Головна
Cоциальная психологія / Дитяча психологія спілкування / Дитячий аутизм / Історія психології / Клінічна психологія / Комунікації та спілкування / Логопсихологія / мотивації людини / Загальна психологія (теорія) / Популярна психологія / Практична психологія / Психологічне консультування / Психологія в освіті / Психологія менеджменту / Психологія педагогічної діяльності / Психологія розвитку та вікова психологія / Психосоматика / Психотерапія / Сімейна психологія / Спеціальна психологія / Екстремальна психологія / Юридична психологія
ГоловнаПсихологіяКлінічна психологія → 
« Попередня Наступна »
Блейхер В.М., Крук І.В., Боков С.М. Клінічна патопсихологія: Керівництво для лікарів та клінічних психологів / Москва-Вороніж: Московський психолого-соціальний інститут. - 511с., 2002 - перейти до змісту підручника

7.1. Вимоги до професійної підготовленості фахівця

Вимоги по циклу спеціальних дисциплін та обов'язкових практикумів за фахом. Фахівець повинен: -

мати уявлення про предмет і структурі клінічної психології як психологічної спеціальності широкого профілю, що має міжгалузевий характер і що бере участь у вирішенні комплексу завдань в системі охорони здоров'я, народної освіти та соціальної допомоги населенню; -

розуміти спрямованість практичної та науково-дослідної діяльності клінічного психолога на підвищення психічних ресурсів та адаптаційних можливостей людини, на охорону здоров'я і подолання недуг; -

мати уявлення про предмет, завдання та перспективи розвитку нейропсихології, про основні закономірності мозкової організації ВПФ і її еволюції в онтогенезі; володіти методологією синдромного аналізу порушень ВПФ; -

мати уявлення про предмет, практичних завданнях та актуальних проблемах патопсихології; знати феноменологію і володіти навичками патопсихологической кваліфікації порушень свідомості, сприйняття, пам'яті, мислення, емоційно-особистісної сфери при психічних захворюваннях і прикордонних особистісних розладах; -

знати основні напрями сучасних психосоматичних досліджень, розуміти роль раннього онтогенезу у виникненні психосоматичних розладів, володіти методами дослідження змін пізнавальної та емоційно-особистісної сфери при хронічних соматичних захворюваннях, розуміти значення психосоматики для розвитку загальної та клінічної психології; -

мати цілісне уявлення про зміст і практичному значенні проблеми аномального психічного розвитку, про закономірності психічних захворювань і порушеннях психічного розвитку у дітей, про типологиях дизонтогенеза і про принципи корекційно-педагогічної роботи з дітьми; -

знати основи психологічного консультування, психокорекції та психотерапії, мати уявлення про базові теоріях і методах сучасної психотерапії, знати основні проблеми відновного навчання та реабілітації; -

володіти необхідними знаннями в області таких медичних дисциплін, як психіатрія, психіатрія дитячого віку, неврологія, клініка внутрішніх хвороб, психофармакологія і психофармакотерапія; -

мати уявлення про клініко-психологічних аспектах діагностики, психотерапії та профілактики особистісних розладів, що відхиляється, наркоманії і алкоголізму; -

мати уявлення про особливості клініко-психологічних досліджень в експертній практиці; -

володіти методами нейропсихологической і патопсихологической діагностики, діагностики аномалій розвитку в нормі і в патології; володіти проективними методами клінічної психодіагностики та методами діагностики і корекції при психосоматичних розладах; -

вільно орієнтуватися в методологічних проблемах клінічної психології, її об'єкта, предмета, загальних категорій і стратегії розвитку; -

в процесі реальної роботи на базі клінік, медичних центрів, шкіл, психологічних консультацій і пр.

опанувати комплексом практичних навичок, що дозволяє успішно вирішувати різні прикладні професійні завдання в області патопсихології, нейропсихології, психосоматики, дитячої клінічної психології, психологічної корекції та психотерапії, корекційно-розвивального та відновного навчання.

« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =
Інформація, релевантна " 7.1. Вимоги до професійної підготовленості фахівця "
  1. Професійна перепідготовка
    Професійна перепідготовка спрямована на отримання керівниками та спеціалістами додаткових знань, умінь і навичок за освітніми програмами, передба-чає вивчення окремих дисциплін, розділів науки, техніки і технології, необхідних для виконання нового виду професійної діяльності. За результатами професійної перепідготовки керівники та фахівці
  2. Запитання і завдання для самоперевірки, вправ та роздумів
    1. Хто називається суб'єктом педагогічної роботи і хто фактично є ним? 2. Які вимоги пред'являються до суб'єкта педагогічної роботи? 3. Обгрунтуйте, чому керівник виступає як суб'єкт педагогічної роботи. 4. Дайте характеристику педагогічного професіоналізму. 5. Що розуміється під педагогічною культурою? 6. Які види педагогічної
  3. Запитання і завдання для самоперевірки, вправ та роздумів
    1. Які особливості професійної підготовки, що проводиться безпосередньо в правоохоронних органах, її сутність, цілі та завдання? 2. Розкрийте типову програму професійної підготовки. Як організовується її виконання? 3. Назвіть педагогічні принципи професійної підготовки. 4. Розкрийте загальну методику занять з професійної підготовки. 5.
  4. Професійний відбір
    процес, коли людина підбирається на посаду за критеріями професійної підготовленості і досвіду, рівня і профілю освіти. При процесі найму, поряд з підбором і відбором персоналу, може відбуватися підбір посади під здібності і досвід людини, необхідного організації. У цьому випадку здійснюється пошук, ідентифікація вимог різних посад, видів діяльності під
  5. Запитання і завдання для самоперевірки, вправ та роздумів
    1. Назвіть фактори правоохоронної діяльності, що пред'являють вимоги до екстремальної підготовленості співробітників. 2. Дайте педагогічну характеристику екстремальної підготовленості. 3. Які вимоги до екстремальної підготовки, її цілі, завдання та види? 4. Згадайте спеціальні педагогічні принципи екстремальної підготовки та охарактеризуйте їх
  6. Особливості навчання співробітників митних органів
    На всіх етапах розвитку митної справи в Російській Федерації Державний митний комітет приділяє велику увагу питанням підвищення якості професійної підготовки співробітників. При її здійсненні використовуються положення та рекомендації дидактики, аналогічний досвід в інших правоохоронних органах, Збройних Силах та за кордоном. На цій основі в митних органах створюються
  7. Зміст підготовки
    Підготовленість до забезпечення безпеки, безперечно, пов'язана з високим рівнем професіоналізму співробітника. Але потрібна ще й особлива підготовленість, спрямована на зниження рівня професійної віктимності. Вона припускає: - виразне розуміння професіоналом наявності постійного ризику, загроз, небезпек, можливих раптових, часом миттєвих ускладнень службових ситуацій і
  8. Педагогічна підготовленість фахівця з вищою освітою
    Як вже зазначалося, знання педагогіки розглядається як компонент освіченості сучасної людини, потрібний йому для успіху в житті та виконанні в ній різних соціальних ролей: учня, дружина, батька, члена колективу, громадянина, громадського діяча та ін Разом з тим воно потрібно і для роботи з будь-якої спеціальності, що не є педагогічної, бо в ній завжди є елемент
  9. Прийом на роботу грамотного фахівця з підбору персоналу
    . Його завдання - розробка системи оцінки особистісних якостей кандидата (згідно з єдиним стандартом підбору та особливостями конкретної вакансії), розробка схеми оцінки професійних якостей кандидата (з виокремлення тих складових частин і сфер, які може досить кваліфіковано оцінити сам HR-фахівець, і тих, для оцінки яких потрібно обов'язкове залучення фахівця
  10. Контрольні питання і завдання 1.
    Яка роль професіоналізації у формуванні професіоналізму фахівця? 2. На основі знань, отриманих при вивченні соціології соціальної сфери, дайте визначення поняттю «соціальність». 3. Виявити особливості професійної діяльності фахівця соціальної роботи. 4. Поясніть зміст такої ролі фахівця як «мобілізатором клієнта». 5. У чому полягає взаємозв'язок
  11. Перепідготовка керівників
    Перепідготовка керівників і фахівців проводиться для отримання ними другої освіти за новою спеціальністю або кваліфікації на базі наявного вищої або середньої професійної освіти. Здійснюється відповідно в освітніх установах вищої або середньої професійної освіти. Керівникам та фахівцям, які пройшли перепідготовку, видається державний
  12. Стажування
    форма навчання, в процесі якого закріплюються на практиці професійні знання, вміння та навички, отримані в результаті теоретичної підготовки. Здійснюється також для вивчення передового досвіду, набуття професійних і організаторських навичок для виконання обов'язків по займаній або вищій посаді. Стажування може бути як самостійним блоком додаткового