(гл.58 ст.759-786) За договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. Правове регулювання договору найму (оренди) здійснюється гл.58 ЦК, ЗУ "Про оренду державного та комунального майна" та окремими правилами найму. Метою договору є забезпечення передання майна у тимчасове користування. Юридичні ознаки договору: взаємний, консенсуальний (реальний), відплатний. Сторонами договору є наймодавець (орендодавець) та наймач (орендар). Наймодавцем може бути власник речі або особа, якій належать майнові права, а також особа, уповноважена на укладення договору найму. Щодо особи наймача, то законодавець не передбачає будь-яких обмежень. Істотною умовою договору є умова про предмет, яким може бути: річ, яка визначена індивідуальними ознаками і зберігає свій первісний вигляд за неодноразового використання (неспоживна річ); майнові права.
Законом може бути встановлено види майна, що не можуть бути предметом договору найму. Ціна договору встановлюється за домовленістю між сторонами. Якщо її не встановлено договором, то визначається з урахуванням споживчої якості речі та інших обставин, які мають істотне значення. Договір найму (оренди) є строковим договором. Якщо строк найму не встановлено, договір найму вважається укладеним на невизначений строк. Форма договору: усна або письмова. Змістом договору є сукупність прав та обов'язків сторін. Чинне цивільне та господарське законодавство Укр. виділяє такі різновиди договорів, що регулюють строкове платне користування чужим майном: договір найму (оренди), включаючи оренду державного та комунального майна (ст.759-786 ЦК, ст.ст.283-289, 291 ГК, ЗУ «Про оренду державного та комунального майна»); договір прокату (ст.
787-805 ЦК), специфікою якого є те, що наймодавцем може бути лише суб'єкт підприємницької діяльності, а предметом договору - рухома річ, яка використовується, як правило, для задоволення побутових невиробничих потреб. Договір прокату є публічним договором та договором приєднання.; договір найму (оренди) земельної ділянки (ст.792 ЦК, ст.290 ГК, ЗУ «Про оренду землі»; договір найму будівлі або іншої капітальної споруди (ст.793-797 ЦК); договір найму (оренди) транспортного засобу (ст.798-805 ЦК); договір лізингу (ст.806-809 ЦК, ст.292 ГК, ЗУ «Про лізинг»); договір найму житла (ст.810-826 ЦК).
|
- 4. Поняття житлового фонду. Види житлових фондів.
договору оренди (найму). Відповідно до форм власності житловий фонд поділяється на 1) державний (комунальний), 2) колективний, що включає громадський житловий фонд і фонд житлово-будівельних кооперативів, та 3) приватний. За ст. 7 проекту Житлового Кодексу, житловий фонд України за формою власності поділяють на такі категорії: 1) приватний житловий фонд. 2) житловий фонд колективної власності 3)
- 18. Загальна характеристика договору найму житлового приміщення в будинках державного та комунального житлового фонду.
різновидом договору найму (оренди). На договір найму житла поширюються норми, що регулюють договір найму (оренди) в частині, яка не закріплена в гл. 59 ЦК в порядку аналогії закону. Наприклад, ст.ст. 762, 766 ЦК та
- 16. Поняття договорів та їх класифікація.
договору: - домовленість, збіг волевиявлення учасників; - домовленість двох чи більше осіб; - спрямованість на встановлення, зміну чи припинення цивільних прав та обов'язків. Окрім цього, договір можна розглядати ще й як відповідні договірні правовідносини, що виникли внаслідок укладення договору, а також як певний документ. Чинне законодавство визначає, що сторони є вільними в укладенні
- 37. Припинення договору майнового найму (оренди).
договором або законом; ліквідації юр. особи, яка була наймачем або наймодавцем; розірвання договору на вимогу однієї із сторін у випадках, передбачених законом. Головною підставою припинення цього зобов'язання є закінчення строку договору. Однак якщо наймач і далі користується майном після закінчення строку договору найму, то, якщо немає заперечень наймодавця протягом одного місяця, договір
- 1.2. Види господарських зобов'язань
поняття соціально-комунальних зобов'язань (ст. 177 ГК), публічних зобов'язань (ст. 178 ГК), а також господарсько-договірних зобов'язань (ст. 179 ГК). Відповідно до ст. 175 ГК майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин під час здійснення господарської діяльності, на підставі яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну
- § 1. Поняття і види юридичної відповідальності
суб'єктів господарської діяльності
поняття «юридична відповідальність» тлумачиться більш широко, як явище загальносоціальне. Категорія «відповідальність» означає усвідомлення індивідом, соціальною групою, народом свого обов'язку перед суспільством, людством; розуміння в цьому світлі обов'язку, суті і значення своїх вчинків, діяльності; узгодження їх з обов'язками і завданнями, які виникають у зв'язку з потребами суспільного
- 1. Поняття та ознаки суб'єкта господарського права. Види суб'єктів господарського права.
договору чи рішення про утворення об'єднання. Крім того, ст. 123 ГК України передбачає, що вартість майна об'єднання відображається у його балансі; поточний та інші рахунки в банках. Майно належить суб'єкту господарського права на підставі певного правового титулу, яким може виступати: право власності; право господарського відання; право оперативного управління; право оперативного використання
- 1. Підприємство: поняття, ознаки та види.
договору (статуту); функціонування на базі відокремленого майна; наявність господарської правоздатності, зокрема, статусу юридичної особи з можливістю мати в своїй структурі інших юридичних осіб; порядок управління підприємством залежить від його типу; майно може бути закріплене за підприємством на таких правових підставах: а) право власності; б) право господарського відання; в) право
- 3. Зовнішньоекономічний договір: поняття, види, зміст, форма, порядок укладання, зміни та розірвання.
договору (контракту), мають бути здатними до укладання договору (контракту) відповідно до законів України та (або) закону місця укладання договору (контракту). Відповідно до Указу Президента України "Про застосування міжнародних правил інтерпретації комерційних термінів" від 4 жовтня 1994 р. при укладанні суб'єктами підприємницької діяльності України всіх форм власності договорів, у тому числі
- Тема 6. Форми державного управління
договору. При вивченні данної теми необхідно мати на увазі, що форма державного управління - це зовнішній вияв конкретних дій, які здійснюються органами державного управління для реалізації поставлених перед ними завдань. Студентам слід зосередити свою увагу на видах форм державного управління і мати на увазі, що загально прийнятої класифікації форм управлінської діяльності немає. В юридичній
|