|
« Попередня
|
|
Наступна » |
|
|
|
34. Сторони договору (Д.) майнового найму, їх права та обов'язки.
|
(гл.58 ст.759-786) Сторонами Д. є наймодавець (орендодавець) та наймач (орендар). Наймодавцем може бути власник речі або особа, якій належать майнові права, а також особа, уповноважена на укладення Д. найму. До особи наймача законодавець не передбачає обмежень. Наймодавець зобов'язаний: передати наймачеві майно у користування негайно або у строк, встановлений Д. (якщо наймодавець не передає наймачеві майно, то наймач має право за своїм вибором: вимагати передання майна і відшкодування збитків, завданих затримкою; відмовитися від Д. і вимагати відшкодування завданих йому збитків); передати річ у комплекті та у стані, що відповідають умовам Д. та її призначенню; попередити наймача про особливі властивості та недоліки речі, які йому відомі та які можуть бути небезпечними для життя, здоров'я, майна наймача (ін. осіб) або призвести до пошкодження самої речі (у разі завдання шкоди внаслідок особливих властивостей або недоліків речі, про наявність яких наймача не було попереджено наймодавцем і про які він не знав і не міг знати, шкоду відшкодовує наймодавець); повідомити наймача про всі права третіх осіб на річ, що передається у найм (якщо наймодавець не повідомив про всі права третіх осіб на річ, то наймач має право вимагати зменшення розміру плати за користування річчю або розірвання Д.
та відшкодування збитків); провести капремонт речі, переданої у найм, за свій рахунок, якщо інше не встановлено Д. або законом (якщо наймодавець не провів капремонту речі, що перешкоджає її використанню, то наймач має право: відремонтувати річ, зарахувавши вартість ремонту в рахунок плати за користування річчю, або вимагати відшкодування вартості ремонту; вимагати розірвання Д. та відшкодування збитків). Наймач зобов'язаний: у присутності наймодавця перевірити справність речі; користуватися річчю відповідно до її призначення та умов Д. та не має права самочинно змінювати стан речі, яку передано йому в користування, інакше наймодавець має право вимагати розірвання Д. та відшкодування збитків; справляти плату за користування річчю (якщо наймач не вносить плату протягом 3 міс. підряд, то наймодавець має право вимагати повернення речі); усунути погіршення речі, які сталися з його вини, або відшкодувати збиткі; відшкодувати шкоду, завдану третім особам, у зв'язку з користуванням річчю. Наймач має право: вимагати зменшення плати, якщо через обставини, за які він не відповідає, можливість користування майном істотно зменшилася; здійснювати страхування речі; проводить за свій рахунок поточний ремонт речі; передати річ у користування ін.
особі за згодою наймодавця, якщо ін. не встановлено Д. або законом; власності на плоди, доходи, одержані ним у результаті користування річчю; поліпшити річ за згодою наймодавця (Якщо поліпшення можна відокремити від речі без її пошкодження, наймач має право на їх вилучення. А якщо не можна, то має право на відшкодування вартості витрат.); Наймач має переважне право перед ін. особами на укладення Д. найму на новий строк і на придбання речі.
|
| « Попередня |
|
Наступна » |
|
= Перейти до змісту підручника = |
|
|
Інформація, релевантна "34. Сторони договору (Д.) майнового найму, їх права та обов'язки." |
- 33. Поняття та різновиди договору (Д.) майнового найму (оренди).
сторонами. Якщо її не встановлено договором, то визначається з урахуванням споживчої якості речі та інших обставин, які мають істотне значення. Договір найму (оренди) є строковим договором. Якщо строк найму не встановлено, договір найму вважається укладеним на невизначений строк. Форма договору: усна або письмова. Змістом договору є сукупність прав та обов'язків сторін. Чинне цивільне та
- 3. Зовнішньоекономічний договір: поняття, види, зміст, форма, порядок укладання, зміни та розірвання.
сторонами зовнішньоекономічного договору (контракту), мають бути здатними до укладання договору (контракту) відповідно до законів України та (або) закону місця укладання договору (контракту). Відповідно до Указу Президента України "Про застосування міжнародних правил інтерпретації комерційних термінів" від 4 жовтня 1994 р. при укладанні суб'єктами підприємницької діяльності України всіх форм
- Розділ II. ОСНОВНІ НАПРЯМКИ РОЗВИТКУ І РЕФОРМУВАННЯ АДМІНІСТРАТИВНОГО ЗАКОНОДАВСТВА
сторонення, утримання в резерві поза служби тощо) доцільно розробити і запровадити дієвий механізм його соціально-правового захисту. Зокрема, при зміні посади державного службовця внаслідок зміни керівника (для патронатної служби), ліквідації або реорганізації 273 державних органів йому має надаватись робота із встановленням посадового окладу не нижче від попереднього. Доцільно також визначити
- 47. Правовий стан іноземців
сторонніми договорами держав, у яких сторони встановлюють становище своїх громадян в іншій державі, що домовляється. Держава перебування встановлює правовий режим іноземців, що не повинний суперечити загальновизнаним принципам і нормам міжнародного права, міжнародним зобов'язанням держави, узятим у рамках двосторонніх і багатосторонніх договорів. Правовий режим іноземців являє собою сукупність
- № 8. Наймання жилого приміщення.
сторона (наймодавець) зобов'язана надати іншій стороні (наймачу) за плату житлове приміщення для проживання в ньому. Двосторонній, оплатний, консенсуальний. Особливості: 1) підставою є отримання наймачем у встановленому порядку ордера на право зайняття житлового приміщення; 2) предмет - тільки житлове приміщення; 3) стороною може бути тільки громадянин; 4) договір є безстроковим; 5) проста
- № 20. Види договорів.
сторонні (займ, дарування) та двухсторонні (у кожної з сторін є і права і обов'язки). 2. Оплатні (стороні одержують плату) та безоплатні (дарування) 3. У залежності від того з якого моменту угода вважається укладеною: реальні (однієї угоди не досить, необхідна ще і передача речі, наприклад, займ); консенсуальні (досить досягти угоди по всіх істотних умовах, наприклад, купівля-продаж); 4. Іменні
- № 143. Наймання житлового приміщення.
сторона (наймодавець) зобов'язана надати іншій стороні (наймачу) за плату житлове приміщення для проживання в ньому. Двосторонній, оплатний, консенсуальний. Особливості: 1) підставою є отримання наймачем у встановленому порядку ордера на право зайняття житлового приміщення; 2) предмет - тільки житлове приміщення; 3) стороною може бути тільки громадянин; 4) договір є безстроковим; 5) проста
- 22. Загальні правила посвідчення угод (правочинів)
сторони передбачають для себе після посвідчення угоди, чи не помилилися вони в назві угоди. Для цього нотаріус має детально обговорити зі сторонами умови угоди, всі її суттєві моменти, роз'яснити права та обов'язки сторін, що випливають з угоди, аби юридична необізнаність не спричинила порушення прав і законних інтересів осіб, які звертаються до нього. Коли нотаріус з'ясує дійсні наміри сторін і
- 24. Посвідчення договорів застави
стороною договору є фізична особа, то мова може йти про повірену особу як боржника, так і майнового поручителя. Ця особа (повірена особа) не є власником майна, вона керується чиїмись вказівками щодо застави, її повноваження можуть базуватися на підставі доручення. Однак повірена особа діє в інтересах особи, яку репрезентують. Тому повірена особа може передати майно в заставу, але тільки чітко
- 58. Поняття позову, його елементи та види.
сторонами шляхом внесення ясності в існуючі між ними правовідносини. Суд своїм рішенням підтверджує наявність чи відсутність права і обов'язку (визнання права власності, авторства тощо). Позов про існування певних правовідносин між сторонами буде позитивним, а про визнання відсутності їх - негативним. Позови перетворювальні спрямовані на зміну або припинення правових відносин (пункти 6, 7 ч. 2
|