|
« Попередня
|
|
Наступна » |
|
|
|
§ 4. Розірвання господарськихзобов'язань. Недійсність господарського зобов'язання
|
Господарське зобов'язання може бути розірвано сторонами відповідно до правил, встановлених ст. 188 ГК стосовно розірвання господарських договорів.
Як зазначено в ч. 2 ст. 206 ГК, державний контракт підлягає розірванню у разі зміни або скасування державного замовлення, яким передбачено припинення дії контракту (тут слід було б записати «на підставі якого було укладено державний контракт»), з моменту, коли про це стало відомо сторонам зобов'язання. Наслідки розірвання державного контракту для його сторін визначаються відповідно до закону.
Частина 1 ст. 207 ГК встановлює три підстави, з яких господарське зобов'язання може бути визнане недійсним:
а) якщо господарське зобов'язання не відповідає вимогам
закону;
б) якщо господарське зобов'язання вчинено з метою, яка
завідомо суперечить інтересам держави і суспільства;
в) якщо господарське зобов'язання укладено учасниками
господарських відносин з порушенням хоча б одним з них
господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності).
Визнання господарського зобов'язання недійсним здійснюється судом на вимогу однієї із сторін зобов'язання або відповідного органу державної влади. Господарське зобов'язання може бути визнано недійсним повністю або в частині.
Крім визнання недійсним зобов'язання ГК передоачає визнання недійсною також нікчемної умови господарського зо-
бов'язання, яка самостійно або в поєднанні з іншими умовами зобов'язання порушує права та законні інтереси другої сторони або третіх осіб.
Нікчемними, згідно з ч. 2 ст. 207 ГК, визнаються, зокрема, такі умови типових договорів і договорів приєднання, що:
- виключають або обмежують відповідальність виробника
продукції, виконавця робіт (послуг) або взагалі не покладають
на зобов'язану сторону певних обов'язків;
допускають односторонню відмову від зобов'язання з боку
виконавця або односторонню зміну виконавцем його умов;
вимагають від одержувача товару (послуги) сплати непро
порційно великого розміру санкцій у разі відмови його від до
говору і не встановлюють аналогічної санкції для виконавця.
Виконання господарського зобов'язання, визнаного судом недійсним повністю або в частині, припиняється повністю або в частині з дня набрання рішенням суду законної сили як таке, що вважається недійсним з моменту його виникнення. У разі якщо за змістом зобов'язання воно може бути припинено лише на майбутнє, таке зобов'язання визнається недійсним і припиняється на майбутнє (ч. З ст. 207 ГК).
Відповідно до ГК наслідки визнання господарського зобов'язання недійсним поділяються на дві групи залежно від того, з яких підстав зобов'язання було визнано недійсним.
1. Якщо господарське зобов'язання визнано недійсним, та
ким, що вчинене з метою, яка завідомо суперечить інтересам
держави і суспільства, то:
а) за наявності наміру в обох сторін - у разі виконання
зобов'язання обома сторонами - в доход держави за рішенням
суду стягується все одержане ними за зобов'язанням, а у разі
виконання зобов'язання однією стороною з другої сторони
стягується в доход держави все одержане нею, а також все
належне з неї першій стороні на відшкодування одержаного;
б) за наявності наміру лише у однієї із сторін усе одержане
нею повинно бути повернено другій стороні, а одержане ос
танньою або належне їй на відшкодування виконаного стя
гується за рішенням суду в доход держави (ч. 1 ст. 208 ГК).
2. У разі визнання недійсним зобов'язання з інших підстав
кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні все одержане
за зобов'язанням, а за неможливості повернути одержане в натурі -
відшкодувати його вартість грошима, якщо інші наслідки недій
сності зобов'язання не передбачені законом (ч. 2 ст. 208 ГК).
|
| « Попередня |
|
Наступна » |
|
= Перейти до змісту підручника = |
|
|
Інформація, релевантна "§ 4. Розірвання господарськихзобов'язань. Недійсність господарського зобов'язання" |
- ЗМІСТ
розірвання господарських договорів 270 РОЗДІЛ V Відповідальність у господарсько-правових відносинах ГЛАВА 15. Основні засади господарсько-правової відповідальності 277 § 1. Поняття, ознаки та принципи господарсько-правової відповідальності 277 § 2. Підстави та межі господарсько-правової відповідальності 281 § 3. Досудовий порядок реалізації господарсько-правової відповідальності 284 § 4.
- 35. Порядок і стадії укладання міжнародних договорів
розірвання дипломатичних або консульських відносин між державами не може бути основою для звільнення від обов'язків міжнародного договору. Застосування міжнародних договорів містить у собі такі поняття: а) зворотну силу міжнародних договорів; б) територіальну сферу його дії; в) конкуренцію міжнародних договорів та інші питання. Конвенція 1969 року встановила, що положення знову укладеного
- Мирова угода. Інші підстави припинення провадження у справі про банкрутство.
розірвана за рішенням господарського суду у випадках: невиконання боржником умов мирової угоди щодо не менш як третини вимог кредиторів; провадження боржником дій, які завдають збитків правам та законним інтересам кредиторів. Розірвання мирової угоди господарським судом щодо окремого кредитора не тягне її розірвання щодо інших кредиторів. Підставами припинення господарським судом провадження
- 64. Мирова угода. Інші підстави припинення провадження у справі про банкрутство.
розірвана за рішенням господарського суду у випадках: невиконання боржником умов мирової угоди щодо не менш як третини вимог кредиторів; провадження боржником дій, які завдають збитків правам та законним інтересам кредиторів. Розірвання мирової угоди господарським судом щодо окремого кредитора не тягне її розірвання щодо інших кредиторів. Підставами припинення
- § 3. Договір перевезення вантажу
розірвання договору перевезення. Форма і порядок розрахунків, а також випадки зміни розміру оплати за перевезення вантажів і надання інших послуг, пов'язаних з цим, визначаються перевізником з вантажовідправником при укладенні ними договору на перевезення вантажів. При дотриманні вантажовідправником своїх договірних зобов'язань щодо розрахунків за перевезення вантажів і надання у зв'язку з цим
- § 5. Господарські ризики і їх страхування
розірвання договорів з орендарями; суб'єкта, що господарює, за збиток, заподіяний життю і здоров'ю працівника підприємства; Одним із видів значного ризику є ризик утрати прибутку. Утрата прибутку може статися внаслідок: змушених перерв у виробництві (непрямі збитки, під якими маємо на увазі неотриманий через недогляд прибуток, і трати, пов'язані з ліквідацією наслідків подій, що викликали перерву
- § 6. Договірні відносини приватизації
розірвання на вимогу однієї з сторін договору «в разі невиконання іншою стороною зобов'язань, передбачених договором купівлі-продажу, у визначені строки». При повному або частковому невиконанні умов договорів купівлі-продажу встановлюється така відповідальність покупців: у разі порушення встановлених умовами договору купівлі- продажу строків внесення інвестицій у встановленому обсязі покупцями
- § 2. Виконання господарськихзобов'язань, забезпечення виконаннягосподарських зобов'язань
язань, а також господарських договорів урегульовані главою 22 ГК (статті 193-198). Щодо господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК з урахуванням особливостей, передбачених ГК. Зокрема, на господарські договори поширюються такі інститути і категорії загального зобов'язального права, як загальні умови виконання зобов'язань (статті 526-545 ЦК) та забезпечення виконання
|