Головна
Адвокатура Росії / Адвокатура України / Адміністративне право Росії і зарубіжних країн / Адміністративне право України / Арбітражний процес / Бюджетна система / Цивільний процес / Цивільне право / Цивільне право Росії / Договірне право / Житлове право / Земельне право / Конституційне право / Корпоративное право / Криміналістика / Лісове право / Міжнародне право (шпаргалки) / Нотаріат / Оперативно-розшукова діяльність / Правова охорона тваринного світу ( контрольні) / Правознавство / Правоохоронні органи / Підприємницьке право / Прокурорський нагляд в Україні / Судова бухгалтерія України / Судова психіатрія / Судова експертиза / Теорія держави і права / Транспортне право / Трудове право України / Кримінальне право Росії / Кримінальне право України / Кримінальний процес / Фінансове право / Господарське право України / Екологічне право (курсові) / Екологічне право (лекції) / Економічні злочини
ГоловнаПравоГосподарське право України → 
« Попередня Наступна »
Мачуський В. В., Постульга В. Є.. Господарське законодавство: Навч. посіб. - К.: КНЕУ,2004. - 275 с., 2004 - перейти до змісту підручника

3.3. Санація (відновлення платоспроможності) боржника



Господарський суд за клопотанням комітету кредиторів має право винести ухвалу про проведення санації боржника та призначення керуючого санацією. Санація вводиться на строк не більше від дванадцяти місяців.
На стадії санації вирішується завдання фінансового оздоровлення боржника через реалізацію заходів з відновлення платоспроможності боржника з метою погашення заборгованості перед кредиторами.
Наслідками санації можуть бути:
1) виконання плану санації і відновлення платоспроможності боржника - задоволення вимог кредиторів і припинення провадження у справі про банкрутство (брак ознак банкрутства);
2) часткове виконання плану санації - можлива мирова угода;
3) часткове виконання чи невиконання плану санації - настання ліквідаційної процедури.
З дня винесення ухвали про санацію:
1) керівник боржника відсторонюється від посади, і управління боржником переходить до керуючого санацією;
2) припиняються повноваження органів управління боржника - юридичної особи, повноваження органів управління передаються керуючому санацією. Органи управління боржника протягом трьох днів з дня прийняття рішення про санацію та призначення керуючого санацією зобов'язані забезпечити передачу керуючому санацією бухгалтерської та іншої документації боржника, печаток і штампів, матеріальних та інших цінностей;
3) арешт на майно боржника та інші обмеження дій боржника щодо розпорядження його майном можуть бути накладені лише в межах процедури санації, у разі якщо вони не перешкоджають виконанню плану санації та не суперечать інтересам конкурсних кредиторів;
4) протягом трьох місяців керуючий санацією зобов'язаний подати комітету кредиторів план санації (заходи щодо відновлення платоспроможності боржника, умови участі інвесторів у повному або частковому задоволенні вимог кредиторів, строк та черговість виплати боржником або інвестором боргу кредиторам та умови відповідальності інвестора за невиконання взятих згідно з планом санації зобов'язань).
За п'ятнадцять днів до закінчення санації, а також за наявності підстав для дострокового припинення санації керуючий санацією зобов'язаний надати комітету кредиторів письмовий звіт про результати проведення санації.
За наслідками розгляду звіту керуючого санацією комітет кредиторів приймає рішення про звернення до господарського суду з клопотанням щодо:
1) припинення процедури санації у зв'язку з виконанням плану санації і відновленням платоспроможності боржника;
2) продовження встановленого строку процедури санації;
3) припинення процедури санації, визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури;
4) припинення процедури санації і укладення мирової угоди.
« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =
Інформація, релевантна "3.3. Санація (відновлення платоспроможності) боржника"
  1. 44.Процедури, що застосовуються до неплатоспроможного боржника.
    1. У випадках, передбачених законом, щодо неплатоспроможного боржника застосовуються такі процедури: розпорядження майном боржника; мирова угода; санація (відновлення платоспроможності) боржника; ліквідація банкрута. 2. Санація боржника або ліквідація банкрута здійснюється з дотриманням вимог антимонопольно-конкурентного законодавства. 3. З дня винесення ухвали про порушення провадження у справі
  2. § 3. Процедури, що застосовуються до неплатоспроможного боржника
    У справі про банкрутство судові процедури регламентують порядок застосування до боржника спеціальних заходів, спрямованих на створення необхідних умов для відтворення його платоспроможності або для ліквідації. Відповідно до ст. 212 ГК і ст. 4 Закону щодо боржника застосовуються такі судові процедури банкрутства: 1) розпорядження майном боржника; 2) мирова угода; 3) санація (відновлення
  3. 5. Поняття, зміст та особливості судових процедур, що застосовуються до боржника у процесі провадження справи про банкрутство.
    а) розпорядження майном боржника; б) санація; в) ліквідаційна процедура; г) мирова угода. Інші підстави припинення провадження у справі про банкрутство. Відповідно до статті 4 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", а також статті 212 ГК України щодо боржника застосовуються такі судові процедури банкрутства: 1) розпорядження майном боржника;
  4. 43.Порядок визнання суб'єкта господарювання банкрутом.
    Підставою для застосування банкрутства до суб'єкта підприємництва є економічний фактор, визначений статтею 1 Закону «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» - неспроможність суб'єкта підприємницької діяльності виконати після настання встановленого строку їх сплати грошові зобов'язання перед кредиторами, в тому числі по заробітній платі протягом 3-х місяців.
  5. 1.2. Заходи щодо запобігання банкрутству боржника та позасудові процедури
    Відповідно до ст. 211 ГК засновники (учасники) суб'єкта підприємництва, власник майна, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, наділені господарською компетенцією, у межах своїх повноважень зобов'язані вживати своєчасних заходів щодо запобігання його банкрутству. Власники майна державного (комунального) або приватного підприємства, засновники (учасники) суб'єкта підприємництва,
  6. 1. Поняття та ознаки банкрутства. Організаційні заходи запобігання банкрутству.
    Відповідно до статті 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" від 30 червня 1999 р. банкрутство - це визнана господарським судом неспроможність боржника відновити свою платоспроможність та задовольнити визнані судом вимоги кредиторів не інакше як через застосування ліквідаційної процедури. Банкрутство має такі характерні ознаки: комплексний
  7. Санація.
    Відповідно до статті 17 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" господарський суд за клопотанням комітету кредиторів має право винести ухвалу про проведення санації боржника та призначення керуючого санацією. Санація вводиться на строк не більше дванадцяти місяців. За клопотанням комітету кредиторів чи керуючого санацією або інвесторів цей строк
  8. 6. Особливості банкрутства окремих категорій суб'єктів підприємницької діяльності.
    Відносини банкрутства містоутворюючих підприємств, особливо небезпечних, сільськогосподарських підприємств, страховиків та інших категорій суб'єктів підприємницької діяльності мають певні, властиві лише цим суб'єктам особливості. Містоутворюючими підприємствами визнаються юридичні особи, кількість працівників яких з урахуванням членів їх сімей складає не менше половини чисельності населення
  9. № 1. Порядок припинення юридичної особи.
    Юридична особа припиняє свою діяльність досягненням мети. Формами припинення є ліквідація та реорганізація. НПА, який регулює питання ліквідації та реорганізації (примусової та добровільної) - ЗУ "Про підприємства в Україні", "Про відновлення платоспроможності чи визнання боржника банкрутом". Підставою реорганізації може бути рішення засновника або органу юридичної особи, уповноваженого
  10. 14.Індивідуальні підприємці як суб'єкти господарського права.
    Право на здійснення підприємницької діяльності, яку не заборонено законом, має фізична особа з повною цивільною дієздатністю. Обмеження права фізичної особи на здійснення підприємницької діяльності встановлюються Конституцією України та законом. Фізична особа здійснює своє право на підприємницьку діяльність за умови її державної реєстрації в порядку, встановленому законом. До підприємницької