Головна
Адвокатура Росії / Адвокатура України / Адміністративне право Росії і зарубіжних країн / Адміністративне право України / Арбітражний процес / Бюджетна система / Цивільний процес / Цивільне право / Цивільне право Росії / Договірне право / Житлове право / Земельне право / Конституційне право / Криміналістика / Лісове право / Міжнародне право (шпаргалки) / Нотаріат / Оперативно-розшукова діяльність / Правова охорона тваринного світу (контрольні) / Правознавство / Правоохоронні органи / Підприємницьке право / Прокурорський нагляд в Україні / Судова бухгалтерія України / Судова психіатрія / Судова експертиза / Теорія держави і права / Транспортне право / Трудове право України / Кримінальне право Росії / Кримінальне право України / Кримінальний процес / Фінансове право / Господарське право України / Екологічне право (курсові) / Екологічне право (лекції) / Економічні злочини
ГоловнаПравоЦивільне право Росії → 
« Попередня Наступна »
Е. А. Суханов. Цивільне право: У 2 т. Том II. Напівтім 1: Підручник / Відп. ред. проф. Е. А. Суханов. - 2-е вид., Перераб. і доп. - М.: Видавництво БЕК, 2000. -704с., 2000 - перейти до змісту підручника

3. Зміст договору енергопостачання



До числа умов даного договору стосовно до електропостачання відносяться умови про предмет договору, кількість, якість електроенергії, ціною, терміні дії договору, режимі електропотребленія2.
Предметом названого договору є електрична і теплова енергія. Електроенергія являє собою продукцію спеціальних галузей промисловості, вона має кількісну і якісну оцінку, вартість, тобто є товаром, річчю в сенсі п. 1 ст. 454 ГК.
Електроенергія як товарна продукція відрізняється тим, що саме її існування проявляється в споживанні, витрачанні. Електрична енергія може служити найбільш яскравим прикладом споживаних речей. Її неможливо зберігати на складах, подібно іншим речам, накопичити в значних кількостях, в тому числі в акумуляторах. У мережі вона присутня лише до тієї миті, поки мережа знаходиться під напругою, тобто поки енергія подається в мережу і споживається.
1 На думку І В Єлісєєва, договір у даному випадку полягає "шляхом вчинення конклюдентних дій - підключення до мережі" (см Цивільне право Підручник / За ред А П Сергєєва, Ю К Толстого Ч 2 З 87) Представляється, що підключення до мережі і інші дії відбуваються волею абонента і оформляються письмовими документами, отже, немає підстав відносити їх до конк-людентним діям, які, як зазначається на с 193 названого підручника, означають лише "непряме волевиявлення"
2 Всі ці умови, крім умов про термін і ціною, пропонується відносити до числа істотних См Витрянский В В Договір купівлі-продажу і його окремі види З 169
Кількість енергії, яке енергопостачальна організація зобов'язана подавати абоненту (споживачеві), визначається угодою сторін, причому не тільки на термін дії договору (зазвичай - один рік), а й на квартал; більше того, може бути узгоджена місячна і навіть добова норма. При цьому на тривалий термін кількість підлягає відпуску енергії може бути визначено лише приблизно (в межах узгоджених величин).
При укладанні договору енергопостачання з промисловими та іншими великими споживачами кількість підлягає відпуску електроенергії визначається з урахуванням двох найважливіших показників: приєднаної споживачем потужності струмоприймачів та потужності, що бере участь в добовому максимумі навантаження енергопостачальної організації.
Сутність першого з названих показників полягає в тому, що енергопостачальна організація зобов'язується відпускати споживачеві електроенергію в межах потужності приєднаних їм трансформаторів та інших струмоприймачів високої напруги, перерахованих в договорі. Це має велике значення для енергопостачальної організації. Наприклад, якщо договором добову кількість енергоспоживання буде встановлено в 8000 кіловат-годин, то споживач може вибрати його за одну годину роботи, включивши мотори загальною потужністю 8000 кіловат. Але він може вибрати це кількість за 8 годин роботи, якщо будуть включені мотори потужністю 1000 кіловат.
Кількість підлягає відпуску електроенергії коригується також шляхом визначення в договорі потужності, яку споживач може включати в години добового максимуму навантаження енергопостачальної організації (найчастіше це ранок та вечірні години). Таким шляхом енергопостачальна організація домагається вирівнювання графіка навантаження і забезпечення енергією всіх споживачів.
Як видно, умова про кількість підлягає відпуску електроенергії в договорах з промисловими та іншими великими споживачами супроводжується умовою про величину приєднаної потужності і (або) про величину максимального навантаження в години максимуму електроспоживання з мережі даної постачає організації.
Викладені правила не поширюються на випадки, коли абонентом за договором енергопостачання виступає громадянин, що використовує енергію для побутового споживання: він має право використовувати енергію в необхідній йому кількості з оплатою її у відповідності з фактичним споживанням, що визначається за показаннями лічильника.
Якість електричної енергії визначається головним чином двома показниками - напругою і частотою струму. Вимоги до якості містяться в державних стандартах, а також в інших обов'язкових правилах. Згідно п. 1 ст. 542 ГК вони можуть бути передбачені й договором енергопостачання. Якість електроенергії по напрузі контролюється за спеціальними приладами - вольтметрам, які встановлюються у споживача, а якість по частоті - частометрамі, які встановлюються енергопостачальною організацією на електростанціях або на диспетчерському пункті.
Питання про якість електроенергії має велике значення при її споживанні промисловими, транспортними та іншими виробничими підприємствами. У договорах з дрібномоторному споживачами та споживачами, які використовують енергію для освітлення і задоволення побутових потреб, якість звичайно не вказується ні по напрузі, ні за частотою. Це пов'язано з тим, що енергопостачальна організація подає їм енергію заздалегідь визначеного стандартного напруги і стандартною частоти.
Термін в договорі енергопостачання визначається угодою сторін. Договір може бути укладений на невизначений або певний термін. Згідно ч. 2 п. 1 ст. 540 ЦК договір з громадянином, які використовують енергію для побутового споживання, вважається укладеним на невизначений термін, якщо інше не передбачено угодою сторін. Якщо ж абонентом за договором енергопостачання виступає юридична особа, такий договір, як правило, укладається на певний строк, тривалість якого встановлюється сторонами.
Враховуючи, що необхідність споживання енергії у кожної організації існує постійно, закон встановлює, що сам по собі факт закінчення терміну не тягне за собою припинення договірних відносин: договір у цьому випадку вважається продовженим на той самий термін і на умовах, які містилися в попередньому договорі. Але до закінчення дії терміну кожна зі сторін може заявити про його припинення чи зміну або про укладення нового договору (п. 2 ст. 540 ЦК). В останньому випадку права та обов'язки сторін до укладення нового договору визначаються раніше укладеним договором.
Згідно п. 1 ст. 539 ГК абонент за договором енергопостачання зобов'язується оплачувати прийняту енергію. Ціна, за якою проводиться оплата, визначається, як правило, відповідно до затверджених державою тарифами. Тому відсутність у договорі електропостачання умови про ціну не тягне його недей-
ствительность, так як ціна не є істотною умовою даного договору.
Державне регулювання тарифів обумовлено природною монополією енергопостачальних організацій і здійснюється головним чином з метою захисту економічних інтересів споживачів від монопольного підвищення тарифів. Органами державного регулювання тарифів є Федеральна енергетична комісія Російської Федерації і регіональні енергетичні комісії суб'єктів Російської Федерації. Повноваження названих комісій визначені Федеральним законом від 14 квітня 1995 р. "Про державне регулювання тарифів на електричну та теплову енергію в Російській Федерації" 1. Зокрема, Федеральна енергетична комісія наділена правом встановлення тарифів на електричну енергію (потужність) на федеральному (загальноукраїнському) оптовому ринку електричної енергії (потужності), а також на електроенергію, що поставляється комерційним організаціям (за переліком, затвердженим Урядом РФ).
« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =
Інформація, релевантна " 3. Зміст договору енергопостачання "
  1. § 2. Види договорів
    зміст окремих груп договорів, їх відмінності, подібність. Договори майнові й організаційні. Критерієм такої диференціації є характер суспільних відносин (їх правової форми), на виникнення (зміну, припинення) яких спрямовані договори. Майнові договори стосуються матеріальних благ і характеризуються великою різноманітністю. Це можуть бути відносини, пов'язані з
  2. 2. Основні розділи курсу цивільного права
    змісті і системі курсу його вивчення. Розділ II. Цивільне правовідношення - включає виклад вчення про поняття, зміст і видах цивільних правовідносин, правове становище їх суб'єктів і об'єктів, а також про підстави їх виникнення, зміни та припинення. Важливе місце тут займають вчення про юридичних осіб (яке можна розглядати як основу "корпоративного права", або
  3. 1. Система зобов'язань
    зміст перших в основному визначається волею сторін або диспозитивними правилами законодавства, то другі формуються головним чином на основі імперативних приписів закону. В них по-різному вирішуються багато важливих питань, наприклад про характер і розмір відшкодовуваних збитків, про форми вини правопорушника і про значення вини потерпілого та ін На цьому грунтується і відмінність ("конкуренція")
  4. 3. Публічний договір і договір приєднання
    змісту особливими різновидами договорів є публічний договір і договір приєднання. Правила про ці договори, по суті, являють собою обмеження принципу договірної свободи і навіть відомі відступи від почав юридичної рівності суб'єктів приватного права, встановлені з метою захисту інтересів більш слабкої сторони. Публічним визнається договір, який підлягає укладенню
  5. 1. Значення і сфера застосування купівлі-продажу
    змісту або характеру відповідних прав або істоти об'єкта цивільних прав. До продажу цінних паперів і валютних цінностей положення про купівлю-продаж застосовуються, якщо законом не встановлено спеціальні правила їх продажу Водночас тепер закон не може і не повинен регламентувати кожен крок продавців і покупців. Умови продажу за загальним правилом можуть бути ними визначені
  6. 5. Зміст і виконання зобов'язання енергопостачання
    договорі якості. Особливої акту передачі товару (як при купівлі-продажу або поставки) тут немає. Абонент використовує енергію в міру необхідності, і при цьому електроенергія переходить у його мережу. З моменту переходу електроенергії з мережі енергопостачальної організації в мережу абонента вона вважається переданою абоненту і ризик її випадкової витоку або інших втрат падає на нього. Момент переходу енергії
  7. 7. Зміна та припинення договору енергопостачання
    змісту договору про постачання продукцією через приєднану мережу. Виявлення перерахованих загальних ознак договорів енергопостачання, газопостачання , постачання нафтою і нафтопродуктами, водою та іншими товарами, почате в літературі з початку 50-х років, дозволило розглядати перераховані договори як однотипні і об'єднати їх в одну групу, яку було запропоновано назвати "договори про
  8. 8. рекомендувалося ЛІТЕРАТУРА ДО КУРСУ "Адміністративне право України"
    зміст, реформа. - X., 1991. 137 98. Севрюгин В.Є. Поняття правопорушення (проступку) по адміні ністративного законодавству. - М ., 1988. 99. Сорокін В.Д. Проблеми адміністративного процесу. - М., 1968. 100. Сорокін В.Д. Адміністративно-процесуальне право. - М., 1972. 101. Старилов Ю.Н. Адміністративний договір: досвід законодав тельного регулювання у Німеччині / / Держава і право. -
  9. 5. Заохочення застосува. за успішне і добросов. виконання держ. службовцем своїх долж. обов'язків
    змісту. Матер. от-ть держ. сл. настає за служебн. проступок, в рез-ті кіт. завдано матеріальної шкоди гос-ву. За шкоду, причин. учр. або орг. при виконанні служ. об-тей службовці, з вини кіт . заподіяно шкоду, несуть МО у розмірі прямої дійсної. шкоди, але не понад середньомісячно-го заробітку. МО понад середнього заробітку допускається лише у випадках, зазначених у з-не. Ст. 121 КЗпП
  10. Адміністративні стягнення
    утриманні під вартою в місцях, визначених ОВС, ст. 32. Встановлюється і застосовується лише у виняткових випадках за окремі види адміністративних правопорушень на строк до 15 діб. Призначається міським судом (суддею). Адміністративний арешт не може застосовуватися до: 1) вагітним жінкам 2) жінкам, які мають дітей віком до 12 років 3) особам, які не досягли 18 років 4) інвалідам I і II
© 2014-2022  ibib.ltd.ua