Головна
Адвокатура Росії / Адвокатура України / Адміністративне право Росії і зарубіжних країн / Адміністративне право України / Арбітражний процес / Бюджетна система / Цивільний процес / Цивільне право / Цивільне право Росії / Договірне право / Житлове право / Земельне право / Конституційне право / Корпоративне право / Криміналістика / Лісове право / Міжнародне право (шпаргалки) / Нотаріат / Оперативно-розшукова діяльність / Правова охорона тваринного світу (контрольні) / Правознавство / Правоохоронні органи / Підприємницьке право / Прокурорський нагляд в Україні / Судова бухгалтерія України / Судова психіатрія / Судова експертиза / Теорія держави і права / Транспортне право / Трудове право України / Кримінальне право Росії / Кримінальне право України / Кримінальний процес / Фінансове право / Господарське право України / Екологічне право (курсові) / Екологічне право (лекції) / Економічні злочини
ГоловнаПравоЦивільне право Росії → 
« Попередня Наступна »
Е. А. Суханов. Цивільне право: У 2 т. Том II. Напівтім 1: Підручник / Відп. ред. проф. Е. А. Суханов. - 2-е вид., Перераб. і доп. - М.: Видавництво БЕК, 2000. -704с., 2000 - перейти до змісту підручника

5. Зміст і виконання зобов'язання енергопостачання



Основний обов'язок енергопостачальної організації полягає в тому, щоб подавати абоненту енергію через приєднану мережу (п. 1 ст. 539). "Подача електроенергії" означає в даному випадку надання абоненту можливості отримувати з мережі енергію в обумовленому кількості і зазначеного в договорі якості. Особливої ??акту передачі товару (як при купівлі-продажу або поставки) тут немає. Абонент використовує енергію в міру необхідності, і при цьому електроенергія переходить у його мережу. З моменту переходу електроенергії з мережі енергопостачальної організації в мережу абонента вона вважається переданою абоненту і ризик її випадкової витоку або інших втрат падає на нього. Момент переходу енергії в мережу абонента фіксується приладами обліку, які, як правило, встановлюються на кордоні його мережі та мережі енергопостачальної організації.
Виконання енергопостачальною організацією обов'язку подання (відпуску) електроенергії абоненту (споживачеві) полягає в тому, що ця організація зобов'язана забезпечити наявність енергії в мережі в будь-який час. Подача енергії має здійснюватися з дотриманням визначеного режиму, основними принципами якого є безперебійність, безперервність, дотримання вимог до якості.
Враховуючи, що несподіване припинення електропостачання може викликати у споживачів призупинення виробництва та іншої діяльності, загибель майна, людські жертви, порушення нормального життя цілих населених пунктів, закон передбачає лише виняткові випадки, коли допускається обмеження або повне припинення подачі електроенергії абоненту. Прийняття таких заходів можливе з причин, пов'язаних з діяльністю або абонента, або енергопостачальної організації. Згідно п. 3 ст. 546 ГК перерву в подачі, припинення або обмеження подачі енергії допускається в разі необхідності вжити невідкладних заходів щодо запобігання або ліквідації аварії в системі енергопостачальної організації. У цій ситуації енергопостачальної організації надано право застосовувати зазначені заходи без узгодження з абонентом і без відповідного його попередження, однак за умови негайного повідомлення його про це після вживання заходів.
Перерва в подачі, припинення або обмеження подачі енергії можливе за згодою сторін. Така угода визнається неприпустимим, якщо засвідчене органом державного енергетичного нагляду незадовільний стан енергетичних установок абонента загрожує аварією або створює
загрозу життю і безпеці громадян. Про заходи, які енергопостачальна організація вирішила зробити у зв'язку з цим, вона повинна попередити абонента.
Енергопостачальна організація не здійснює окремих актів передачі абоненту певних "доз" електроенергії. Отже, обов'язки абонента (споживача) прийняти "товар", характерною для купівлі-продажу, в даному випадку, як правило, не існує. Абонент має право, але не зобов'язаний вибрати все зазначене в договорі кількість енергії, але за умови, що недоотримання енергії в порівнянні з кількістю, зазначеною в договорі, відбулося внаслідок здійснення ним заходів щодо економії енергії1. В інших випадках абонент може змінити кількість прийнятої ним енергії (у бік зменшення або збільшення) за умови, що таке його право передбачено договором і за умови відшкодування ним витрат, понесених енергопостачальною організацією у зв'язку із забезпеченням подачі енергії в не обумовленої договором кількості (п. 2 ст. 541 ЦК). Якщо в договорі відповідної застереження не було, абонент, який змінив кількість споживаної енергії не у зв'язку із заходами по її економії, повинен відшкодувати енергопостачальної організації викликані цим витрати.
Викладені правила не застосовуються у випадках, коли абонентом виступає громадянин, що використовує електроенергію для побутового споживання.
Основний обов'язок абонента - оплата прийнятої ним енергії за встановленими тарифами. Згідно п. 1 ст. 544 ГК оплаті підлягає фактично прийняте абонентом кількість енергії відповідно до даних обліку енергії, якщо інше не передбачено законом, іншими правовими актами або угодами сторін.
Порядок розрахунків за електроенергію був встановлений в 30-х роках і полягав у тому, що справляння плати як за відпущену електроенергію, так і за приєднане потужність або максимальне навантаження вироблялося шляхом безакцептного списання з розрахункових (поточних) рахунків потребітелей2. Цей винятковий порядок розрахунків застосовується і в даний час. Поруч нормативних актів встановлено, що розрахунки із споживачами, крім бюджетних організацій і населення, за що відпускається енергопостачальними організаціями електричну та теплову енергію і за деякі інші види продукції виробляються на
1 См Федеральний закон від 3 квітня 1996 р "Про енергопостачанні" / / СЗ РФ 1996 № 15 Ст 1551
2 См Постанова РНК СРСР від 23 січня 1973 р / / СЗСССР 1937 № 9 Ст 33
підставі показників вимірювальних приладів та діючих тарифів без акцепту плательщіков1.
Абонент зобов'язаний дотримуватися передбаченого договором режиму споживання енергії. Він встановлюється в договорах з абонентами, які використовують енергію з метою забезпечення виробничої або іншої аналогічної діяльності. Поняттям "режим" охоплюється в даному випадку дотримання певного порядку споживання по годинах, днях тижня, змінах і т. д.
Режим споживання енергії характеризується також обов'язком абонента дотримуватися передбачені для нього добовий і місячний графіки споживання енергії , що пов'язано з необхідністю забезпечити рівномірність енергоспоживання і надійність роботи енергопостачальної організації. У випадках, коли абонентом за договором енергопостачання виступає громадянин, що використовує енергію для побутового споживання, небудь режим споживання для нього не встановлюється.
Обов'язком абонента є також забезпечення належного технічного стану та безпеки експлуатованих енергетичних мереж, приладів та обладнання. Виконання цих вимог складає договірну обов'язок абонента перед постачальної організацією, якій відповідає право енергопостачальної організації здійснювати нагляд і контроль за дотриманням абонентом режиму електроспоживання, за станом електроустаткування, приладів обліку та іншого енергетичного господарства абонентів.
У відповідності з договором енергопостачання абонент зобов'язаний негайно повідомляти енергопостачальної організації про аварії, пожежі, несправності приладів обліку енергії та про інші порушення, що виникають при користуванні енергією. Виняткова важливість даної обов'язки абонента обумовлена ??властивостями енергії як продукції і небезпеками, які пов'язані з її використанням.
« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =
Інформація, релевантна " 5. Зміст і виконання зобов'язання енергопостачання "
  1. 2. Основні розділи курсу цивільного права
    змісті і системі курсу його вивчення. Розділ II. Цивільне правовідношення - включає виклад вчення про поняття, зміст і видах цивільних правовідносин, правове становище їх суб'єктів і об'єктів, а також про підстави їх виникнення, зміни та припинення. Важливе місце тут займають вчення про юридичних осіб (яке можна розглядати як основу "корпоративного права", або
  2. 3. Публічний договір і договір приєднання
    змісту особливими різновидами договорів є публічний договір і договір приєднання. Правила про ці договори, по суті, являють собою обмеження принципу договірної свободи і навіть відомі відступи від почав юридичної рівності суб'єктів приватного права, встановлені з метою захисту інтересів більш слабкої сторони. Публічним визнається договір, який підлягає укладенню
  3. 1. Значення і сфера застосування купівлі-продажу
    змісту або характеру відповідних прав або істоти об'єкта цивільних прав. До продажу цінних паперів і валютних цінностей положення про купівлю-продаж застосовуються, якщо законом не встановлено спеціальні правила їх продажу Водночас тепер закон не може і не повинен регламентувати кожен крок продавців і покупців. Умови продажу за загальним правилом можуть бути ними визначені
  4. 1. Форми здійснення виконавчої влади
    змістом ці акти поділяються: 1) нормативні акти - встановлюють, змінюють і зазна-няющие юридичні норми, вони не звернені до юридичних осіб. 2) індивідуальні акти - це рішення суб'єктів административ-ної влади з конкретних питань, звернені до конкретних осіб. 3) зміщені - акти, в яких містяться норми права і право-стосовно рішення. За формою вираження: 1. Письмові
  5. Держ. управління в адміністративно-політичній сфері
    тримання затриманих і взятих під варту осіб, спеціальні приймальники для осіб, арешт-ванних в адм. порядку, підрозділи патрульно-постової міліції (в т.ч. ОМОН), підрозділи ГИБДД, охорони об'єктів за договорами, охорони та контролювання затриманих і заарештованих по виконанню адм. з-ва, щодо попередження вчинення злочину неповнолітніми. Значне місце в д-ти органів
  6. Поняття арбітражного процесу, арбітражна процесуальна форма
    змісті суспільних відносин, що виникають при різних формах вирішення правових спорів. Точка зору двох процитованих авторів може бути, на наш погляд, використана і як аргумент проти об'єднання цивільного і арбітражного процесуального права в єдину галузь права через схожість принципів діяльності, процесуальної форми і окремих інститутів. 5. І теоретиками, і
  7. 3. Судопроізводственних ПРИНЦИПИ АРБІТРАЖНОГО ПРОЦЕСУАЛЬНОГО ПРАВА
    зміст принципу змагальності в більшості країн. Особливе значення в цьому зв'язку мають норми, що регулюють доказування, яке традиційно вважається сферою реалізації принципу змагальності. Слід звернути увагу на відсутність в новому Кодексі положення про залишення позовної заяви без розгляду, якщо позивач не з'явився у засідання арбітражного суду і не заявив про розгляд
  8. 1. ПОНЯТТЯ І СУТНІСТЬ ПОЗОВНОЇ ВИРОБНИЦТВА. ВІДМІНУ ЙОГО ВІД ВИРОБНИЦТВА ПО СПРАВАХ, ЩО ВИНИКАЄ З АДМІНІСТРАТИВНИХ та інших публічних правовідносин І ВІД ВИРОБНИЦТВА в окремих категоріях справ
    зміст якого визначається спеціальними нормами; суд зобов'язаний з'ясувати коло осіб, зацікавлених в результаті справи, і вжити заходів для залучення їх до участі в процесі; справи окремого провадження розглядаються арбітражним судом за загальними правилами позовного провадження, з особливостями, встановленими АПК. Не застосовуються, зокрема, такі інститути, які виключаються самим характером
  9. 6. СВІТОВЕ УГОДУ
    зміст чинному законодавству, чи не змінює воно точно встановлений законом зміст матеріальних правовідносин; чи не суперечить інтересам держави; укладено воно в сфері підлягає договірного регулювання. З'ясовуючи, чи не порушує мирова угода права інших осіб, арбітражний суд повинен переконатися не покладено їм обов'язки як на осіб, які не беруть участь у справі, так
  10. 4. ВИЗНАННЯ І виконання іноземних арбітражних рішень
    змісті правових систем. Такий порядок встановлено, наприклад, Конвенцією 1958 року в відношенні арбітражних рішень, багатьма двосторонніми договорами нашої країни про правову допомогу та правові відносини з іншими державами. Виділяють ще один порядок визнання та виконання іноземних рішень особливого виду - звернених проти держави. Йдеться про рішення деяких міжнародних судів і