Головна |
« Попередня | Наступна » | |
Тактика боротьби з проституцією. |
||
Під цим ми розуміємо сукупність форм, прийомів і способів, що застосовуються органами внутрішніх справ (міліції) в боротьбі з проституцією і вчинюваними на цьому грунті правопорушеннями. Застосування конкретних прийомів (способів) боротьби з проституцією обумовлюється оперативною обстановкою, формами ведення повіями способу життя і заняття ремеслом. Проституція і супутні з нею злочини скоюються приховано, замаскированно, тому для їх виявлення і припинення оперативні співробітники карного розшуку застосовують тактичні прийоми, властиві оперативно-розшукової діяльності. Наряди патрульно-постової служби, дільничні інспектори міліції при несенні служби поблизу ресторанів, кафе, барів, вокзалів, портів, на пляжах та в інших людних місцях шляхом спостереження виявляють мисливиць за «вільними» чоловіками. Панельні, портові повії зазвичай збираються на тротуарах центральних вулиць і площ, часто виділяються, привертаючи до себе увагу своїми манерами одягатися, приймають провокують пози, намагаються зав'язати знайомство, а іноді й просто пристають до громадян. З метою виявлення та вилучення таких повій міліція періодично проводить рейди. Для цього використовуються автобуси - звичайний міський транспорт, який разом з нарядом міліціонерів рухається по найбільш імовірним місць знаходження «нічних фей», підбираючи і доставляючи їх для розгляду до органів внутрішніх справ. Джерелами інформації про жінок легкої поведінки можуть бути скарги і заяви сусідів за місцем їх проживання, іноді джерелом такої інформації стають і самі особи, які займаються проституцією, валютними оборудками, конкуруючі власники кубел, «потерпілі» клієнти, повідомлення комендантів гуртожитку, адміністрації готелів та ін Всі вони мають перевірятися і по них прийматимуться відповідні заходи. Виявлення займаються проституцією - півсправи. З кожною з таких жінок працівники міліції ведуть посильну для них роботу: кого визначають на лікування, комусь допомагають знайти роботу, повернутися до батьків та ін Життєві обставини у що стала на шлях проституції бувають дуже різними, тому до неї потрібен індивідуальний підхід. 118 У практиці міліції накопичується досвід застосування певних прийомів, узагальнення яких дозволить виробити більш ефективну тактику боротьби з проституцією. Правові заходи боротьби з проституцією. Поряд з попереджувально-профілактичними заходами у боротьбі з проституцією використовуються і правові засоби. Законодавством про відповідальність за адміністративні правонарушенія1 встановлено, що особи, щодо яких є достатні підстави вважати, що вони займаються проституцією, викликаються в міліцію для офіційного застереження про неприпустимість антигромадської поведінки. До таких осіб у порядку, визначеному законодавством, органи внутрішніх справ (міліції) можуть застосовувати адміністративне затримання, особистий огляд і вилучення речей. Надання таких повноважень працівникам міліції дозволяє заходи вмовляння, роз'яснення доповнити більш дієвими засобами заходу антигромадського способу життя. Поряд з цим законодавець встановив, що заняття проституцією тягне за собою накладення адміністративного стягнення у вигляді попередження або штрафу. Ці заходи стягнення передбачені ст.1642 (заняття проституцією) Кодексу України про адміністративні правопорушення. Ті ж дії, вчинені повторно протягом року після накладення адміністративного стягнення, тягнуть за собою накладення штрафу до двох мінімальних розмірів оплати праці (див. ч.2 ст.1642 КпАП). Особи, піддані адміністративному стягненню за заняття проституцією, з метою виявлення та лікування венеричних захворювань, в тому числі і СНІДу, направляються на медичне обстеження в порядку встановленому законодавством. Протоколи на осіб, які займаються проституцією, складаються працівниками органів внутрішніх справ (міліції) і передаються на розгляд адміністративної комісії при органах місцевого самоврядування. У боротьбі з проституцією не можна покладатися на моральний осуд, як і сподіватися на репресії. Зрозуміло, адміністративні заходи потрібні хоча б для того, щоб поставити заслін поширенню венеричних захворювань, СНІДу та інших правопорушень - суміжних проституції. * См Відомості Верховної Ради УРСР 1988. № 23. Ст 800 119 У прийнятій 2 грудня 1949 Генеральною Асамблеєю ООН Міжнародної Конвенції № 649 «Про боротьбу з торгівлею людьми та експлуатацією проституції третіми особами» сказано, що сторони (учасники) Конвенції через посередництво своїх урядових або приватних установ у галузі освіти, охорони здоров'я, соціального та економічного обслуговування й інших пов'язаних з ним методів обслуговування зобов'язуються вживати або заохочувати всі необхідні заходи по боротьбі з проституцією з повернення і пристосуванню жертв проституції до нормальних соціальних умов . Проституція - проблема не лише медична, правова, а й соціальна. Вирішення її потребує комплексного підходу, об'єднання зусиль державних органів, громадських організацій, сім'ї та школи. Запитання і завдання для самоперевірки 1. Що слід розуміти під проституцією і в чому полягає її суспільна небезпека? 2. Розкрийте основи організації та тактики боротьби з проституцією? 3. Якими адміністративно-правовими засобами в боротьбі з проституцією наділена міліція? 120
|
||
« Попередня | Наступна » | |
|
||
Інформація, релевантна "Тактика боротьби з проституцією." |
||
|