(ст. 190). Предметом шахрайства є не тільки майно, але і право на майно.
Об'єктивна сторона цього злочину виражається у заволодінні чужим майном або придбанні права на майно шляхом обману чи зловживання довірою.
Обман - це повідомлення неправдивих відомостей або замовчування відомостей, які мають бути повідомлені, з метою заволодіння чужим майном або придбання права на майно. Він може виражатися в усній, письмовій формі, у використанні підроблених документів.
Зловживання довірою - це вид обману, що полягає у використанні винним довірливих відносин з власником або іншою особою, заснованих на родинних, службових відносинах, знайомстві, інших цивільно-правових відносинах.
Особливості шахрайства полягають у тому, що потерпілий, будучи введеним в оману, зовні добровільно передає винному майно або право на майно. Тому обман або зловживання довірою за часом передує передачі майна або права на майно і викликає у потерпілого усвідомлення правомірності такої передачі. Наприклад, винний за фальшивим документом отримує грошовий переказ. Таким чином, обман чи зловживання довірою виступають як спосіб зовні законного, за згодою потерпілого, отримання майна або придбання права на майно.
Якщо обман або зловживання довірою були лише способом отримання доступу до майна, а власне вилучення відбувалося таємно чи відкрито, то склад шахрайства відсутній. Винний має відповідати за крадіжку або грабіж (наприклад, особа під виглядом телефонного майстра, пред'явивши підроблене посвідчення, проникає до квартири, а потім непомітно викрадає зі стола золоту обручку. У цьому випадку він має відповідати за крадіжку і використання підробленого документа).
Закінченим шахрайство вважається з моменту заволодіння майном або придбання права на майно. Обман, що не призвів до заволодіння майном, визнається незакінченим шахрайством. Так, якщо винний підробив документ для заволодіння чужим майном, але був затриманий, вчинене буде приготуванням до шахрайства, якщо ж він був затриманий при пред'явленні такого документа з метою заволодіння майном, то це буде замахом на шахрайство.
Частина 2 ст. 190 передбачає відповідальність за шахрайство, вчинене повторно або за попередньою змовою групою осіб, або таке, що завдало значної шкоди потерпілому; ч. З - за шахрайство, вчинене у великих розмірах, або шляхом незаконних операцій з використанням електронно-обчислювальної техніки; ч. 4 - за вчинене в особливо великих розмірах або організованою групою.
Специфічною ознакою шахрайства, таким чином, є спосіб обману: шляхом незаконних операцій з використанням електронно-обчислювальної техніки. Небезпека такого шахрайства полягає у тому, що ця техніка значно полегшує вчинення шахрайства, дозволяє заволодівати значними коштами, завдаючи непоправної шкоди власникам. Всі інші ознаки тотожні за своїм змістом тим, що були викладені при аналізі крадіжки.
Покарання за злочин: за ч. 1 ст. 190 - штраф до п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправні роботи на строк до двох років, або обмеження волі на строк до трьох років; за ч. 2 ст. 190 - штраф від п'ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправні роботи на строк від одного до двох років, або обмеження волі на строк до п'яти років, або позбавлення волі на строк до трьох років; за ч. З ст. 190 - позбавлення волі на строк від трьох до восьми років; за ч. 4 ст. 190 - позбавлення волі на строк від п'яти до дванадцяти років з конфіскацією майна.
|
- ВСТУП
шахрайства та ін. Запропоновані рекомендації щодо розслідування нових видів злочинів та злочинів, що вчиняються організованими злочинними групами. Підручник розрахований на студентів вищих юридичних навчальних закладів, працівників правоохоронних органів та ін. Авторський колектив висловлює щиру подяку всім, хто надав допомогу при підготовці підручника, а також буде вдячний читачам за їх
- § 2. Особливості криміналістичної характеристики і розслідування податкових злочинів
шахрайство з фiнансовими ресурсами та ін.); 15) професійна та кримінальна характеристика осіб, які брали участь у діяльності господарюючого суб'єкта; 16) обставини, що сприяли вчиненню злочину. При порушенні справ про ухилення від сплати податків можливі дві групи слідчих ситуацій. До першої належать ситуації, при яких початкові дані про вчинений злочин отримані: а) внаслідок проведеної
- Типові слідчі ситуації початкового етапу розслідування
шахрайство, пов'язане з використанням звання особи з метою одержання майна, а також його вимагання; одержання незаконної винагороди не службовою особою. Іноді помилки в оперуванні загальними версіями можуть відбуватися через упереджене ставлення до повідомлення про хабарництво. При перевірці даної версії необхідно відмежовувати корупційні діяння, відповідальність за які настає відповідно до
- § 1. Криміналістична характеристика шахрайства
шахрайство набуло поширення і характеризується зміною форм, видів і способів. З економічними перетвореннями в країні, розвитком ринкових відносин пов'язано проникнення шахрайства до сфери підприємницької діяльності: інвестиційної, довірчої, страхової, банківської. Шахрайство - це заволодіння чужим майном або придбання права на майно шляхом обману чи зловживання довірою (ст. 190 КК). Предметом
- § 2. Початковий етап розслідування
шахрайства такі: 1) є дані про подію злочину і особу злочинця; 2) злочинець затриманий відразу після вчинення злочину; 3) є дані про подію злочину, спосіб його вчинення, особа злочинця невідома; 4) є дані про подію злочину, але механізм вчинення шахрайства і особа злочинця невідомі. Запропоновані типові ситуації передбачають висунення і перевірку слідчих версій. Основою для цього можуть бути
- § 3. Наступний етап розслідування
шахрайства, пред'явлено обвинувачення; 2) є підозрюваний, зібрані докази, але їх недостатньо для встановлення причетності підозрюваного до вчиненого шахрайства, обвинувачення не пред'явлено; 3) зібрано недостатньо доказів, немає підозрюваного, не встановлено особу злочинця; 4) зібрані докази свідчать про відсутність складу злочину (шахрайства) у діях підозрюваного. Якщо особа підозрюваного
- § 1. Криміналістична характеристика злочинів, що вчиняються організованими злочинними групами
шахрайство з фінансовими ресурсами); 2) з універсальною злочинною діяльністю (кілька видів злочинної діяльності, пов'язаних поміж собою). Злочинні групи можуть відрізнятися вузькою спеціалізацією і зосереджувати свою діяльність на якій-небудь сфері; діяльність інших може мати розповсюдженість у кількох галузях, характеризуватися універсальністю. Існують організовані злочинні групи, що
- Кримінально-рееєтраційні підрозділи поліції
шахрайства тощо. У Ee?a? aio?iiiiao?e?iee eaa?iao i?aai?coaaee a e?io? 1901 р. при сискній частині міської поліції. На той час єдиним технічним засобом в поліції був фотографічний апарат, придбаний в 90-х роках. Діловодство сискної частини складалося з двох журналів: настільного реєстру, в якому фіксувалися "темні особи", та розшукового алфавіту, де значились списки розшукуваних осіб. Таке
- § 1. Звук як джерело криміналістичної інформації при розкритті злочину і розшуку злочинця
шахрайства, вимагання грошей, рекет, наркобізнес та ін. Багато злочинів почали здійснюватись з використанням тортур, викрадень, з'явились убивства на замовлення, учиняються вибухи, підпали як засоби зведення рахунків з конкурентами. Розкривати такі злочини без фіксації звукового середовища у переважаючій більшості стало неможливо. Звук - нове нетрадиційне джерело доказової інформації, яке
- 33. Корисливі злочини проти власності, поєднані з вилученням чужого майна з володіння власника (ст.185-191). Форми здійснення цих злочинів.
шахрайство; привласнення, розтрата майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим
|