Головна
Адвокатура Росії / Адвокатура України / Адміністративне право Росії і зарубіжних країн / Адміністративне право України / Арбітражний процес / Бюджетна система / Цивільний процес / Цивільне право / Цивільне право Росії / Договірне право / Житлове право / Земельне право / Конституційне право / Криміналістика / Лісове право / Міжнародне право (шпаргалки) / Нотаріат / Оперативно-розшукова діяльність / Правова охорона тваринного світу ( контрольні) / Правознавство / Правоохоронні органи / Підприємницьке право / Прокурорський нагляд в Україні / Судова бухгалтерія України / Судова психіатрія / Судова експертиза / Теорія держави і права / Транспортне право / Трудове право України / Кримінальне право Росії / Кримінальне право України / Кримінальний процес / Фінансове право / Господарське право України / Екологічне право (курсові) / Екологічне право (лекції) / Економічні злочини
ГоловнаПравоГосподарське право України → 
« Попередня Наступна »
Лещенко О.А.. Лекції по господарському законодавству України. ОНЮА, 2009, 2009 - перейти до змісту підручника

Мирова угода. Інші підстави припинення провадження у справі про банкрутство.



Відповідно до статті 35 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" під мировою угодою у справі про банкрутство розуміється домовленість між боржником і кредиторами стосовно відстрочки та (або) розстрочки, а також прощення (списання) кредиторами боргів боржника, яка оформляється угодою сторін.
Мирова угода може бути укладена на будь-якій стадії провадження у справі про банкрутство. Необхідно також зазначити, що рішення про укладення мирової угоди від імені кредиторів приймається комітетом кредиторів більшістю голосів кредиторів - членів комітету та вважається прийнятим за умови, що всі кредитори, вимоги яких забезпечені заставою майна боржника, висловили письмову згоду на укладення мирової угоди.
Рішення про укладення мирової угоди приймається від імені боржника керівником боржника чи арбітражним керуючим (керуючим санацією, ліквідатором), які виконують повноваження органів управління та керівника боржника і підписують її.
Від імені кредиторів мирову угоду підписує голова комітету
кредиторів.
Необхідно відмітити, що мирова угода може бути укладена тільки щодо вимог, забезпечених заставою, вимог другої та наступних черг.
Органи державної податкової служби та інші державні органи, які здійснюють контроль за правильністю та своєчасністю справляння податків і зборів (обов'язкових платежів), зобов'язані погодитися на задоволення частини вимог з метою забезпечення відновлення платоспроможності підприємства. Органи державної податкової служби та інші державні органи, які здійснюють контроль за правильністю та своєчасністю справляння податків і зборів (обов'язкових платежів), зобов'язані при укладенні мирової угоди погодитися на прощення (списання) всієї заборгованості зі сплаті податків і зборів (обов'язкових платежів), яка виникла у строк, що передував двом повним календарним рокам до дня подання заяви про порушення справи про банкрутство до господарського суду та на прощення (списання) частини заборгованості чи її розстрочку (відстрочку) до шести років, яка виникла у строк протягом двох останніх перед днем подання заяви про порушення справи про банкрутство до господарського суду календарних років. Зазначену мирову угоду підписує керівник відповідного органу державної податкової служби за місцезнаходженням боржника.
Для кредиторів, які не брали участі в голосуванні або проголосували проти укладення мирової угоди, не можуть бути встановлені умови гірші, ніж для кредиторів, які висловили згоду на укладення мирової угоди, вимоги яких віднесені до однієї черги.
Мирова угода укладається у письмовій формі та підлягає затвердженню господарським судом, про що зазначається в ухвалі господарського суду про припинення провадження у справі про банкрутство.
Необхідно також зазначити, що мирова угода набирає чинності з дня її затвердження господарським судом і є обов'язковою для боржника (банкрута),
кредиторів, вимоги яких забезпечені заставою, кредиторів другої та наступних черг.
Слід зазначити, що одностороння відмова від мирової угоди не допускається.
Мирова угода має містити положення про:
розміри, порядок і строки виконання зобов'язань боржника;
- відстрочку чи розстрочку або прощення (списання) боргів чи їх частини.
Крім цього, мирова угода може містити умови про:
виконання зобов'язань боржника третіми особами;
обмін вимог кредиторів на акції боржника;
задоволення вимог кредиторів іншими способами, що не суперечать закону. Арбітражний керуючий протягом п'яти днів з дня укладення мирової угоди повинен подати до господарського суду заяву про затвердження мирової угоди.
До заяви про затвердження мирової угоди додаються:
текст мирової угоди;
протокол засідання комітету кредиторів, на якому було прийнято рішення про укладення мирової угоди;
список кредиторів із зазначенням поштової адреси, номера (коду), що ідентифікує платника податків, та суми заборгованості;
зобов'язання боржника щодо відшкодування усіх витрат, відшкодування яких передбачено у першу чергу, крім вимог кредиторів, забезпечених заставою;
письмові заперечення кредиторів, які не брали участі в
голосуванні про укладення мирової угоди чи проголосували проти
укладення мирової угоди, за їх наявності.
Слід відмітити, що господарський суд зобов'язаний заслухати кожного присутнього на засіданні кредитора, у якого виникли заперечення щодо укладення мирової угоди, навіть якщо на засіданні комітету кредиторів він голосував за укладення мирової угоди.
Господарський суд має право відмовити в затвердженні мирової угоди у разі:
порушення порядку укладення мирової угоди, встановленого Законом;
якщо умови мирової угоди суперечать законодавству.
У разі винесення господарським судом ухвали про відмову в затвердженні мирової угоди мирова угода вважається неукладеною.
З дня затвердження мирової угоди боржник приступає до погашення вимог кредиторів згідно з умовами мирової угоди.
Затвердження господарським судом мирової угоди є підставою для припинення провадження у справі про банкрутство.
Відповідно до статті 39 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" за заявою будь-кого із кредиторів мирова угода може бути визнана господарським судом недійсною, якщо:
боржником подані недостовірні відомості про своє майно в бухгалтерському балансі або в інших документах, що свідчать про фінансове та майнове становище боржника (банкрута);
виконання мирової угоди призведе боржника до банкрутства;
існують інші підстави для визнання угоди недійсною, передбачені цивільним законодавством України.
Визнання мирової угоди недійсною є підставою для поновлення провадження у справі про банкрутство, про що господарським судом виноситься ухвала, яка може бути перевірена в порядку нагляду.
Мирова угода може бути розірвана за рішенням господарського суду у випадках:
невиконання боржником умов мирової угоди щодо не менш як третини вимог кредиторів;
провадження боржником дій, які завдають збитків правам та законним інтересам кредиторів.
Розірвання мирової угоди господарським судом щодо окремого кредитора не тягне її розірвання щодо інших кредиторів.
Підставами припинення господарським судом провадження у справі про банкрутство, виходячи зі статті 40 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" виступають:
боржник не включений до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України або до Реєстру суб'єктів підприємницької діяльності;
подано заяву про визнання банкрутом ліквідованої або
реорганізованої (крім реорганізації у формі перетворення)
юридичної особи;
у провадженні господарського суду є справа про банкрутство
того ж боржника;
затверджено звіт керуючого санацією боржника;
затверджено мирову угоду;
затверджено звіт ліквідатора;
боржник виконав усі зобов'язання перед кредиторами;
кредитори не висунули вимог до боржника після порушення провадження у справі про банкрутство за заявою боржника.
Про припинення провадження у справі про банкрутство виноситься ухвала, яка може бути перевірена в порядку нагляду.
Провадження у справах про банкрутство може бути припинено у випадках, передбачених пунктами 1, 2 та 5 статті 40 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" на всіх стадіях провадження у справі про банкрутство, тобто як до, так і після визнання боржника банкрутом, у випадках, передбачених пунктами 3, 4, 7 і 8 - лише до визнання боржника банкрутом, а у випадку, передбаченому пунктом 6 - лише після визнання боржника банкрутом.
« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =
Інформація, релевантна "Мирова угода. Інші підстави припинення провадження у справі про банкрутство."
  1. 5. Поняття, зміст та особливості судових процедур, що застосовуються до боржника у процесі провадження справи про банкрутство.
    мирова угода. Інші підстави припинення провадження у справі про банкрутство. Відповідно до статті 4 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", а також статті 212 ГК України щодо боржника застосовуються такі судові процедури банкрутства: 1) розпорядження майном боржника; 2) мирова угода; 3) санація (відновлення платоспроможності) боржника; 4)
  2. 3.3. Санація (відновлення платоспроможності) боржника
    мирова угода; 3) часткове виконання чи невиконання плану санації - настання ліквідаційної процедури. З дня винесення ухвали про санацію: 1) керівник боржника відсторонюється від посади, і управління боржником переходить до керуючого санацією; 2) припиняються повноваження органів управління боржника - юридичної особи, повноваження органів управління передаються керуючому санацією. Органи
  3. Тема 24. Виконавче провадження
    мирові угоди, затверджені судом. У виконавчому документі повинні бути зазначені: 1) назва документа, дата видачі та найменування органу, посадової особи, що видали виконавчий документ; 2) дата й номер рішення, за яким видано виконавчий документ; 3) найменування стягувача й боржника, їх адреси, дата й місце народження боржника та його місце роботи (для фізичних осіб), номери рахунків у
  4. Санація.
    мирової угоди щодо відстрочки та (або) розстрочки, прощення боргів. Керуючий санацією має право: самостійно розпоряджатися майном боржника з урахуванням обмежень, передбачених Законом; укладати від імені боржника мирову угоду та інші цивільно-правові угоди; відмовлятися від виконання договорів боржника. Керуючий санацією зобов'язаний: - прийняти в господарське відання майно боржника та
  5. Виклик до суду
    мирової угоди від визнання позову та відмови від позову. Об'єднання і роз'єднання позовів. Захист інтересів відповідача. Заперечення проти позову: матеріально-правові, процесуально-правові. Зустрічний позов. Спільні та відмінні риси основного та зустрічного позовів. Забезпечення позову: поняття, значення,способи та їх загальна характеристика. Порядок забезпечення позову. Підготовка справи
  6. Розділ II. ОСНОВНІ НАПРЯМКИ РОЗВИТКУ І РЕФОРМУВАННЯ АДМІНІСТРАТИВНОГО ЗАКОНОДАВСТВА
    підстави і до пустимі межі правомірного обмеження конкретних прав громадян органами державної влади, у тому числі і виконавчої, та їхніми по садовими особами. 5. Необхідне законодавче визначення переліку і конкретного змісту обов'язків громадян, виконання яких може контролюватись органами виконавчої влади, та санкцій, що можуть ними застосову ватись до осіб, які не виконують або несумлінно
  7. 3.2. Мирова угода
    мировою угодою у справі про банкрутство розуміється домовленість між боржником і кредиторами стосовно відстрочення та (або) розстрочення, а також прощення (списання) кредиторами боргів боржника, яка оформляється угодою сторін. Мирова угода може бути укладена на будь-якій стадії провадження у справі про банкрутство, проте одностороння відмова від мирової угоди не допускається. Рішення про
  8. Тема 15. Порушення в суді цивільної справи
    мирової угоди; якщо в провадженні суду нема справи по спору між тими самими сторонами, про той самий предмет, з тих самих підстав; якщо між сторонами не укладено договір про передачу даного спору на вирішення третейського суду; якщо дотримано встановлений для даної категорії справ порядок позасудового їх вирішення (але за Конституцією України особа має право звертатися безпосередньо до суду із
  9. 4. Підстави, порядок та наслідки порушення справи про банкрутство.
    підставами порушення справи про банкрутство є такі: розмір вимог кредиторів повинен становити не менше трьохсот мінімальних розмірів заробітної плати; вимоги кредиторів мають бути безспірними; вимоги кредиторів не задоволенні боржником протягом трьох місяців після настання строку їх погашення. Процесуальною підставою виступає письмова заява кредитора (кредиторів) або самого боржника, що
  10. 6. Особливості банкрутства окремих категорій суб'єктів підприємницької діяльності.
    мирової угоди. За наявності відомостей про відкриття спадщини на користь громадянина-підприємця господарський суд має право зупинити провадження у справі про банкрутство для вирішення питання щодо спадщини. З дня прийняття господарським судом постанови про визнання громадянина-підприємця банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури: строки виконання зобов'язань громадянина-підприємця