Головна
Адвокатура Росії / Адвокатура України / Адміністративне право Росії і зарубіжних країн / Адміністративне право України / Арбітражний процес / Бюджетна система / Цивільний процес / Цивільне право / Цивільне право Росії / Договірне право / Житлове право / Земельне право / Конституційне право / Криміналістика / Лісове право / Міжнародне право (шпаргалки) / Нотаріат / Оперативно-розшукова діяльність / Правова охорона тваринного світу ( контрольні) / Правознавство / Правоохоронні органи / Підприємницьке право / Прокурорський нагляд в Україні / Судова бухгалтерія України / Судова психіатрія / Судова експертиза / Теорія держави і права / Транспортне право / Трудове право України / Кримінальне право Росії / Кримінальне право України / Кримінальний процес / Фінансове право / Господарське право України / Екологічне право (курсові) / Екологічне право (лекції) / Економічні злочини
ГоловнаПравоГосподарське право України → 
« Попередня Наступна »
Лещенко О.А.. Лекції по господарському законодавству України. ОНЮА, 2009, 2009 - перейти до змісту підручника

6. Розгляд справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції.



Справи про порушення законодавства про захист економічної конкуренції розглядають:
1) Антимонопольний комітет України;
2) державний уповноважений Антимонопольного комітету України;
3) Постійно діюча адміністративна колегія Антимонопольного комітету України;
4) Тимчасова адміністративна колегія Антимонопольного комітету України.
Відповідно до статті 36 Закону України «Про захист економічної конкуренції» органи Антимонопольного комітету України розпочинають розгляд справи про порушення законодавства про захист економічної конкуренції за:
1) заявами суб'єктів господарювання, громадян, об'єднань, установ, організацій про порушення їх прав внаслідок дій чи бездіяльності визначених як порушення законодавства про захист економічної конкуренції;
2) поданнями органів державної влади, органів місцевого самоврядування, органів адміністративно-господарського управління та контролю про порушення законодавства про захист економічної конкуренції;
3) власною ініціативою органів Антимонопольного комітету України.
Розгляд справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції починається з прийняття розпорядження про початок розгляду справи та закінчується прийняттям рішення у справі.
При розгляді справи про порушення законодавства про захист економічної конкуренції органи Антимонопольного комітету України:
1) збирають і аналізують документи, висновки експертів, пояснення осіб, іншу інформацію, що є доказом у справі, та приймають рішення у справі в межах своїх повноважень;
2) отримують пояснення осіб, які беруть участь у справі, або будь-яких осіб за їх клопотанням чи з власної ініціативи.
У разі надходження від заявника клопотання про можливість настання негативних наслідків, пов'язаних із поданням заяви, та з метою захисту його інтересів розгляд справи про порушення законодавства про захист економічної конкуренції розпочинається за власною ініціативою органів Антимонопольного комітету України.
Відповідно до статті 37 Закону України «Про захист економічної конкуренції» у разі виявлення ознак порушення законодавства про захист економічної конкуренції органи Антимонопольного комітету України приймають розпорядження про початок розгляду справи.
Розпорядження про початок розгляду справи надсилається відповідачу протягом трьох робочих днів з дня його прийняття.
Повідомлення про початок розгляду справи надсилається заявнику та третім особам. Відповідно до статті 38 Закону України «Про захист економічної конкуренції» органи Антимонопольного комітету України можуть прийняти розпорядження про об'єднання кількох справ в одну або про виділення справи для окремого розгляду.
Особами, які беруть участь у справі, визнаються: сторони; треті особи, їх представники.
Сторонами у справі є відповідач і заявник (у разі якщо справу розпочато за відповідною заявою).
Заявником є особа, яка подала заяву, подання про порушення законодавства про захист економічної конкуренції.
Відповідачем є особа, щодо якої здійснюється розгляд справи про порушення законодавства про захист економічної конкуренції.
Третьою особою є особа, залучена до участі у справі у зв'язку з тим, що рішення може суттєво зачепити її права та інтереси, охоронювані законом. Про визнання третьою особою органами Антимонопольного комітету України приймається розпорядження, про що повідомляються особи, які беруть участь у справі.
Встановивши, що як відповідач до участі у справі повинна бути залучена інша особа, органами Антимонопольного комітету України приймається розпорядження про заміну відповідача або про залучення до участі у справі співвідповідачів, про що повідомляються особи, які беруть участь у справі.
Відповідно до статті 40 Закону України «Про захист економічної конкуренції» особи, які беруть (брали) участь у справі, мають право:
1) ознайомлюватися з матеріалами справи (крім інформації з обмеженим доступом, а також інформації, розголошення якої може завдати шкоди інтересам інших осіб, які беруть (брали) участь у справі, або перешкодити подальшому розгляду справи);
2) наводити докази, подавати клопотання, усні й письмові пояснення (заперечення);
3) одержувати копії рішень у справі (витяги з них, крім інформації з обмеженим доступом, а також інформації, розголошення якої може завдати шкоди інтересам інших осіб, які брали участь у справі);
4) оскаржувати рішення.
Особи, які беруть участь у справі, зобов'язані добросовісно користуватися належними їм правами.
Доказами у справі можуть бути будь-які фактичні дані, які дають можливість встановити наявність або відсутність порушення.
Ці дані встановлюються такими засобами:
1) поясненнями сторін і третіх осіб;
2) поясненнями службових осіб та громадян;
3) письмовими доказами;
4) речовими доказами;
5) висновками експертів.
Усні пояснення сторін, третіх осіб, службових чи посадових осіб та громадян, які містять дані, що свідчать про наявність чи відсутність порушення, фіксуються у протоколі.
Збір доказів здійснюється Антимонопольним комітетом України, його територіальними відділеннями незалежно від місцезнаходження доказів.
Особи, які беруть участь у справі, мають право надавати докази та доводити їх достовірність (об'єктивність).
Органи Антимонопольного комітету України за власною ініціативою чи за клопотанням особи, яка бере участь у справі, мають право призначати експертизу, про що приймається розпорядження. Призначаючи експертизу та встановлюючи коло питань, що слід поставити перед експертами, відповідний орган Антимонопольного комітету України має право запитати пропозиції сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. У розпорядженні про призначення експертизи зазначаються питання, на які потрібні висновки експертів, та особа, яка буде проводити експертизу.
Експертиза проводиться експертами відповідних установ або іншими спеціалістами. Експертом може бути призначена будь-яка особа, яка володіє необхідними знаннями для дачі висновку.
Орган Антимонопольного комітету України, якщо це необхідно для дачі висновку, може надати експерту для ознайомлення матеріали справи. При цьому експерт не має права розголошувати інформацію з обмеженим доступом, а також інформацію, розголошення якої може завдати шкоди інтересам інших осіб, які беруть (брали) участь у справі, або перешкодити подальшому розгляду справи, що міститься у матеріалах справи.
Слід відмітити, що експерт має право відмовитися від дачі висновку, якщо
наданих йому матеріалів недостатньо або якщо він не має необхідних знань для виконання покладеного на нього обов'язку.
У разі необхідності проведення додаткових досліджень, а також у разі суперечливості висновків кількох експертів орган Антимонопольного комітету України може призначити додаткову або повторну експертизу.
Вилучення письмових та речових доказів, зокрема документів, предметів чи інших носіїв інформації, що можуть бути доказами чи джерелом доказів у справі про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, проводиться на підставі розпорядження державного уповноваженого Антимонопольного комітету України чи голови територіального відділення особисто або уповноваженими ними працівниками Антимонопольного комітету України, його територіального відділення у випадках, якщо:
1) докази не було надано і є достатні підстави вважати, що документи, предмети чи інші носії інформації, які можуть бути доказами чи джерелом доказів у справі, знаходяться у певному місці;
2) існує загроза, що відповідні документи, предмети чи інші носії інформації можуть бути знищені.
Якщо вилучення письмових доказів утруднено, наприклад через їх численність або внаслідок того, що тільки частина з них має значення для справи, уповноважені працівники Антимонопольного комітету України чи його територіальних відділень можуть отримувати витяги з них, засвідчені в установленому порядку особою, якій належать документи.
За клопотанням осіб, у яких було вилучено оригінали письмових доказів, ці докази можуть бути повернені після закінчення строку оскарження відповідного рішення органу Антимонопольного комітету України до суду, господарського суду. В окремих випадках речові докази після огляду та дослідження їх відповідним органом Антимонопольного комітету України можуть бути повернуті за клопотанням осіб, від яких вони були одержані, до закінчення розгляду справи, якщо задоволення такого клопотання можливе без шкоди для розгляду справи.
У разі, коли вилучити докази немає можливості, державний уповноважений, голова територіального відділення Антимонопольного комітету України чи уповноважені ними працівники Антимонопольного комітету України, його територіального відділення накладають арешт на предмети, документи, інші носії інформації, що можуть бути доказами чи джерелом доказів у справі.
Слід відмітити, що вилучення чи накладення арешту на майно, предмети, документи, інші носії інформації проводиться у робочий час незалежно від їх місцезнаходження, в тому числі в службових приміщеннях та транспортних засобах, що належать суб'єкту господарювання, на робочих місцях працівників на підставі розпорядження державного уповноваженого чи голови територіального відділення Антимонопольного комітету України; у місцях проживання та інших володіннях осіб - на підставі рішення суду.
Про вилучення чи накладення арешту на майно, предмети, документи, інші носії інформації складається протокол.
Особа має право подати пояснення і зауваження стосовно змісту протоколу, які додаються до протоколу, а також викласти мотиви своєї відмови від його підписання.
Відповідно до статті 46 Закону України «Про захист економічної конкуренції» органи Антимонопольного комітету України мають право надавати рекомендації органам влади, органам місцевого самоврядування, органам адміністративно-господарського управління та контролю, суб'єктам господарювання, об'єднанням стосовно припинення дій, які містять ознаки порушення законодавства про захист економічної конкуренції, усунення причин виникнення цих порушень і умов, що їм сприяють, а у разі, якщо порушення припинено, - щодо вжиття заходів для усунення наслідків цих порушень. Рекомендації надаються у формі листа.
Рекомендації органів Антимонопольного комітету України підлягають обов'язковому розгляду органами чи особами, яким вони надані. Про результати їх розгляду Антимонопольному комітету України, його територіальному відділенню повідомляється у десятиденний строк з дня отримання рекомендацій, якщо органами Антимонопольного комітету України не продовжено цей строк.
За умови виконання положень рекомендацій у разі, якщо порушення не призвело до суттєвого обмеження чи спотворення конкуренції, не завдало значних збитків окремим особам чи суспільству та вжито відповідних заходів для усунення наслідків порушення, провадження у справі про порушення законодавства про захист економічної конкуренції не розпочинається, а розпочате провадження закривається.
Відповідно до статті 47 Закону України «Про захист економічної конкуренції» у процесі розгляду справи органи Антимонопольного комітету України за поданою суб'єктом господарювання заявою про вжиття заходів для відвернення негативних та непоправних наслідків для суб'єктів господарювання внаслідок порушення законодавства про захист економічної конкуренції можуть прийняти попереднє рішення про:
1) заборону особі (відповідачу), в діях якої вбачаються ознаки порушення, вчиняти певні дії, в тому числі про блокування цінних паперів;
2) обов'язкове вчинення певних дій, якщо невідкладне вчинення цих дій є необхідним виходячи із законних прав та інтересів інших осіб.
Попереднє рішення може бути оскаржене у п'ятнадцятиденний строк з дня його одержання. Цей строк не може бути поновлено.
Відповідно до статті 48 Закону України «Про захист економічної конкуренції» за результатами розгляду справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції органи Антимонопольного комітету України приймають рішення, в тому числі про:
1) визнання вчинення порушення законодавства про захист економічної конкуренції;
2) припинення порушення законодавства про захист економічної конкуренції;
3) зобов'язання органу влади, органу місцевого самоврядування, органу адміністративно-господарського управління та контролю скасувати або змінити прийняте ним рішення чи розірвати угоди, визнані антиконкурентними діями органів влади, органів місцевого самоврядування, органів адміністративно-господарського управління та контролю;
4) визнання суб'єкта господарювання таким, що займає монопольне (домінуюче) становище на ринку;
5) примусовий поділ суб'єкта господарювання, що займає монопольне (домінуюче) становище на ринку;
6) накладення штрафу;
7) блокування цінних паперів;
8) усунення наслідків порушень законодавства про захист економічної конкуренції;
9) скасування дозволу на узгоджені дії;
10) оприлюднення відповідачем за власні кошти офіційної інформації Антимонопольного комітету України чи його територіального відділення стосовно рішення, прийнятого у справі про порушення, в тому числі опублікування рішень у повному обсязі (за вилученням інформації з обмеженим доступом, а також визначеної відповідним державним уповноваженим, головою територіального відділення інформації, розголошення якої може завдати шкоди інтересам інших осіб, які брали участь у справі), у строк і спосіб, визначені цим рішенням або законодавством;
11) закриття провадження у справі.
Органи Антимонопольного комітету України, які прийняли рішення, не мають права його скасувати або змінити, крім випадків перегляду рішень з власної ініціативи чи за заявами осіб, у разі:
1) якщо істотні обставини не були і не могли бути відомі органам Антимонопольного комітету України, що призвело до прийняття незаконного або необґрунтованого рішення;
2) якщо рішення було прийнято на підставі недостовірної інформації, що призвело до прийняття незаконного або необґрунтованого рішення;
3) наявності інших підстав, передбачених законами України.
Вони можуть виправити допущені в рішенні описки чи явні арифметичні помилки, роз'яснити своє рішення, не змінюючи при цьому його змісту, а також прийняти додаткове рішення, якщо з якогось питання, що досліджувалося під час розгляду справи, не прийнято рішення.
Відповідно до статті 49 Закону України «Про захист економічної конкуренції» розгляд справи про порушення законодавства про захист економічної конкуренції підлягає закриттю без прийняття рішення по суті, якщо:
1) справа не підлягає розгляду в Антимонопольному комітеті України, його територіальному відділенні;
2) не встановлено відповідача або його місцезнаходження;
3) відповідача - юридичну особу ліквідовано;
4) вже розглянуто чи розглядається органами Антимонопольного комітету України справа з тих же підстав щодо того самого відповідача;
5) не доведено вчинення порушення;
6) є інші підстави, передбачені законом.
« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =
Інформація, релевантна "6. Розгляд справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції."
  1. § 4. Правовий статус Антимонопольного комітету України
    розглядати заяви і справи про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, про надання дозволу, надання висновків, попередніх висновків стосовно узгоджених дій, концентрації та проводити розслідування (дослідження ) за цими заявами і справами; розглядати заяви і справи; приймати передбачені законодавством про захист економічної конкуренції розпорядження та рішення за заявами і
  2. § 3. Поняття та система господарського законодавства
    розгляд безпосередньо поняття господарського законодавства, наведемо його показові визначення відомих учених-господарників. В. К. Мамутов зазначає, що як галузь законодавства господарське законодавство являє собою визначену нормативну системно-структурну організацію. Поєднання господарсько-правових норм у галузеву систему законодавства ґрунтується на єдності предмета господарсько-правового
  3. § 2. Прояви порушення законодавства щодо економічної конкуренції. Правовий статус природних монополій
    розглядаються як узгоджені дії відповідно до абзацу другого ч. 1 ст. 5 Закону України «Про захист економічної конкуренції»; придбання часток (акцій, паїв) суб'єкта господарювання особою, основним видом діяльності якої є проведення фінансових операцій чи операцій з цінними паперами, якщо це придбання здійснюється з метою їх наступного перепродажу за умови, що зазначена особа не бере участі в
  4. 2. Система антимонопольних органів і їх компетенція.
    розглядає справи про порушення антимонопольного законодавства та приймає рішення за результатами розгляду в межах своїх повноважень; звертається до суду чи господарського суду з позовами (заявами) у зв'язку з порушенням антимонопольного законодавства, надсилає правоохоронним органам матеріали про порушення законодавства, що містять ознаки злочину; дає рекомендації та вносить пропозиції органам
  5. 7. Відповідальність за порушення законодавства про захист економічної конкуренції.
    розгляду органами Антимонопольного комітету України справи про порушення законодавства про захист економічної конкуренції. Штрафи. Відповідно до статті 52 Закону України «Про захист економічної конкуренції» органи Антимонопольного комітету України накладають штрафи на об'єднання, суб'єктів господарювання: 1) юридичних осіб; 2) фізичних осіб; 3) групу суб'єктів господарювання - юридичних та
  6. Тема 23. Адміністративно-правове забезпечення антимонопольної діяльності та недопущення недобросовісної конкуренцією
    розгляду справ про порушення антимонопольного законодавства України, затв. наказом АКУ від 19.04.1994 р. (зі змінами і доповненнями) (див.
  7. 8. РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА ДО КУРСУ "АДМІНІСТРАТИВНЕ ПРАВО УКРАЇНИ"
    розгляду питань, пов'язаних з при значенням на посади та звільненням з посад керівників, за ступників керівників центральних органів виконавчої влади, "* а також голів місцевих державних адміністрацій: Постанова 165 КМУ від 25 травня 1998 р. // Офіційний вісник України. - 1998. - № 21. - Ст. 761. 427. Про порядок державної реєстрації суб'єктів підприємницької діяльності: Постанова КМУ від 25
  8. Розділ II. ОСНОВНІ НАПРЯМКИ РОЗВИТКУ І РЕФОРМУВАННЯ АДМІНІСТРАТИВНОГО ЗАКОНОДАВСТВА
    розгляду скарг посадовими особами цих органів; - запровадити адміністративно-правовий захист прав і свобод громадян України; - визначити особливий адміністративно-правовий статус окре мих категорій фізичних осіб (переселенців, осіб, які попросили при тулку в Україні, осіб, які займаються бродяжництвом та інших) шляхом прийняття спеціальних законів. Глава 8. Розвиток законодавства про органи
  9. 44. Міжнародні органи із захисту прав людини
    розгляд: 1) доповідей держав-учасниць договору про законодавчі, адміністративні та інші заходи, що приймаються ними для впровадження в життя зобов'язань, котрі містяться в договорі; 2) повідомлень держав-учасниць договору про те, що інша держава-учасниця не виконує своїх зобов'язань за даним договором; 3) індивідуальних петицій (скарг) від осіб, які стверджують, що якесь з їх прав,
  10. Зміст
    справах про банкрутство 134 § 3. Процедури, що застосовуються до неплатоспроможного боржника 144 РОЗДІЛ 8. Правовий захист економічної конкуренції 150 § 1. Поняття економічної конкуренції. Законодавство про захист економічної конкуренції 150 § 2. Прояви порушення законодавства щодо економічної конкуренції. Правовий статус природних монополій 152 § 3. Прояви недобросовісної конкуренції.