Головна |
« Попередня | Наступна » | |
ТЕМА 11. ЕКОНОМІЧНА І СОЦІАЛЬНА ЕФЕКТИВНІСТЬ ПРИРОДООХОРОННІ ЗАХОДИ |
||
Економічні оцінки збитку від антропогенного впливу на природне середовище. Забруднення і виснаження навколишнього середовища в результаті антропогенної діяльності завдають шкоди трьом сферам: екологічним системам, господарським об'єктам і здоров'ю людей. Виходячи з цього, розрізняють види збитку: екологічний - порушення, що виникають в природних системах; економічний - фактичні або можливі втрати народного господарства виражені в грошовій формі, обумовлені погіршенням екологічної ситуації в результаті антропогенної діяльності; соціальний - збиток, що наноситься здоров'ю людей в результаті забруднення навколишнього середовища. Він підрозділяється на надолужуваних (вимірюваний у вартісних показниках) і непоправний; сукупний відвернена збиток - втрати економіки і суспільства за відсутності природоохоронних заходів. Його можна визначити на основі структурного обліку рис. 11.1, відповідно до якого сумарний збиток складається з окремих локальних збитків. 58 ю о. . I. I- о 1. 1 о и 0 - Оцінки предотвращенного економічного і соціального збитку дозволяють визначити державну екологічну політику і відповідно обсяг фінансування робіт природоохоронної спрямованості. Використовувані показники оцінки сукупного збитку від забруднення навколишнього середовища виконують такі функції: облікову _ служать вимірником негативних наслідків господарської діяльності; стратегічну _ служать для вибору стратегії в галузі охорони навколишнього середовища; обмежувальну _ сприяють обмеженню розміщення нових об'єктів в екологічно неблагополучних регіонах; інвестиційну _ необхідні для уточнення розмірів і структури природоохоронних інвестицій; стимулюючу _ служать базою для визначення розмірів штрафних санкцій, а також платежів за забруднення, стимулюючих природокористувачів до вдосконалення екологічних показників. Природоохоронні витрати і їх економічне обгрунтування. Всі природоохоронні витрати (екологічні витрати) за їх економічної сутності поділяються на витрати запобігання (предзатрати) і економічний збиток (постзатрати) (рис. 11.2). За часом реалізації розрізняються дві категорії природоохоронних витрат: капітальні (інвестиції в основний капітал) _ витрати на створення нових і реконструкцію діючих основних фондів природоохоронної спрямованості, вдосконалення технологій виробництва і т.д. Поточні (експлуатаційні витрати) _ витрати на утримання та обслуговування основних виробничих природоохоронних фондів, оплата послуг пов'язаних з охороною навколишнього середовища. 2 про . В с; га о і 5 59 60 Рис. 11.2. Структура екологічних витрат суспільства Сутність та основні показники економічної ефективності природоохоронних витрат. Економічна ефективність природоохоронної діяльності означає її результативність, тобто співвідношення між результатами і що забезпечили їх витратами на природоохоронні заходи. Оцінка економічної ефективності витрат на охорону навколишнього середовища необхідна для найбільш раціональний- 61 ного використання обмежених матеріальних і фінансових ресурсів підприємства. Вона необхідна: для оцінки вже отриманих вигод (або невигод); вибору найбільш доцільного варіанта природоохоронного проекту; визначення обсягу витрат , необхідних для досягнення оптимальних еколого-економічних результатів. У ринковій економіці економічну ефективність витрат визначають як співвідношення витрат і результатів (вигод). Даний підхід отримав назву аналіз "витрати-вигоди". Формалізувати її стосовно до інвестицій в основний капітал природоохоронного призначення, ми отримаємо вираз, аналогічне наведеному вище Ез = Р / З, де Ез - економічна ефективність річних природоохоронних витрат ; Р - повний річний ефект (результат); З - витрати, що визначили ефект. Економічний ефект (Р), або результат природоохоронних витрат, проявляється в запобіганні економічного збитку від техногенного впливу підприємства на навколишнє середовище та отриманні додаткового доходу в результаті поліпшення виробничої діяльності підприємств в умовах більш сприятливої екологічної обстановки. У вигляді формули це можна виразити таким чином: Р = П + БД, де П - величина річного предотвращенного економічного збитку від забруднення середовища; БД - річний приріст доходу від поліпшення виробничих результатів. Розмір річного предотвращенного економічного збитку від забруднення середовища визначається за формулою П = У1 - У2, де У1, У2 - величини збитку до проведення природоохоронного заходу і залишкового збитку після здійснення заходу відповідно. 62 Річний приріст доходу БД від поліпшення виробничих результатів може бути визначений таким чином: ДД = Е? ? ? 1-Е? ? г1, де? г,? | - кількість продукції |-го видів, одержуваних відповідно до і після здійснення оцінюваного заходу; г1,? 1 - оцінка одиниці |-й продукції. Загальним правилом для економічного рішення є перевищення вигоди над витратами, тобто дотримання умови (Р - 3)> 0, або Р / 3> 1. Однак екологічні заходи рідко приносять швидкий екологічний результат, тому для визначення економічної ефективності екологічних витрат доцільно використовувати коефіцієнт дисконтування для коректного порівняння сучасних витрат і майбутніх вигод. Як коефіцієнта дисконтування для приведення "майбутніх грошей" до сьогоднішнього моменту в сучасних розрахунках приймається ставка банківського (позичкового) відсотка. Ставки дисконту, використовувані міжнародними організаціями і багатьма банками, складають 8-12%. Дисконтування дозволяє привести майбутні результати і витрати до сучасної вартості за такими формулами: В = Р, / (1 + г) '; г = з, / (1 + г у, де В і г - результат (ефект) і витрати з урахуванням фактору часу відповідно; Р (- результат (ефект, вигода) 4-го року; 3 (- витрати, -го року; г - коефіцієнт дисконтування. З урахуванням фактору часу формула співвідношення вигоди / витрати для визначення економічної ефективності природоохоронних витрат, придбає вид Ез, = ЕР, / (1 + г) ': Е3, / (1 + г)', г = 0, = 0 де Е з, - економічна ефективність з урахуванням фактора часу;, - час реалізації природоохоронного проекту. 63 При розробці довгострокових природоохоронних проектів, програм з охорони навколишнього середовища, виборі варіанту впровадження нової техніки або технології, спрямованої на екологізацію виробництва, може використовуватися вітчизняна методика визначення наведених витрат, або порівняльної економічної ефективності природоохоронних витрат. Її аналогом в ринковій економіці в якійсь мірі є підхід витрати - ефективність. У цьому випадку стоїть завдання не визначити ефект, вигоди від реалізації заходу для наступного зіставлення з витратами, а знайти такий варіант розвитку, який би обійшовся мінімальними витратами для досягнення поставленої мети, тобто перевага повинна віддаватися варіанту з найменшою величиною сукупних поточних витрат і капітальних вкладень, приведених до однакової розмірності за допомогою коефіцієнта дисконтування: C + ЦК - min. Такий підхід зручний у тому випадку, коли визначити економічні вигоди / ефекти від реалізації природоохоронного проекту складно, проте для суспільства цей проект дуже важливий. При розрахунках порівняльної ефективності витрат в охорону природи коректним є зіставлення варіантів тільки з приблизно рівними економічними результатами. Оскільки економічний результат природоохоронних заходів виражається в скороченні або запобіганні соціального та економічного збитків від забруднення навколишнього середовища, порівнювані варіанти повинні бути тотожні за ступенем зниження рівня забруднення природного ресурсу, видам і величині запобігли втрат. Показник соціальної ефективності (Ес) визначається як і загальна економічна ефективність: Э Ес = а ' Хоча соціальний ефект (Е) безпосередньо не має вартісної форми, однак поліпшення здоров'я супроводжуєтьсядається 64 дається цілим рядом економічних результатів. Таким чином, у загальному вигляді Е можна визначити через економічні показники Е = Е п + Есс + Езл + Епт, де Е п - ефект від запобігання втрат чистої продукції внаслідок захворюваності через забруднення середовища: Е.П = Б - П - - Р2), де Б - кількість хворих; П - чиста продукція на один людино-день роботи; Р1 (Р2 - кількість людино-днів на одного працівника до і після проведення природоохоронного заходу; Е С.С - ефект від скорочення виплат з фонду соціального страхування: Ес.с = Б - Вп - (Р1 -Р2), де Вп - середній розмір допомоги (оплата лікарняного) на одного хворого. Е з.л-ефект від скорочення витрат на лікування: Езл = Ба - Так - За + Бс - Дс - Зс, де Ба, Бс-число хворих, що лікувалися амбулаторно і в стаціонарах відповідно від захворювань, викликаних забрудненням середовища ; Так, Дс-середня кількість днів лікування одного хворого; За, Зс-середні витрати на лікування одного хворого; Еп.т-ефект від зростання продуктивності праці внаслідок нормалізації екологічної обстановки, який розраховується за приростом чистої продукції. Контрольні питання 1. Екологічний, економічний і соціальний збиток від забруднення і виснаження природного середовища. 2. Витрати на охорону природи та їх економічне обгрунтування. 3. Економічна ефективність природоохоронних витрат: сутність, показники, методика розрахунку. 4. Особливості визначення соціальної ефективності природоохоронних заходів. 5 . Проблеми підвищення ефективності екологічної сфери і вдосконалення господарського механізму природокористування. 65 Завдання 11.1. За даними табл. 11.1 розрахувати економічний збиток, нанесений посівам пшениці від забруднення повітряного басейну . Таблиця 11.1 Урожайність та якісні показники пшениці «Харківська-46» в забрудненій зоні Зона забруднення Площа, га Урожайність, ц / га Вміст білка, % Клас за вмістом білка Ціна, ум. од. за1ц А 100 16 18 3116 Контроль _ 19 20 3127 В 150 19 20 3127 Контроль _ 22 24 березня 182 С 200 21 23 3182 Контроль _ 24 25 3182 Методика розрахунку Економічний збиток від забруднення повітряного басейну виразиться в зниженні якості пшениці та недобір врожаю в результаті скорочення врожайності культури в забруднених зонах. Загальний недобір врожаю (М) в досліджуваному районі визначається за формулою М = АМА + ДМВ + АМС, де ДМ - недобір урожаю в кожної із забруднених зон оцінюваної ділянки (А, В, С - зони забруднення). Недобір ДМ визначається за формулою ДМ = дуг - зг, де ДУ1 - недобір продукцііс1гас урахуванням зниження якості; вг - площа забрудненої зони. 66 Недобір продукції ДУ' розраховується за формулою дуг = У - У, -'к, де У, У1 - врожайність пшениці в господарстві контрольної та забрудненої зон відповідно, ц / га;, к - індекс якості культури. Індекс якості культури - це відношення показника споживчої цінності культури, вирощеної в промислово-забрудненій зоні, до аналогічного показника в контрольній зоні, тобто 'к = Я з.р / Я к.р, де Я, ЯКР-споживча цінність культур, виражена в абсолютному змісті корисних речовин, промислово-загряз-ненном та контрольному районах відповідно. Економічний збиток в грошовому вираженні (Со) буде складатися з ущербов, що наносяться посівам від забруднення повітря в кожній зоні забруднення (А, В, С): Зі = СА + СВ + СС - Збиток у кожній зоні визначається за формулою С = (Я - У - Ц) - (Я - У1 - Ц'), де - площа, зайнята під культурою в забрудненій зоні, га; У, У'- врожайність культури в контрольній та забрудненої зонах відповідно , ц / га; Ц, Ц1-ціна 1 ц пшениці в контрольній та забрудненої зонах відповідно, ум. од. Завдання 11.2. Оцінити збиток, що наноситься сільському господарству від погіршення якості середовища, якщо відомо, що площа земель, вилучених з обороту, становить 10 га, а чистий дохід від цих земель - 1600 ум. од. / га. Крім того, під дією несприятливого середовища забруднено 50 га, на яких вирощується ячмінь. Зниження врожайності ячменю становить 2 ц / га. Закупівельна ціна на ячмінь - 0,20 ум. од. / кг. Зважаючи несприятливих екологічних умов знизилася продуктивність колгоспного стада з 600 голів до 2 л 67 молока на кожну корову. Закупівельна ціна 1 л молока - 0,50 ум. од. Методика розрахунку Для визначення економічного збитку від вилучення земель з сільськогосподарського обороту (Уі) скористаємося формулою У і = ^ - Комерсант, де Я - площа земель, вилучених із сільськогосподарського обороту внаслідок їх забруднення, га; Комерсант - середньорічна величина чистого доходу сільськогосподарського підприємства в розрахунку на 1 га, ум. од. Економічний збиток від недобору продукції рослинництва (Ур) визначається за формулою УР = 2я, - У, - ц,, , = 1 де ЯГ-забруднені площі, зайняті культурою, га; У'- середнє зниження врожайності культури, ц / га; Ц1-закупівельна ціна 1 ц продукції,-й культури, ум. од. Економічний збиток від недобору продукції тваринництва (Уж) оцінюється за формулою Уж = 2 М - П1 - Ц ь, , = 1 де М1 - поголів'я худоби та птиці продуктивної групи; П1-середнє зниження продуктивності,-й продуктивної групи в натуральних одиницях; Ц - закупівельна ціна одиниці продукції, ум. од. Загальний економічний збиток становить У = У і + УР + Уж - 68 Завдання 11.3. За даними табл. 11.2 розрахувати структуру витрат на охорону навколишнього середовища, проаналізувати динаміку структурних змін за 1985 _ 2001 рр.. Таблиця 11.2 Витрати на охорону навколишнього середовища Показник 1985 р., 1990 р., 1995 р., 1999 р., 2000 р., 2001 р., млн р.. млн р.. млрд р. млрд р. млрд. млрд р. р. * Витрати, всього 250 436 2 491,0 62558 186,8 344,5 У тому числі поточні за- природоохоронного витрати 115 238 1380,9 44513 119,2 205,1 З них: на охорону і раціональне ве використання водних ресурсів 87 181 1018,8 31658 - - на охорону атмосферного повітря 19 44 273,3 10119 - - на охорону земельних ре- сурсів 4 7 63,1 2160 - - на рекультивацію земель 5 6 11,6 312 - - Витрати на капітальний ремонт природоохоронних фондів 13 24 152,6 - - - Витрати на утримання за- поведніков, національних парків, охорону інших при- рідних об'єктів 3 3 28,2 - - - Витрати на ведення лісово- го господарства 50 80 361,0 _ - - Капітальні вкладення на охорону і раціональне вико- користування природних ре- сурсів 69 92 568,1 13 159 30,2 56,3 З них: на охорону і раціональне ве використання водних ресурсів 62 65 383,4 5835 10,5 - на охорону атмосферного повітря 5 14 111,0 4303 8,8 - на охорону земель _ 10 67,5 2707 10,1 - * З урахуванням деномінації (зменшення в 1000 разів). 69
|
||
« Попередня | Наступна » | |
|
||
Інформація, релевантна "Тема 11. ЕКОНОМІЧНА І СОЦІАЛЬНА ЕФЕКТИВНІСТЬ Природоохоронні заходи" |
||
|