ГоловнаЕкономікаЕкономіка природокористування → 
« Попередня Наступна »
В.В.Арбузов, Д.П.Грузін, В.І.Сімакін. ЕКОНОМІКА природокористування та природоохоронної. Навчальний посібник. Пенза. - 251с., 2004 - перейти до змісту підручника

1.3. Показники ефективності природокористування і охорони природи

Відповідно до Закону Російської Федерації «Про охорону навколишнього середовища» промислове або інше підприємство несе відповідальність за додержання вимог і норм щодо раціонального використання природних ресурсів з урахуванням законів природи, відновлення та охорони земель, атмосферного повітря, вод, надр, рослинного і тваринного світу, інших природних ресурсів, а також відшкодовує збитки, завдані природі в результаті його діяльності. За цим законом підприємство зобов'язане своєчасно здійснювати природоохоронні заходи, спрямовані на зниження і компенсацію негативного впливу на природне середовище. Фінансування таких підприємств може відбуватися за рахунок власних коштів підприємств, позабюджетних державних екологічних фондів, або громадських фондів охорони навколишнього середовища, а також фонду екологічного страхування.

До природоохоронних заходів належать усі види господарської діяльності, спрямовані на зниження або ліквідацію негативного антропогенного впливу на навколишнє природне середовище, збереження, поліпшення і раціональне використання природно-ресурсного потенціалу. До числа таких заходів відноситься, наприклад, будівництво та експлуатація очисних і обезрежівающіх споруд і пристроїв; розвиток маловідходних і безвідходних технологічних процесів і виробництв; розміщення підприємств і систем транспортних потоків з урахуванням екологічних вимог; проведення робіт з рекультивації земель, боротьбі з ерозією грунтів, охорони і відтворенню флори і фауни, охорони надр та раціонального використання мінеральних ресурсів та ін

Природоохоронні заходи повинні забезпечувати: -

дотримання нормативних вимог до якості навколишнього середовища, що відповідають інтересам охорони здоров'я людей та охорони навколишнього середовища з урахуванням перспективних змін, зумовлених розвитком виробництва і демографічними зрушеннями; -

отримання максимального економічного ефекту від поліпшення стану навколишнього середовища, заощадження і більш раціонального використання природних ресурсів.

Ефективність природоохоронних заходів на різних рівнях оцінюють за допомогою екологічних, соціальних та економічних показників-результатів.

Екологічний результат полягає в зниженні негативного впливу на навколишнє середовище і поліпшенні її стану, скорочення обсягів вступників в середу забруднення та рівня її забруднення (концентрації шкідливих речовин у водоймах, атмосфері, рівень шуму, радіації і т. п.), а також збільшенні кількості і поліпшенні якості придатних до використання земельних, лісових, водних ресурсів і атмосферного повітря.

Соціальний результат полягає в поліпшенні умов життя населення, підвищенні ефективності суспільного виробництва, збільшенні національного багатства країни. Соціальні результати виражаються в поліпшенні фізичного здоров'я населення, скорочення захворюваності, збільшенні тривалості життя і періоду активної діяльності, поліпшенні умов праці та відпочинку; підтримці екологічної рівноваги, включаючи збереженні-ня генетичного фонду; збереженні естетичної цінності природних ландшафтів, пам'ятників природи, заповідних зон та інших охоронюваних територій; створенні сприятливих умов для зростання творчого потенціалу особистості, розвитку культури і морального вдосконалення людини.

Можлива лише неповна оцінка соціальних результатів у грошовій формі. Наприклад, можна визначити приріст валового продукту і національного доходу в результаті збільшення періоду активної діяльності населення, але не можна в грошовій формі визначити соціальні результати підтримання екологічної рівноваги, морального вдосконалення людини і т.п. Соціальний результат, який можна виразити в грошовій формі, називається соціально-економічним.

Економічний результат виражається в грошовій формі і полягає в зниженні або запобіганні втрат природних ресурсів, живої і суспільної праці, у виробничій і невиробничій сферах і в сфері особистого споживання.

Загальнодержавний підхід при економічному обгрунтуванні природоохоронних заходів полягає у: -

можливо більш повному охопленні всіх соціальних, екологічних та економічних результатів різних варіантів природоохоронних заходів у всіх сферах господарювання як на найближчу, так і на більш віддалену перспективу; -

можливо більш повному охопленні всіх витрат, пов'язаних із здійсненням різних варіантів природоохоронних заходів; -

обліку фактора часу при оцінці витрат і результатів природоохоронних заходів; -

міжгалузевому підході з урахуванням необхідності економії всіх витрат і забезпечення більш ефективного використання природних ресурсів у масштабі розглянутій території в цілому (району, краю, регіону).

Економічне обгрунтування природоохоронних заходів проводиться шляхом зіставлення економічних результатів цих заходів з витратами, необхідними для їх здійснення, за допомогою системи показників загальної і порівняльної ефективності природоохоронних заходів.

Загальна ефективність природоохоронних витрат виражається: -

у сфері матеріального виробництва - приростом обсягу прибутку або зниженням собівартості продукції; -

в мимовільної сфері - економією витрат на виробництво робіт і надання послуг; -

у сфері особистого споживання - скороченням витрат особистих коштів населення, зумовлених забрудненням навколишнього середовища.

Загальна (абсолютна) ефективність природоохоронних витрат визначається як відношення річного економічного ефекту від природоохоронних заходів до витрат на їх здійснення. Цей показник використовується при обгрунтуванні першочерговості напрямки капітальних вкладень природоохоронного призначення в територіальному або міжгалузевому масштабі:

~ Егод

ЕАБС = -, (1.1)

АБС С + ЕнК

де Егод - повний річний економічний ефект від природоохоронних заходів;

С - річні експлуатаційні витрати средозащітное призначення, що викликали цей ефект;

К - капітальні вкладення у зведення средозащітних об'єктів;

ЄП - нормативний коефіцієнт економічної ефективності капітальних вкладень средозащітное призначення, рівний 0,12-0,15.

Загальна (абсолютна) ефективність природоохоронних витрат визначається з метою:-встановлення загальнодержавних результатів на охорону навколишнього середовища; -

виявлення динаміки ефективності цих витрат і темпів їхнього зростання; -

оцінки галузевих і територіальних пропорцій при розподілі капітальних вкладень; -

оцінки ступеня освоєння капітальних вкладень; -

порівняння фактичної і планованої ефективності витрат; -

прийняття рішень про черговість проведення природоохоронних заходів.

Повний річний економічний ефект складається з ефекту раціонального природокористування. Незважаючи на те, що ці дві основні частини взаємопов'язані і взаємозумовлені, вони мають суттєві відмінності у формах свого прояву. В цілому абсолютний ефект можна визначити за формулою

Згідно = ЗС + ЗП. До. Р., (1.2)

де Зс - ефект природоохоронних заходів; Зп До Р - ефект раціонального використання природних ресурсів.

ЗС = ЗО.Н + ЗК. П + ЗСХ.

П + ЗФ + ЗД. п +

+ З + З - Е - К - С (1.3)

у.о Р.Р Н М О де ЗО Н - ефект оздоровлення населення і підвищення продуктивності праці;

3К П "ефект підвищення якості продукції від зниження забруднення

(наприклад, води, повітря, що використовуються в технології). При створенні безвідходної технології ефект визначається з урахуванням витрат на створення та експлуатацію очисних споруд;

ЗСХ П - ефект збільшення продуктивності та якості рослинництва,

тваринництва від підвищення чистоти повітря, води, грунту;

189

ЕФ - ефект від збільшення терміну служби основних фондів і скорочення

витрат на підтримку їх в експлуатаційному стані завдяки зменшенню забруднення навколишнього середовища;

ЕД П - ефект використання (утилізації) речовин, відходів та отримання додаткової продукції з меншою витратою вихідної сировини;

Еу О - ефект усунення витрат по знищенню відходів (вивезення , спалювання, поховання і т.д.);

Ерр - ефект застосування раціональних технічних рішень (концентрація енергоджерел, централізація теплопостачання, утилізація тепла, концентрація джерел викидів, застосування замкнутих систем водопостачання, утилізація стоків і т . п.);

КМ - капітальні вкладення на реалізацію заходу, що запобігають або зменшують забруднення середовища; С - річні експлуатаційні витрати.

О

ЕД.П - S Ве [ (Це - Се) - ЄП. 'куде], (1.4)

е

е-1

де Ве, Це, се - відповідно обсяг, ціна і собівартість улавливаемого е - продукту (речовини);

ЄП - коефіцієнт ефективності капітальних вкладень в е - продукту;

Куд е - питомі капітальні вкладення на приріст обсягу виробництва, відповідний обсягом улавливаемого е - продукту.

Ерр - (С1 + С2) - ЄП (К1 - К2), (1.5)

де С1, С2-собівартість традиційного (замінного) та раціонального рішення;

К1, К2 - капітальні вкладення по продуктивністю виріб (традиційному) та раціонального вирішення.

Ефект раціонального використання природних ресурсів та природних

компонентів Зп до Р наприклад, що залежить від підвищення чистоти середовища, створення естетично ефективних ландшафтів забудови, зниження витрат на будівництво і виробництво продукції пі використанні попутних природних ресурсів та економії території, може бути визначений за формулою

ЗП.К.Р = ЗС + ЗМК + ЗЗСТ + Зстр + ЗПР + ЗЗ, (1.6)

де Зс - ефект оздоровлення середовища (див. формулу 1.3);

ЗМК - ефект створення сприятливого мікроклімату (аналогічний ефекту Зо н, дивись формулу 1.3);

ЗзсТ - ефект створення естетичних ландшафтів, привабливих для проживання, відпочинку і туризму;

Зстр - ефект зниження вартості будівництва при раціональному використанні природних компонентів;

ЗПР - ефект використання попутних речовин (відходів);

З3 - ефект раціонального використання територій з урахуванням знаходяться на них і в їхніх надрах природних ресурсів.

Чистий економічний ефект природоохоронних заходів складається з таких величин: -

предотвращенного економічного збитку від забруднення навколишнього середовища, т . е. запобігання (зниження) витрат у матеріальному виробництві, в невиробничій сфері і витрат населення в результаті зниження забруднення навколишнього середовища; -

приросту економічної грошової оцінки природних ресурсів, що зберігаються або поліпшуються внаслідок природоохоронних заходів;

- приросту реалізованої продукції в результаті більш повної утилізації відходів сировинних, паливно-енергетичних, та інших матеріальних ресурсів.

Чистий економічний ефект у розрахунку на рік визначається як різниця між економічним результатом природоохоронного заходу і витратами на його здійснення. Цей показник використовується для обгрунтування проектних рішень природоохоронних комплексів або об'єктів, коли порівнювані варіанти неоднакові за своїми соціальними та економічними результатами, а засоби (капіталовкладення) обмежені. У цьому випадку вибирають той варіант, який забезпечує максимально чистий річний економічний ефект:

Егод - Р-З - Р-(С + ЄП - Кmax, (1.7)

де Р - економічний результат природоохоронних заходів;

З - витрати на природоохоронні заходи.

Економічний результат природоохоронних заходів виражається у величині предотвращенного річного економічного збитку від забруднення

довкілля Упр і додаткового доходу від поліпшення виробничих показників діяльності підприємства:

Р - Впр + АТ. (1.8)

Величина предотвращенного економічного збитку від забруднення навколишнього середовища У пр дорівнює різниці між величинами збитку У ^, який мав місце до здійснення заходів, і залишкового збитку після проведення заходів У2:

Упр - У ± У2. (1.9)

Річний приріст доходу від поліпшення виробничої діяльності має місце при утилізації цінних компонентів з відходів виробництва і промислових викидів і визначається за формулою

nm

АТ = 1 q ^ iq jZ j, (1.10)

i = 1 j = 1

де qj - кількість товарної продукції j-того виду (якості), що одержується й реалізується до здійснення средозащітних заходів j = 1,2 , 3 ..., n);

qj - те ж після їх здійснення (i = 1,2,3 ..., m);

 Z., Z. - Оцінка одиниці продукції. 

 J j 

 Порівняльна економічна ефективність природоохоронних витрат визначається мінімальною величиною наведених витрат, скоригованої за фактором часу. Цей показник використовується при виборі найбільш економічного варіанта серед багатьох за умови досягнення однакових результатів по всіх варіантах (результатів економічних, соціальних та екологічних) в межах території, на яку поширюється вплив природоохоронного заходу: 

 C + ЄП - К ^ min. (1.11) 

 Для техніки, технології з попереджуючим ефектом: 

 абсолютна ефективність: 

 AQ - Уфакт ^ 0, (1.12) 

 відносна ефективність: 

 Уфакт / AQ - 1, (113) 

 Сумарна ефективність визначається як середньозважена за сукупністю реципієнтів. 

 Для технологій, що усувають шкоду, ефективність досягається за умови: 

 УфактД - Qфакт, 

 (1.14) 

 де Qfaxn - фактичний результат підприємства по знешкодженню, відновленню; 

 УфактД - нормативна частка участі очисних, знешкоджувальних споруд, відновного процесу підприємства в регіоні. 

 абсолютна ефективність: 

 Qфакт - УфактД - 0 (1.15) 

 відносна ефективність до нормативної бази: 

 <1 

 У факт Д 

 (1.16) 

 Qфакт 

 Норматив екологічного навантаження є та критична маса, за рамками якої геотехнічна система завжди неефективна, а можлива прибутковість витрат говорить лише про раціональне їх використання, відображаючи при 

 цьому неефективність самого підприємства, тобто У факт> AQ. 

 Відзначимо нову якість вирішення проблеми, коли в розрахунок приймається величина понадлімітного фактичного збитку. 

 Для техніки, технології застережливий ефект показує, у скільки разів перевищений норматив екологічного навантаження: 

 Уфат> 1, (1.17) 

 AQ 

 Визначається інтенсивність (І) доведення екологічного навантаження до нормативного рівня (%) за формулою v

 - У. 

 І 1 ^. 100, (1.18) 

 VI-AQ 

 де (У I - AQ) - понадлімітний збиток до заходу; 

 (У! - У2) - відвернений збиток.

 Непевний вичленувати витрати природоохоронного призначення в екологічно вдосконаленою техніці, технології, визначають тенденцію зміни ефективності заходу. 

 Відносна ефективність відноситься до бази залишкового понадлімітного збитку, як: а _ 

 (1.19) 

 (С. + ЕНС, + У,) - (С2 + ЕНСГ + У 2) 

 0 (2 + ЕНС 2) + (- AQ) ' де У1, У2 - збиток до і після заходу; 

 ((2 - AQ) - понадлімітний збиток після заходу. 

 Інтенсивність доведення зрештою екологічного навантаження до нормативного рівня показується за формулою 

 А _ (С1 + ЕНС1 + У1) - (С2 + ЕНС2 + У2) 100 (1 20) 

 Н (С2 + ЕНСГ) + (У. - AQ) '- (.) 

 де ((j - AQ) - понадлімітний збиток до заходу; 

 чисельник - відвернений збиток. 

 Цей норматив - орієнтир, він планується на перспективу. 

 Для реалізації природного взаємозв'язку регіону та його підприємства в основу розрахунку покладено якість природного фону регіону, а для розрахунку ефективності технології, устраняющей збиток, такі, як рекультивація, очисні, що знешкоджують споруди. 

 Розраховується виважено пореціпіентние і в кожному окремому випадку за відповідними формулами. Відносне виконання нормативу знешкодження: ІН - Офа ^. 100 (121) 

 У факт Д 

 Інтенсивність усунення шкоди в регіоні вимірюється у відносних 

 величинах (%) за формулою 

 ІУ Офкт 100. (1.22) 

 У У * - Q 

 факт х ^ норм 

 Якщо, за даними еколого-економічного паспорта підприємства, питомі витрати на запобігання шкоди рівні: (1.23) 

 С + ЕНС 

 У1 - У 2 то ефективність заходу розраховується за формулою 

 У - У2 

 ЕМ С + Е З> (1-24) 

 (С + ЕНС) + С ^ УС (УУ2-AQ) У1 У 2 

 де (C + ЕНС) - наведені витрати; 

 (У2 - AQ) - понадлімітний збиток після заходу. 

 Для технологій, що усувають шкоду, ефективність визначається як: 

 Еу - С + Е С (\ (1.25) 

 + ЄП С) + (Уфакт Д ^ ° факт) 

 При розрахунку ефективності витрат на охорону навколишнього середовища величина залишкового понадлімітного збитку не враховується, але при екологічної навантаженні в рамках нормативу (Уфакт  Узагальнена формула розрахунку є відношення запобігання шкоди (У1 - У2) до витрат на досягнення результату (С2 + ЕНК2): 

 196 

 у - У2 

 ЕЗ = 1 -> 1. (1.26) 

 С2 + ЕнК2 

 У випадку ускладнень вичленувати витрати природоохоронного призначення з суми витрат на екологічний удосконалення техніки розрахунок проводиться за формулою 

 ЕУ = (+ ЕнК + У) - (С2 + ЕНК2 + У2)> 0. (1.27) 

 Різниця показує рівень запобігання шкоди і використовується для аналізу тенденції екологічного удосконалення техніки, технології. 

 Для технологій, що усувають шкоду, визначається обсяг знешкодження на одиницю витрат для досягнення результату: 

 ^ Qфакт л 

 Qo = С + ЕК> 1 (1.28) 

 Частка витрачених коштів на природоохоронну діяльність від нормативу визначається за формулою 

 СП = С + ЄП До 100, (1.29) 

 (- AQ) 

 У1 - У 2 C + ЕнК 

 де питомі витрати; 

 У1 - У 2 

 (L - AQ) - понадлімітний збиток до заходу. Для технологій, що усувають шкоду: 

 CR = С + Е "КН" 100. (1.30) 

 C + Е "До 

н

 Q У факт Д 

 Комерсант ^ факт 

 За сумою витрат на природоохоронну діяльність ефективність досягається питомими витратами від суми нових капіталовкладень на мінімальна- ном рівні 15%. У структурі перевага віддається розробці екологічно чистої техніки і технології. 

 Порівняльна екологічна ефективність заходи з охорони навколишнього середовища розраховується з умовою Уфакт  для техніки застережливого ефекту: 

 Ух - У2 ^ max, (1.31) 

 де Уц, У2 - збиток, відповідно до і після заходу; 

 для технологій усувають шкоду: 

 ^ АКТ ^ maX а.32) 

 де Q ^ JA ^ - фактичний результат знешкодження. 

 При скруті вичленувати витрати природоохоронного призначення з суми витрат на екологічно вдосконалену техніку порівняння проводиться за формулою 

 ((+ ЕнК) - (С2 + ЕнК + У2 MAX. (1.33) 

 У разі Уфакт> AQ оцінюється ступінь наближення до нормативного навантаження. 

 Для технології, техніки з попереджуючим ефектом: за величиною залишкового понадлімітного збитку за формулою 

 Уфакт AQ ""? 

 (С + Е К) г ^ min; (1.34) 

 (С + ЕнК) const 

 за витратами, причому ресурсомісткість - величина, зворотна питомими витратами, і визначається як: 

 (У,-AQ) const 

 \ Факт-О / 

 ^ Max. (1.35) 

 C + ЕнК 

 Непевний вичленувати витрати природоохоронного призначення в екологічно вдосконаленою техніці, технології за залишковим понадлімітного збитку, тенденцію зростання ефективності визначають за формулою 

 (+ ЕНК2 + У2) - ((+ ЕНК2 + AQ) MIN, (1.36) 

 де C1, C2 - поточні експлуатаційні витрати, відповідно до і після заходу; 

 ЕнК1, ЕнК2 - амортизаційні відрахування, відповідно до і після заходу; 

 AQ - норматив екологічного навантаження; 

 У2 - понадлімітний збиток після заходу. 

 Для технологій, що усувають шкоду: за величиною понадлімітного залишкового збитку: 

 У факт Д ^ Qфакт 

 (С + ЕнК) const 

 ^ Min, (1.37) 

 за витратами: 

 (Уф Д - Q,) const 

 V факт «^ факт ^> min. (1.38) 

 С + ЕнК 

 де Qфакт - фактичний результат знешкодження; УфактД - фактичний понадлімітний збиток; 

 С + ЕнК - наведені витрати на досягнення результату. 

 Якщо розглянута розрахунково-аналітична ефективність виявляє оптимальні варіанти і прогресивні тенденції природоохоронної діяльності, то госпрозрахункова ефективність визначається величиною фактично реа- лізованной прибутку, реально отриманої підприємствами, організаціями, як різниця між прибутком і витратою. 

 Будівництво природоохоронного об'єкта, екологічне удосконалення техніки, технології в госпрозрахункових відносинах стимулюється за умови: 

 3штраф> С + ЕнК, (1.39) 

 де С + ЕнК - наведені витрати природоохоронного призначення. 

 За вказаними вище формулами розраховується ефективність комплексу багатоцільових природоохоронних заходів для об'єкта в цілому. Розрахунок лише на цьому рівні системи, відображаючи діалектику взаємозв'язку з регіоном впливу, дає зважену оцінку екологічної ефективності заходу для окремо взятої технологічної лінії (переходу), механізму, машини. У цьому випадку екологічна ефективність підвищується, наприклад, в системі з подальшою рекультивацією. 

 При екологічної навантаженні в рамках нормативу ефективність витрат відображає ефективність природоохоронного заходу. При цьому норматив екологічного навантаження є критична маса, за рамками якої геотехнічна система завжди неефективна, оскільки незворотні втрати середовища проживання не заповнює і граничними ефектами виробництва. Тому екологічна ефективність природоохоронного заходу підтверджує економічну ефективність витрат на нього. І у випадку понадлімітного збитку інтенсивність доведення зрештою екологічного навантаження до нормативного рівня визначає оптимальний варіант вирішення екологічної завдання, прогресивної тенденції природоохоронної діяльності. 

 « Попередня  Наступна »
 = Перейти до змісту підручника =
 Інформація, релевантна "1.3. Показники ефективності природокористування і охорони природи"
  1.  ВСТУП
      показники ефективності природокористування і охорони природи, даються основні поняття про перспективи розвитку економіки природокористування та природоохорони (Глава 1); - даються методичні основи економічної оцінки природних ресурсів, принципи визначення плати за землю, водокористування, за викиди забруднюючих речовин у навколишнє середовище, принципи розрахунку плати за розміщення відходів, даються
  2.  ПОРІВНЯЛЬНИЙ ТЕМАТИЧНИЙ АНАЛІЗ НАВЧАЛЬНОЇ ЛІТЕРАТУРИ ПО ПРИРОДОКОРИСТУВАННЯ
      показники моніторингу. Вказані завдання та етапи моніторингу. Розкрито основа організації державного екологічного моніторингу. 2.2. НОРМАТИВИ ЯКОСТІ НАВКОЛИШНЬОГО СЕРЕДОВИЩА Е.А. Арустамов. Природокористування. Розглянуто всі основні поняття теми. Дана характеристика трьох основних груп нормативів, наведено кількісні дані по найважливіших ПДН, ГДК, ПДУ, ПДВ. Е.В. Гірусов і
  3.  7. ОСНОВИ РАЦІОНАЛЬНОГО ПРИРОДОКОРИСТУВАННЯ
      показників економічного розвитку і прогресу. Наявні зараз у цій сфері макроекономічні показники (валовий внутрішній продукт - ВВП, валовий національний продукт - ВНП, дохід на душу населення і пр.) ігнорують екологічну деградацію. Зростання цих показників сьогодні може базуватися на техногенному природоемкого розвитку. Тим самим створюється можливість різкого погіршення економічних
  4.  1.2. Класифікація витрат екологічного призначення
      показниками кошторисної вартості, проектним матеріалам з урахуванням територіального пояса), 3) витрати на монтаж обладнання та транспортно-заготівельні, складські витрати (приймаються відповідно 18,8 і 6% від прейскурантної ціни на обладнання), 4) інші витрати (приймаються в розмірі 21 % від вартості обладнання). Інші витрати, що відносяться до капітальних вкладеннях, включають:
  5.  В.В.Арбузов, Д.П.Грузін, В.І.Сімакін. ЕКОНОМІКА природокористування та природоохоронної. Навчальний посібник. Пенза. - 251с., 2004
      показники ефективності природокористування і охорони навколишнього середовища з урахуванням факторів стану компонентів природи та екологічного мислення людини. Наведено методологія визначення капітальних вкладень в природоохоронні заходи, методологія експлуатаційних витрат средозащіт-ного призначення, основні принципи визначення плати за користування водою, землею і за викиди
  6.  2. Місце цивільного права в правовій системі
      показником цього є навіть розповсюджені, хоча і необгрунтовані спроби застосування цивільно-правових норм до майнових відносин, що входять в предмет публічного, а не приватного права. Так, при поверненні платникам податків неправильно утриманих сум податків на них іноді нараховуються відсотки, передбачені за порушення грошового (цивільно-правового) зобов'язання ст. 395 ГК. Між
  7.  Глава п'ятнадцята. ПРАВОВІ ВІДНОСИНИ
      показник того, наскільки точно, грамотно сформульована норма права. Не треба її змінити, скасувати? Або, може бути, треба прийняти для даної сфери суспільних відносин нову норму права, з новими її характеристиками, насамперед уточненої гіпотезою? Адже саме в гіпотезі, як зазначалося вище, вкарбовуються умови реалізації норми права! Так от - ясно чи, чи точно описані ці
  8.  Глава дев'ятнадцята. Правомірної поведінки, ПРАВОПОРУШЕННЯ І ЮРИДИЧНА ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ
      показник, як правило, такого стану суспільства, коли є наявність у ньому авторитарних, навіть диктаторських тенденцій влади. Проблему адмініст-ративних правопорушень, боротьбу з ними розробляє наука адміністративного, у ряді держав поліцейського права. Зараз сфера інтересів цієї науки розширюється, відповідно виділяються все нові підгалузі адміністративного права. Дисциплінарний
  9.  ГЛОСАРІЙ
      показників, що характеризують рівень життя населення. Боротьба за час - на відміну від організації часу (управління часом) сукупність технологій, що дозволяють ефективно будувати діяльність за наявності активно протиборчих вашим намірам зовнішніх або внутрішніх обставин. Багатство мотивації - в широкому сенсі - кількість потреб і благ, значущих для індивіда і
  10.  2. Правові екологічні вимоги
      показники, що характеризують допустимий стан природних середовищ - вод, атмосферного повітря та грунтів, а також допустимий вплив на навколишнє середовище з різних джерел. З метою підтримки поверхневих і підземних вод в стані, відповідному екологічним вимогам, російським законодавством встановлюються нормативи гранично допустимих шкідливих впливів (ПДВ) на
енциклопедія  бабка  баранина  биточки  по-угорськи