VI. Розподіл законодавчої влади Повноваження Парламенту

1. Скасовано. Пункт 1 був включений Актом про Британську Північній Америці 1949 (№ 2) (рік 13 правління Георга VI, глава 81, Сполучене королівство) і скасований Конституційним актом 1982 Стаття 4 (2) і частина V Конституційного акту 1982 регулюють питання, зазначені вп. 1. Первинний текст п. 1: «1. Зміна час від часу Конституції Канади, за винятком питань, віднесених цим Актом до виключної компетенції законодавчих зборів провінцій або стосуються прав і привілеїв, наданих або гарантованих цим Актом або яким-небудь іншим конституційним актом законодавчого зібрання чи уряду небудь провінції або який-небудь групі осіб щодо шкіл або вживання англійської або французької мови, або розпорядчих, що Парламент Канади буде проводити щонайменше одну сесію щороку і що повноваження Палати громад будуть обмежені п'ятирічним терміном їй дня опублікування наказу про обрання цієї палати; однак Парламент Канади може продовжити повноваження Палати громад під час або при загрозі війни, навали або повстання, якщо проти такого продовження не були подані голоси понад третій частині членів цієї Палати ».

1 А. Державний борг і державна власність.

2. Регулювання торгівлі та обміну. 2 А. Страхування від безробіття.

3. Справляння грошових коштів будь-яким способом або який-небудь системою оподаткування.

4. Позики за рахунок державного кредиту.

5. Поштова служба.

6. Перепису і статистика.

7. Міліція, військова та морська служба та оборона країни.

8. Встановлення та сплата платні та винагороди цивільним та іншим посадовим особам Уряду Канади.

9. Бакени, буї, маяки і намивні острови.

10. Судноплавство і морські перевезення.

11. Карантин, влаштування та утримання морських госпіталів.

12. Рибальство на морському узбережжі і у внутрішніх водах.

13. Водні переправи між якою-небудь провінцією і який-небудь британської або який-небудь іншою країною або між двома провінціями.

14. Грошовий обіг і карбування монети.

15. Банківська справа, установа банків і випуск паперових грошей.

16. Ощадні каси.

17. Ваги і міри.

18. Переказні і прості векселі.

19. Відсотки.

20. Законні платіжні засоби.

21. Банкрутство та неспроможність.

22. Патенти на винаходи і відкриття.

23. Авторське право.

24. Індіанці і землі, зарезервовані за індіанцями.

25. Натуралізація і іноземці.

26. Шлюб і розлучення.

27. Кримінальне право, виключаючи організацію судів кримінальної юстиції, але включаючи судочинство у кримінальних справах.

28. Установа, утримання і управління пенітенціарних установ.

29. Такі питання, які точно вираженим чином вилучені цим Актом з переліку питань, що відносяться до компетенції законодавчих зборів провінцій.

І жоден з питань, що входять до категорії справ, перелічених у цій статті, не розглядатиметься як вхідний в категорію справ місцевого або приватного характеру, включених до переліку категорій справ, наданих цим Актом виключного відання законодавчих зібрань провінцій.

Законодавча влада була надана Парламенту наступними актами:

1. Конституційним актом 1871 (рік 34 - 35 правління Вікторії, глава 28, Сполучене королівство):

«2. Парламент Канади може час від часу засновувати нові провінції на будь-яких територіях, які є в даний час частиною Домініону Канада, але не включених в яку-небудь його провінцію, і Парламент разом з такою установою може приймати постанови про устрої та управлінні будь-який такий провінції та про прийняття законів з метою підтримки миру, порядку та належного управління такою провінцією і про її представництві в названому Парламенті.

3. Час від часу Парламент Канади за згодою законодавчих зборів будь-якій провінції названого Домініону може розширювати, скорочувати або іншим чином змінювати межі такої провінції з дотриманням тих постанов і умов, які можуть бути прийняті названим законодавчим зборами, і може з такого ж згоди приймати постанови про дію та результатах такого розширення, скорочення або зміни території будь-якій провінції, яка цією постановою зачіпається.

4. Час від часу Парламент Канади може приймати постанови про підтримку миру, порядку і належного управління будь-якої території, не включеної в даний час в яку-небудь провінцію.

5. Наступні акти, прийняті Парламентом Канади та озаглавлені відповідно «Акт про тимчасове управління Землею Руперта і Північно-західними територіями після їх об'єднання з Канадою» і «Акт про виправлення і продовження дії Акта тридцять другому і тридцять третій років правління Королеви Вікторії, глава третя, і про заснування та організації управління провінцією Манітоба », є і визнаються як мають силу і діють у всіх відносинах, рахуючи з дня, коли вони відповідно отримали від імені Королеви санкцію Генерал-губернатора названого Домініону Канада.

6. За винятком, зазначеним у третій статті цього Акта, Парламент Канади не має компетенцію змінювати постанови згаданого Акта названого Парламенту, оскільки це належить до провінції Манітоба, або актів, що засновують в майбутньому нові провінції в названому Домініон, з тим щоб завжди дотримувалося право законодавчих зборів провінції Манітоба змінювати час від часу постанови закону, що стосується кваліфікації виборців і членів законодавчих зборів, і видавати закони про вибори в цій провінції ».

Акт про Землю Руперта 1869 (рік 31-32 правління Вікторії, глава 105, Сполучене королівство) скасований Актом про перегляд статутного права 1893 г. (рік 56-57 правління Вікторії, глава 14, Сполучене королівство), що надавали подібну влада щодо Землі Руперта і Північно-західних територій при приєднанні цих областей.

11. Конституційним законом 1886 (рік 49-50 правління Вікторії, глава 35, Сполучене королівство):

«1. Час від часу Парламент Канади може встановлювати представництво в Сенаті і Палаті громад, або в тій чи іншій палаті, від будь-якої провінції, що утворює частину Домініону Канада, але не включеної до складу якої-небудь провінції »,

III. Вестмінстерським статутом 1931 р. (рік 22 правління Георга V, глава 4, Сполучене королівство):

«3. Справжнім оголошується і постановляється, що парламенти домініонів володіють повним правом видавати закони з екстериторіальної юридичною силою ».

IV. Статтею 44 Конституційного акту 1982 Парламент уповноважується змінювати положення Конституції Канади, що стосуються виконавчої влади Канади або Сенату і Палати громад. Статтями 38, 41, 42 і 43 цього Акта Сенат і Палата громад уполномочиваются шляхом прийняття резолюцій приймати деякі інші конституційні зміни.

Виключні повноваження

законодавчих зборів провінцій

92. Області виняткового законодавства провінцій. У кожній провінції законодавчі збори може видавати закони по перерахованих нижче питань, а саме:

1.

Стаття 45 Конституційного акту 1982 р. у даний час уповноважує законодавчі збори приймати закони, що змінюють конституції їх провінцій. Статтями 38, 41, 42 і 43 цього Акта законодавчі збори уполномочиваются допомогою прийняття резолюцій вносити деякі інші зміни до Конституції Канади.

2. Пряме обкладання в межах провінції для цілей отримання доходів на її потреби.

3. Грошові позики виключно за рахунок кредиту провінції.

4. Установа і час здійснення провінційних посад, призначення і оплата посадових осіб провінції.

5. Управління та продаж державних земель, що належать провінції, і стройового та іншого лісу на них.

6., Установа, утримання і управління державними в'язницями і виправними будинками в провінції і для провінції.

7. Установа, утримання і управління госпіталями, притулками, благодійними та богоугодними установами в провінції і для провінції, за винятком морських госпіталів.

8. Муніципальні установи в провінції.

9. Патенти на торговельні заклади, бари, готелі, аукціони та інші патенти на провінційні, місцеві чи муніципальні потреби.

10. Роботи та підприємства, за своїм характером мають місцеве значення, за винятком відносяться до наступних категорій:

а) пароплавні лінії й інше судноплавство, залізниці, канали, телеграф та інші засоби і підприємства, що зв'язують одну провінцію з іншого або іншими провінціями або виходять за межі провінції;

Ь) пароплавні лінії між провінцією і який-небудь британської або іншою країною;

с) такі роботи, які цілком знаходяться в межах провінції, але які, до або після їх виконання, будуть оголошені Парламентом Канади корисними для всієї Канади або для двох або більшої кількості провінцій.

II. Реєстрація кампаній, що мають завдання провінційного характеру.

12. Одруження в провінції.

13. Право власності та громадянські права у провінції.

14. Відправлення правосуддя в провінції, включаючи установу, зміст і організацію провінційних цивільних і кримінальних судів, а одно судочинство по цивільних справах в цих судах.

15. Накладення покарань у вигляді штрафу, каральних заходів, тюремного ув'язнення з метою виконання будь-якого закону провінції, виданого відносно категорій справ, зазначених у цій статті.

16. Взагалі всі питання, за своїм характером мають місцеве або приватне значення у провінції.

Невідновлювані природні ресурси, лісові ресурси та електрична енергія '

92 А. (1) Закони про невідновлюваних природних ресурсах, про лісові ресурси та електричної енергії. Законодавчі збори кожної провінції має виняткову компетенцію законодательствовать в наступних областях:

а) розвідка природних невідновлюваних ресурсів в провінції;

Ь) користування, збереження і керування природними непоновлюваними ресурсами і лісовими ресурсами в провінції, включаючи законодавство щодо обсягу їх первинного виробництва;

с) користування, збереження і управління місцями знаходження 'і установками, призначеними для вироблення електричної енергії в провінції.

(2) Експорт ресурсів за межі провінції. Законодавчі збори кожної провінції має компетенцію по виданню законів щодо експорту з провінції в інші частини Канади первинної продукції, виробленої з природних невідновлюваних ресурсів і лісових ресурсів провінції, а також щодо виробництва електричної енергії в провінції з тим, щоб такі закони не могли вводити і передбачати відмінностей у цінах або у поставках, призначених для інших частин Канади.

 (3) Повноваження Парламенту. Ніщо в пункті 2 не зазіхає на повноваження Парламенту законодательствовать в областях, зазначених у цьому пункті; і положення закону Парламенту, прийнятого в цих областях, мають переважну силу по відношенню до закону провінції, якщо їх положення суперечать один одному. 

 (4) Оподаткування за користування ресурсами. Законодавчі збори кожної провінції володіє правом видавати закони про стягування грошових коштів шляхом встановлення способів або системи оподаткування стосовно: 

 а) природних невідновлюваних ресурсів і лісових ресурсів провінції, а також первинної продукції, виробленої з названих ресурсів; і 

 Ь) місць знаходження та установок, призначених для виробництва електричної енергії, а також самого виробництва цієї енергії в провінції. 

 Дана компетенція може здійснюватися незалежно від того, експортується чи продукція, повністю або частково, за межі провінції, але такі прийняті в цих областях закони не можуть дозволяти введення або передбачати податкове обкладання, яке встановлювало б відмінності між продукцією, призначеною на експорт в інші частини Канади , та продукцією, не призначеної на експорт за межі провінції. 

 (5) «Первинна продукція». Вираз «первинна продукція» має значення, що надається йому в шостому додатку. (6) Існуючі повноваження або права. Ніщо в пунктах 1-5 не скасовує будь-які повноваження або права законодавчих зборів або уряду провінції до набрання чинності цієї статті. 

 Просвещение 

 93. Законодавство у галузі освіти. У кожній провінції законодавчі збори має виключне право видавати закони щодо освіти згідно і з дотриманням наступних положень: 

 (1) Ніщо в таких законах не повинно завдавати шкоди небудь прав або привілеїв, що діяло до часу утворення Союзу і щодо шкіл для окремих віросповідань-якої категорії осіб у провінції і містяться в будь-якому законі. 

 (2) Всі права, привілеї та обов'язки, надані або запропоновані законом у Верхній Канаді до часу установи Союзу щодо окремих шкіл і шкільних попечительств римсько-католицьких підданих Її Величності, будуть залишатися в силі і поширюватися також на дисидентські школи протестантських і римсько-католицьких підданих Королеви в провінції Квебек. 

 (3) Якщо в будь провінції до моменту установи Союзу існує за законом система особливих або дисидентських шкіл або якщо такі будуть згодом засновані законодавчими зборами провінції, то будь-яка апеляція щодо освіти може подаватися Генерал-губернатору в Раді на який-небудь акт або рішення тієї чи іншої провінційної влади, що зачіпають будь-які права або привілеї протестантського або римсько-католицької меншини підданих Її Величності. 

 (4) У разі якщо подібний провінційний закон не буде видано, а необхідність його видання у той чи інший час буде визнана Генерал-губернатором в Раді для цілей виконання положень цієї статті, або у випадку, коли будь-яке рішення Генерал-губернатора в Раді з тієї чи іншої апеляції, поданої на підставі цієї статті, не буде виконуватися відповідною компетентною провінційної владою, то тоді і в кожному такому випадку і лише остільки, оскільки того вимагають обставини в кожному окремому випадку, Парламент Канади може видавати допоміжні закони з метою виконання положень цієї статті, а також будь-яких рішень, прийнятих Генерал-губернатором в Раді на підставі цієї статті. 

 Змінено для провінції Манітоба ст. 22 Акту про Манітобі 1870 (рік 33 правління Вікторії, глава 3, Канада), підтвердженої Конституційним актом 1871 Стаття Акту про Манітобі: 

 «22.В провінції законодавчі збори має виключне право приймати закони про освіту відповідно і згідно наступних положень: 

 (1) Ніщо в таких законах не повинно завдавати шкоди небудь прав або привілеїв відносно шкіл для окремих віросповідань-якої категорії осіб у провінції, що діяли при утворенні Союзу та утримувалися в якому-небудь законі або звичаї.

 (2) Щодо освіти можлива подача апеляції Генерал-губернатору в Раді на який-небудь акт чи рішення тієї чи іншої провінційної влади, що зачіпають будь-які права або привілеї протестантського або римсько-католицької меншини підданих Її Величності. 

 (3) У разі якщо подібний провінційний закон не буде прийнятий, а необхідність його видання у той чи інший час буде визнана Генерал-губернатором в Раді для цілей виконання положень цієї статті або у разі, коли будь-яке рішення Генерал-губернатора в Раді з тієї чи іншої апеляції, поданої на підставі цієї статті, не буде виконуватися відповідною компетентною провінційної владою, то тоді і в кожному такому випадку і лише остільки, оскільки того вимагають обставини в кожному окремому випадку. Парламент Канади може видавати допоміжні закони з метою виконання положень цієї статті, а також будь-яких рішень, прийнятих Генерал-губернатором в Раді на підставі цієї статті ». 

 Для провінції Альберта змінено ст. 17 Акта про Альберта 1905 (рік 4-5 правління Едуарда VII, глава 3, Канада). Стаття Акта про Альберта: 

 «17. Стаття 93 Конституційного акту 1867 застосовується в названій провінції з заміною параграфа 1 названої статті 93 наступним пунктом: 

 1. Ніщо в таких законах не повинно завдавати шкоди небудь прав або привілеїв відносно шкіл для окремих віросповідань-якої категорії осіб, які діяли на час видання цього Акта згідно з умовами глав 29 і 30 Постанов про Північно-Західних територіях, виданих у 1901 році, або щодо релігійного навчання в будь-якій державній школі або школах для окремих віросповідань, як це передбачено в названих Постановах. 

 2. При виділенні законодавчими зборами або розподілі урядом провінції яких фінансових коштів, призначених на підтримку шкіл, організованих чи навчальних відповідно до названої главою 29 або яким-небудь актом, які її змінюють або замінюють, не може бути будь-якої дискримінації стосовно шкіл для -якої категорії осіб, зазначених у названій главі 29. 

 3. Термін «закон», застосовуваний у параграфі 3 названої статті 93, буде тлумачитися як що позначає такий закон, який вживається в названих главах29і 30 і де вираз «до часу утворення Союзу», вживане у параграфі 3, означатиме дату набрання чинності цього Акта » . 

 Для провінції Саскачеван змінено ст. 17 Акту про Саскачевані 1905 (рік 4-5 правління Едуарда VII, глава 42, Канада). Пункти 1, 2 і 3 ст. 17 Акту про Саскачевані текстуально збігаються з пунктами 1, 2 і 3 ст. 17 Акта про Альберта, наведеними вище, і тут не наводяться. - Прим. перев. 

 Змінено ст. 17 Умов Союзу Ньюфаундленду з Канадою, які були ратифіковані Актом про Ньюфаундленді (рік 12-13 правління Георга VI, глава 22, Сполучене королівство). Текст наступний: 

 «17.В відношенні провінції Ньюфаундленд наступне умова буде застосовуватися замість дев'яносто третій статті Конституційного акту 1867: 

 У провінції Ньюфаундленд і для цієї провінції законодавчі збори володітиме винятковим правом приймати закони, що відносяться до освіти, але законодавчі збори не володітиме владою приймати закони, які посягають на будь-які права або привілеї, які до часу вступу в Союз закон надав в Ньюфаундленді однієї або декільком категоріям осіб щодо навчання в конфесійних школах, загальних (змішаних) школах або конфесійних коледжах, а також щодо державних коштів, призначених для освіти в Ньюфаундленді: 

 а) всі подібні школи отримуватимуть свою частину названих державних кошти відповідності зі шкалою, час від часу встановлюється законодавчими зборами на недискримінаційній основі для шкіл, що знаходяться під владою законодавчих зборів; 

 Ь) всі подібні коледжі будуть отримувати свою частину субсидій, час від часу надаються для всіх коледжів, що діють під владою законодавчих зборів; також субсидії повинні розподілятися на недискримінаційній основі ». 

 Див також ст. 23, 29 і 59 Конституційного акту 1982 Стаття 23 передбачає надання нових прав при навчанні мовою меншин, а ст. 59 надає термін для вступу в силу одного з аспектів цих прав. Стаття 29 передбачає, що положення Канадської Хартії прав і свобод не можуть зазіхати на права або привілеї, гарантовані Конституцією або на основі Конституції Канади щодо шкіл для окремих віросповіданні чи інших конфесійних шкіл. 

 Единбурзі законів в Онтаріо, 

 Нової Шотландії та Нио-Бравсуіке 

 94. Единбурзі законів у трьох провінціях. Незалежно від міститься в цьому Акті Парламент Канади може вживати заходів з метою встановлення однаковості всіх або частини законів щодо власності і цивільних прав в Онтаріо, Нової Шотландії і Нью-Брансвік і щодо судочинства в усіх або деяких судах в цих трьох провінціях; і з прийняттям і після прийняття якого акта з вказаних питань право Парламенту Канади видавати закон з питань, зазначених в такому акті, не підлягає обмеженням, незважаючи на що-небудь міститься в цьому Акті; однак будь-який акт Парламенту Канади, що містить положення щодо названого однаковості , буде мати силу в якій-небудь провінції тільки після того, як він буде прийнятий і затверджений в якості закону законодавчими зборами даної провінції. 

 Пенсії по старості 

 94 А. Законодавство про пенсії по старості і додаткові посібники. Парламент Канади може приймати закони про пенсії по старості і про додаткові посібниках, включаючи допомоги на одиноких і непрацездатних, незалежно від їхнього віку, але ніякої таким чином виданий закон не повинен зазіхати на застосування будь-якого чинного або що може бути прийнятим закону законодавчими зборами провінції по зазначених питань. (Стаття включена Конституційним актом 1964 (рік 12-13 правління Єлизавети II, глава 73, Сполучене королівство). Первинний текст, який містився в Акті про Британську Північній Америці 1951 (рік 14-15 правління Георга VI, глава 32, Сполучене королівство), був наступним: 

 «94 А. Цим ми заявляємо, що Парламент Канади може час від часу видавати закони про пенсії для літніх людей в Канаді, але ніякий закон, виданий Парламентом Канади щодо пенсій для престарілих, не повинен зазіхати на застосування будь-якого чинного закону або закону, що може бути прийнятим законодавчим зборами небудь провінції щодо пенсій для престарілих »). 

 Землеробство і імміграція 

 95. Конкуруюча законодавча компетенція про землеробство і т. д. У кожній провінції законодавчі збори може видавати закони, що стосуються землеробства в провінції та імміграції в цю провінцію; та цим оголошується, що Парламент Канади час від часу може видавати закони, що стосуються землеробства в усіх або в деяких з провінцій і про імміграцію в усі або до деяких провінції, і всякий закон, виданий законодавчим зборами провінції відносно землеробства або імміграції, матиме силу в провінції і для провінції лише доти й остільки, поки й оскільки він не суперечить якомусь акту Парламенту Канади. 

 Інформація, релевантна "VI. Розподіл законодавчої влади Повноваження Парламенту"

1. 75. Законодавча влада і її функції.
     законодавчої влади в Україні є парламент - Верховна Рада України. Функції законодавчої влади: - законодавча (правотворчість); - фінансова (затвердження бюджету держави); - установча (участь парламенту у формуванні виконавчих і судових органів); - контрольна (здійснення контролю за роботою уряду, ін ДЛ виконавчої влади). Парламент України
   
2. 2. Повноваження парламенту у сфері зовнішньої політики і оборони.
     законодавчої влади. Крім законодавчих повноважень парламенти мають цілу низку інших функцій, які рахзлічаются за обсягом і кількістю в різних країнах: фінансова компетенція, ратифікація та денонсація міжнародних договорів, участь у формуванні державних органів, контрольні функції. До повноважень у сфері оборони і зовнішньої політики належать: - насамперед, оголошення
   
3. 40. Внутріполіт. і внешнепол. повноваження парламенту
     повноваження парламентів носять ограни-чений характер. Парламент практично майже позбавлений можливості чинити вирішальний вплив на формування і здійснення зовнішньої політики. Він може висловлювати свою думку і здійснювати в доступних для нього формах контроль за зовнішньою політикою уряду. Ці функції зазвичай покладають-ся на комісії з закордонних справ відповідних палатДЧісто
   
4. 3. Форми правління.
     законодавча влада. Парламентська - монарх як глава ісп вл в правах обмежений (закрепл в конституції). Якщо монарх призначає міністрів, то вони несуть ответственностьперед парламентом і залежать від його вотуму довіри. Республіка - верховна влада належить органам, що обирається народом на визна термін. Президентська - президент глава д-ви і виконавчої влади, він очолює і формує
   
5. 39. Класси-сифікацію парламентів
     законодавчої діяльності. Такі парла-ти не мають права переступати межі своїх повноважень, оскільки в іншому випадку суди скасують прийняті ними нормативні акти. (Конгрес США) 2. парламенти з абсолютно невизначеною компетенцією, тобто ті парла-ти, які юри-діческі розташовують необмеженими повноваженнями і мають право видавати закони з будь-якого пи-су.Велікобрітаніі і Но-вої
   
6. 1. Законів та підзаконних владу.
     законодавчу владу держави, стверджують його бюджети, контролюють діяльність Уряду і мають інші повноваження, якими їх наділяє Конституція ", друге речення ст.97 свідчить, що Уряд" здійснює виконавчу функцію і регламентарную влада відповідно до Конституції і законів ", а ст.117 встановлює. Що "правосуддя виходить від народу і здійснюється від
   
7. 80. Федеральні збори - парламент Російської Федерації
     законодавчий орган Російської Федерації. У наданні парламенту законодавчої влади реалізується принцип народного суверенітету. У результаті парламент законодавчо регулює життя країни і сприяє формуванню правової держави. Згідно з Конституцією РФ (ст. 94) Федеральні збори складається з двох палат-Ради Федерації і Державної Думи. Рада Федерації складається з
   
8. 13. ПРИНЦИП РОЗПОДІЛУ ВЛАДИ: ПОНЯТТЯ, ЗНАЧЕННЯ І РЕАЛІЗАЦІЯ В РОСІЙСЬКІЙ ФЕДЕРАЦІЇ
     законодавчу, виконавчу і судову. Окремо наголошується, що органи законодавчої, виконавчої та судової влади самостійні. Коректніше говорити про єдину державної влади, розділеної на 3 гілки. У зв'язку з цим М.В. Баглай зазначає, що поділ влади є поділ повноважень державних органів при збереженні конституційного принципу єдності державної
   
9. 7. Форма правління: поняття, види (монархія, її види, республіка)
     розподілу компетенції між ними. Храрактерізует ступінь участі населення у формуванні системи державної влади. Форма правління показує, хто управляє госудаств, хто стоїть на чолі. Монархія - форма правління, при якій верховна державна влада повністю або частково належить одній особі, що свою посаду за законами престолонаслідування. Ознаки монархії:
   
10. Законодавчі збори суб'єктів Російської Федерації
      законодавчі органи. Структура цих органів різноманітна. Чисельність депутатів у них також різна. У більшості суб'єктів Федерації законодавчі збори однопалатні. У деяких республіках у складі Російської Федерації поряд з законодавчими зборами використовується для прийняття законів і така форма, як з'їзд народу (наприклад, в Тиві - Великий Хурал). До його складу
    
11. 43. Класифіка-ція парламентських комітетів.
      законодавчої діяльності з пленарних засідань в комітети пояснюється насамперед зміною характеру діяльності парламентів. Нерідко парламентські комітети вирішують судьбизаконодательства. Найбільш типовою в цьому відношенні являють-ся комітетська система США, де основна діяльність конгресу здійснюється не їм самим, а численними постійними комітетами, формованими як палатою
    
12. 41. Види контрольних повноважень парла-та.
      законодавчими повноваженнями прийняття законів є главнойзадачей парламенту. Теоретично лише парламент має суверенне право приймати закони. 1.Прийняття бюджету та інші фінансові повноваження є найстарішою прерогативою парламенту. Однак у міру того, як виконавча влада зміцненню-лась, фінансові повноваження у все зростаючій мірі переходили від парла-та до
    
13. Політична влада
      законодавчу, виконавчу і судову. Завдання законодавчої влади - видавати закони, виконавчої - керувати суспільством, спираючись на ці закони, судової - вершити правосуддя, спираючись на них же. При авторитарної влади (президентське чи монархічне правління) законодавча влада є більшою мірою дорадчим органом, а реальну владу здійснює виконавська