| Головна |
| « Попередня | Наступна » | |
ТЕМА 10. ЕКОНОМІЧНЕ СТИМУЛЮВАННЯ ПРИРОДООХОРОННОЇ ДІЯЛЬНОСТІ |
||
|
На сучасному етапі розвитку країни в ХМП все більшої значущості набуває його економічний блок, що охоплює всі види економічного стимулювання раціонального природокористування методами негативної і позитивної мотивації, інвестування природоохоронної діяльності, фінансове та податкове регулювання та т.д. До методів негативної мотивації (заходів відповідальності) належать платежі, штрафні санкції, відшкодування збитку. Методи позитивної мотивації (заходи зацікавленості) включають такі важелі, як податкові пільги, пільгове кредитування та ін На етапі переходу до ринкової моделі господарювання головним елементом економічного блоку стає цінове, або податкове регулювання. Його інструменти можна поділити на заохочувальні (пільгове оподаткування та кредитування), примусові (платежі за забруднення), компенсаційні (відшкодування збитку, створення спеціальних фондів). Центральною ланкою економічного механізму природокористування є система платності, об'єднуюча платежі за ПР, викиди (скиди) забруднюючих речовин, розміщення відходів, а також штрафи та компенсаційні виплати з відшкодування збитків. Крім стимулюючої та фіскальної функції екоплатежі дозволяють: забезпечити облік природного фактора в складі виробничих витрат і результатів; узгодити інтереси підприємств сфери природокористування та споживачів ПР; забезпечити вилучення диференціальних доходів рентного походження; компенсувати збиток власникові ПР при вилученні їх із сфери традиційного використання або погіршення якості; частково відшкодувати збиток реципієнтам від забруднення та виснаження навколишнього середовища. Платність природокористування була закріплена законом «Про податок за користування природними ресурсами (екологічний податок)». Екологічний податок складається з платежів за користування ПР і викидів (скиди) забруднюючих речовин у навколишнє середовище. Внесені суми податку за природокористування в межах встановлених лімітів відносяться на витрати виробництва, а понад встановлені ліміти вилучаються з прибутку. За перевищення встановлених обсягів видобутку ПР податок стягується в 10-кратному розмірі, а за викиди (скиди) забруднюючих речовин понад 51 52 встановлених лімітів _ в 15-кратному . Відповідно до закону «Про відходи виробництва та споживання» передбачені платежі за розміщення відходів у санкціонованих місцях. За перевищення лімітів розміщення відходів встановлено нормативні санкції у 5-кратному розмірі від нормативу, а за самовільне розміщення або з порушенням екологічних вимог, а також за їх спалювання _ в 15-кратному. У провідних країнах Заходу використовуються такі інструменти цінового екорегулірованія: платежі за забруднення навколишнього середовища, які представляють собою виплату підприємствами певних сум до бюджету держави за «послуги» розбавлення і асимілювання їх відходів та ін; платежі за користування муніципальними очисними спорудами; ресурсні платежі за право користування ПР, що підрозділяються на податок на обсяг продажів, податок на прибутку, рій-Ялти (виплата уряду певного відсотка вартості витягнутого ресурсу); екологічний податок в цінах на продукцію - надбавка до ціни продукції, виробництво або використання якої негативно впливає на навколишнє середовище; диференціація податків на прибуток - застосування пільгових податків для підприємств, що випускають екологічно чисту продукцію, і навпаки; субсидії _ державна допомога пріродопользовате-лям у проведенні природоохоронних заходів (гранти, м'які позики, податкові пільги та ін екологічне страхування _ страхування економічної відповідальності підприємств _ джерел підвищеного екологічного ризику за заподіяння шкоди третім особам у зв'язку з аварійним і раптовим забрудненням навколишнього середовища; формування ринку дозволів (ліцензій) на викиди _ конкурентна система розподілу прав на викиди за допомогою купівлі-продажу ліцензій після їх первісного розподілу між учасниками ринку. Фінансування заходів щодо охорони навколишнього середовища. Одним з найважливіших завдань держави у сфері охорони навколишнього середовища є створення та забезпечення 53 функціонування такої системи фінансування екологічних заходів, яка надавала б стимулюючий вплив на природокористувачів з метою зниження їх технічних навантажень на природу. В даний час до найважливіших джерел фінансування екологічних програм і заходів з охорони навколишнього середовища відносяться: кошти республіканського і місцевих бюджетів; кошти державних цільових бюджетних фондів охорони природи; кошти юридичних осіб і індивідуальних підприємців; кошти громадян, в тому числі іноземних; кредити банків; іноземні інвестиції. Створення бюджетних фондів охорони природи дозволяє більш повно враховувати місцеву специфіку фінансованих об'єктів і необхідні пропорції у виділенні коштів на окремі напрями охорони навколишнього середовища (рис. 10.1). Нові підходи до фінансування вимагають створення гармонійного фінансово-кредитного механізму регулювання природокористування, що включає наступне: фінансування екологічних програм і природоохоронних заходів з коштів бюджетів різних рівнів; розвинену систему природоохоронних, інноваційних екологічних та інших фондів; систему екологічних банків; залучення коштів з фондів екологічного страхування; залучення коштів Світового та Європейського банків реконструкції та розвитку, а також іноземних фондів, організацій і фірм до фінансування екосфери; використання власних коштів підприємств на екологічні потреби; систему пільгових екологічних інвестиційних кредитів. 54 3. Система економічного стимулювання раціонального природокористування в Республіці Білорусь. Закони Республіки Білорусь - «Про податок за користування природними ресурсами (екологічний податок)», «Про платежі за землю». 4. Основні джерела та види фінансування природоохоронних заходів. Завдання 10.1. За даними табл. 10.1 розрахувати і проаналізувати структуру інвестицій в основний капітал, спрямованих на охорону та раціональне використання окремих видів природних ресурсів у 1980-2001 рр.. Таблиця 10.1 Інвестиції в основний капітал, спрямовані на охорону навколишнього середовища та раціональне використання природних ресурсів (у фактично діючих цінах) Рік Показник 1980 1985 1990 1995 2000 * 2001 млн р.. млрд р. Інвестиції, спрямовані на охорону навколишнього середовища 42 69 92 568,1 30,2 56,3 У тому числі на охорону: атмосферного повітря 1 14 травня 111,0 8,8 30,4 водних ресурсів 35 62 65 383,5 10,5 12,7 земель 1 1 8 67,5 10,1 12,2 З урахуванням деномінації (зменшення в 1000 разів). Рис. 10.1. Схема формування і використання коштів бюджетного цільового фонду ° зберігати прир ° ди Завдання 10.2. За даними табл. 10.2 розрахувати ставки платежів (земельного податку) за орні землі, використовують-Контрольні питання емие господарствами, в залежності від їх продуктивності. 1. Економічні показники природоохоронної діяльності виробництва. 2. Основні форми і методи матеріального стимулювання раціонального природокористування. 55 56 Таблиця 10.2 Дані для розрахунку ставок платежів за орні землі Білорусі з групам кадастрової оцінки земель Група кадастрової оцінки земель по продуктивності, балів Валова продукція в цінах реалізації, умов. од. / га 3атрати на виробництво продукції, ум. од. / га на заходи із землеустрою, охорони і поліпшення земель, ум. од. / га До 25 359 281 20 25-30 420 301 17 30-35 482 320 15 35-40 540 329 12 40-45 607 346 11 45-50 678 360 10 50-55 733 373 10 Понад 55814399 10 Методика розрахунку Земельний податок, який сплачується землевласниками, визначається як сума витрат на роботи із землеустрою, охорони і поліпшення земель і величини диференціальної ренти (додаткового чистого доходу, одержуваного за рахунок якості землі), тобто ДТ = Зз + я, де ДТ - земельний податок, ум. од., Зз - витрати із землеустрою; я - величина диференціальної ренти. Величина питомих витрат на заходи із землеустрою для всіх груп земель наведена в табл. 10.2. Чистий дохід, отриманий за рахунок якості земель Я, розраховується як добуток витрат на різницю окупності витрат і усередненого нормативу рентабельності для вирощуваних на даних землях культур. На розглянутих землях вирощуються зернові, картоплю і кормо- 57 ші культури; усереднений норматив рентабельності для них прийнятий у розмірі 1,5. Отже, Я = 3п.х.з '(Ко - Кр)> де Зпхз - витрати на виробництво продукції на гірших землях; Ко - коефіцієнт окупності витрат ; Кр - коефіцієнт нормативної рентабельності, рівний 1,5. Коефіцієнт окупності (Ко) розраховується як відношення валової продукції з 1 га (ВП) до величини витрат на її виробництво (Зп). Ко = ВП / Зп.
|
||
| « Попередня | Наступна » | |
|
|
||
Інформація, релевантна " Тема 10. ЕКОНОМІЧНЕ СТИМУЛЮВАННЯ природоохоронної діяльності " |
||
|
||