Головна
Адвокатура Росії / Адвокатура України / Адміністративне право Росії і зарубіжних країн / Адміністративне право України / Арбітражний процес / Бюджетна система / Цивільний процес / Цивільне право / Цивільне право Росії / Договірне право / Житлове право / Земельне право / Конституційне право / Корпоративное право / Криміналістика / Лісове право / Міжнародне право (шпаргалки) / Нотаріат / Оперативно-розшукова діяльність / Правова охорона тваринного світу ( контрольні) / Правознавство / Правоохоронні органи / Підприємницьке право / Прокурорський нагляд в Україні / Судова бухгалтерія України / Судова психіатрія / Судова експертиза / Теорія держави і права / Транспортне право / Трудове право України / Кримінальне право Росії / Кримінальне право України / Кримінальний процес / Фінансове право / Господарське право України / Екологічне право (курсові) / Екологічне право (лекції) / Економічні злочини
ГоловнаПравоГосподарське право України → 
« Попередня Наступна »
Лещенко О.А.. Лекції по господарському законодавству України. ОНЮА, 2009, 2009 - перейти до змісту підручника

4. Підстави, порядок та наслідки порушення справи про банкрутство.



Підстави порушення провадження у справі про банкрутство виділяються матеріального і процесуального характеру.
Матеріальними підставами порушення справи про банкрутство є такі:
розмір вимог кредиторів повинен становити не менше трьохсот мінімальних розмірів заробітної плати;
вимоги кредиторів мають бути безспірними;
вимоги кредиторів не задоволенні боржником протягом трьох місяців після настання строку їх погашення.
Процесуальною підставою виступає письмова заява кредитора (кредиторів) або самого боржника, що подається до господарського суду за місцезнаходженням боржника.
Відповідно до статті 7 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" для порушення справи про банкрутство необхідно подати заяву про порушення справи про банкрутство боржником або кредитором у письмовій формі, яка підписується керівником боржника чи кредитора (іншою особою, повноваження якої визначені законодавством або установчими документами), громадянином - суб'єктом підприємницької діяльності (його представником).
Вимоги, які пред'являються до заяви про порушення справи про банкрутство поділяються на такі види:
загальні вимоги;
спеціальні вимоги.
Загальними і спеціальними вимогами відносно заяви про порушення справи про банкрутство виступають вимоги щодо змісту такої заяви.
Загальними вимогами до заяви про порушення справи про банкрутство є зазначення в такій заяві наступних відомостей:
найменування господарського суду, до якого подається заява;
найменування (прізвище, ім'я та по батькові) боржника, його поштову адресу;
найменування кредитора, його поштову адресу, якщо кредитором є юридична особа, якщо кредитор - фізична особа, в заяві зазначаються прізвище, ім'я та по батькові, а також місце його проживання;
номер (код), що ідентифікує кредитора як платника податків і зборів (обов'язкових платежів);
перелік обставин, які підтверджують неплатоспроможність боржника, з зазначенням суми боргових вимог кредиторів, а також строку їх виконання, розміру неустойки (штрафів, пені), реквізитів розрахункового документа про списання коштів з банківського або кореспондентського рахунку боржника та дату його прийняття банківською установою боржника до виконання;
перелік документів, що додаються до заяви.
Боржник також вправі подати заяву про порушення справи про банкрутство.
Заява боржника повинна відповідати спеціальним вимогам щодо її змісту, а саме містити в собі наступні відомості:
суму вимог кредиторів за грошовими зобов'язаннями у розмірі, який не оскаржується боржником;
розмір заборгованості по податках і зборах (обов'язкових платежах);
розмір заборгованості по відшкодуванню шкоди, заподіяної життю та здоров'ю, виплаті заробітної плати та вихідної допомоги працівникам боржника, виплати авторської винагороди;
відомості про наявність у боржника майна, у тому числі грошових сум і дебіторської заборгованості;
найменування банків, що здійснюють розрахунково-касове і кредитне обслуговування боржника.
До заяви боржника додаються наступні документи:
- рішення власника майна (органу, уповноваженого управляти майном) боржника про звернення боржника до господарського суду з заявою;
бухгалтерський баланс на останню звітну дату, підписаний керівником і бухгалтером підприємства-боржника;
перелік і повний опис заставленого майна із зазначенням його місцезнаходження та вартості на момент виникнення права застави;
- протокол загальних зборів працівників боржника, на якому обрано представника працівників боржника для участі в господарському процесі під час провадження у справі про банкрутство;
інші документи, які підтверджують неплатоспроможність боржника.
Необхідно зазначити, що боржник може здійснити своє право на подання заяви про порушення справи про банкрутство в господарський суд лише за наявності майна, достатнього для покриття судових витрат.
Але, разом з тим Закон України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом"(ст.7) прямо зобов'язує боржника звернутися до господарського суду із заявою про порушення справи про банкрутство в разі виникнення певних обставин, а саме у тих випадках коли:
задоволення вимог одного або кількох кредиторів приведе до неможливості виконання грошових зобов'язань боржника в повному обсязі перед іншими кредиторами;
орган боржника, уповноважений відповідно до установчих документів або законодавства прийняти рішення про ліквідацію боржника, прийняв рішення про звернення в господарський суд з заявою боржника про порушення справи про банкрутство;
при ліквідації боржника не у зв'язку з процедурою банкрутства встановлено неможливість боржника задовольнити вимоги кредиторів у повному обсязі;
в інших випадках, передбачених чинним законодавством.
Така заява подається до господарського суду боржником у місячний термін. У разі, якщо справа про банкрутство порушується за заявою боржника, боржник зобов'язаний одночасно подати план санації. Заява кредитора повинна також відповідати спеціальним вимогам, тобто містити крім загальних відомостей, такі додаткові відомості:
- розмір вимог кредитора до боржника з зазначенням розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає сплаті;
виклад обставин, що підтверджують наявність зобов'язання боржника перед кредитором, з якого виникла вимога, а також строк його виконання;
докази того, що сума підтверджених вимог перевищує суму в триста мінімальних розмірів заробітної плати, якщо інше не передбачено Законом;
докази обґрунтованості вимог кредиторів та інші обставини, на яких ґрунтується заява кредитора.
До заяви кредитора додаються такі документи: рішення суду, господарського суду, які розглядали вимоги кредитора до боржника; копія неоплаченого розрахункового документа, за яким відповідно до законодавства здійснюється списання коштів з рахунків боржника, з підтвердженням банківською установою боржника про прийняття цього документа до виконання із зазначенням дати прийняття, виконавчі документи (виконавчий лист, виконавчий напис нотаріуса тощо) чи інші документи, які підтверджують визнання боржником вимог кредиторів; докази того, що вартість предмета застави є недостатньою для повного задоволення вимоги, забезпеченої заставою у разі, якщо єдина підтверджена вимога кредитора, який подає заяву, забезпечена активами боржника.
Заява кредитора може ґрунтуватися на об'єднаній заборгованості боржника щодо різних зобов'язань перед цим кредитором. Кредитори мають право також об'єднати свої вимоги до боржника і звернутися до суду з однією заявою. Така заява підписується всіма кредиторами, які об'єднали свої вимоги. При проведенні процедур банкрутства інтереси всіх кредиторів представляє комітет кредиторів.
До заяви кредитора - органу державної податкової служби чи інших державних органів, які здійснюють контроль за правильністю та своєчасністю сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), додаються докази вжиття заходів до отримання заборгованості по обов'язкових платежах.
Із заяв про порушення справи про банкрутство справляється державне мито відповідно до закону.
Відповідно до Роз'яснення Президії Вищого господарського суду України "Про порядок порушення справ про банкрутство за заявами органів державної податкової служби" від 21 серпня 2001 р. у разі подання органом стягнення заяви про порушення справи про банкрутство державних або комунальних підприємств у цій заяві додатково мають бути зазначені відомості про суму коштів, виручених від продажу активів платника податків, які не входять до складу його цілісного майнового комплексу, реквізити і зміст звернення органу стягнення до органу виконавчої влади з пропозиціями про способи розв'язання проблеми податкового боргу та відповіді органу виконавчої влади (за її наявності).
До заяви органу стягнення мають додаватися копії податкової декларації або податкового повідомлення, докази їх вручення (надіслання) платнику податків, документи про продаж активів платника податків, які не входять до складу його цілісного майнового комплексу (розрахункові документи, документи про організацію та проведення торгів, угоди купівлі-продажу тощо), звернення (подання) органу стягнення та відповіді органу виконавчої влади про способи врегулювання податкового боргу.
Господарський суд не вправі відмовити у прийнятті заяви про порушення справи про банкрутство платника податків з мотивів повного забезпечення вимоги кредитора податковою заставою, оскільки припис цієї норми поширюється виключно на застави, які забезпечують виконання грошових зобов'язань, а не на податкову заставу.
В інших випадках, суддя, відповідно до статті 9 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", не пізніше п'яти днів з дня надходження повертає заяву про порушення справи про банкрутство і додані до неї документи без розгляду, про що виносить ухвалу, якщо:
заяву підписано особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не вказано;
у заяві не вказано повне найменування сторін, їх поштову адресу та інші відомості;
не подано доказів щодо сплати державного мита у встановлених порядку та розмірі;
заявник не дотримав строку подання заяви;
з інших підстав, передбачених статтею 63 Господарсько-процесуального кодексу України.
Повернення заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення допущеного порушення.
Необхідно зазначити, що заява про порушення справи про банкрутство може бути відкликана заявниками до опублікування в офіційному друкованому органі оголошення про порушення справи про банкрутство або після такого опублікування, якщо протягом місячного строку не надійшло інших заяв кредиторів щодо задоволення їх вимог.
Відповідно до статті 11 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" суддя, прийнявши заяву про порушення справи про банкрутство, не пізніше ніж на п'ятий день з дня її надходження виносить і направляє сторонам та державному органу з питань банкрутства ухвалу про порушення провадження у справі про банкрутство, в якій суддя який прийняв заяву зазначає відомості про:
прийняття заяви до розгляду;
введення процедури розпорядження майном боржника;
призначення розпорядника майна;
дату проведення підготовчого засідання суду, яке має відбутися не пізніше ніж на тридцятий день з дня прийняття заяви про порушення справи про банкрутство, якщо інше не передбачено Законом;
введення мораторію на задоволення вимог кредиторів.
Якщо боржником є державне підприємство, щодо якого прийнято рішення про приватизацію, суддя виносить ухвалу про зупинення процесу приватизації до припинення провадження у справі про банкрутство цього підприємства.
Для визначення фінансового становища боржника в підготовчому засіданні суду чи під час розгляду справи про банкрутство суддя може призначити експертизу.
Господарський суд в ухвалі про порушення справи про банкрутство може зобов'язати боржника подати аудиторський висновок або провести аудит. Якщо у боржника немає для цього коштів, господарський суд може призначити проведення аудиту за рахунок кредитора лише за згодою останнього.
Після порушення справи про банкрутство господарський суд має право за клопотанням сторін або учасників провадження у справі про банкрутство чи за своєю ініціативою вживати заходів до забезпечення грошових вимог кредиторів, про що виноситься ухвала, а саме:
накладати арешт на все або частину майна чи грошових коштів, що належать боржникові або особам, які відповідають за зобов'язаннями боржника;
зобов'язувати боржника передати цінні папери, валютні цінності, інше майно на зберігання третім особам або вживати інших заходів для збереження його майна;
забороняти посадовим особам боржника або власнику його майна чи уповноваженому ним органу або іншим особам вчиняти певні дії щодо майнових активів боржника;
забороняти власнику майна боржника або уповноваженому ним органу вчиняти дії щодо реорганізації чи ліквідації юридичної особи - боржника;
забороняти без згоди розпорядника майна укладати та здійснювати угоди:
пов'язані з передачею нерухомого майна в оренду, заставу, з внесенням зазначеного майна як внеску до статутного фонду господарських товариств, або розпоряджатися нерухомістю іншим чином;
пов'язані з одержанням і видачею позик (кредитів), поручительством, видачею гарантій, уступкою вимоги, переведенням боргу, а також передачею в довірче управління майна боржника;
щодо розпорядження іншим майном боржника, балансова вартість якого складає понад один відсоток балансової вартості активів боржника.
В ухвалі про порушення провадження у справі про банкрутство вказується про введення мораторію на задоволення вимог кредиторів. Мораторій на задоволення вимог кредиторів поширюється на зобов'язання, строки виконання яких настали до подання заяви про порушення справи про банкрутство. Мораторій вводиться на задоволення всіх вимог кредиторів.
Протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів:
забороняється стягнення на підставі виконавчих документів та інших документів, за якими здійснюється стягнення відповідно до законодавства;
не нараховуються неустойка (штраф, пеня), інші фінансові (економічні) санкції за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів).
Необхідно зазначити, що мораторій на задоволення вимог кредиторів не поширюється:
- на виплату заробітної плати;
- на виплату аліментів;
- на відшкодування шкоди, заподіяної здоров'ю та життю громадян;
- на виплату авторської винагороди;
- на задоволення вимог кредиторів, що виникли у зв'язку з зобов'язаннями боржника в процедурах розпорядження майном боржника та санації.
Відповідно до Положення "Про порядок формування та ведення єдиної бази даних про підприємства, щодо яких порушено провадження у справі про банкрутство", яке було затверджене Наказом Міністерства економіки України від 11 квітня 2001 р., відомості про підприємства, щодо яких порушено провадження у справі про банкрутство вносяться до Єдиної бази даних про підприємства, щодо яких порушено провадження у справі про банкрутство.
Єдина база даних про підприємства, щодо яких порушено провадження у справі про банкрутство (далі - Єдина база даних) являє собою програмно-технічний комплекс, створений на основі автоматизованих комп'ютерних систем в господарських судах України, підрозділах Міністерства економіки України, державному підприємстві "Арбітражний інформаційний центр" та державній госпрозрахунковій установі - Агентстві з питань банкрутства, який забезпечує отримання від господарських судів та арбітражних керуючих відомостей про хід провадження справ про банкрутство, їх накопичення, систематизацію, належне зберігання і захист отриманої інформації на всіх технологічних ланках від несанкціонованого доступу, а також взаємодію з користувачами.
Структура Єдиної бази даних є дворівневою і повинна містити загальний довідник підприємств, щодо яких порушено провадження у справі про банкрутство, та базу даних про хід провадження цих справ.
Довідкова інформація щодо наявності чи відсутності у Єдиній базі даних відомостей про юридичну особу (за кодом ЄДРПОУ) та інформація про дату порушення справи про банкрутство, повне найменування боржника, його поштову адресу, банківські реквізити, найменування та адресу господарського суду, номер справи, відомості про розпорядника майна надається Адміністратором бази даних, а також його територіальними органами без обмежень через Інтернет-сервер, запити за телефоном та в інші способи, визначені Адміністратором бази даних. Що стосується інформації про хід провадження справи про банкрутство, то вона надається Адміністратором бази даних за дорученням Головного користувача виключно посадовим особам органів державної влади, а також правоохоронних, контролюючих та слідчих органів за наявності письмового запиту в установленому порядку.
Таким чином, можна зробити висновок про те, що наслідками порушення провадження у справі про банкрутство є наступні:
1) вводиться процедура розпорядження майном боржника;
2) призначається розпорядник майна боржника;
3) вживаються заходи щодо забезпечення вимог кредиторів:
а) накладення арешту все на майно боржника або на його частину;
б) обов'язок боржника передати цінні папери, валютні цінності, інше вартісне майно на збереження третьої особи;
в) заборона без згоди розпорядника майном боржника укладати угоди, що пов'язані з передачею цього майна у заставу та інші;
г) введення мораторію на задоволення вимог кредиторів;
4) призначення господарським судом дати проведення підготовчого засідання.
« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =
Інформація, релевантна "4. Підстави, порядок та наслідки порушення справи про банкрутство."
  1. Розділ II. ОСНОВНІ НАПРЯМКИ РОЗВИТКУ І РЕФОРМУВАННЯ АДМІНІСТРАТИВНОГО ЗАКОНОДАВСТВА
    підстави і до пустимі межі правомірного обмеження конкретних прав громадян органами державної влади, у тому числі і виконавчої, та їхніми по садовими особами. 5. Необхідне законодавче визначення переліку і конкретного змісту обов'язків громадян, виконання яких може контролюватись органами виконавчої влади, та санкцій, що можуть ними застосову ватись до осіб, які не виконують або несумлінно
  2. Тема 10. Адміністративна відповідальність
    підставі норм права, за порушення правових норм, пов'язана з державним примусом, назначається державними органами). Поряд з цим слід звернути увагу на особливості, які притаманні тільки їй, а саме: - її підставою є адміністративний проступок; - вона накладається як на індивідуальні, так і колективні суб'єкти, винні у скоєнні адміністративного проступку; - врегульована нормами адміністративного
  3. 35. Порядок і стадії укладання міжнародних договорів
    підставі й у межах своїх повноважень. Будь-який акт з укладання договору, зроблений особою, на те уповноваженою, або з порушенням повноважень, не породжує для держав ніяких правових наслідків, якщо тільки він надалі не буде підтверджений компетентним органом цієї держави. У невідкладних випадках можуть видаватися тимчасові повноваження, направлені телеграмою, при цьому наприкінці телеграми
  4. 47. Правовий стан іноземців
    підставах, користуються тими ж правами і свободами, а також несуть такі ж обов'язки, як і громадяни України - за винятками, встановленими Конституцією, законами або міжнародними договорами України. Закріплений Конституцією національний режим для іноземців знаходить свою детальну регламентацію і конкретизацію в Законі України від 4 лютого 1994 року «Про правовий статус іноземців». У цьому законі
  5. 68-69. Поняття і підстави міжнародно-правової відповідальності
    підстави міжнародно-правової відповідальності: - юридичні; - фактичні; - процесуальні. Під юридичними підставами розуміють міжнародно-правові зобов'язання суб'єктів міжнародного публічного права, відповідно до яких те або інше діяння вважається міжнародним правопорушенням. Слід враховувати, що при міжнародному правопорушенні порушується не сама норма міжнародного права, а зобов'язання
  6. 62. Нагляд прокурора за додержанням законів при притягненні особи як обвинуваченого
    підстави для притягнення особи як бвинуваченого. Обвинувачення має бути засновано тільки на доказах, , які відносяться до усіх елементів складу злочину; 2) чи своєчасно винесено постанову про притягнення особи як обвинуваченого. Так, ч. 4 ст. 148 КПК визначає, що при застосуванні до підозрюваного запобіжного заходу, обвинувачення йому має бути пред'явлено не пізніше 10 діб з моменту
  7. 4. Нотаріальний процес і його стадії. (Місце нотаріату в системі правоохоронних органів)
    підставі документів. Крім того, нотаріальні органи є органами державного управління, і їхня діяльність має адміністративний характер. Тому є всі підстави вважати, що нотаріальне процесуальне право входить до предмета регулювання адміністративного процесуального права. Питання про місце нотаріального процесу в правовій системі носить теоретичний характер, і відносно вирішення цього питання в
  8. 22. Загальні правила посвідчення угод (правочинів)
    підстави вважати, що хтось із учасників угоди внаслідок душевної хвороби чи недоумства не може зрозуміти значення своїх дій або керувати ними чи внаслідок зловживання спиртними напоями або наркотичними речовинами ставить свою сім'ю в тяжке матеріальне становище, а відомостей про визнання особи недієздатною чи обмежено дієздатною немає, нотаріус відкладає вчинення угоди і з'ясовує, чи існує
  9. 32. Засвідчення вірності копій документів
    підстави для відмови у вчиненні нотаріальної дії. Не відповідають вимогам законності документи, в яких є підчистки, приписки, незастережені виправлення, закреслені слова, які мають неясний текст, що його неможливо прочитати, нечітку печатку, які написані олівцем, викладені на декількох аркушах, але не прошиті, не пронумеровані та не скріплені належним чином. Якщо оригінал документа викликає
  10. 92. Підготовка та порядок розгляду справи апеляційним судом.
    підставу своїх ви мог і заперечень; з'ясовує, які обставини визнаються чи заперечуються сто ронами та іншими особами; вирішує питання щодо поважності причин неподання дока зів до суду першої інстанції; за клопотанням сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, вирішує питання про виклик свідків, призначення експертизи, витребування доказів, судових доручень щодо збирання доказів,