| Головна |
| « Попередня | Наступна » | |
88. Розгляд заяви про надання особі психіатричної допомоги у примусовому порядку. |
||
|
Акти цивільного законодавства серед особистих немайнових прав, які забезпечують природне існування фізичної особи, визначають прано на медичну допомогу (ст. 284), з відсилкою щодо надання психіатричної допомоги до інших актів законодавства. Надання фізичній особі цього виду медичної допомоги здійснюється з дотриманням Закону України "Про психіатричну допомогу" (далі у цьому параграфі - Закон). Специфіка надання особі психіатричної допомоги полягає в тому, що такі захворювання (психічні розлади) можуть виключати можливість особи усвідомлювати значення своїх дій га керувати ними Тому в окремих випадках лікування може мати неправомірний характер, порушувати вимоги законодавства, посягати на суб'єктивні права особи, якій надасться психіатрична допомога. У судовому порядку вирішуються питання про: проведення психіатричного огляду у примусовому порядку (ч. 7 ст. 11 Закону); надання амбулаторної психіатричної допомоги особі без її усвідомленої згоди або згоди її законного представника у випадках, коли наявні відомості дають підстави для обгрун тованого припущення про наявність у особи тяжкого пси хічного розладу, внаслідок чого вона завдасть значної шко ди своєму здоров'ю у зв'язку з иоііршенням психічного стану у разі ненадання їй психіатричної допомоги (ч. 2 ст. 12 Закону); продовжених надання особі амбулаторної психіатричної до помоги в примусовому порядку понад 6 місяців (ч. 5 ст. 12 Закону); відмову в продовженні надання особі амбулаторної психіат ричної допомоги у примусовому порядку (ч. 7 ст. 12 Закону), госпіталізацію особи (ч. 1 ст. 16 Закону); продовження госпіталізації н примусовому порядку понад 6 місяців (ст. 17 Закону); відмову в продовженні госпіталізації особи у примусовому порядку (ч. З ст. 18 Закону). Процесуальний порядок розгляду та вирішення справ цієї категорії судом визначакиься ст.ст. 279-282 ЦПК. Правом на звернення до суду із заявою про проведення примусового психіатричного огляду, надання амбулаторної допомоги у примусовому порядку наділений тільки лікар-иси-хіатр. Рішення про проведення психіатричного огляду особи беї її усвідомленої «оди або беї поди її законного иредстав-ник.і приіім;іг-гься лікарем-психіатром за заявою, яка містить відомості, що дають достатні підстави для такого огляду. Із цією заявою до лікаря можуть звернутися родичі особи, яка підлягає психіатричному огляду, лікар, який мас будь-яку медичну спеціальність, інші особи. Заява про психіатричний огляд має бути подана у письмовій формі га містити відомості, що обґрунтовують необхідність психіатричного огляду і вказую 11. на відмову особи чи її законного представника від звернення до лікаря-психіатра. Останній маг право робити заниг щодо надання йому додаткових медичних та інших відомостей, необхідних для прийняття рішеним. Отже, виключним правом на звернення до суду наділений лікар-исихіатр. а інші особи можуть клопотати перед ним про звернення до суду. Це пояснюється виключністю професійно! діяльності медичною працівника. У разі необхідності за вирішенням питання про продовження падання особі амбулаторної психіатрично! допомоги в примусовому порядку, госпіталізації особи понад 6 місяців до суду звертається лікар-психіатр (за умови госпіталізації - представник психіатричного закладу) (ч. 5 ст. 12, ч. 1 ст. 17 Закону). Для обчислення строків звернення до суду застосовуються загальні правила, які встановлені для цивільних процесуальних строків, хоча ці строки наділені ознаками службових, а не цивільних процесуальних, оскільки суд, як правило, зобов'язаний розглянути подану з порушенням встановленого законом строку заяву При розгляді такої заяви суд мас з'ясувати причини пропуску сіроку та постанови пі окрему ухвалу або звернутися до правоохоронних органів для належного реагування на такі порушення, У випадках, коли відповідно до закону госпіталізацію у примусовому порядку було проведено за рішенням лікаря-психіатра і визнано доцільною комісією лікарів-психіатрів, психіатричний заклад, в якому перебуває особа, направляє до суду заяву про її госпіталізацію у примусовому порядку протягом 24 годин Заява фізичної особи або її законного представника про припинення надання особі психіатричної допомоги у примусовому порядку може бути подана через три місяці з дня ухваленим рішення суду про надання амбулаторної психіатричної ДОПОМОГИ у примусовому порядку або її продовження, іхкиіталізацію у примусовому порядку, її продовження (ст. 280 ЦІ Ж). Формою звернення у всіх названих справах с заява. Як випливає зі змісту ст.ст. 119, 280 ЦПК, заява мас містити у собі: назву суду, до якого вона звернена; гочну назву заявника і заінтересованих осіб (лікаря-психіаіра. психіатричного закладу, особи, якій надасться психіатрична допомога, законного представника цієї особи); зміст клопотання; виклад обставин, якими зумовлена необхідність звернення до суду; обгрунтування необхідності вчинення псі чи іншої дії, що стосується надання особі психіатричної допомоги; підпис заявника або його представника До заяви про психіатричний огляд або надання амбулаторної психіатричної допомоги у примусовому порядку додасться висновок лікаря-психіатра, а про продовження примусової амбулаторної психіатричної допомоги, примусову госпіталізацію чи її продовження - висновок комісії лікарів-психіатрів та інші відповідні матеріали (ч. 7 ст. II, ч.ч. З, 5, 8 ст. 12, ч. 2 ст. 16, ч.ч. 2, 4 ст. 17 Закону, ст. 280 ЦПК). У заяві фізичної особи або її законного представника про припинення амбулаторної психіатричної допомоги чи юспіі.і-л нації до психіатричного закладу у примусовому порядку мають пуги наведені обставини і докази, па яких грунтуються ці вимоги (ст. 280 ЦПК). Правові норми про підсудність мають виключний характер, що зумовлюєіься місцем перебування особи, якій надасться психіатрична допомога, незалежно від юю, хто є заявником. Питанні про надання особі амбулаторної допомоги в примусовому порядку та необхідність її продовження вирішується судом за місцем проживання особи (ч. 5 ст. 12 Закону). Заява представника психіатричного закладу про госпіталізацію особи та про необхідність її продовження направляється до суду за місцем знаходження психіатричного закладу (ч. І ст. 17 Закону). Окрім цього, ст. 279 ЦПК визначені правила підсудності щодо інших випадків. Наприклад, заява особи, якій за рішенням суду надасться амбулаторна психіатрична допомоіа в примусовому порядку, або її законного представника про припинення цієї допомоги подасться до суду за місцспроживанням особи, а про припинення госпіталізації до психіатричного закладу у примусовому порядку - за місцезнаходженням психіатричного закладу. Заява про проведення психіатричного огляду особи у примусовому порядку розглядається у триденний строк (ч. 1 ст. 22 Закону), про госпіталізацію особи до психіатричного закладу в примусовому порядку - протягом 24 годин (ст. 22 Закону), про надання особі амбулаторної психіатричної допомоги в примусовому порядку, про продовження надання особі амбулаторної психіатричної допомоги в примусовому порядку, заяви представників психіатричних закладів про продовження госпіталізації в примусовому порядку - у десятиденний строк. Ці строки обчислюються з дня надходження заяви до суду (ст. 281 ЦПК). Особи, яким надасться психіатрична допомога, мають право на особисту участь у судових засіданнях при вирішенні питань, пов'язаних з наданням їм психіатричної допомоги та обмеженням у зв'язку з цим їхніх прав (ст. 25 Закону). Участь при розгляді цих справ прокурора, лікаря-психіатра чи предс тавника психіатричною закладу, шо подав заяву, та законною представника осіб, щодо яких розглядаються шпания, пов'язані з наданням їм психіатричної допомоги, с обов'язковою (ст. 22 Закону, ст. 28! ЦПК). За результатами розгляду справ, які стосуються надання особі психіатричної допомоги, суд ухвалює рішення. Залежно від категорії справи до рішення суду встановлюються додаткові вимоги. Наприклад, при винесенні рішення про відмову у продовженні надання амбулаторної психіатричної допомоги у примусовому порядку, госпіталізації особи, продовженні і-ос-піталізації, при ухваленні рішення про задоволення заяви про відмову у продовженні надання амбулаторної психіатричної допомоги, а також госпіталізації особи, суд зобов'язує психіатричний заклад провести виписку цієї особи. Особи, які страждають на психічні розлади, та їх законні представники звільняються від судових витрат, пов'язаних з розглядом питань щодо захисту прав та законних інтересів особи при наданні психіатричної допомоги (ст. 32 Закону). Також їм належить право на безоплатну юридичну допомогу з питані., пов'язаних із паданням такої допомоги, за нормою, яка набрала чинное 11 t І січня 2001 року (ст. 25, н. 1 роз. VI Закону), хоча конкретного механізму застосування цієї норми немає. |
||
| « Попередня | Наступна » | |
|
|
||
Інформація, релевантна "88. Розгляд заяви про надання особі психіатричної допомоги у примусовому порядку." |
||
|
||