- спосіб управління населенням країни в інтересах пануючого класу за допомогою державного апарату, при якому розпорядження вищого органу обов'язкові для виконання всіма посадовими особами та всім населенням країни. Політична влада має три гілки - законодавчу, виконавчу і судову. Завдання законодавчої влади - видавати закони, виконавчої - керувати суспільством, спираючись на ці закони, судової - вершити правосуддя, спираючись на них же.
При авторитарної влади (президентське чи монархічне правління) законодавча влада є більшою мірою дорадчим органом, а реальну владу здійснює виконавська структура на чолі з верховним керівником (президентом або монархом). При цьому законодавча влада (парламент) не призначила верховного керівника і не має права його змінити. Судова влада, маючи вузьку сферу діяльності, практично не впливає на розвиток суспільства, вона формально незалежна, фактично ж підпорядкована виконавчій владі.
При парламентському правлінні (або за Радянської влади) верховної є законодавча влада, що випускає закони, якими зобов'язана керуватися виконавча влада, керівник виконавчої влади призначається (затверджується) законодавчим органом, йому підзвітний і їм може бути зміщений. Судова влада також формально незалежна. Однак всі варіанти влади є владою панівного класу і діють в його інте-ресах. Радянська влада (влада трудящих) діє в інтересах трудящих.
|
- 2.« Так чи знаєте Ви, що таке Росія? »
політичної влади, характер взаємини його з суспільством в цілому та окремими його складовими сьогодні знову в центрі наукових суперечок. Стосовно до Стародавньої Русі це проблема походження держави та її назви, а також статусу російських князів. У сучасній вітчизняній історіографії звернуто увагу на принципову відмінність і незалежність питань походження правлячої династії
- 8. Російський консерватизм другої половини X IX в.
Політичні діячі, які дотримуються консервативних поглядів, а й багато філософи та письменники, адже в Росії саме в філософії та літератури за брак парламенту часто відбувалися запеклі баталії про те, «куди йти» і «що робити» . Примітно, але клеймо «консерватор» отримували навіть ті мислителі, які, будучи противниками деспотії і «дикого самовладдя», виступали проти
- 2. Революція 1905-1907 рр..
Політичної та соціальної структур, а також основних систем цінностей, які склалися в суспільстві. Тільки революції, на відміну від змов, бунтів, путчів, палацових переворотів, призводять до глобальної зламу старих підвалин. Події, що сталися в Росії протягом 12 років (з 1905 по 1917 рр..) Три революції цілком підходять до наведеного визначенням. І вони давно визнані у всьому світі справжніми
- 5. Громадянська війна. Політика «воєнного комунізму» (1917-1921 рр..)
Політичному житті країни, отримавши можливість прямо і відкрито висловлюватися з гострим історичних проблем, публіцисти, а потім військові історики почали критичний перегляд своїх минулих концепцій. Нині все більш пробиває собі шлях усвідомлення того, що тільки об'єктивний (науковий) погляд на історію громадянської війни, що враховує думку і документальні джерела протиборчих тоді
- 4. Становлення адміністративно-командної системи і режиму особистої влади І В. Сталіна
політичний переворот, що виразився в наступному: у зміну персонального складу керівництва; в зламі колишньої політики і методів її проведення; у впровадженні сталінських ідеологічних установок. У червні 1929 р. за ініціативою Сталіна, якого підтримали члени Політбюро Молотов, Ворошилов та ін, було взято курс на «великий перелом» - різке підвищення показників. Першого п'ятирічного плану в галузі
- 1. Поняття конституційного пра-ва його сутність і на-зна-чення.
Політичних еліт, або певних соціальних груп суспільства. Конституційне (державне) право закріплює основні принципи про народний суверенітет, верхової-стве парламенту, рівність усіх перед законом, панування права і т.д. Конституційне (державне) право закріплює так-ж механізми політичної влади, її організацію і форми здійснення. При цьому головною ідеєю, покладеною
- 7. Форма правління: поняття, види (монархія, її види, республіка)
політичний режим. Форма правління - структура вищих органів державної влади, порядок їх утворення, взаємодії та розподілу компетенції між ними. Храрактерізует ступінь участі населення у формуванні системи державної влади. Форма правління показує, хто управляє госудаств, хто стоїть на чолі. Монархія - форма правління, при якій верховна державна
- 71. Сучасне і досучасного держава. Ознаки сучасного гос-ва.
Політичної влади з такими атрибутами як територія, народ і влада визнається державою. Дійсно, для досучасного держави ці характеристики були достатніми. Сьогодні ж держава є цивілізованою формою організації публічної політичної влади, завдяки чому не тільки здатне служити загальному благу, на і забезпечувати вільний розвиток індивіда. Для цього
- 79. Держава в політичній системі суспільства. Гос-во і групи тиску (лобі).
Політичної системи суспільства. ПСО - упорядкована на основі права система всіх політичних явищ, що функціонують і взаємодіють у суспільстві з метою завоювання, утримання або участі у політичній владі. Елементи ПСО: - суб'єкти політики - держава, політичні партії, політичні рухи, громадські об'єднання. - Політичні норми і принципи; - політичні
- 2.1. Реформування як засіб посилення цивільного контролю над силовими структурами
політичне керівництво силовими структурами здійснюють цивільні особи. Якими б різними не були національні традиції таких країн як США, Франція, Німеччина, Індія чи Японія на чолі військового відомства в даний час стоїть цивільна людина. Мало того, в багатьох державах, наприклад у Фінляндії, військове відомство очолює жінка. На подібний шлях управління силовими структурами
|