед цих методів займають методи структурного аналізу, природного експерименту, включеного спостереження, дослідження документів, контент-аналіз і інтерв'ювання. Метод структурного аналізу спрямований на виявлення структурно-функціональних залежностей в досліджуваному
- Казанська В. Г.. Психологія і педагогіка. Короткий курс. - СПб.: Пітер. - 240 е.: ил. - (Серія «Короткий курс»)., 2008
- Шаповаленко І.В.. Вікова психологія (Психологія розвитку та вікова психологія). - М.: Гардаріки. - 349 с., 2005
- Система (структура) юридичної психології
предмет, методи, завдання, теоретичні принципи, зв'язок із суміжними науками; історичний розвиток юридичної психології Правова психологія : правова психологія як відображення в свідомості індивіда і суспільства правозначімих явищ; психологія правової соціалізації особистості, правотворчості і правосоотнесенного поведінки особистості; психологія правосвідомості Кримінальна психологія Судова психологія
- 6. Рефлексія
методами, а по суті, емпірично, психологи не змогли взагалі-знайти для рефлексії місця у своїх теоретичних побудовах. Тут цілком можна погодитися з критикою психологічного підходу до рефлексії, висловленої Н. Г. Алексєєвим та І. С. Ладенко179. Але думаю, причина глибша, ніж просто «негативне ставлення сучасних психологів до інтроспективної психології». Справа в тому, що
- Т. Д. Марцинковская, Т. М. Марютина, Т. Г. Стефаненко та ін. Психологія розвитку: підручник для студ. вищ. психол. навч. закладів / за ред. Т. Д. Марцинковський. - 3-е изд., Стер. - М.: Видавничий центр «Академія». - 528 с., 2007
- 7.1. Вимоги до професійної підготовленості фахівця
предмет і структурі клінічної психології як психологічної спеціальності широкого профілю, що має міжгалузевий характер і що бере участь у вирішенні комплексу завдань в системі охорони здоров'я, народної освіти та соціальної допомоги населенню; - розуміти спрямованість практичної та науково-дослідної діяльності клінічного психолога на підвищення психічних ресурсів і
- § 2. Система (структура) юридичної психології
предмет, методи та завдання юридичної психології; - структура юридичної психології; - історичний розвиток юридичної психології. 20 Глава 1. Методологічні основи юридичної психології 2. Правова психологія: - право як фактор соціальної регуляції поведінки, психологічні аспекти ефективного правотворчості; - правова соціалізація особистості, особливості
- Т.К.Комарова. Психологія уваги: Навчальний метод. посібник / Авт.-сост. Т.К.Комарова. - Гродно: ГрГУ. - 124 с., 2002
|