Головна |
« Попередня | Наступна » | |
Завдання міліції щодо попередження та припинення правопорушень неповнолітніх. |
||
Правопорушення неповнолітніх відносяться до числа проблем, які викликають особливе занепокоєння суспільства і держави. Доводиться констатувати, що протягом останніх 30 років темпи приросту злочинності серед неповнолітніх стійко перевищують аналогічний показник серед дорослих у середньому в 2,5 рази. Щорічно за участю неповнолітніх відбувається близько 200 тис. злочинів, з них близько тридцяти відсотків - у складі групи. Кожен третій неповнолітній вчинив злочин у стані сп'яніння, кожен п'ятий на момент вчинення злочину не вчився і не працював. Третина засуджених неповнолітніх після відбуття покарання знову скоюють злочини. У злочинності неповнолітніх останнім часом все помітніше проступають тривожні тенденції: вона набуває чітко виражений агресивний і корисливий характер; триває її «омолодження» (вже третина злочинів скоюється підлітками до 15 років); частим явищем в ряді регіонів країни стають масові бійки між ворогуючими угрупованнями підлітків. Неповнолітніми здійснюється велика кількість адміністративних правопорушень. Пияцтво, алкоголізм, наркоманія, токсикоманія, проституція - ці негативні явища в середовищі неповнолітніх, на жаль, досить поширені. Щорічно в сферу профілактичного впливу правоохоронних органів потрапляє понад 600 тис. підлітків-правопорушників і більше 100 тис. батьків, які негативно впливають на виховання та поведінку дітей. У переважній більшості головною умовою скоєння неповнолітніми правопорушень є їх бездоглядність, тобто відсутність або значне ослаблення спостереження і контролю за формуванням особистості і поведінкою неповнолітніх з боку родини, а також державних і громадських організацій. 121 Кризовий стан в економіці, соціальна напруженість, нестабільність російського законодавства, занедбаність профілактичної роботи дають підставу зробити висновок про те, що найближчим часом не вдасться вирішити весь комплекс проблем, що породжують бездоглядність та правопорушення підлітків. Більш того, прогноз, на жаль, такий, що в майбутні роки ослаблення сімейного нагляду, системи організації дозвілля та інші фактори спричинять за собою збільшення злочинності неповнолітніх на 8-12 відсотків. Більш високими темпами буде відбуватися і включення малолітніх (осіб віком до 14 років) у вчинення протиправних посягань. Наростання негативних тенденцій у динаміці злочинності серед неповнолітніх відбувається на тлі постійних реорганізацій державних і недержавних структур, покликаних здійснювати соціальну реабілітацію, виховну та профілактичну роботу щодо неповнолітніх. Органи та установи, на які покладено охорона прав, навчання і виховання неповнолітніх, із запізненням реагують на потреби дітей, які залишилися без батьківського піклування, не приймають екстрених заходів щодо влаштування дітей і підлітків, в силу різних обставин залишилися без сім'ї, що пішли від питущих і катували їх батьків. Суспільство поки ще намацує основні шляхи формування єдиної державної політики, що дозволяє в комплексі вирішувати проблеми дитинства та юнацтва, соціального та правового захисту неповнолітніх, у тому числі і перебувають у важкій життєвій ситуації: які залишилися без піклування батьків; жертв насильства; неповнолітніх злочинців та правопорушників 1 Важливий етап на шляху вирішення цього завдання відкрився з прийняттям Указу Президента Російської Федерації від б вересня 1993 р. № 1338 «Про профілактику бездоглядності та правопорушень неповнолітніх, захисту їх прав» 2. Даний нормативний акт передбачає створення державної системи профілактики бездоглядності та правопорушень неповнолітніх, захисту їх прав. * Див, наприклад: Федеральний закон від 24 липня 1998 р. «Про основні гарантії прав дитини в Російській Федерації »/ / Відомості Верховної Ради України. 1998. № 31. Ст. 3802. 2 Див: Відомості Верховної Ради та Уряду Російської Федерації. 1993. № 37. Ст. 3449. 122 органи опіки та піклування, апарати управління і спеціалізовані установи (служби) органів соціального захисту населення, освіти, охорони здоров'я, органів внутрішніх справ, служби зайнятості населення та інші органи та установи, що здійснюють в межах своєї компетенції заходів щодо профілактики правопорушень неповнолітніх і захисту їх прав. Звідси видно, що органи внутрішніх справ є хоча і, безсумнівно, важливим, але лише одним з ланок державної системи профілактики бездоглядності та правопорушень неповнолітніх. Це зрозуміло, бо основним змістом роботи щодо попередження та припинення бездоглядності та правопорушень неповнолітніх є комплекс різноманітних заходів соціально-економічного, організаційного, виховного характеру. Правові ж заходи, тим більше адміністративно-примусові заходи, повинні грати лише допоміжну роль. Центральне місце в державній системі профілактики бездоглядності та правопорушень неповнолітніх займають комісії у справах неповнолітніх. Згідно з названим вище Указом Міжвідомча комісія у справах неповнолітніх при Уряді Російської Федерації, комісії у справах неповнолітніх при главах виконавчої влади суб'єктів федерації, при міських, районних (у місті) адміністраціях покликані координувати дії державних органів і громадських об'єднань щодо попередження бездоглядності і злочинів неповнолітніх . Згідно з положенням про комісії до їх відання також відносяться: а) влаштування та охорона прав неповнолітніх; б) розгляд справ про правопорушення неповнолітніх; в) здійснення державного контролю за умовами утримання та проведенням виховної роботи з неповнолітніми в установах МВС, спеціальних навчально та лікувально-виховних установах. Велику роль у справі попередження і припинення бездоглядності та правопорушень неповнолітніх покликані відігравати спеціалізовані установи (служби) для неповнолітніх, які потребують соціальної реабілітації, створювані в структурі органів Міністерства праці та соціального розвитку Російської Федерації. Ця ж мета реалізується діяльністю спеціальних навчально-виховних закладів (Суву) органів 123 освіти для дітей і підлітків з девіантною поведінкою. До них відносяться спеціальні загальноосвітні школи та спеціальні професійно-технічні училища. У Суву відкритого типу приймаються неповнолітні у віці від 11 до 18 років, які мають стійке протиправну поведінку або зазнали будь-яким формам психологічного насильства, або відмовляються відвідувати загальноосвітні установи і які відчувають труднощі в спілкуванні з батьками. У Суву закритого типу (в них встановлено спеціальний режим) направляються неповнолітні у віці від 11 до 18 років, які вчинили суспільно небезпечні діяння, передбачені Кримінальним кодексом Російської Федерації, які потребують особливих умов виховання і навчання дітей і потребують спеціального педагогічного підходу. Прийняття Указу Президента Російської Федерації «Про профілактику бездоглядності та правопорушень неповнолітніх, захисту їх прав» створює передумови для рішучої відмови від став традиційним уявлення, ніби бездоглядність неповнолітніх - проблема виключно міліцейська. Однак на практиці в силу ряду причин - об'єктивних і суб'єктивних - справа йде набагато складніше. Запитання попередження і припинення бездоглядності та правопорушень неповнолітніх вирішують практично всі служби міліції. Так, апарати карного розшуку шляхом проведення оперативно-розшукових заходів попереджають і припиняють правопорушення неповнолітніх, діяльність злочинних груп підлітків, виявляють і викривають підбурювачів та організаторів злочинів неповнолітніх, осіб, які залучають їх у пияцтво, наркоманію, токсикоманію, проституцію, азартні ігри, бродяжництво та жебракування , здійснюють розшук неповнолітніх, самовільно пішли із Суву закритого типу. Цю роботу виконують найбільш досвідчені працівники карного розшуку, які максимально звільняються від виконання інших обов'язків. Служба державної інспекції безпеки дорожнього руху здійснює різноманітні профілактичні заходи з попередження дитячого дорожньо-транспортного травматизму, порушень правил дорожнього руху, 124 в тому числі «рокерами», і т.п. Апарати паспортно-візової служби виявляють батьків, які негативно впливають на дітей, а також ніде не працюють і не учнів неповнолітніх. Підрозділи забезпечення громадського порядку при розробці єдиної дислокації враховують структуру злочинів та адміністративних правопорушень неповнолітніх, їх особливості за місцем, часом та особам, місця збору груп підлітків антигромадської спрямованості; попереджають і припиняють групові злочинні прояви з боку неповнолітніх, акти вандалізму, порушення антиалкогольного законодавства та інші вуличні правопорушення; доставляють в підрозділи органів внутрішніх справ щодо попередження правопорушень неповнолітніх, а там, де їх немає, в ГОРОВД, заблукалих дітей; контролюють дотримання правил поведінки дітей та підлітків у громадських місцях. Дільничні інспектори міліції здійснюють профілактичну роботу з неблагополучними сім'ями, в яких батьки негативно впливають на виховання дітей, але діти не здійснюють правопорушень. Для перерахованих, а також інших служб міліції попередження і припинення бездоглядності та правопорушень неповнолітніх є важливою, але далеко не єдиним завданням. У той же час у складі міліції є структури, зайняті вирішенням тільки однієї цієї задачі,-підрозділу міських, районних та лінійних органів внутрішніх справ щодо попередження правопорушень неповнолітніх (ПППН) і центри тимчасової ізоляції неповнолітніх правопорушників (ЦВІНП). Зазначені організаційні структури міліції створені на базі відповідно інспекцій у справах неповнолітніх та приймальників-розподільників для неповнолітніх. Однак законодавчі акти, що встановлюють їх правове становище, поки не прийняті. З цієї причини зберігає юридичну силу Указ Президії Верховної Ради СРСР від 15 лютого 1977 «Про основні обов'язки і права інспекцій у справах неповнолітніх, приймальників-розподільників для неповнолітніх і спеціальних навчально-виховних установ з попередження бездоглядності та правопорушень неповнолітніх». У ряді місць ЦВІНП діють під своїм колишнім назвою. Відповідно до Указу Президента Російської Федерації від 12 лютого 1993 р. № 209 «Про міліцію громадської безпеки (місцевої міліції) 125 в Російській Федерації» відділи (відділення) з попередження правопорушень неповнолітніх та центри тимчасової ізоляції неповнолітніх правопорушників входять до складу міліції громадської безпеки.
|
||
« Попередня | Наступна » | |
|
||
Інформація, релевантна " Завдання міліції щодо попередження та припинення правопорушень неповнолітніх. " |
||
|