Головна
ГоловнаЕкономікаЕкономіка природокористування → 
« Попередня Наступна »
Н.К. Соколовський, А.І. Чертков, О.С. Шимова. Основи екології та економіка природокористування: Практикум / Н.К. Соколовський, А.І. Чертков, О.С. Шимова. - Мн.: БГЕУ. - 105 с., 2003 - перейти до змісту підручника

ТЕМА 9. ГОСПОДАРСЬКИЙ МЕХАНІЗМ ПРИРОДОКОРИСТУВАННЯ В УМОВАХ СТАНОВЛЕННЯ РИНКОВИХ ВІДНОСИН

Господарський механізм природокористування (ХМП) являє собою систему форм і методів організації та регулювання процесів природокористування, що забезпечують досягнення кінцевих цілей у цій сфері, - задоволення потреб суспільства в сировину і матеріалах, чистоті і різноманітності навколишнього середовища. ХМП включає в себе: організацію управління охороною навколишнього середовища та використання природних ресурсів; еколого-еконо-чеський прогнозування і планування; фінансування природоохоронних заходів; економічне стимулиро-

36

вання раціонального природокористування, контроль і облік в екологічній сфері; правове регулювання і т.д.

У процесі формування ринкових відносин в ХМП відбуваються докорінні зміни, здійснюється перехід від переважного використання адміністративних важелів управління у бік розширення сфери застосування економічних методів. Вихідною передумовою і складовою частиною централізованого управління Екосфера стає економічний механізм природокористування-сукупність економічних методів управління, покликаних створити матеріальну зацікавленість ресурсопотребі-теля в оптимізації процесів його взаємодії з навколишнім середовищем.

Система прогнозування і планування природоохоронної діяльності та раціонального використання природних ресурсів. Особливість розробки плану-прогнозу природокористування полягає в тому, що його об'єктом є не тільки соціально-економічні, а й природні процеси і явища, що характеризуються різним ступенем динамічності. Організація прогнозування та планування природокористування та природоохоронної діяльності в Республіці Білорусь відображена на рис. 9.1.

Природоохоронне прогнозування і планування здійснюються на територіальному та галузевому рівнях. Територіальне прогнозування і планування на державному рівні покликане забезпечити екологічно обгрунтоване розвиток і розміщення продуктивних сил країни з урахуванням екологічної ємності території. На місцях плани-прогнози розробляються територіальними виконавчими органами управління за участю громадських екологічних організацій.

Галузеве природоохоронне планування проводиться міністерствами, відомствами, об'єднаннями та підприємствами, узгоджується з основними показниками територіального планування і найчастіше пов'язане з проблемами використання окремих видів ресурсів.

На великих і середніх підприємствах (об'єднаннях) самостійно розробляються плани заходів з охорони навколишнього середовища в тісній ув'язці з бізнес-планами виробництва.

І і ц а

і н аг. Г

о а м

§ 3 Про

с. і

Рі

2

5

37

38

Прогнозування та планування раціонального використання окремих видів природних ресурсів і природних середовищ проводиться за допомогою діючих методів (балансовий, нормативний, програмно-цільовий, експертних оцінок тощо) і будується на основі врахування особливостей та значущості, змін обсягу і якості кожного з них. Оцінюється також забезпеченість природними ресурсами, намічаються заходи щодо їх охорони і раціонального використання. Наприклад, щодо використання та охорони водних ресурсів плануються наступні показники - обсяг використовуваної води, обсяг оборотної та послідовно використовуваної води, ліміт допустимих скидів стічних вод, введення в дію очисних споруд та ін

Управління природокористуванням і правова захист природного середовища. Управління природокористуванням (УП) - це діяльність держави щодо організації раціонального використання та відтворення природних ресурсів, охорони навколишнього середовища, а також щодо забезпечення законності в еколого-економічних стосунках. Механізм УП об'єднує методи, функції та організаційні структури.

Методи управління:

адміністративні - забезпечувані можливістю державного примусу;

економічні - створюють матеріальну зацікавленість;

соціально-психологічні - методи морального стимулювання.

Функції управління:

нормотворчість і законодавча ініціатива в галузі охорони навколишнього середовища і природокористування;

облік природних об'єктів і ведення природних кадастрів;

здійснення моніторингу навколишнього середовища; екологічний контроль, експертиза та аудит еколого-економічне прогнозування і планування;

економічне стимулювання природоохоронної діяльності;

вирішення спорів про право користування природними ресурсами, застосування санкцій за порушення природоохоронного законодавства.

В цілому система регулювання природокористування представлена на рис. 9.2.

Центральне місце в адміністративному регулюванні належить системі екологічних стандартів з єдиними і обов'язковими для всіх об'єктів управління екологічними нормами та вимогами.

Розрізняють такі їх види:

стандарти якості навколишнього середовища. Регламентують допустимий стан природних середовищ (гранично допустимі концентрації - ГДК);

стандарти впливу на навколишнє середовище (емісійні стандарти). Регламентують рівень викидів (скидів) з конкретного точкового джерела (гранично допустимі викиди і скиди - ПДВ, ПДС);

технологічні стандарти. Встановлюють певні екологічні вимоги до техніки, устаткуванню, виробничим технологіям і т.д;

стандарти якості продукції (товарні стандарти). Встановлюють вміст шкідливих домішок в продуктах харчування, питній воді і т.д.

Окрім стандартів адміністративне регулювання передбачає застосування і інших заходів:

заборона на виробництво продукції або використання первинних ресурсів;

ліміти (квоти) , що вводяться з метою обмеження масштабів впливу на навколишнє середовище;

сертифікати, що дають право на тимчасове або постійне користування компонентами природи або викиди (скиди) певної кількості шкідливих речовин;

дозволи і ліцензії, що видаються пріродопользовате-лям з метою їх активізації в сфері, що підлягає ліцензуванню.

Найважливішою ланкою ХМП є його організаційні структури (рис. 9.3).

39

40

о.

"До

ш о,

ш т о

а) ш

I-

о

О

.2.

О

и

0 -

Рис. 9.3. Схема управління природокористуванням і природоохоронною діяльністю в Республіці Білорусь

В основі управління лежать наступні принципи: територіальний, який реалізується Президентом Республіки Білорусь, Парламентом і Урядом Республіки Білорусь, а на місцях відповідними Радами депутатів та їх виконкомами;

галузевої, який реалізується міністерствами і відомствами, що відносяться до органів спеціальної компетенції, уповноваженим виконувати природоохоронні функції. 41 42

Основним державним органом управління природокористуванням в Республіці Білорусь є Міністерство природних ресурсів і охорони навколишнього середовища. На нього покладені такі функції:

розробка і проведення єдиної державної політики у сфері охорони навколишнього середовища та використання природних ресурсів;

координація природоохоронної діяльності;

контроль за використанням та охороною природних ресурсів;

розробка пропозицій щодо вдосконалення ХМП;

проведення державної екологічної експертизи;

забезпечення населення екологічною інформацією, участь у створенні системи екологічної освіти та виховання;

здійснення міжнародного співробітництва та ін

Основу правового регулювання в галузі охорони навколишнього середовища і природокористування становлять:

Конституція Республіки Білорусь 1994 року (з ізм. та доп. від 24 листопада 1996 р.) - статті 34, 46, 55.;

Концепція державної політики Республіки Білорусь в галузі охорони навколишнього середовища (1995);

Закони Республіки Білорусь:

«Про податок за користування природними ресурсами (екологічний податок» (1991; в ред. 2002);

«Про охорону навколишнього середовища» (1992; в ред. 2002); «Про державну екологічну експертизу» (1993;

в ред. 2000);

«Про відходи виробництва та споживання» (1993; в ред.

2000);

«Про особливо охоронюваних природних територіях і об'єктах» (1994; в ред. 2000);

«Про промислову безпеку небезпечних виробничих об'єктів» (2000);

«Про охорону і використання тваринного світу» (1996) ; «Про охорону атмосферного повітря» (1997); «Кодекс Республіки Білорусь про надра» (1997); «Водний Кодекс Республіки Білорусь» (1998); «Кодекс Республіки Білорусь про землю» (1999);

43

«Лісовий кодекс Республіки Білорусь» (2000) та ін

Порушення природоохоронного законодавства тягне за собою наступні види відповідальності:

адміністративна (штрафи, попередження, заборони);

дисциплінарна (догани, позбавлення премій, пониження в посаді і т.д.);

матеріальна (відшкодування заподіяної збитку за спеціальними таксами або відповідно до загальних норм цивільного законодавства);

кримінальна (позбавлення волі, виправні роботи, конфіскація майна і т.

д.).

Моніторинг, облік та контроль у сфері охорони навколишнього середовища. Отримання об'єктивної інформації про природне середовище і характер впливів на неї вимагають постійного спостереження та контролю - організації системи моніторингу.

Моніторингом навколишнього природного середовища називаються постійні, комплексні спостереження за станом навколишнього природного середовища та її забрудненням, а також оцінка і прогноз її стану.

За змістом він підрозділяється на біосферний (глобальний), медичний, імпактних (особливо небезпечні райони і точки), біологічний, екологічний та ін

Складовими елементами екологічного моніторингу є моніторинг атмосферного повітря, гідросфери, земель (грунтів), радіаційний моніторинг.

У Республіці Білорусь формується Національна система моніторингу навколишнього середовища - НСМОС (рис. 9.4).

НСМОС вирішує наступні завдання:

регулярні спостереження за станом екосистем;

збір, обробка та зберігання інформації;

оцінка фактичного стану екосистем;

формування мережі моніторингу;

складання прогнозів стану навколишнього середовища; оповіщення про екологічно небезпечні явища; підготовка інформації для органів управління та громадськості.

44

с у р а

ле

і до і

ё

у

с е

о.

ы

е р с

е

а

у р к о

аг нг

і р о т и н о м

ы

м е т с і з

о н

? С

л а н о і ц а

И

і ц а

і н аг рг

О

Для обліку всіх характеристик природних ресурсів ведуться державні кадастри.

Державний кадастр - це систематизований звід відомостей показників про природно-фізичних, екологічних, господарських, економічних характеристиках і правовий статус природних ресурсів.

Формування системи спостереження і контролю стану природного середовища тісно пов'язане з економіко-статистичним обліком і аналізом природокористування та природоохоронної діяльності. В даний час система показників статистики навколишнього середовища включає такі розділи:

охорона і раціональне використання водних ресурсів;

забруднення, охорона і стан атмосферного повітря;

стан та охорона земельних ресурсів;

охорона і раціональне використання лісових ресурсів;

наявність, стан і охорона заповідних територій, охорона тварин;

освіту, видалення та утилізація відходів;

витрати на природоохоронні заходи і введення в дію природоохоронних об'єктів;

радіоактивне забруднення території, проведення заходів з ліквідації наслідків катастрофи на ЧАЕС.

Одним з найбільш ефективних засобів раціонального природокористування та охорони навколишнього середовища є екологічне нормування. З його допомогою регулюється допустиме навантаження на екосистеми і встановлюються межі впливу на навколишнє середовище.

Основою побудови екологічних нормативів (ЕН) є гранично допустимі концентрації (ГДК).

ГДК - максимально допустима маса шкідливої речовини в одиниці об'єму або маси, яка навіть при щоденному впливі не викликає патологічних змін або захворювань людини , тварин або рослин.

 Нормативне якість навколишнього середовища досягається при наступному співвідношенні: 

 С1 С2 Сп <1 

 2 ПДК1 + ГДК 2 + - + ГДК п - 

 с. і 

 Рі 

 12 

 де С1, С2, СП - фактичні концентрації забруднюючих речовин; ПДК1, ПДК2, ПДКп-відповідні величини ГДК цих речовин. 

 45 46 

 На основі ГДК визначаються стандарти впливу на навколишнє середовище - гранично допустимі викиди (скиди) - ПДВ (ПДС), дотримання яких не приведуть до перевищення нормативів забруднюючих речовин в даному районі. 

 Стан навколишнього середовища та забезпечення екологічної безпеки вимагають розробки та впровадження системи екологічного аудиту (ЕА). Він проводиться при здійсненні масштабних інвестицій, надання кредиту та подібних ризикових операціях, пов'язаних з розширенням, модернізацією, приватизацією та ін Найважливіша його складова - оцінка потенційних ризиків, пов'язаних з охороною навколишнього середовища. 

 Об'ектажі ЕА є: 

 майно (земельні ділянки, природні об'єкти, будівлі та ін.); 

 поточні операції підприємства (виробничі, комерційні та ін.); 

 система управління підприємством в надзвичайних ситуаціях; 

 програма охорони навколишнього середовища та ін 

 Як правило, процедура ЕА є добровільною (внутрішній, ініціативний ЕА), однак у випадку, коли діяльність підприємств явно загрожує навколишньому середовищу та населенню, може бути проведена примусово (зовнішній, обов'язковий ЕА). 

 Важливою організаційно-правовою формою контролю є державна екологічна експертиза (ГЕЕ). 

 Її мета - визначення екологічної обгрунтованості концепцій, схем розвитку і розміщення продуктивних сил, запланованій діяльності, правильності та достовірності виконання замовником оцінки впливу цієї діяльності на навколишнє середовище, природні ресурси і здоров'я населення. Визначаються оптимальність обраного варіанту господарського рішення та екологічна безпека нової техніки, матеріалів і речовин. ГЕЕ носить обов'язковий характер і передує прийняттю господарських рішень. Фінансування робіт за всіма проектами і програмами здійснюється тільки при позитивному висновку експертизи. 

 47 

 Контрольні питання 

 1. Особливості структури господарського механізму природокористування в умовах становлення ринкової економіки. 

 2. Система планування та прогнозування природоохоронної діяльності та використання природних ресурсів. 

 3. Спостереження, облік і контроль у галузі охорони навколишнього середовища, екологічне нормування і регламентація якості навколишнього середовища. Національна система моніторингу навколишнього середовища. 

 4. Основи управління природокористуванням: методи, принципи та організаційні структури управління. Державна екологічна експертиза. 

 5. Правовий захист природного середовища в Республіці Білорусь. 

 Завдання 9.1. На підставі даних табл. 9.1 проаналізувати динаміку якості повітряного середовища міст Білорусі. 

 Таблиця 9.1 

 Середньорічний рівень забруднення повітря, ГДК Місто Контрольоване речовина 1985 1990 1995 2000 2001 1 2 3 4 5 6 7 Бобруйськ Пил 0,7 0,7 0,6 0,41 0,43 Діоксид сірки 0,8 0,6 0,1 0,004 0,01 Оксид вуглецю 0,3 0,3 0,8 0,28 0,65 Діоксид азоту 0,3 0,8 0,5 0,20 0,23 Фенол 1,0 0,6 0,5 0,60 0,64 Формальдегід _ 3,6 2,8 1,7 1,8 Брест Пил 0,7 0,7 0,3 0,22 0,20 Діоксид сірки 2,0 0,8 0,2 0,02 0,02 Оксид вуглецю 0,3 0,3 0,5 0,42 0,32 Діоксид азоту 1,0 0,5 0,5 0,19 0,23 Формальдегід _ 3,0 2,8 2,7 2,8 Бенз (а) пірен 1,0 1,6 _ _ _ 48 

 Продовження табл. 9.1 1 2 3 4 5 6 7 Вітебськ Пил 0,7 1,3 0,7 0,75 0,70 Діоксид сірки 1,8 1,2 0,2 0,028 0,02 Доксід вуглецю 0,3 0,3 0,47 0,39 0,49 Діоксид азоту 0,3 0,3 0,5 0,39 0,20 Фенол 0,7 1,0 0,5 0,57 0,58 Формальдегід 5,0 3,3 3,7 2,2 2,0 Бенз (а) пірен 0,5 1,8 _ _ _ Аміак _ _ 0,73 0,31 0,50 Гомель Пил 0,7 0,7 0,53 _ 0,75 Діоксид сірки 2,0 1,2 0,18 0,023 0,03 Оксид вуглецю 0,3 0,3 0,13 0,17 0,15 Діоксид азоту 1,5 0,5 0,58 0,08 0,22 Фенол 3,0 1,3 1,0 0,5 0,76 Аміак 3,0 1,8 0,6 0,28 0,40 Формальдегід _ 2,7 2,7 2,07 3,2 Хром _ 0,1 _ _ _ Бенз (а) пірен 0,6 1,0 _ _ _ Гродно Пил 0,7 0,7 0,5 0,98 0,80 Діоксид сірки 2,0 2,0 0,1 0,01 0,01 Оксид вуглецю 0,3 0,3 0,2 0,14 0,32 Діоксид азоту 1,0 0,8 0,6 0,29 0,29 Бенз (а) пірен 1,71 0,6 _ _ _ Аміак _ _ 1,4 0,42 0,62 Формальдегід _ _ _ 2,6 2,3 Мінськ Пил 1,3 0,7 0,2 0,12 0,09 Діоксид сірки 0,6 0,4 0,02 0,01 0,01 Оксид вуглецю 0,3 0,3 0,3 0,38 0,30 Діоксид азоту 0,5 0,8 1,2 0,36 0,32 Оксид азоту _ 0,3 0,4 0,21 0,18 Фенол 1,0 0,3 0,3 0,1 0,1 Хлорид водню 0,2 0,1 _ _ _ Аміак 2,0 1,3 1,2 1,17 1,22 49 

 Продовження табл.

 9.1 1 2 3 4 5 6 7 Формальдегід 2,0 1,3 1,3 1,3 1,5 Бенз (а) пірен 0,6 1,6 _ _ _ Могильов Діоксид сірки 1,2 1,2 0,1 0,015 0,01 Пил 0,7 0,7 0,5 0,22 0,20 Оксид вуглецю 0,7 0,3 0,5 0,39 0,42 Діоксид азоту 1,5 1,8 1,1 0,77 0,53 Оксид азоту 0,8 1,2 0,3 0,72 0,53 Сірководень 0,5 0,3 0,9 0,12 0,8 Сірковуглець 7,8 0,4 1,0 0,8 0,8 Фенол 1,3 1,3 1,4 1,02 0,8 Метиловий спирт 0,6 0,2 0,2 0,13 0,18 Бенз (а) пірен 0,7 2,7 _ _ 0,26 Діметілтерефталат 2,0 _ 0,1 _ _ Дініл 1,0 _ _ _ _ Формальдегід 0,5 _ 5,9 1,6 1,5 Аміак - _ _ 0,78 0,74 Новопо-Лоцко Пил 0,7 0,7 0,7 0,55 0,56 Діоксид сірки 1,0 0,6 0,1 0,01 0,01 Діоксид азоту 0,5 0,8 0,7 0,27 0,29 Сірководень _ 0,1 1,2 1,0 0,8 Фенол 1,7 0,3 0,33 0,2 0,23 Аміак 2,0 1,5 0,25 0,14 0,18 Бенз (а) пірен 0,4 0,8 _ _ _ Формальдегід _ _ 2,7 2,5 2,2 Оксид вуглецю 0,3 0,3 0,33 0,17 0,16 Полоцьк Пил 0,7 0,7 _ 0,82 0,77 Діоксид сірки 2,0 0,8 0,12 0,01 0,01 Оксид вуглецю 0,3 0,7 0,1 0,19 0,26 Діоксид азоту 0,5 1,3 0,75 0,35 0,36 Сірководень _ 0,1 1,25 1,0 1,0 Фенол 1,7 0,7 0,33 0,23 0,24 Аміак 2,8 1,8 0,5 0,42 0,5 Формальдегід 5,3 2,6 2,7 2,2 2,5 Бенз (а) пірен 0,4 1,8 _ _ _ 50 

 Закінчення табл. 9.1 1 2 3 4 5 6 7 Світлогорськ Пил 0,7 0,7 0,4 0,57 0,43 Діоксид сірки 0,2 0,2 0,04 0,01 0,04 Оксид вуглецю 0,3 0,3 0,2 0,18 0,30 Діоксид азоту 0,5 0,5 0,53 0,13 0,5 Сірководень 0,6 0,1 0,2 _ _ Сірковуглець 1,6 1,2 0,48 0,5 _ Формальдегід _ _ _ 1,9 2,7 Орша Пил 2,0 1,3 1,27 0,57 0,49 Діоксид сірки 2,0 2,0 0,28 0,03 0,03 Оксид вуглецю 0,7 0,7 0,57 0,69 0,63 Діоксид азоту 1,3 1,5 0,85 0,30 0,41 Бенз (а) пірен 0,3 0,5 _ _ _ Формальдегід _ _ 11,4 2,47 3,1 Пінськ Пил 0,7 0,7 0,4 1,07 1,15 Діоксид сірки 1,2 1,4 0,2 0,01 0,02 Оксид вуглецю 0,3 0,3 0,3 0,22 0,21 Діоксид азоту 0,5 0,5 0,8 0,24 0,29 Формальдегід _ _ 1,13 0,33 1,4 Мозир Пил _ _ _ 1,31 0,55 Діоксид сірки _ _ _ 0,05 0,04 Оксид вуглецю _ _ _ 0,20 0,07 Діоксид азоту _ _ _ 0,20 0,19 Формальдегід _ _ _ 2,5 3,8 

« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =
 Інформація, релевантна "Тема 9. ГОСПОДАРСЬКИЙ МЕХАНІЗМ ПРИРОДОКОРИСТУВАННЯ В УМОВАХ СТАНОВЛЕННЯ РИНКОВИХ ВІДНОСИН"
  1. ПЕРЕДМОВА
      тематику контрольних робіт для студентів заочного відділення; методичні рекомендації щодо виконання контрольних робіт; додаток; тлумачний словник;
  2. Шимова О.С.. Основи екології та економіка природокористування: УцЩ. / О.С. Шимова, Н.К. Соколовський. 2-е вид., Перераб. і доп. - Мн.: БГЕУ. - 367 с., 2002

  3. 14 1.4. Функції і завдання еколого-економічних досліджень і навчального курсу "Основи екології та економіка природокористування"
      господарських зв'язків, використання низькоякісних і некондиційних видів палива, фінансових труднощів суб'єктів господарювання, що обмежують можливості природоохоронної діяльності, недостатності бюджетного фінансування екологічної сфери тощо Багато фахівців вважають, що "чисто ринкова" економіка є найбільш небезпечним для природи способом господарювання, оскільки приватний
  4. 13.3. Особливості управління природокористуванням на перехідному до ринку етапі
      тема податкових пільг, пільгове кредитування і субсидування та ін За допомогою економічних методів в екологічній сфері реалізуються заходи заохочувального, заборонного і компенсаційного порядку. Детальніше питання економічного стимулювання будуть розглянуті в окремій темі. Слід, однак, зауважити, що успішне застосування вартісних механізмів можливо лише при чітко
  5. ПЕРЕДМОВА
      господарського механізму природокористування, аналізу особливостей його структурних елементів: управління, регулювання, економічного стимулювання і т.д. На етапі пере ходу до ринкових відносин найбільшу значимість в господарському механізмі природокористування набуває економічний блок - власне економічний механізм природокористування, що включає оподаткування, платежі,
  6. ПИТАННЯ ДЛЯ САМОСТІЙНОЇ підготовки
      тема і біогеоценоз. 5. Функції і завдання економіки природокористування, теоретичні основи та методи дослідження. 6. Діалектика взаємовідносин людини і природи в процесі розвитку продуктивних сил. 7. Природні умови і ресурси як фактор економічного розвитку. 8. Класифікація природних ресурсів (природна, господарська, екологічна,
  7. СПИСОК аналізований ЛІТЕРАТУРИ
      природокористування. Ростов-на-Дону: Видавництво «Фенікс»,
  8. 13.1. Управління природокористуванням: сутність, методи, функції
      природокористуванням - це діяльність держави щодо організації раціонального використання та відтворення природних ресурсів, охорони навколишнього середовища, а також щодо забезпечення режиму законності в еколого-економічних відносинах. 173 Механізм управління природокористуванням об'єднує методи, функції та організаційні структури (органи управління). Методи управління -
  9. ЗМІСТ
      Тема 1. З історії арбітражного судоустрою та судочинства 4 Тема 2. Поняття арбітражного процесуального права 15 Тема 3. Принципи арбітражного процесуального права 29 Тема 4. Підвідомчість і підсудність спорів арбітражному суду 50 Тема 5. Учасники арбітражного процесу 65 Тема 6. Позов 88 Тема 7. Докази 109 Тема 8. Арбітражні витрати 139 Тема 9. Процесуальні терміни 146
  10. .3. 1.5Механізм функціонування ринку
      механізму: ціна, попит-пропозиція, конкуренція. Завдання, які вирішуються ринком: що виробляти, як виробляти, і для кого виробляти. Ці три чинники і вирішуються через ринковий механізм, утворений з ціни, попиту-пропозиції, конкуренції [16]. Відбувається це через встановлення рівноваги між попитом і пропозицією: - по-перше, - ціни служать орієнтиром для зміни обсягу
  11. Питання длc підготовки до заліку з дисципліни «Природокористування» 1.
      господарського впливу. 9. Принципи взаємодії суспільства і природи. 10. Основні концепції взаємодії суспільства і природи. 11. Сталий розвиток: основні ознаки, принципи стратегії. 12. Поняття про природних продуктивних силах. 13. Класифікація ПР: природна (генетична); екологічна (за ознаками вичерпності і відновлюваних); із взаємин видів
  12. ПРИРОДОКОРИСТУВАННЯ
      природокористуванням. У процесі виробництва природокористування може бути раціональним і нераціональним. У першому випадку воно забезпечує нормальні умови життєдіяльності людини, запобігає можливі шкідливі впливи на навколишнє природу і розумно регулює освоєння її ресурсів. Нераціональним природокористування виявляється тоді, коли природне середовище під впливом
  13. Структура курсу
      тема. Тема 7. Структура суспільства. Тема 8. Суспільство і природа. Тема 9. Проблема людини в
© 2014-2022  ibib.ltd.ua